Журналісти дізналися хто з київських чиновників причетний до справи Комарницького

Масштабна операція НАБУ “Чисте місто”  з викриття злочинної організації, причетної до земельної корупції у Київській міській раді поклала початок серії арештів в середовищі відомих “земельних рішал”. Водночас,  до махінацій з київською землею причетні ряд столичних чиновників, прізвища яких залишились поза увагою преси та НАБУ.

Журналісти видання 360ua.news провели власне розслідування.

Нагадаємо, під час операції “Чисте місто” 6 лютого правоохоронці затримали сімох із десяти відомих слідству учасників оборудок із землею у столиці. За інформацією правоохоронців, було попереджено розкрадання земельних ділянок вартістю біля 83,7 млн грн.

Денис Комарницький, якого НАБУ вважають організатором схеми наразі знаходиться в розшуку, та за інформацією джерел уже намагався покинути територію України.

Меньше “повезло” головному поплічнику Комарницького – заступнику голови КМДА Петру Оленичу, якого відправили в СІЗО з правом внесення застави у розмірі 15 мільйонів гривень.

Варто відзначити, що Петро Оленич контролював всю землю у Києві через декілька Департаментів: Департамент земельних ресурсів, Департамент містобудування та архітектури, Департамент інформаційних технологій та КП Київгенплан.

Ще в далекому 2021 році Петро Оленич вибив 1,3 млрд гривень із бюджету Києва на інвентаризацію столичних земель, пообіцявши за 4 роки принести в бюджет 3,8 млрд від продажу землі. Насправді так звана “інвентаризація Оленича” переслідувала відразу дві цілі:  роздеребанити гроші “на процесі”  та знайти ділянки, які можна вкрасти.

Важливий момент, всю інвентаризацію/цифровізацію Оленич проводив під наглядом міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова. Власне кажучи, завдяки Федорову Оленич був призначений заступником голови КМДА. За інформацією наших джерел, Федоров мав безпосередній зиск з призначення Оленича, як у вигляді банальних “відкатів”, так і в отриманні “жирних” ділянок столичної землі.

Схема, реалізована Петром Оленичем досить проста: знайдені під час ревізії ділянки, які можна було віджати відразу ж вносились до нового Генплану із “потрібним” кодуванням, щоб потім усе скопом затвердити. Сам генплан Києва був готовий ще 5 років тому, але Оленич із спільниками спеціально гальмував його офіційне затвердження.

В зв’язці з Петром Оленичем були задіяні ще декілька топових столичних чиновників, які наразі не отримали підозр та залишаються на своїх посадах. Зокрема, мова йде про Ігоря Долинського, Валентину Пелих, Дмитра Ликова, Валентину Святину та Олега Половинко.

ФОТО: Ігор Долинський – Директор КП  “Київський інститут земельних відносин”, довірена особа Петра Оленича.

Директор КП  “Київський інститут земельних відносин” Ігор Долинський являється довіреною особою Петра Оленича, саме через нього проходили всі вкрадені ділянки. В схемах Комарницького-Оленича Долинський відповідав за пошук землі та “правильне” її оформлення.

Корупційні оборудки Оленича-Долинського раніше неодноразово попадали в поле зору правоохоронців та журналістів, але реальної відповідальності за мільйонні розпили до цього часу ніхто не поніс.

ФОТО: Валентина Пелих директор  Департаменту земельних ресурсів КМДА, протеже Петра Оленича

Глава Департаменту земельних ресурсів Валентина Пелех, протеже Петра Оленича. В схемах Оленича  займалась “фіналізацією процесу” та оформленням документів.

Валентина Пелих з Оленичем знайома як мінімум з 2012 року,  працювала під його керівництвом в головному управлінні Держземагенства у Сумської області. Пізніше за протекції Оленича отримала посаду директора Департамента земельних ресурсів КМДА, де відразу стала фігурантом ряду журналістських розслідувань повязаних з корупцією.

ФОТО: Дмитро Ликов – директор Інституту Генплану

Голова КП “Інститут генерального плану м. Києва” Дмитро Ликов відігравав значну роль в земельних махінаціях Комарницького-Оленича, змінюючи цільове призначення столичних земель, в залежності від побажання Оленича. Варто відзначити, що для Дмитра Ликова ця тема не нова, раніше його уже судили за підробку документів у Вишгороді.

В цілому, Дмитро Ликов встиг відзначитись гучними корупційними скандалами буквально на кожній посаді, яку займав. Так, у 2019 році очільник Інституту Генплану заробив 500 тисяч., а майна придбав на 5 мільйонів гривень.

ФОТО: Валентина Святина  – заступник директора Департаменту містобудування та архітектури.

Валентина Святина – заступник директора Департаменту містобудування та архітектури. На з вигляду скромну чиновницю в злочинному угрупованні Комарницького-Оленича була покладена дуже важлива функція зі значною корупційною складовою – Святина підписує всі документи на забудову в столиці.

Як зазначають колеги з ОРД: “справжнє корупційне створіння — Валентина Святина, яка бере за один документ від $5000-50000 хабаря, а по іншому МУО отримати в КМДА неможливо, тільки через профільну заступницю директора Департаменту містобудування та архітектури Валентину Святину”.

ФОТО: Олег Половинко радник київського міського голови з питань цифровізації Олег Половинко.

Радник київського міського голови з питань цифровізації Олег Половинко, за інформацією наших джерел, в схемах Комарницького-Оленича курує всі історії з цифровізацією і виведенням грошей (включно з Києвом цифровим).

Варто відзначити, що сім’я Олега Половинко досить давно знаходиться в США. Йому навіть прийшлось звільнитись, так як його не завжди відпускали на довгі відрядження до родини.

Вважаємо, що детективи НАБУ мають обов’язково попередити своїх колег з США, про наявність в Олега Половинко особливого таланту з відмивання коштів у великих розмірах.

The post Журналісти дізналися хто з київських чиновників причетний до справи Комарницького first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Миколенко про перемогу над Ісландією: радості змішані з розчаруванням

Захисник збірної України Віталій Миколенко поділився своїми враженнями після перемоги команди в матчі з Ісландією. Хоча гравці мали позитивні емоції від результату, сам Миколенко зазначив, що відчуття були змішаними через три пропущені м'ячі.

«Ми, звісно, задоволені перемогою, але не можна не відзначити, що пропустити три голи — це дуже погано, і це залишило певне розчарування. Ніхто в команді не святкував якось особливо, навіть попри те, що була важлива перемога. Єдине, що дійсно відзначили в роздягальні, — це дебют нашого молодого гравця, Велетня. Ми привітали його, але загалом відчуття не були однозначними», — розповів Віталій.

Він також відзначив вплив замін на хід матчу і позитивну роль ротації складу: «Дуже класно стартували, але потім, коли вигравали 3:1, пропустили два м’ячі і було дуже важко знову забити. Але вийшли заміни й вони нам дуже допомогли, на мою думку, я так скажу. І дуже радий, що ми виграли цей матч».

Миколенко пояснив, чому команда втратила перевагу: на його думку, коли команда веде в два м’ячі, гравці іноді підсвідомо розслабляються, і суперник отримує шанс скоротити різницю. «Коли ти виграєш завжди в два м’ячі, це ще важче. Тому що ти підсвідомо думаєш, що ти наче вже виграв цей матч, але тільки ти пропускаєш ще один м’яч, це вже різниця один, а вони на ходу, суперники», — сказав захисник.

Під час поєдинку Миколенко відзначився результативною передачею — асист на Руслана Маліновського.

Розслідування розкрадань бюджетних коштів у сфері “діджиталізації” Києва: можливі зловживання з боку посадовців

Національна поліція України розпочала розслідування можливих випадків розкрадання бюджетних коштів під час реалізації проєктів з «діджиталізації» в столиці. Слідство зацікавлене в діяльності посадовців Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації (КМДА), а також керівників трьох комунальних підприємств — «Інформатика», «Київтелесервіс» та «ГІОЦ». За попередніми даними, ці особи могли бути причетні до організації схеми завищених закупівель, яка включала перерозподіл бюджетних коштів через підконтрольні підприємства, із подальшими «відкатами».

В рамках розслідування правоохоронці перевіряють більше тридцяти договорів, укладених між комунальними підприємствами та сторонніми постачальниками. Загальна сума цих угод становить близько 918 мільйонів гривень. Відомо, що частина коштів могла бути спрямована не за цільовим призначенням, а використана для особистого збагачення посадовців та їхніх спільників.

Особливу увагу слідчих привернули роботи з впровадження системи відеоспостереження. За версією слідства, низка договорів з виконання цих робіт була укладена з ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Сек’юріті Хаб» та ТОВ «Техком-Сервіс». Також під приціл потрапили контракти СКП «Київтелесервіс» з ТОВ «Ві Єм Джі» (пакети ПЗ для кіберзахисту на суму близько 26,1 млн грн) та з ТОВ «Технології для бізнесу» (два договори 2024–2025 рр. на загальну суму 138,9 млн грн щодо монтажу та наладки базових станцій зв’язку і поставки засобів зв’язку).

Правоохоронці вивчають і численні угоди між КП «Інформатика» та ТОВ «Українські інфосистеми» — мінімум 11 договорів на 257,7 млн грн (поставка джерел безперебійного живлення та монтаж), а також додаткові контракти на близько 70,7 млн грн, які можуть дублюватися у підрахунках. Загалом у справі фігурують також договори на поставку обладнання для оплати проїзду та електронного квитка — зокрема угода КП «ГІОЦ» з ТОВ «Центральний маршрутизатор» 2025 року на 3,5 млн грн.

У межах провадження суди вже надали дозволи на проведення обшуків у КП «Інформатика» та офісах окремих компаній-підрядників — всього 11 судових ухвал, повідомляє слідство. Найближчим часом планується проведення судово-економічних експертиз для встановлення розміру збитків, а також, за результатами слідчих дій, можуть бути вручені підозри.

Аналітичні дані показують широке співробітництво згаданих компаній з комунальними підприємствами: за даними Clarity-Project, на рахунках цих фірм — договори на загальну суму понад 1,54 млрд грн. Зокрема, ТОВ «Українські інфосистеми» має десятки угод із КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс», ТОВ «Сек’юріті Хаб», ТОВ «Техком-Сервіс», ТОВ «Ві Єм Джі» та інші фігурують у значних закупівлях.

Це розслідування продовжує низку перевірок у сфері столичної «діджиталізації»: раніше щодо КП «Інформатика» та «Київтелесервіс» вже фіксувалися фінансові порушення, підозри та втрати бюджетних коштів. При цьому в правоохоронних провадженнях за останні роки декому з посадовців висували підозри, деякі справи завершувалися звільненнями або передачею матеріалів до суду, а інші — залишалися в стадії розслідування.

Майновий стан прокурора Павла Бурлаки: деталі з антикорупційної декларації

Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив нові дані щодо майнового стану прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Павла Бурлаки. Ці дані викликали суспільний резонанс, оскільки детально висвітлюють наявне майно та зв'язки, які можуть впливати на професійну діяльність Бурлаки.

Павло Бурлака користується службовим житлом, яке було надано йому Міністерством оборони України ще в 2007 році. Квартира площею 82 кв. м, розташована в Хмельницькому, є не лише службовим, але й його місцем реєстрації. Це житло прокурор має право використовувати вже протягом 18 років, що створює певні питання щодо термінів і умов його перебування в ньому, зокрема у контексті службової діяльності та виконання обов’язків.

З 2014 року Павло Бурлака користується квартирою своєї матері Валентини Бурлаки — житло у Львові площею 69,60 кв. м, задеклароване вартістю 550 тис. грн. Також брат прокурора користується квартирою в Умані площею 55,8 кв. м, що також належить їхній матері. Валентина Бурлака працює адвокатом в Умані (номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 426 від 20.06.2011), і надає нерухомість синам у безоплатне користування.

Дружина Павла Бурлаки, Тетяна, має у спільній сумісній власності частку квартири (44,50 кв. м) в Хмельницькому; співвласниками цієї нерухомості є її родичі. Тетяна працює в тій самій Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення.

Щодо транспорту, у декларації зазначено, що сам Павло автомобіля не має. У 2021 році його дружина придбала VOLKSWAGEN TIGUAN 2014 року випуску за 270 тис. грн; Орієнтовна ринкова вартість такої моделі становить близько 600 тис. грн.

За минулий рік у декларації вказано доходи Павла Бурлаки — 1,1 млн грн прокурорської зарплати. Його дружина отримала 24 тис. грн зарплати, 34 тис. грн пенсії та 19 тис. грн соціальних виплат. Готівкові заощадження подружжя, за даними проєкту, становлять: у Павла — $4 тис. і 70 тис. грн, на банківських рахунках — 92 тис. грн; у Тетяни — $1 тис. готівкою та 111 тис. грн на рахунках. Загальна сума заощаджень подружжя оцінюється майже в півмільйона гривень.

Зміна назви розмінної монети: Верховна Рада готується ухвалити історичний законопроєкт

Верховна Рада України має намір до кінця 2025 року ухвалити законопроєкт, який пропонує замінити сучасну назву розмінної монети «копійка» на історичну українську «шаг». Цей законопроєкт був зареєстрований 1 жовтня, і за словами голови парламенту Руслана Стефанчука, процес розгляду вимагає ретельного опрацювання. Він також зазначив, що для прийняття таких значних рішень потрібно більше часу, щоб забезпечити належну консультацію та погодження на всіх рівнях.

Стефанчук є одним із чотирьох ініціаторів цієї ініціативи. Заступниця голови парламенту Олена Кондратюк повідомила, що проект закону отримав підтримку від представників усіх парламентських фракцій, що значно підвищує шанси на його успішне ухвалення. За її словами, серед переваг цієї ініціативи — можливість повернення до історичних коренів та відновлення частини культурної спадщини України через відновлення старої назви монети, яка була в обігу ще в часи Київської Русі.

Зареєстровано два пов’язані проєкти: основний законопроєкт №14093, який передбачає відмову від радянської назви «копійка» та повернення до «шага», і допоміжний законопроєкт №14094. Стефанчук наголосив, що ініціатива має не лише технічний, а й символічний зміст: «Копійка» розглядають як спадщину російської імперії та СРСР, тоді як «шаг» — історична українська назва, відома ще з часів Гетьманщини і УНР і згадана в класичній літературі.

У повідомленні також зазначено, що зміна не вимагатиме додаткових витрат: певний час у готівковому обігу паралельно перебуватимуть і «копійки», і «шаги», їх співвідношення планують залишити 1:1. Ініціатори позиціонують крок як відновлення національної ідентичності та розрив із колоніальними наративами.