Журналісти викрили нерухомість віцепрем’єрки Стефанішиної, якої немає в декларації

Віцепрем’єр-міністерка України з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина мешкає у розкішній квартирі в центрі Києва — в елітному житловому комплексі біля станції метро «Золоті ворота». Проте у її декларації ця нерухомість не фігурує, хоча чиновниця підтвердила, що проживає там з минулого року. Про це йдеться в новому розслідуванні журналістів Bihus.info.

Як з’ясували журналісти за допомогою прихованої камери, Стефанішина регулярно приїжджає до цієї квартири на урядовому авто в супроводі охорони. Відсутність інформації про житло в декларації викликає питання — відповідно до законодавства, державні службовці мають зазначати не лише власне майно, а й те, яким фактично користуються, зокрема орендоване або передане у безоплатне користування.

На запитання журналістів про походження коштів на елітну нерухомість та кілька паркомісць, записаних на батька, Стефанішина відповіла, що це нібито сімейна інвестиція: мовляв, її батько має прибутковий бізнес, а мати — бухгалтер у цій справі. Раніше, за її словами, родина продала квартиру на Дегтярівській і придбала нове житло.

Проте, як встановили журналісти, жодних фінансових надходжень від підприємницької діяльності її батька не було за останні 10 років. Це ставить під сумнів достовірність пояснень віцепрем’єрки.

Особливу увагу розслідувачі звернули на те, що, окрім віцепрем’єрських обов’язків, Стефанішина також виконує функції міністерки юстиції. Саме вона має бути взірцем дотримання норм антикорупційного законодавства, зокрема — зобов’язання вносити до декларації майно, яким користується станом на останній день року. Цього вона, як з’ясувалося, не зробила.

Нагадаємо, що у 2022 році мати чиновниці Надія Кравець також придбала квартиру у ЖК «Львівська площа» площею близько 100 квадратних метрів за понад 3 мільйони гривень.

Це не перше розслідування Bihus.info щодо представників влади. Раніше журналісти звертали увагу на підозрілу появу в Офісі президента нового чиновника — Рисбека Токтомушева, та на масовий продаж елітних будинків у Конча-Заспі, де власниками стали колишні прокурори, митники та їхні родичі. Профспілка митників за ці оборудки отримала понад 111 мільйонів гривень.