Українці ризикують залишитися без традиційної краюхи до борщу: житній хліб дорожчає, а вітчизняного жита на ринку майже не залишилося. Попри те, що саме Україна завжди вважалася “житницею Європи”, наразі ми вимушені завозити жито з Польщі, де воно дорожче, а наші фермери з кожним роком сіють його все менше.
За останній рік ціна на жито в Україні зросла більш ніж удвічі — з 6,5 до 14–16 тисяч гривень за тонну. Житнє борошно підскочило до 17–20 тисяч грн/т, а вартість житнього хліба вже збільшилася на 5–10%, і це не межа. Торговельні мережі попереджають: до кінця року ціни можуть зрости ще на 15–20%.
Причина проста — дефіцит. З жовтня 2023 року житнє зерно з українських елеваторів масово вивозили на експорт. У першій половині сезону експортували понад 10 тисяч тонн, тоді як виробництво скоротилося більш ніж удвічі порівняно з довоєнними показниками. Якщо у 2021 році в Україні зібрали понад пів мільйона тонн жита, то торік — лише 218 тисяч тонн.
Ринок зменшився, бо впало і споживання. Через війну, виїзд населення, скорочення внутрішнього попиту виробництво хліба загалом просіло. Але навіть з урахуванням цього внутрішній дефіцит, за оцінками експертів, становить понад 50 тисяч тонн.
На цьому фоні великі хлібозаводи працюють на імпортному борошні — передусім з Польщі. При цьому воно дорожче за українське, а якість та сортність — інші. Це означає, що вже найближчим часом український чорний хліб може змінитися як за смаком, так і за ціною.
Ситуація погіршується й через те, що жито як культура майже втратило привабливість для українських фермерів. Його врожайність удвічі нижча, ніж у пшениці, а попит обмежений — 90% йде на борошно, решта — на корми й спирт. Експорту як такого немає, державної підтримки — теж.
Найбільші площі нині зосереджені на Рівненщині та Волині, тоді як традиційні для жита Житомирщина, Чернігівщина й Київщина різко втратили позиції. Причини — як економічні, так і безпекові.
Аграрії й експерти сходяться в одному: цьогорічний урожай жита також буде мізерним. Виробництво не зростає, імпорт дорожчає, а ціни в магазинах — повзуть угору.
Влада на місцях обмежується інформаційними кампаніями про важливість жита для національних традицій. Проте без економічної підтримки фермерів і державних програм ситуація навряд чи зміниться.
Поки ж українці змушені купувати все дорожчий житній хліб з іноземного зерна або поступово відмовлятися від нього. Часи, коли чорний хліб був повсякденним і доступним — схоже, у минулому. І хоча у світі триває “житній ренесанс”, Україна ризикує втратити ще одну частину своєї харчової ідентичності.

Штат територіальних центрів комплектування (ТЦК) перевищив 100 тисяч співробітників, при цьому військових комісарів не переводять для служби на фронті. Про це повідомили наші джерела в Генеральному штабі ЗСУ. Напередодні обласні воєнкоми ініціювали та отримали дозвіл на розширення мобілізаційних груп на 40%, що призвело до суттєвого збільшення чисельності персоналу ТЦК. Система територіальних центрів комплектування продовжує розширювати […]