Зниклі безвісти та загиблі: США втрачають своїх громадян на війні в Україні

Понад 20 громадян США зникли безвісти під час війни в Україні, а за останні шість місяців кількість загиблих американських військових на полі бою зросла. Про це йдеться у розслідуванні CNN .

За інформацією журналістів, тіла п’яти американських добровольців, які приєдналися до ЗСУ, не змогли забрати з поля бою після їхньої загибелі за останніх пів року. Водночас двох з них було нещодавно репатрійовано українській стороні з окупованої РФ території.

“Суворі свідчення їхніх вцілілих колег і зростаюча кількість жертв показують незрозумілу, але важливу роль американських фронтовиків у війні, яку президент Дональд Трамп назвав “смішною” і підштовхнув російського президента Володимира Путіна до дипломатичного завершення”, – підкреслили у виданні.

Своєю чергою рідні зниклих безвісти розповіли CNN, що їм боляче, адже вони не можуть поховати своїх синів та офіційно оголосити їх мертвими. Також вони розповіли про страждання, яких їм завдають російські інтернет-тролі, що переслідують їх у мережі.

У виданні зауважили, що через інтенсивність бойових дій на сході України трупи солдатів з обох сторін часто не можуть забрати. Зокрема двох американських добровольців було вбито під час одного з боїв під Покровськом наприкінці вересня. Йдеться про 25-річного колишнього американського солдата Захарі Форда зі штату Міссурі та ще одного американця без військового досвіду на позивний “Гантер”. Вони загинули внаслідок атаки безпілотника під час виконання бойового завдання поблизу села Новогродівка. Їхні тіла так і не були знайдені.

Водночас американець на позивний “Реднес”, який залишився живим, розповів, що група з трьох добровольців швидко потрапила у пастку РФ в окопі близько за 500 метрів від мосту, який вони мали підірвати.

“Російські безпілотники почали спускатися вниз, намагаючись пробити дах укриття”, – розповів він.

Військовий додав, що колода з даху впала та вдарила його в обличчя.

“У мене був дробовик, я намагався збити ці колоди”, – продовжив він.

“Реднес” наголосив, що шанси для бійців-добровольців вижити на фронті залежать від рівня їхнього досвіду та завдань, які ставлять перед ними бригади. Він підкреслив, що деякі офіцери дають однакові завдання як іноземцям, так і українцям, однак є ті, які “продадуть тебе і вб’ють так само швидко”.

Тому боєць звинуватив у втратах своєї бригади “поганого офіцера… який не бачив різниці між усіма. Це було м’ясо для м’ясорубки, і він просто посилав усіх, кого міг дістати”.

“На даний момент ви не можете сказати, що це не боротьба Америки. Критики війни намагаються сказати, що це проблема України. Якщо ми зможемо укласти мир зараз, нам не доведеться мати справу з цим. Правда в тому, що це не припиниться”, – вважає “Реднек”.

Військовий додав, що його підрозділ було евакуйвано з цього району. Вже пізніше він побачив кадри з дрону, на яких було видно тіла Форда і Гантера. Територія, де вони воювали, наразі перебуває під контролем РФ.

The post Зниклі безвісти та загиблі: США втрачають своїх громадян на війні в Україні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Еволюція загроз: чому традиційні системи протиповітряної оборони можуть не витримати сучасних викликів

Минулорічні системи протиповітряної оборони, які вважалися ефективними для знищення ворожих ракет, сьогодні вже не гарантують того ж рівня захисту. Таку думку висловив генерал-лейтенант Ігор Романенко, колишній заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України, в ефірі телеканалу «Еспресо». Відзначаючи зростання загрози з боку російських ракет, Романенко зазначив, що модернізація ворожих ракетних комплексів серйозно ускладнила завдання їх перехоплення традиційними засобами ППО.

Зокрема, зміни торкнулися таких ракет, як «Іскандер-М» і «Кинджал». Остання є модифікацією «Іскандера», яка здатна запускатися з літаків МіГ-31, що додає їй мобільності та підвищує ймовірність нанесення ударів з неочікуваних напрямків. Крім того, за словами Романенка, нові версії ракет оснащені удосконаленим програмним забезпеченням, що дозволяє значно підвищити їх точність і здатність маневрувати під час польоту. Це робить їх перехоплення значно складнішим завданням для існуючих систем протиповітряної оборони, на яких Україна наразі покладається.

За словами Романенка, українська сторона вже зібрала відповідні дані і статистику та передала їх виробникам систем протиповітряної оборони. Він наголосив, що необхідна реакція західних партнерів — зокрема, можлива корекція програмного забезпечення й модернізація перехоплювачів, щоб підвищити їхню ефективність. Особливо актуально це в умовах, коли батарей Patriot в Україні обмежена кількість.

Цю картину також відображали міжнародні медіа: Financial Times повідомляв, що російські ракети навчилися змінювати поведінку на кінцевому відрізку траєкторії — пікірувати під великим кутом або маневрувати так, щоб «заплутати» перехоплювачі Patriot. Видання наводило випадки, коли подібні модифікації допомагали рф завдавати удари по українських об’єктах, зокрема по підприємствам, що виробляють БпЛА.

Експерт також уточнював технічні межі керованості деяких типів ракет: зокрема, він зазначав, що «шахеди» залишаються керованими приблизно на дистанції до 150 км, а для збільшення дальності ворог розгортає стаціонарні пускові майданчики. Паралельно в матеріалах згадувався британський проєкт «Octopus» — безпілотники-перехоплювачі, які планують виробляти та постачати для протидії російським дронам.

Підсумовуючи, Романенко закликав партнерів врахувати нові тактичні й технічні реалії на полі бою та шукати шляхи оновлення засобів поразки і програмного забезпечення, аби знову підвищити шанси на перехоплення модернізованих ракет. Наразі, за його словами, досвід і статистика вже передані виробникам, і від реакції Заходу залежатиме, наскільки швидко вдасться відповісти на ці виклики.

Скандинавський метод сну: як уникнути ранкових конфліктів завдяки двом ковдрам

Спільний сон — це важлива складова близькості у відносинах, але часто приносить непередбачувані труднощі. Вкрадена ковдра, суперечки через різну температуру в ліжку або нічні рухи партнера можуть стати джерелом ранкових образ і дрібних конфліктів, які створюють напруження, навіть якщо насправді це дрібниці. Щоб уникнути таких непорозумінь, у скандинавських країнах знайшли розумне і просте рішення, яке стало популярним не лише в домашніх умовах, але й у готельному бізнесі. Відома як "скандинавський метод сну", ця практика полягає у використанні двох окремих ковдр на одному ліжку.

У Данії, Швеції та Норвегії такий підхід став звичним: пара може спільно спати в одному ліжку, але кожен має свою ковдру, що дозволяє уникнути багатьох конфліктів. Цей метод дозволяє кожному партнеру насолоджуватися комфортом, який йому підходить — одні люблять тепло і пухнасту ковдру, інші ж віддають перевагу прохолоді. Важливо те, що кожен має свій простір і може рухатися під ковдрою без страху, що партнер розбудить його, намагаючись забрати ковдру або змінити положення.

Чому це реально працює? По-перше, менше нічних пробуджень — а вони руйнують фази сну, зокрема REM, що важливо для відновлення й емоційної стабільності. По-друге, кожен може підібрати свою ковдру за товщиною та наповнювачем і спати у своїй комфортній температурі. По-третє, хороше висипання знижує дратівливість і робить партнерів більш терпимими одне до одного — отже, менше сварок.

Практичні поради: застеліть простирадло як зазвичай, поставте дві ковдри (наприклад, дві півтораспальні або дві стандартні ковдри), кожна має лежати на своїй половині ліжка. Якщо хочете зберегти єдиний вигляд кімнати — накрийте все пледом вдень. Рекомендується підбирати ковдри однакового кольору й фактури, щоб вигляд був гармонійний.

Однак метод не панацея. Якщо один із партнерів сильно хропе, має обструктивне апное чи синдром неспокійних ніг, окремі ковдри не вирішать проблему — тут потрібна медична консультація. Також при надто вузькому ліжку (менше 160 см) дві ковдри можуть не допомогти. В таких випадках альтернативи — окремі матраци на загальному ліжку або додаткові заходи для усунення медичних причин безсоння.

Переваги скандинавського підходу — очевидні: доступність, економія простору та збереження інтимності при одночасному підвищенні якості сну. Для багатьох пар це просте рішення стало щоденною турботою про гарний сон і мир у домі — іноді дрібниця, яка рятує і відпочинок, і стосунки.

Заступник голови ДСНС Роман Примуш: декларація та майнові активи

Заступник голови Державної служби з надзвичайних ситуацій з питань цифрового розвитку Роман Борисович Примуш у своїй декларації за 2023 рік вказав значні активи, які належать йому та його родині. У документі зазначено, що посадовець володіє кількома об’єктами нерухомості, а також має значні заощадження, що свідчить про стабільне фінансове становище.

Зокрема, у Примуша є дві квартири в селі Чайки Київської області. Одна з них — площею 93,7 м², яка була придбана ще в 2008 році, а друга — новіша, з площею 43,5 м², яку родина набрала у 2023 році. Окрім цього, сім’я орендує будівлю загальною площею 76,9 м². Зазначена нерухомість дає уявлення про стабільність фінансових активів родини посадовця, що викликає певний інтерес до питання джерел доходів та природи таких придбань.

Дружина посадовця, Ніна Миколаївна Примуш, задекларувала п’ять земельних ділянок загальною площею понад 86 тисяч м² у Хмельницькій області (набуто у період 2012–2024 років) та квартиру 49,2 м² у Хмельницькому (2024). Серед транспортних засобів у декларації зазначено BMW X1 2015 року, що належить дружині.

У фінансових показниках сім’ї — готівка та інвестиції. Роман Примуш задекларував 20 тис. доларів готівкою; його дружина має 80,6 тис. грн готівкою. На банківських рахунках вказано 30 тис. грн та 4,6 тис. дол. У декларації також зазначено, що дружина інвестувала в акції компаній, зокрема «Фармак» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», загальною вартістю понад 26 тис. грн, а сам Примуш придбав державні облігації на 200 тис. грн.

Що стосується доходів, у документі вказано 1,47 млн грн зарплати Примуша від ДСНС. Дохід його дружини склав близько 181 тис. грн — це доходи від оренди та підприємницької діяльності.

Нагадаємо, декларація — публічний документ, що подається посадовцями згідно з вимогами законодавства. Якщо потрібно, можемо підготувати короткий пресреліз або версію для соцмереж.

Розвиток власного виробництва безпілотних комплексів як крок до технологічної незалежності

В Україні існують реальні можливості для створення безпілотників із компонентами вітчизняного виробництва — від модулів управління до силових установок для FPV-дронів. Це не лише питання іміджу чи експерименту, а стратегічна ініціатива, яка здатна змінити підходи до оборонної та цивільної електроніки в цілому.

Виготовлення власних модулів і двигунів відкриває низку переваг. По-перше, мінімізується залежність від імпортних ланцюгів постачання, які в умовах конфлікту чи санкцій стають вразливими. По-друге, локалізація виробництва прискорює цикл удосконалення — інженери та виробники отримують швидкий зворотний зв’язок від польових випробувань і можуть оперативно впроваджувати зміни. По-третє, це стимулює розвиток суміжних галузей: мікроелектроніки, акумуляторних технологій, автоматизованого виробництва та тестування.

Експерт також прокоментував технічні можливості російських «шахедів» і уточнив дистанцію, на якій вони залишаються керованими: «Я вкотре хочу наголосити, що керованими “шахеди” можуть бути лише на відстані до 150 км». За його словами, ворог посилює розміщення стаціонарних пускових майданчиків, але дальність керування обмежена.

У матеріалі згадується й про міжнародну допомогу: Велика Британія працює над проєктом «Octopus» — безпілотниками-перехоплювачами для боротьби з російськими «шахедами». Міністр із питань обороноздатності та промисловості Британії Люк Поллард повідомив, що планується виробництво близько 2 000 таких безпілотників на місяць для постачання в Україну з метою перехоплення ворожих БПЛА.

Заяви Храпчинського підкреслюють, що технічна база для локального виробництва у нас є, але економічні виклики (насамперед — собівартість) і масове виробництво в Китаї визначають ринок комплектуючих. Паралельно міжнародні ініціативи повинні підсилити оборонні можливості України в короткостроковій перспективі.