Комунальне підприємство «Київпастранс» завершило скандальний тендер на закупівлю перших чотирнадцяти первинних мобільних укриттів для пасажирів столичного громадського транспорту. Торги, які офіційно завершилися 14 жовтня, пройшли за повної відсутності конкуренції: пропозицію подав лише один учасник – харківська будівельна компанія, яка й отримала ексклюзивне право на реалізацію багатомільйонного замовлення. Ця ситуація одразу викликала жорстку критику з боку громадськості та експертних кіл через беззаперечні ознаки штучного обмеження умов закупівлі та ймовірну колосальну переплату з міського бюджету.
Згідно з жорсткими технічними вимогами замовника, нові захисні споруди виготовлятимуться із надміцних залізобетонних конструкцій і розміщуватимуться переважно біля найбільш завантажених зупинок наземного транспорту. Кожне таке приміщення матиме площу не менше тридцяти квадратних метрів та зможе одночасно вмістити до п’ятдесяти осіб із розрахунку відповідної площі на одну людину. Модулі повинні бути обов’язково обладнані двома входами із захисними тамбурами та металевими дверима, автономним освітленням, системою примусової вентиляції, вогнегасниками, місцями для сидіння, а також спеціальним майданчиком для безбар’єрного доступу людей на кріслах колісних і пасажирів із дитячими візочками.
Початкова очікувана вартість цієї закупівлі була встановлена підприємством на рівні 54,2 мільйона гривень. Єдиний учасник торгів, товариство з обмеженою відповідальністю «Сітірейл технолоджі», запропонував виконати замовлення за 44,8 мільйона гривень. Незважаючи на це формальне зниження ціни, столичні активісти наголошують на тому, що підсумкова вартість залишається завищеною щонайменше на тридцять відсотків порівняно з ринковими реаліями. За одне укриття на п’ятдесят людей столиця фактично заплатить близько 3,2 мільйона гривень із доставкою та монтажем. Водночас інші державні структури та регіональні муніципалітети купували абсолютно аналогічні за місткістю споруди значно дешевше – у середньому за 2,4 або 2,5 мільйона гривень.
Відсутність інших великих постачальників на торгах експерти пояснюють надто специфічними вимогами комунальників. Ще на етапі підготовки тендера потенційні учасники масово скаржилися на прописані розміри конструкцій. Зокрема, замовник вимагав суворих габаритів – вісімнадцять на чотири метри. Виробники офіційно просили дозволити трохи більшу довжину, аби безперешкодно адаптувати замовлення під власні готові серійні блоки, проте керівництво столичного підприємства категорично відхилило ці обґрунтовані прохання.
Варто нагадати, що процес закупівлі розпочався на тлі тривалого судового тиску: нещодавно столична прокуратура через суд вимагала зобов’язати міську владу вжити реальних заходів для облаштування мобільних укриттів на вулицях міста. Проте внаслідок сумнівної тендерної політики ринок був штучно відрізаний від участі, а стратегічно важливе замовлення безальтернативно відійшло одній компанії. Поки перша подібна споруда монтується на Берестейському проспекті, практика підлаштування тендерної документації під конкретного виконавця продовжує спустошувати скарбницю столиці, залишаючи киян заручниками корупційних ризиків під час щоденних повітряних атак.