Зростаючі проблеми Росії на фронті: Андрій Білецький про стратегію Кремля

Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький відзначає, що Росія стикається з дедалі більшими стратегічними труднощами, що можуть призвести до перегляду її підходу до війни в Україні. Він акцентує на кількох суттєвих ознаках, що вказують на кризу в діях Кремля. Одним із найбільш помітних сигналів є різке сповільнення темпів наступу російських військ, що свідчить про виснаження ресурсів і складності в координації військових операцій.

Ще однією важливою тенденцією, на яку звертає увагу Білецький, є зміна акцентів у тактиці противника. Росія перейшла до використання енергетичних атак як одного з основних засобів тиску на Україну та її союзників. Це свідчить про те, що Кремль втрачає можливості для успішного ведення традиційних наступальних операцій і шукає інші способи вплинути на хід конфлікту.

Він зазначає, що енергетичний терор є спробою компенсувати відсутність оперативних успіхів на фронті. Водночас російське командування пов’язує певні надії з весняним періодом, коли поява зелених насаджень може знову зробити ефективною тактику прихованого просування малих штурмових груп.

Разом з тим Білецький скептично оцінює ці розрахунки. На його переконання, навіть із настанням весни російські війська не зможуть кардинально змінити ситуацію, або ж такі спроби матимуть обмежений ефект.

Командир корпусу також назвав «смішним» чергове перенесення так званого дедлайну захоплення Донецької області до 1 квітня. Він вважає, що Сили оборони України мають можливість поставити противника у ситуацію, коли подальший наступ стане безперспективним, а рівень втрат — критичним.

За такого розвитку подій, переконаний Білецький, у Росії з’являться реальні стимули для переговорів і пошуку шляхів завершення війни. Ключовою умовою він називає повну зупинку російського просування навесні.

Військовий також звернув увагу на вплив погодних умов на бойові дії. Сильні морози, які тримаються останніми днями, ускладнили наступальні дії російських військ через проблеми з логістикою та побутовим забезпеченням. Водночас складні умови залишаються спільними для обох сторін, оскільки постійні обстріли не дозволяють облаштувати надійні укриття для обігріву на передових позиціях.

Окремо Білецький зазначив, що на фронті фіксується погіршення стану забезпечення російських підрозділів. За даними української розвідки, у перехоплених розмовах військові РФ скаржаться на нестачу їжі, води та базових умов для виживання, що додатково впливає на боєздатність противника.

Таким чином, на думку командира Третього корпусу, поєднання слабких темпів наступу, проблем із забезпеченням і зростаючих втрат може стати для Кремля сигналом, що продовження війни в нинішньому форматі втрачає сенс.

Схожі статті

Землетрус у Полтавському районі: чи варто хвилюватися?

8 лютого, у неділю, у Полтавському районі Полтавської області було зафіксовано підземні поштовхи магнітудою 3 бали за шкалою Ріхтера. Це явище привернуло увагу як місцевих жителів, так і експертів. Однак, за оцінками сейсмологів, такі землетруси належать до категорії ледве відчутних, тобто не викликають серйозних наслідків для людей і будівель. Поштовхи були настільки слабкими, що не становлять загрози для населення.

За інформацією фахівців Головного центру спеціального контролю, землетрус стався о 15:33, а його епіцентр знаходився на глибині близько 9 км під поверхнею землі. Незважаючи на те, що такі землетруси рідко викликають фізичну шкоду, подібні події можуть бути цікавими для науковців, які аналізують сейсмічну активність на території України.

Сейсмологи зазначають, що землетруси такої сили зазвичай не призводять до руйнувань. У більшості випадків їх можуть відчути лише окремі люди, які перебувають у приміщеннях, особливо на верхніх поверхах будівель.

Це вже другий випадок сейсмічної активності у регіоні за останні кілька днів. Раніше, 6 лютого, у Полтавській області також фіксували землетрус магнітудою 3,1 бала на аналогічній глибині.

Фахівці пояснюють, що навіть у центральній частині України можливі слабкі землетруси через накопичення напруження в земній корі. Попри повільний рух літосферних плит у цьому регіоні, внутрішні геологічні процеси можуть активізувати давні розломи в кристалічних породах. Саме раптове розрядження такого напруження і спричиняє короткочасні підземні поштовхи магнітудою від 2 до 4 балів.

Експерти наголошують, що подібні землетруси є природним явищем і не свідчать про зростання сейсмічної небезпеки для Полтавської області.

МОСКВА ВІДМОВИЛАСЯ ВІД АМЕРИКАНСЬКОЇ ІДЕЇ КОНТРОЛЮ НАД ЗАПОРІЗЬКОЮ АЕС

Російська сторона публічно відкинула ініціативу Сполучених Штатів щодо можливого міжнародного або спільного управління Запорізькою атомною електростанцією в рамках потенційного мирного врегулювання війни проти України. Така позиція вкотре продемонструвала небажання Кремля йти на компроміси у питаннях, які він вважає стратегічними та символічно важливими.

Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних вузлів війни, адже будь-які інциденти на об’єкті можуть мати наслідки далеко за межами регіону. Саме тому західні партнери України неодноразово наголошували на необхідності деполітизації станції та передачі її під нейтральний контроль із залученням міжнародних інституцій. Ідея Вашингтона передбачала зниження ризиків для цивільного населення та створення передумов для ширших домовленостей у сфері безпеки.

Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.

Дефіцит бюджету посилюється: Україні потрібно до $15 млрд додаткового фінансування

В Офісі президента відбулася нарада, присвячена податковим надходженням та наповненню державного бюджету. За інформацією джерел, ключовою темою обговорення стала стрімка втрата доходів на тлі енергетичної кризи та необхідність пошуку значного додаткового фінансування на 2026 рік. Після початку масованих ракетних ударів по критичній інфраструктурі економічна активність в Україні різко скоротилася. Значна частина бізнесу фактично призупинила роботу […]

Децентралізація теплопостачання Києва: межі можливого та реальні виклики

Питання повної децентралізації системи теплопостачання столиці знову опинилося в центрі суспільної дискусії. Втім, фахівці галузі наголошують: для такого мегаполіса, як Київ, подібний сценарій є не лише вкрай складним, а й економічно необґрунтованим. Ідея відмови від великих теплоелектроцентралей на користь мережі малих котелень або альтернативних джерел тепла виглядає привабливою лише на перший погляд, але не витримує професійного аналізу.

Народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко неодноразово звертав увагу на те, що теплоелектроцентралі є базовим елементом енергетичної безпеки столиці. Вони забезпечують теплом і гарячою водою значну частину міста, працюючи у режимі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії. Саме ця особливість робить їх ефективнішими за розрізнені котельні, які не здатні досягти аналогічних показників продуктивності.

Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.