В Україні суттєво зросла кількість закладів вищої освіти, які Державна служба якості освіти віднесла до категорії високого ризику. На 2026/2027 навчальний рік такий статус отримали 45 університетів та інших закладів вищої освіти, тоді як торік їх було лише 20. Загалом оцінювання охопило 292 заклади. Найвищі бали ризику отримали Центрально-Європейський університет, Дніпровський технологічний університет «ШАГ», Академія праці, соціальних відносин і туризму та Київський університет культури. Водночас високий ризик не означає автоматичного підтвердження порушень, неякісного навчання чи недійсності дипломів.
Про це повідомила Державна служба якості освіти України, оприлюднивши оновлений перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику.
Оцінювання здійснили за встановленими державою критеріями на основі відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Скільки університетів отримали високий ступінь ризику
Загалом у 2026 році ДСЯО визначила ступені ризику для 292 закладів вищої освіти.
Результати розподілилися так:
- 45 закладів, або 15,4%, — високий ступінь ризику.
- 203 заклади, або 69,5%, — середній ступінь ризику.
- 44 заклади, або 15,1%, — незначний ступінь ризику.
Для порівняння, у 2025 році служба оцінила 263 заклади. Тоді до високоризикової категорії потрапили 20 установ, до середньої — 181, а до категорії незначного ризику — 62.
Отже, за рік кількість закладів із високим ступенем ризику зросла на 125%.
Збільшилася і їхня частка серед усіх оцінених установ — із 7,6% до 15,4%.
Однак ці результати не можна автоматично трактувати як доказ погіршення якості викладання в українських університетах. Показники відображають розрахунок ризику за конкретною методикою, а не безпосереднє вимірювання навчальних досягнень студентів.
Які університети отримали найбільше балів
За даними оприлюдненого переліку, найбільші значення ризику у 2026 році мають п’ять закладів вищої освіти.
Найвищий результат — 65 балів — отримав Українсько-Польський вищий навчальний заклад «Центрально-Європейський університет».
Ще три заклади набрали по 60 балів:
- Приватний заклад вищої освіти «Дніпровський технологічний університет «ШАГ».
- Академія праці, соціальних відносин і туризму.
- Приватний вищий навчальний заклад «Київський університет культури».
П’ятим за кількістю балів став Енергодарський інститут державного та муніципального управління імені Р. Г. Хеноха «Класичного приватного університету» — 55 балів.
Важливо, що наведені бали не є оцінками успішності студентів або рейтингом престижності закладів.
Вони відображають результати застосування критеріїв державного нагляду.
За якими критеріями перевіряли українські виші
Оцінювання проводили відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року №982.
Методика передбачає сім основних критеріїв.
Два показники заклади вищої освіти вносять самостійно.
Перший стосується відкритості інформації: чи оприлюднені на офіційному сайті університету всі документи й відомості, передбачені законодавством.
Другий враховує частку акредитованих освітніх програм.
Ще чотири показники автоматично формуються на основі даних ЄДЕБО.
Вони відображають динаміку чисельності студентів за останні три роки, кількість науково-педагогічних працівників за основним місцем роботи, наявність відокремлених підрозділів та іноземних студентів.
Сьомий критерій стосується порушень законодавства у сфері вищої освіти, виявлених під час державного нагляду за попередні п’ять років.
Ці відомості вносять уповноважені працівники ДСЯО.
Після цього електронна система розраховує підсумкову кількість балів і визначає відповідну категорію ризику.
Як відбувалося оцінювання у 2026 році
Через дію воєнного стану закладам вищої освіти дозволили подавати необхідні відомості до 31 серпня 2026 року.
Після завершення збору інформації працівники Державної служби якості освіти перевіряли надані показники.
Використання спеціального модуля ЄДЕБО дозволило автоматизувати значну частину процедури.
Кожен університет мав можливість ознайомитися зі своїми показниками, переглянути результати перевірки та звернутися до ДСЯО за роз’ясненнями.
Метою такої системи є визначення рівня ризику для планування наглядових заходів, а не складання загальнонаціонального рейтингу найкращих чи найгірших університетів.
Що означає високий ризик для студентів
Наявність університету в категорії високого ризику сама по собі не означає, що заклад працює незаконно.
Також це не є підставою автоматично вважати недійсними дипломи, які видає університет.
Показник лише свідчить, що за сукупністю встановлених критеріїв заклад потребує більшої уваги в межах державного контролю.
Наприклад, на результат можуть впливати частка акредитованих програм, кадрові показники, зміни кількості студентів та інші адміністративні характеристики.
Тому майбутнім вступникам важливо не обмежуватися лише категорією ризику.
Під час вибору університету варто перевіряти його ліцензію, акредитацію конкретної освітньої програми, кадрове забезпечення та умови навчання.
Цю інформацію можна шукати в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Чому кількість ризикових закладів зросла
Офіційні результати демонструють збільшення кількості установ із високим ступенем ризику більш ніж удвічі.
Водночас сама статистика не дає відповіді, який саме критерій найбільше вплинув на зміну показників.
Серед можливих чинників можуть бути кадрові зміни, скорочення студентського контингенту, стан акредитації освітніх програм або порушення, зафіксовані під час попередніх перевірок.
Однак без аналізу індивідуальних даних кожного університету неможливо визначити, що саме стало причиною його потрапляння до певної категорії.
Крім того, кількість оцінених закладів за рік збільшилася на 29, що також необхідно враховувати під час порівняння.
Де подивитися повний перелік університетів
Повний перелік закладів вищої освіти за ступенями ризику оприлюднено на офіційному сайті Державної служби якості освіти.
На цій сторінці можна знайти інформацію про заклади, віднесені до високої, середньої та незначної категорій ризику.
Отже, у 2026 році 45 українських закладів вищої освіти отримали високий ступінь ризику проти 20 роком раніше. Проте йдеться про систему оцінювання для державного нагляду, а не про офіційний список університетів із неякісною освітою.
Для студентів і вступників результати ДСЯО можуть бути додатковим джерелом інформації, але оцінювати конкретний університет слід за сукупністю показників, зокрема за акредитацією обраної освітньої програми.