Польща, за інформацією українських журналістів, могла призупинити підготовку до передачі масштабного пакета військової допомоги Україні після рішення Львівської обласної ради проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Ініціатива спричинила гостру дипломатичну суперечку між Києвом і Варшавою. На неї відреагували прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, очільник польського оборонного відомства Владислав Косіняк-Камиш та міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Водночас повідомлення про зупинення військових поставок поки ґрунтується лише на інформації анонімного джерела.
Про можливе призупинення допомоги 21 жовтня повідомило ТСН із посиланням на співрозмовника, обізнаного із ситуацією.
За твердженням джерела, голосування депутатів відбулося саме тоді, коли Польща готувалася передати Україні чергову велику партію військової допомоги.
Після виникнення дипломатичного конфлікту процес нібито поставили на паузу.
Що відомо про можливе призупинення польської допомоги
За словами співрозмовника ТСН, рішення Львівської облради безпосередньо вплинуло на підготовку військового пакета.
Джерело стверджує, що постачання тимчасово призупинили, а українські дипломати намагаються врегулювати конфлікт.
Однак офіційної заяви польського Міністерства оборони щодо припинення передачі озброєння наразі немає.
Також не повідомляється, які саме види військової техніки або боєприпасів могли входити до згаданого пакета.
Невідомими залишаються його вартість, обсяги, заплановані строки відправлення та можливий термін затримки.
Тому інформацію про призупинення допомоги поки не можна вважати остаточно підтвердженим рішенням польського уряду.
Яке рішення ухвалила Львівська обласна рада
20 жовтня депутати Львівської обласної ради проголосували за проголошення 2027 року роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича.
Ініціатива передбачала проведення тематичних заходів, присвячених українському національно-визвольному руху та його діячам.
Автором пропозиції був депутат Святослав Шеремета, який очолює комісію обласної ради з питань культури.
Рішення мало регіональний характер і стосувалося Львівської області.
Однак його зміст викликав негативну реакцію польських політиків через історичні суперечності щодо діяльності УПА та постаті Романа Шухевича.
У Польщі питання відповідальності УПА за масові вбивства польського цивільного населення на Волині та в Галичині залишається особливо чутливим.
Водночас в Україні УПА також розглядають у контексті боротьби за незалежність держави.
Різні історичні оцінки не скасовують необхідності дослідження та визнання злочинів проти цивільного населення.
Дональд Туск різко відреагував на рішення
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що рішення Львівської облради ускладнює роботу політикам, які підтримують Україну.
Він повідомив, що раніше попереджав президента Володимира Зеленського про можливі негативні наслідки подібних ініціатив для двосторонніх відносин.
За оцінкою польського прем’єра, такі суперечки можуть використовувати противники України.
Позицію Туска 21 жовтня висвітлило польське видання Gazeta Wyborcza.
Своє невдоволення також висловив віцепрем’єр-міністр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
Він заявив, що вшанування УПА та її командування в такому форматі завдає шкоди українсько-польському партнерству.
Однак у перевірених публічних заявах посадовців не міститься підтвердження рішення про припинення військової допомоги.
Польща запровадила обмеження щодо українського депутата
Дипломатична суперечка вже спричинила конкретні політичні дії.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив про підписання розпорядження щодо внесення Святослава Шеремети до списку осіб, небажаних для в’їзду до Польщі.
Таке рішення польська сторона пов’язала з ініціативою щодо проголошення 2027 року роком УПА.
Крім того, представники деяких польських міст запропонували переглянути партнерські відносини зі Львовом.
Зокрема, посадовці Кракова та Перемишля виступили за обговорення можливого призупинення міжміської співпраці.
Таким чином, наслідки суперечки вже вийшли за межі заяв на рівні центральних урядів.
МЗС України дистанціювалося від рішення обласної ради
21 жовтня Міністерство закордонних справ України офіційно прокоментувало ситуацію.
У відомстві зазначили, що рішення Львівської облради було ухвалене без консультацій із дипломатами та центральними органами державної влади.
МЗС назвало ініціативу контрпродуктивною для розвитку українсько-польських відносин.
Дипломати наголосили, що двом країнам вдалося досягти суттєвого прогресу у стратегічному партнерстві, зокрема в оборонній співпраці та вирішенні історичних питань.
Українське зовнішньополітичне відомство також підкреслило: рішення місцевих рад не повинні створювати загроз національним інтересам України.
Водночас у МЗС закликали польську сторону утримуватися від різких кроків, які можуть ускладнити нормалізацію відносин.
У Польщі заявили про можливий перегляд рішення
На тлі дипломатичної суперечки заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький повідомив, що отримав запевнення від представників оточення Володимира Зеленського щодо подальшої долі рішення Львівської облради.
За його словами, українська сторона дала зрозуміти, що ухвала не повинна набути практичної реалізації.
Про це 21 жовтня повідомило польське видання Euronews.
Водночас такі запевнення не дорівнюють формальному скасуванню рішення Львівською обласною радою.
Для юридичної зміни або скасування документа необхідні відповідні процедури на рівні органу, який його ухвалив.
Тому остаточний статус рішення потребує додаткового уточнення.
Чому суперечка важлива для військової співпраці
Польща залишається одним із ключових партнерів України в оборонній сфері.
Від початку повномасштабного російського вторгнення Варшава надавала українській армії озброєння, боєприпаси та військову техніку.
Крім того, польська територія має важливе значення для логістики міжнародної військової допомоги.
Через Польщу проходять маршрути постачання обладнання та вантажів від інших держав-партнерів.
Саме тому можливі обмеження військової співпраці викликають особливе занепокоєння.
Водночас необхідно розмежовувати кілька різних процесів: передачу Польщею власного озброєння, транзит міжнародної допомоги через польську територію та загальну оборонну співпрацю.
Навіть якщо відправлення окремого пакета справді затримали, це не означатиме автоматичного припинення всієї військової підтримки чи транзиту озброєння через Польщу.
Публічних підтверджень таких масштабних обмежень немає.
Що буде далі
За інформацією джерела ТСН, українська та польська сторони вже працюють над розв’язанням суперечки дипломатичними каналами.
Водночас офіційні представники обох країн продовжують наголошувати на важливості стратегічного партнерства.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від позиції Львівської облради, результатів дипломатичних консультацій і рішень польського уряду.
Станом на 21 жовтня підтверджено дипломатичний конфлікт через проголошення 2027 року роком УПА та різку реакцію польських посадовців. Однак призупинення військового пакета залишається твердженням анонімного джерела, яке не отримало офіційного підтвердження.
Саме це розмежування є принциповим для оцінки реальних наслідків суперечки для обороноздатності України.