Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з Європейським Союзом, яка передбачає залучення до 90 мільярдів євро допомоги упродовж 2026–2027 років. Йдеться про один із найбільших пакетів підтримки України за весь час повномасштабної війни. Про це йдеться у офіційному тексті документа та трансляції засідання парламенту.
Рішення парламент ухвалив 28 травня. За ратифікацію проголосували 298 народних депутатів.
Угода була підписана напередодні — 27 травня — між Україною та ЄС у Брюсселі та Києві. Від імені Європейського Союзу кредитором виступає Європейська комісія, а від України — Національний банк як агент-позичальник.
Документ передбачає фінансування української економіки, оборонного сектору та соціальної стабільності на тлі війни з Росією.
Попри юридичний статус довгострокового кредиту, в уряді наголошують: для України ця допомога фактично матиме грантовий характер.
Головна особливість угоди полягає у механізмі обслуговування та повернення коштів. Відсотки за кредитом повністю покриватимуться бюджетом Євросоюзу завдяки високому кредитному рейтингу ЄС.
Крім того, погашення основної суми боргу Україна здійснюватиме лише у випадку отримання репарацій від Російської Федерації.
Таким чином, за нинішніх умов нова угода не створює прямого навантаження на державний бюджет України.
У Верховній Раді наголошують, що це безпрецедентний формат підтримки, який демонструє довгострокову ставку ЄС на збереження української державності та економіки.
Окремо в документі прописано фінансовий план на 2026 рік. Загалом Україна може отримати до 45 мільярдів євро вже протягом наступного року.
Найбільша частина коштів — до 28,3 мільярда євро — піде на оборонний сектор.
Фінансування передбачає закупівлю озброєння, підтримку оборонно-промислового комплексу України, виробництво власної зброї та розвиток військових технологій.
У ЄС наголошують, що йдеться не лише про закупівлю готової техніки за кордоном, а й про стимулювання українського виробництва зброї та боєприпасів.
Ще 16,7 мільярда євро планують спрямувати на бюджетну підтримку України.
Ці кошти мають покривати соціальні видатки, фінансування державних програм, виплати зарплат і пенсій, а також дефіцит бюджету, який залишається одним із головних викликів для країни в умовах війни.
Половина цієї суми надходитиме через програму Ukraine Facility — основний механізм підтримки України з боку ЄС.
Інша половина — це окрема макрофінансова допомога у розмірі до 8,35 мільярда євро.
Виплати розділені на три транші.
Перший транш у розмірі 3,2 мільярда євро Україна має отримати одразу після набрання угодою чинності.
Другий транш складе 3,7 мільярда євро.
Третій — ще 1,45 мільярда євро.
Втім, для отримання кожної наступної частини фінансування Україна має виконувати низку жорстких вимог Євросоюзу.
У документі прописано три ключові базові умови.
По-перше, Україна повинна зберігати демократичні інститути, багатопартійну систему, верховенство права та права людини.
По-друге, Європейська комісія регулярно оцінюватиме прогрес реформ в Україні.
По-третє, Київ не має права послаблювати чи скасовувати вже впроваджені антикорупційні реформи, ухвалені раніше на вимогу ЄС та МВФ.
Однак найбільше обговорень викликала податкова частина домовленостей.
У рамках угоди Україна взяла на себе зобов’язання провести низку структурних змін у податковій та митній системі.
Одне з найбільш резонансних рішень — фактичне скасування неоподатковуваного ліміту на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.
Наразі товари дешевші за цю суму не обкладаються ПДВ та митом, однак ЄС вимагає перегляду цієї системи.
Виняток планують залишити лише для товарів, пов’язаних із сектором безпеки та оборони.
Також Україна погодилася запровадити оподаткування доходів від цифрових платформ — йдеться про сервіси таксі, доставки, маркетплейси та інші онлайн-платформи.
Окремий блок реформ стосується фізичних осіб-підприємців.
Документ передбачає реформування спрощеної системи оподаткування, особливо для ФОП третьої групи.
Серед можливих змін — диференційовані ставки податків залежно від виду діяльності, а також посилення боротьби з так званим «дробленням бізнесу» для ухилення від податків.
Крім того, Україна погодилася продовжити дію 5% військового збору ще на три роки.
Також у межах євроінтеграційних зобов’язань планується ухвалення нового Митного кодексу за правилами ЄС та подальша реформа ПДВ.
У парламенті пояснюють: без виконання цих умов Україна ризикує втратити частину фінансування.
Водночас уряд наголошує, що новий пакет допомоги є критично важливим для стабільності країни.
Після початку повномасштабної війни міжнародна фінансова підтримка фактично стала одним із головних джерел утримання української економіки.
Лише у 2025 році дефіцит державного бюджету України перевищував десятки мільярдів доларів, а витрати на оборону та соціальну сферу залишаються рекордними.
У Мінфіні зазначають, що нова угода з ЄС дає Україні фінансовий горизонт планування одразу на два роки вперед.
Водночас експерти попереджають: разом із безпрецедентними коштами Україна отримує і безпрецедентний контроль за реформами та податковою політикою.
Фактично ЄС прив’язує подальше фінансування до конкретних змін у державному управлінні, податках, митниці та боротьбі з корупцією.
Попри це, в уряді називають угоду «історичною» та такою, що дозволить Україні втримати економічну стійкість під час війни.
