Цікаве

В Україні спостерігається активізація шахраїв, які використовують популярні месенджери для масових розсилок. Зловмисники надсилають повідомлення про нібито «компенсацію» у розмірі 2200 гривень від Ощадбанку та НЕК «Укренерго», намагаючись змусити користувачів перейти за фішинговими посиланнями.

Пресслужба Ощадбанку наголошує, що такі повідомлення не мають жодного стосунку до офіційних програм виплат і містять посилання на підроблені сайти, які зовнішньо повторюють вигляд справжніх ресурсів фінансових установ або державних підприємств. Переходячи за такими лінками, користувачі ризикують втратити персональні дані, банківські реквізити та кошти.

Після переходу за посиланням користувачам пропонують ввести повні реквізити банківської картки: номер, термін дії та CVV-код, а також підтвердити операцію одноразовим кодом із SMS-повідомлення. Насправді ж таким чином шахраї отримують доступ до рахунку та можуть списати всі кошти.

Фахівці наголошують, що фішингові сайти часто виглядають максимально правдоподібно — із використанням логотипів, корпоративних кольорів та стилістики офіційних сторінок. Проте жодні державні виплати чи компенсації не оформлюються через месенджери із запитом повних реквізитів картки.

В Ощадбанку підкреслюють, що фінансова установа не нараховує жодних компенсацій через сторонні посилання в Telegram, Viber чи інших месенджерах. Українців закликають не переходити за підозрілими посиланнями, не передавати конфіденційні дані третім особам та перевіряти інформацію лише на офіційних ресурсах.

У Польщі відбулося важливе законодавче оновлення, яке стосується громадян України, що прибули після початку повномасштабної війни та користувалися тимчасовим захистом. Президент Польщі Кароль Навроцький підписав документ, який скасовує спеціальний закон, ухвалений у 2022 році, що регулював перебування українців у країні. До цього часу законодавство забезпечувало спрощену легалізацію, доступ до соціальних виплат, медичних послуг та працевлаштування для тих, хто отримав тимчасовий захист.

Нововведення передбачає інтеграцію цих положень до загального Закону про надання захисту іноземцям. Це означає, що українські громадяни надалі користуватимуться стандартними правилами, які застосовуються до всіх іноземців у Польщі. Зміни покликані уніфікувати процедури, спростити адміністративні процеси та забезпечити рівні умови для всіх категорій іноземців, водночас зберігаючи можливості отримання необхідної допомоги для українців, що залишаються в країні.

У польському уряді пояснюють рішення тим, що за чотири роки війни механізми підтримки стали системними, а надзвичайний режим більше не є необхідним.

Попри скасування окремого закону, право українців на перебування в Польщі зберігається. Згідно з рішенням Європейського Союзу, легальний статус тимчасового захисту продовжено до 4 березня 2027 року. Водночас змінюються окремі процедурні моменти.

Зокрема, оформлення PESEL UKR стане обов’язковим протягом 30 днів після в’їзду до країни. У разі недотримання цього терміну особа може втратити статус тимчасового захисту. Також соціальні виплати будуть тісніше пов’язані з рівнем інтеграції — офіційним працевлаштуванням, сплатою податків та навчанням дітей у польських школах.

Медична допомога для осіб без роботи надаватиметься за правилами, які застосовуються до інших іноземців. Допомога з проживанням і харчуванням залишиться доступною переважно для найбільш вразливих категорій.

Водночас ключові права залишаються без змін. Українці й надалі зможуть офіційно працювати, здобувати освіту, користуватися медичними послугами та перебувати у Польщі в межах механізму тимчасового захисту.

Фактично йдеться не про припинення підтримки, а про зміну правової моделі її регулювання. Починаючи з березня 2026 року, громадяни України в Польщі повністю перейдуть на стандартну систему тимчасового захисту ЄС без окремого спеціального статусу.

Перший місяць весни в Україні цього року прогнозується в межах кліматичної норми, що свідчить про відносно стабільний характер погодних процесів. За інформацією синоптиків Український гідрометцентр, середня місячна температура повітря очікується в діапазоні від +1° до +7°. Для більшості регіонів такі показники є типовими та відповідають багаторічним спостереженням.

Водночас у західній частині країни, а також у Житомирська область, Вінницька область та Одеська область можливе незначне перевищення середніх температурних значень — приблизно на 1,5–2,5 градуса. Це може означати більш ранній початок вегетаційних процесів, активніше танення снігу та поступове прогрівання ґрунту.

Кількість опадів у березні прогнозується в межах 30–53 мм. У гірських районах Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей, а також у горах Криму місцями можливі значно більші показники — від 60 до 98 мм. Загалом це становитиме 80–100% середньомісячної норми.

Що стосується завершення лютого, то погода залишатиметься переважно сонячною, а початок березня збереже подібний характер. За словами синоптикині Українського гідрометеорологічного центру Наталії Птухи, з 26 лютого на південному сході ще можливі дощ і мокрий сніг, однак у більшості областей істотних опадів не очікується.

Температура наприкінці лютого дещо знизиться: вночі прогнозують -2°…-8°, у Карпатах місцями до -12°, удень — від -4° до +1°. Тепліше буде на півдні та сході країни — близько 0°, а в Криму подекуди до +6°.

27–28 лютого переважатиме суха погода з проясненнями. Вночі температура коливатиметься від -1° до -8°, удень — від -3° до +3°. На крайньому заході та частково на півдні повітря прогріється до +2°…+8°, а на Закарпатті — до +12°.

Перші дні березня минатимуть під впливом антициклону. Очікується більше сонця, а нічні морози поступово слабшатимуть, що свідчитиме про поступовий перехід до весняної погоди.

В Україні кількість незареєстрованої вогнепальної зброї серед цивільного населення досягає приблизно п’яти мільйонів одиниць. Таку оцінку надають представники Консультативної місії ЄС, які відзначають, що після початку повномасштабного вторгнення кількість необлікованих стволів зросла майже утричі. Це явище свідчить про суттєві зміни у поведінці громадян, адже багато людей прагнуть захистити себе та свої домівки у непростий воєнний період.

Наслідки такого зростання є комплексними. Поруч із підвищеним рівнем самозахисту, збільшення кількості незареєстрованої зброї підвищує ризики її незаконного використання, контрабанди або залучення до кримінальної діяльності. У державних структурах зазначають, що контроль за обігом зброї у воєнний час значно ускладнений, а відсутність повної реєстрації ускладнює статистичний та аналітичний моніторинг.

Поштовхом до обговорення стала стрілянина в Черкаській області наприкінці січня, внаслідок якої загинули четверо поліцейських і ветеран Сергій Русінов. За словами Осадчука, для міністра та керівництва Нацполіції ситуація стала серйозним викликом, який вимагає системної відповіді.

Паралельно журналісти повідомляють про активну діяльність тіньових онлайн-майданчиків. На них пропонують не лише стрілецьку зброю, а й вибухівку. Серед оголошень фігурують гранати Ф-1 за ціною від 130 доларів та гранатомети РПГ-7 приблизно від 880 доларів. При цьому частина таких пропозицій може бути шахрайською, однак сам факт доступності подібних товарів викликає занепокоєння.

Ціни на чорному ринку часто суттєво нижчі за легальний сегмент. За даними журналістів, популярні моделі пістолетів продаються у два-три рази дешевше, ніж у ліцензованих магазинах. Така різниця у вартості простежується і щодо довгоствольної зброї. Саме ціновий фактор, на думку експертів, може стимулювати попит на нелегальні канали збуту.

Окрему увагу на засіданні приділили темпам легалізації трофейної зброї. Попри ухвалені Верховною Радою зміни до законодавства у 2024 році, процес декларування та приведення обігу зброї у правове поле відбувається повільно. У результаті значна кількість озброєння залишається поза державним контролем.