Цікаве

Під час судового засідання, що стосувалося обрання запобіжного заходу для забудовниці Владислави Молчанової та її бізнес-партнерки, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури навів низку фактів, які свідчать про потенційний ризик впливу підозрюваних на медійний простір і, відповідно, на перебіг кримінального провадження. Прокурор заявив, що у матеріалах слідства є приватні листування, в яких Молчанова нібито обговорювала публікації на одному з відомих новинних ресурсів — сайті «Апостроф.Медіа». За його словами, Молчанова також дала згоду на вихід цих публікацій, що вказує на спроби формувати медійну картину подій на свій розсуд.

Одним із ключових моментів, на які звернув увагу прокурор, став інший діалог, у якому фігурував документ, що, ймовірно, стосувався змін у розслідуванні. За попередніми даними, цей документ міг бути використаний для маніпуляцій, зокрема для впливу на хід слідства чи на публічну думку. Прокурор наголосив, що такі дії підозрюваних можуть значно ускладнити об'єктивне розслідування та призвести до спроби втручання у правосуддя через контроль над інформацією.

САП вважає, що така можливість створює додаткові загрози для об’єктивності розслідування, оскільки медійний вплив може використовуватися для формування суспільного ставлення до справи або тиску на учасників процесу.

Додатковим інформаційним аспектом стали дані аналітичної системи YouControl. Згідно з ними, ТОВ “Апостроф Медіа” має зв’язок із фінансово-промисловою групою “Група родини Владислави Молчанової”. Зокрема, з початку травня 2024 року одним із кінцевих бенефіціарів видання став син бізнесвумен — Іван Молчанов, який отримав 23% статутного капіталу компанії.

Прокурор наголосив, що наведені обставини не є звинуваченням щодо редакційної політики медіа, але вони важливі для оцінки ризиків під час обрання запобіжного заходу. Суд має вирішити, чи можуть ці фактори вплинути на хід розслідування та на можливість стороннього впливу з боку фігурантів справи.

Як повідомляють правоохоронці Одещини, у травні в одній із квартир на проспекті Шевченка стався випадок, який сколихнув місцеву громаду. За попередніми даними слідства, 45-річний чоловік повернувся додому та застав свою співмешканку не на самоті. Між парами виникла гостра суперечка, яка стрімко переросла в агресивний конфлікт.

З’ясовано, що погоджуватися зі словами жінки чоловік не захотів і, піддавшись емоціям, почав поводитися агресивно. Сварка, що мала всі шанси завершитися словесною перепалкою, перетворилася на фізичне протистояння. У ході конфлікту чоловік наніс співмешканці удари, від яких вона знепритомніла та згодом померла.

Правопорушницю затримали на місці проживання та вилучили ніж, яким спричинено поранення. Під час досудового розслідування вона зізналася у скоєному. Обвинувачення жінці було висунуте за ч. 2 ст. 121 КК України – умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя, що спричинило смерть потерпілого.

Суд, дослідивши надані докази, визнав обвинувачену винною і призначив покарання у вигляді семи років позбавлення волі.

Заступниця Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ілона Гавронська представила стратегічне бачення України щодо повернення та подальшої реінтеграції громадян під час Міжнародного діалогу з питань міграції 2025, організованого Міжнародною організацією з міграції. Виступаючи в межах панелі «Rethinking Return and Reintegration Programming in Europe and Central Asia», вона окреслила основні принципи державної політики, спрямованої на створення справедливої, прозорої та передбачуваної системи підтримки українців, які ухвалюватимуть рішення про повернення додому.

Гавронська наголосила, що завершення режиму тимчасового захисту в країнах ЄС повинно проходити поступово та виважено, щоб уникнути різкого тиску на громадян і забезпечити їм можливість приймати рішення усвідомлено. Вона підкреслила важливість збереження права кожного українця самостійно визначати своє майбутнє, отримуючи при цьому всю необхідну інформацію щодо умов повернення, доступних соціальних послуг та державних програм підтримки.

Другим ключовим напрямком є посилення спроможності громад. Україна разом із європейськими партнерами напрацьовує підхід, що спрямовує ресурси на розвиток місцевих послуг, соціальну згуртованість та інтеграцію громадян.

Особливу увагу приділено підтримці вразливих груп — людей з інвалідністю, літніх осіб та сімей з дітьми. За словами Гавронської, важливо не лише допомогти українцям ухвалити поінформоване рішення про повернення, а й забезпечити умови для відновлення життя з гідністю та відчуттям належності.

Заступниця Міністра також наголосила на трьох принципах, які мають визначати процес повернення: єдність, гідність та партнерство. Єдність означає підтримку зв’язку українців із Батьківщиною та Європою, гідність — визнання активної участі громадян у житті країн, що їх прийняли, а партнерство — тісну координацію України та ЄС.

Наразі Україна розгортає Мережу єдності в Іспанії та Німеччині, щоб спростити повернення громадян із ЄС. За оцінками Мінсоцполітики, близько 4,7 млн українців перебувають у країнах ЄС у статусі тимчасового захисту, який діятиме до 4 березня 2027 року.

Верховний Суд України поставив остаточну крапку у гучній справі про захист честі, гідності та ділової репутації між киянином Василем Дідусом та помічником депутатки Київради Ксенією Семеновою — Дмитром Перовим. Суд зобов’язав Перова публічно спростувати недостовірну інформацію, яку він поширював на власній сторінці у Facebook, підтвердивши тим самим позицію позивача. Як повідомляє видання “Факти”, Верховний Суд залишив касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду та Київського апеляційного суду — без змін. Таким чином, висновки двох попередніх інстанцій набули остаточного та обов’язкового для виконання характеру.

Суть справи полягала у поширенні недостовірної інформації, яка могла завдати шкоди діловій репутації та суспільному іміджу Василя Дідуся. Під час розгляду суди ретельно вивчили всі надані докази, включно зі скрінами публікацій та свідченнями, і дійшли висновку, що поширена інформація є неправдивою. Останнє рішення Верховного Суду підтвердило, що громадяни мають право на захист своєї честі та ділової репутації, а відповідальність за поширення недостовірних даних у соціальних мережах є обов’язковою.

Предметом спору стали публікації Дмитра Перова, у яких він звинувачував Василя Дідуса у “побитті” та “незаконному будівництві” на вулиці Івана Франка, 26 у Києві. Суди трьох інстанцій встановили, що ці твердження не підтверджені достовірними доказами і були подані як факти, а не як оціночні судження.

У рішенні Верховного Суду, за повідомленням ЗМІ, вказано, що реконструкція за вказаною адресою здійснювалася на законних підставах: із дотриманням містобудівних умов, проектної документації та погодженнями з Департаментом охорони культурної спадщини. Отже, закиди про “самобуд” та порушення законодавства не відповідають дійсності.

Суд дійшов висновку, що поширені Перова висловлювання порушують особисті немайнові права позивача і “не можуть вважатися допустимим проявом свободи вираження поглядів” у межах чинного законодавства. Фактично йдеться про визнання цих заяв наклепницькими.

За даними журналістів, рішенням суду Дмитра Перова зобов’язано видалити відповідні публікації, розмістити спростування на власній сторінці у Facebook, а також сплатити Василю Дідусу 3 000 гривень моральної шкоди та відшкодувати судові витрати.

Світова спільнота цього дня відзначає Міжнародний день сліпих, нагадуючи про потребу соціальної підтримки, доступності та рівних можливостей для людей з вадами зору. Ініціативи, приурочені до цього дня, охоплюють просвітницькі кампанії, благодійні акції та освітні проєкти, які спрямовані на покращення якості життя та інтеграцію людей з обмеженими можливостями у суспільство.

Народні прикмети та звичаї 13 листопада також несуть цікаві спостереження. Златоустів день вважався показником майбутньої погоди: якщо ранок ясний, то зима буде м’якою, а сильний вітер віщував холодні й сніжні дні. Люди звертали увагу на слова, вимовлені цього дня — вважалося, що будь-яке сказане слово може справдитися або мати довготривалий вплив. У господарських справах радили завершувати важливі роботи, бо енергія дня сприяла успішному завершенню справ та врожаю майбутнього року.

На міжнародному рівні 13 листопада відзначають Міжнародний день сліпих: громадські організації проводять події, що привертають увагу до доступності міського простору та сучасних засобів реабілітації. Цього ж дня у світі згадують про важливість якості, юзабіліті та добрих справ — низка ініціатив проходить під позначками Дня якості, Дня юзабіліті та Дня добра.

Дата має і свій історичний контекст в Україні: 1918 року було створено Директорію УНР, а 1997-го відбулася перша зустріч Центральної виборчої комісії незалежної України. Серед уродженців і ювілярів дня — лікар-гістолог Олександр Черняхівський, письменник Остап Вишня, композитор Герман Жуковський, математик Ігор Скрипник і правозахисник, кримськотатарський лідер Мустафа Джемілєв.

Народні прикмети традиційно зосереджені на погоді: радісне цвірінькання синиць і горобців віщує потепління; кішка, що шукає теплі місця, — до морозів; риба, яка вистрибує з води, — до дощу; густий ранковий туман — до затяжних опадів. У повсякденних порадах цього дня радять безкорисливо допомагати іншим, уникати різких слів і брехні. Вважається також, що подорожі та справи, розпочаті 13 листопада, матимуть добрий перебіг — за умови, що їх буде доведено до кінця.

Середина цього тижня принесе українцям певне полегшення від затяжних дощів — атмосферний фронт, що кілька днів поспіль формував вологу погоду, почне відходити. На заході та сході країни опади вщухнуть, а місцями навіть з’являться короткі прояснення. Сонце, хоч і несміливо, все ж проб’ється крізь хмари, нагадуючи про прихід спокійнішої фази листопадової погоди.

За прогнозом синоптиків, у середу, 13 листопада, над Україною поступово розірветься смуга дощових хмар. Західні області отримають перепочинок від дощів, схід — також зможе насолодитися сухішим днем. У центральних і північних регіонах очікується мінлива хмарність, а вночі — невеликі тумани. Вітер переважно північно-західний, помірний, місцями з короткочасними поривами.

У Києві — хмарно з проясненнями, невеликий дощ, вночі близько +3°, удень до +8°. На заході (Львів, Луцьк, Рівне, Тернопіль, Хмельницький, Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці) — без істотних опадів, часом світлі вікна в хмарах, уночі близько +2°, удень до +9°. Поділля та Центр (Вінниця, Житомир, Черкаси, Кропивницький, Полтава) — переважно сухо, місцями слабкий дощ, нічна температура близько +2°, денна до +9°. Південь (Одеса, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя, Крим) — хмарно з проясненнями, місцями невеликий дощ, уночі +2…+4°, удень +10…+11°. На північному сході (Суми, Чернігів, Харків, Дніпро) — мінлива хмарність, локальні слабкі опади, уночі +2…+5°, удень до +9…+10°. На Донеччині (Краматорськ, Сєвєродонецьк) — похмуро, прохолодно: уночі близько +7…+8°, удень +9…+10°.

Дороги здебільшого вологі, місцями слабкий дощ і мряка, тому водіям варто зважати на подовжений гальмівний шлях і локальне зниження видимості в ранкові години. Наприкінці тижня можливі нові хвилі опадів, тож парасоля й демісезонний одяг залишаються доречними.