Цікаве

Петиція до президента, щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, набрала 25 тисяч голосів протягом лише трьох днів. Це свідчить про загальний і надзвичайний інтерес громадськості до цього питання. Ініціатор петиції пропонує важливий крок – надати пріоритетне працевлаштування в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це дозволить використати досвід і навички військовослужбовців для забезпечення безпеки та функціонування державних структур в умовах загострення ситуації.

Цікаво порівняти цю петицію зі схожими ініціативами. Наприклад, подібна петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, знадобилася для набору необхідної кількості голосів цілих 87 днів. І це лише завдяки підтримці відомих телеграм-каналів. Відзначимо також, що вона перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці. Це свідчить про те, що суспільство все частіше активно включається у вирішення важливих питань, вимагаючи конкретних дій влади.

Необхідно також зазначити, що у минулому, восени 2023 року, громадяни не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників. Однак тепер, з урахуванням необхідності авторизації та інших обмежень, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, що свідчить про зростаючий рівень зацікавленості та активності громадян у важливих суспільних питаннях.

У результаті аналізу вищезгаданої петиції про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери можна зробити декілька важливих висновків. Перш за все, відзначається швидкість збору необхідної кількості голосів за короткий період — лише за три дні, що свідчить про високий рівень зацікавленості та підтримки громадськості у цьому питанні. Другим важливим аспектом є пропозиція надати пріоритетне працевлаштування демобілізованим з ЗСУ в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи, що може сприяти залученню досвіду військовослужбовців для зміцнення безпеки та ефективної роботи в державних структурах у періоди напружених ситуацій. Крім того, порівняння з подібними ініціативами, які знаходяться на розгляді президента, показує зростаючий рівень активності громадян та їх бажання брати участь у прийнятті важливих рішень. Необхідно також відзначити, що зростаюча швидкість набору голосів у подібних петиціях свідчить про поступове зростання усвідомленості суспільства щодо важливості його участі у формуванні державної політики та вирішенні ключових суспільних проблем.

Петиція, яка швидко здобула 25 тисяч голосів, є надзвичайно важливою та відображає глибокий інтерес громадян до питань, пов'язаних з мобілізацією працівників бюджетної сфери. Це свідчить про різке зростання усвідомлення важливості залучення кваліфікованого персоналу у сфері правоохорони, державного управління та інших ключових секторів держави.

Цікаво, що порівняно з попередньою петицією від народного депутата Дубінського, що набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, ця нова ініціатива швидко отримала необхідну підтримку протягом лише трьох днів. Це свідчить про зростання обізнаності та активності громадян у вирішенні актуальних проблем суспільства.

Особливо цікавим є той факт, що попередня петиція ще й залишається на розгляді президента Зеленського вже протягом 4,5 місяців. Це дає змогу порівнювати реакцію влади на різні громадські ініціативи та підкреслює важливість моментального відгуку на голос громадян.

Інтересно також зазначити, що навіть з урахуванням необхідності авторизації голосів, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, що свідчить про активну громадянську підтримку та готовність до участі у формуванні країни. Такі ініціативи стають доказом розвитку громадянського суспільства та зміцнення демократичних цінностей в Україні.

У світлі швидкого набору голосів петиції про мобілізацію працівників бюджетної сфери, яка здобула 25 тисяч голосів протягом трьох днів, можна зробити декілька висновків. По-перше, це свідчить про зростання обізнаності та активності громадян у справах державного управління та правоохорони. По-друге, порівняно з аналогічними ініціативами минулих років, спостерігається значний ріст швидкості збору підписів, що свідчить про глибокий інтерес громадян до вирішення актуальних проблем. Нарешті, такі петиції є важливим інструментом взаємодії громадян із владою, демонструючи їхню готовність до активної участі в формуванні країни та розвитку громадянського суспільства.

Петиція до президента, щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, швидко здобула підтримку, збираючи 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Ініціатор висловлює пропозицію щодо надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що попередня подібна петиція від народного депутата Дубінського, під №22/204852-ЕП, щодо мобілізації депутатів та чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, при цьому вона отримала підтримку великих телеграм-каналів. Наразі ця петиція перебуває на розгляді в адміністрації президента вже 4,5 місяці. Це важливо зауважити, що, незважаючи на те, що українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників восени 2023 року, зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції здатні зібрати необхідну кількість голосів за декілька днів.

У висновках можна зазначити такі ключові моменти:

• Підтримка громади: Швидка мобілізація та широке підтримка петиції, яка зібрала 25 тисяч голосів протягом трьох днів, свідчить про активність та зацікавленість громадян у покращенні ситуації в державі.

• Прозорість та демократія: Порівняно з попередніми ініціативами, які займали більше часу та зусиль для збору підписів, ця петиція показує, що доступні інструменти демократії, такі як петиції, можуть ефективно прискорити вирішення важливих питань.

• Важливість відгуку влади: Важливо, щоб влада враховувала голос громадян та реагувала на їхні побажання швидко та ефективно, як це сталося у даному випадку.

• Підвищення зацікавленості громадськості: Спостереження за швидким зростанням підтримки подібних ініціатив може відображати зростання зацікавленості громадян у вирішенні питань громадського значення.

У цілому, петиція щодо мобілізації правоохоронців та державних службовців стала важливим сигналом для влади про необхідність швидких та конструктивних дій у цьому напрямку.

Протягом останнього року реєстр корупціонерів значно збільшився, поповнившись 2,4 тисячами осіб. Ця цифра втричі менша, ніж під час конфлікту у 2021 році. Аналіз показує, що причини включення порушників до цього списку зазнали змін протягом повномасштабної війни. Якщо у 2021 році основними порушеннями були виявлені недостовірності в деклараціях (76%), то у 2022 році влада зробила подання та перевірку декларацій необов’язковими, що призвело до різкого зменшення порушників у цій сфері протягом 2022 та 2023 років. Замість цього, до Реєстру почали включати більше хабарників: за надання хабара – 38,2%, за обіцянку – 53,1%.

Проте покарання за корупцію залишаються досить м’якими в Україні, бо часто звільняються штрафом, що становить 92% від загальної кількості вироків. У той час, як ті, хто були позбавлені волі чи засуджені до громадських робіт або испитового строку, становлять лише 5-8%. За аналізами, найбільше корупціонерів виявлено в таких областях як Львівська, Київська та Дніпропетровська. Протягом останніх трьох років лідером за кількістю вироків є Львівщина. Кількість включень у Реєстр зменшилася з часом. У 2021 році було зафіксовано 537 випадків, а минулого року – лише 192.

Заявники з Опендатабот наголошують, що Реєстр корупціонерів не може бути єдиним показником боротьби з корупцією в Україні. Вони вважають, що вирішення проблеми корупції потребує будівництва прозорих систем, а не схильності до селективного покарання. Значна кількість довічних ув’язнень “за корупцію” відображає якість даних у реєстрі та ефективність роботи Національного агентства з питань запобігання корупції. Варто відзначити, що в Україні існує шість державних антикорупційних органів. Найбільша витрата бюджетних коштів припадає на утримання Державного бюро розслідувань – понад 2,4 мільярда на поточний рік, а на другому місці за обсягом фінансування знаходиться Національне антикорупційне бюро України з близько 1,3 мільярда гривень.

• За останні роки кількість осіб, включених до Реєстру корупціонерів, значно збільшилася, але покарання за корупційні дії залишаються недостатньо суворими.

• Зміни у законодавстві та підходах до боротьби з корупцією призвели до зменшення кількості порушників, які виявляються через недостовірності в деклараціях.

• Однак, зростання включень корупціонерів за отримання хабарів та обіцянок свідчить про необхідність подальшого удосконалення законодавства та ефективності правоохоронних органів.

• Важливо підкреслити, що Реєстр корупціонерів не може бути єдиним інструментом в боротьбі з корупцією, але має сприяти будівництву прозорих та ефективних антикорупційних систем.

• Потрібно підтримувати роботу державних антикорупційних органів та забезпечити їм достатні фінансові ресурси для успішного виконання їхніх обов'язків.

Україна переживає складнощі в демографічній сфері, оскільки кількість здорових чоловіків до 30 років досягла найнижчого рівня в історії країни. Це може негативно вплинути на ефективність мобілізаційних заходів, особливо у контексті триваючої війни з Росією. Зменшення чисельності молодого чоловічого населення має особливе значення у зв’язку з російською агресією. За даними The New York Times, ця тенденція виникла в початку 90-х, коли Україна стала незалежною. Рівень народжуваності значно знизився протягом цього періоду — з 1,9 дитини на одну жінку у 1991 році до 1,1 дитини у наступному десятилітті. За словами Олександра Гладуна, невизначеність та економічні труднощі 90-х суттєво вплинули на репродуктивні рішення населення. Військова агресія Росії у 2022 році ще більше зменшила чисельність чоловіків призовного віку, а зниження мобілізаційного віку до 25 років може загострити цю проблему. Відтік близько 800 тисяч жінок у віці від 18 до 34 років до країн Європейського Союзу також погіршує ситуацію, оскільки відсутність жінок у віці для народження дітей впливає на демографічні процеси. Зміни в законодавстві щодо мобілізації, які прийняла Верховна Рада 11 квітня, зобов’язують громадян у віці від 25 до 60 років реагувати на призов. Це частина спроб уряду адаптувати мобілізаційну політику до сучасних демографічних реалій.

Україна стикається зі серйозними викликами в демографічній сфері, зокрема зниженням кількості здорових чоловіків до 30 років до історичного мінімуму. Це може негативно позначитися на ефективності мобілізаційних заходів, особливо у контексті війни з Росією. Відтік жіночого населення у віці для народження дітей також є серйозною проблемою. Зміни в законодавстві щодо мобілізації, хоча і крок у правильному напрямку, потребують комплексного підходу до розв’язання демографічних викликів країни. Оптимізація державної політики в цій сфері є важливою для забезпечення національної безпеки та сталого розвитку України.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам відмітив, що згідно зі зібраним звітом, який складає понад 250 сторінок, документовані факти нападів на УПЦ, на її святині та духовенство. Цю інформацію він розкрив у своєму відеозверненні. Також він знову висловив заклик до української влади про утримання від подальшого розгляду законопроекту 8371, який має на меті заборонити діяльність УПЦ. "Цей законопроект є виявом мови ненависті. Атаки на вірян у часи війни, їх вигнання зі святинь, відмова у доступі до молитовних місць — це абсолютно неприпустимо. Я закликаю уряд зупинити розгляд цього законопроекту та припинити розділяти націю, націлювати братів проти братів", — проголосив Амстердам. Також адвокат підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом. "Українська православна церква не тільки не підтримує, але і відкидає ідеологію 'русского мира'. Більше того, позиція церкви щодо цих ідей вже була публічно висловлена Блаженнішим митрополитом Київським Онуфрієм: 'Ми не будуємо жодного 'русского мира'. Ми будуємо божий мир'. УПЦ повністю ідентифікує себе з державою Україна та закликає до її захисту від першого дня російського вторгнення", — прокоментував він позицію церкви. Крім того, сьогодні Роберт Амстердам звернувся з закликом до Сполучених Штатів Америки з проханням про підтримку України. "Особисто від себе: підтримка України є критично важливою не лише для України, але й для Америки. Як можна відкинути людей, підставивши їх на кожному кроці? Хто буде довіряти США після Кабула і зараз Києва?", — написав Амстердам у своєму пості в соціальній мережі "Х".

У вищезгаданій статті адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, заявив про складений звіт, у якому міститься понад 250 сторінок доказів нападів на УПЦ, її церкви та духовенство. Він виступив з закликом до уряду України припинити розгляд законопроекту 8371, який пропонує заборонити діяльність УПЦ, назвавши його проявом мови ненависті. Амстердам підкреслив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом і повністю ідентифікує себе з Україною. Він також звернувся до Сполучених Штатів з проханням про підтримку України. Ці висновки свідчать про серйозність ситуації щодо релігійної свободи в Україні та потребу в захисті прав інших віросповідань від будь-якої форми переслідування.