Економіка

Україна наростає в проблемах з енергопостачанням, що веде до посилення перебоїв у подачі електроенергії. Глава компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький оголосив, що на цьому тижні країну чекає серйозний дефіцит енергії. Це викликано ремонтами енергоблоків на атомних електростанціях, обстрілами енергетичних об'єктів та підвищенням температури повітря. Такі фактори негативно впливають на стабільність енергетичної системи країни та зумовлюють зростання числа відключень електропостачання, що стає серйозним викликом для всіх галузей національного господарства. Розв'язання цієї проблеми вимагає комплексного підходу та негайних заходів зі збереження енергії та модернізації енергетичної інфраструктури.

За словами Кудрицького, компенсувати дефіцит імпортом електроенергії з Європи неможливо, тому розклади відключення електропостачання будуть застосовуватися цілодобово, з найбільшим дефіцитом вранці та ввечері. Ця ситуація становить серйозну загрозу для національної енергетичної системи.

Під час засідання Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг було повідомлено, що борги на балансуючому ринку електроенергії зросли на 1 млрд грн. Накопичення боргів є серйозною проблемою, проте “Укренерго” планує витратити 2 млрд грн на їх погашення.

Компанія ДТЕК закликає світову спільноту збільшити допомогу Україні у відновленні енергетичної інфраструктури. Генеральний директор компанії Максим Тімченко застерігає, що без збільшення допомоги країні буде надзвичайно важко пережити наступну зиму.

Згідно з недавнім дослідженням Світового банку, у 2023 році майже дев'ять мільйонів громадян України опинилися поза межею бідності через війну, спровоковану Російською Федерацією. Ця криза не лише позбавила людей основних матеріальних засобів існування, але й викликала серйозні соціальні та економічні перетворення в усіх сферах життя країни. Життя мільйонів українців перетворилося на боротьбу за виживання, відкладання дітей у навчанні та обмеження базових потреб. Необхідність відновлення міцних фундаментальних структур українського суспільства стала на перший план, вимагаючи від уряду та міжнародних партнерів негайних і ефективних заходів для полегшення страждань та відновлення стабільності.

Загальна чисельність населення України нині оцінюється приблизно в 32 мільйони осіб.

У документі зазначається, що з 2020 року кількість українців, які перебувають за межею бідності, зросла на 1,8 мільйона. Наразі це складає приблизно 29% населення країни.

Скорочення робочих місць стало ключовим фактором зростання рівня бідності: понад п’ята частина українців, які працювали до війни, втратили роботу.

У звіті наголошується, що майже чверть опитаних українців у червні 2023 року не мали достатньо коштів для купівлі продуктів харчування.

Попри російські атаки, близько 92% лікарень в Україні продовжували працювати в 2023 році.

“Щонайменше 89% дітей віком від 6 до 18 років відвідували школу, але в районах, де ведуться активні бойові дії, 72% цих учнів займалися онлайн,” – йдеться в звіті.

У 2024 році Ukraine Facility визначається як стратегічна програма, спрямована на економічне оздоровлення України через відведення значних фінансових ресурсів. За інформацією, наданою Олексієм Соболевим, заступником міністра економіки України, розмір фінансування може коливатися в межах від 1 млрд до 1,5 млрд євро. Основна увага цієї програми спрямована на малі та середні підприємства, які є важливими катализаторами для економічного зростання та розвитку країни.

Ці фінансові вливання передбачається використовувати з метою зниження вартості застави для підприємств, що стане стимулом для їхнього активного розвитку. Крім того, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями та українськими банками має на меті розширення обсягів кредитування, що сприятиме підтримці бізнесу на всіх рівнях.

Український бізнес очікує на цю програму з надією на покращення умов для розвитку і росту. Ukraine Facility стає ключовим інструментом у зміцненні фінансової стабільності та конкурентоспроможності української економіки на міжнародному ринку.

У рамках програми передбачено загалом 12 млрд євро на розширення європейських проєктів в Україні протягом чотирьох років. Зокрема, компонент “Pillar 2” Ukraine Facility передбачає спрямування 7 млрд євро на підтримку приватних, муніципальних та державних проєктів. Програма фокусується на сім ключових секторах, включаючи енергетику, оборонну промисловість, сільське господарство, ІТ, транспорт, виробництво критичних матеріалів та переробну промисловість.

Додатково, у 2024 році планується виділити до 1,5 млрд євро на розвиток існуючих програм, запроваджених міжнародними фінансовими організаціями в Україні, з яких 70% спрямуються на малий та середній бізнес. Співпраця з українськими банками, які беруть участь у програмі, відкриває доступ до додаткових ресурсів для здешевлення кредитів та інших пільг для бізнесу.

Поміж інших ініціатив Міністерства економіки є програма підтримки “Зроблено в Україні”, яка включає грантові програми для ветеранів, компенсації для аграріїв на придбання техніки, а також гранти та компенсації для переробної промисловості. Змінено також програму “Доступні кредити 5-7-9%” для полегшення умов кредитування бізнесу.

У лютому Європейська Рада підтримала виділення Україні 50 млрд євро у рамках Ukraine Facility, що підтверджується надходженням перших траншів у березні та квітні. З погодженням Плану для Ukraine Facility у травні Європейський Союз визначив конкретні реформи, необхідні для отримання додаткового фінансування. Виконання цих умов дозволить Україні залучити у 2024 році загалом 16 млрд євро, включаючи 3 млрд євро у формі грантів.

Згідно з оголошенням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, важливим кроком у стратегії енергетичної незалежності є припинення застосування графіків відключень до підприємств, що ввозять 80% своєї електроенергії. Ця ініціатива спрямована на забезпечення надійного функціонування виробничих потужностей та підтримку стабільності економічного розвитку. За словами прем’єр-міністра, такий курс сприятиме зміцненню позицій українських підприємств на міжнародному ринку та підвищенню їх конкурентоспроможності.

“Це дозволить таким підприємствам працювати безперебійно та стабільно, а також зменшити дефіцит потужності в енергосистемі, що означає більше світла в оселях українців,” — зазначив він.

Шмигаль додав, що наразі Україна може імпортувати до 1,7 ГВт електроенергії, і уряд веде перемовини щодо збільшення цього обсягу до понад 2 ГВт, адже для цього існують всі технічні можливості.

Використання імпортованої електроенергії промисловістю дозволить уникнути відключень та посилить стійкість енергосистеми.

У жовтні 2023 року уряд прийняв постанову № 1127, яка гарантує промисловим споживачам стабільне постачання електроенергії за умови, що вони імпортують її частину. Зокрема, обсяг імпорту, необхідний для уникнення відключень, становив 50% від фактичного споживання в кожному розрахунковому періоді у жовтні-квітні та 30% у травні-вересні.

На даний момент атомні електростанції, що знаходяться на контрольованій території України, дотримуються всіх технічних нормативів, а радіаційний фон на їхніх територіях залишається в межах безпеки. Однак атаки Російської Федерації на об'єкти енергетичної інфраструктури можуть становити серйозну загрозу для безпеки ядерних станцій. Про це заявив Голова Держатомрегулювання Олег Коріков під час зустрічі з представниками країн G7 та Представництва ЄС в Україні. Він підкреслив, що захист ядерних установок від можливих атак є одним із пріоритетів у забезпеченні національної безпеки. Тому необхідно зробити всі можливі заходи для запобігання можливим загрозам з боку Росії та зміцнення захисту ядерних об'єктів в Україні.

“Атомна енергетика є важливою складовою енергетичної системи і загальнодержавного виробництва електроенергії. Безпечна експлуатація атомних електростанцій залежить від нормальної роботи енергосистеми. Тому будь-які пошкодження електромереж, підстанцій та інших елементів можуть вплинути на безпеку атомних станцій і створити нові загрози”, – підкреслив він.

Коріков також зауважив, що атаки на українську енергетичну інфраструктуру у 2022 році призвели до аварійного відключення всіх енергоблоків атомних станцій України.

У зв’язку з цим він закликав міжнародних партнерів, зокрема країни G7, надати Україні допомогу для захисту енергетичної інфраструктури та відновлення зруйнованих об’єктів.

Щодо ситуації на окупованій Запорізькій АЕС, Коріков нагадав про резолюції МАГАТЕ, які вимагають від Росії демілітаризації та повернення контролю над станцією Україні.

“Відсутність міжнародного механізму відповідальності унеможливлює ефективне реагування на порушення Росією міжнародного права та принципів безпеки. Лише об’єднана позиція міжнародної спільноти може змусити Росію виконати вимоги МАГАТЕ”, – відзначив він.

Коріков закликав продовжувати тиск на Росію та обмежити її права у міжнародних організаціях, включаючи МАГАТЕ, та наголосив, що будь-яка спроба Росії перезапустити реактори на Запорізькій АЕС відсутність технічних або економічних підстав і може бути кваліфікована як акт ядерного тероризму.

Розкриття значних порушень у сфері ввезення та реалізації секонд-хенду в Україні стало проблемою, яка притягує увагу Державної податкової служби. Після ретельного аналізу ситуації виявлено, що цей сектор підлягає серйозним порушенням, які потребують негайного втручання та системних заходів для вирішення.

Одним із головних відкритих проблем є недостатня контроль та відстеження обігу секонд-хенд товарів в країні. Відсутність ефективного механізму моніторингу сприяє виникненню ситуацій, де товари незаконно ввозяться та реалізуються, ухиляючись від сплати відповідних податків та митних зборів. Це, в свою чергу, призводить до великих втрат для державного бюджету та негативно впливає на конкурентоспроможність місцевих виробників.

Крім того, виявлено випадки порушень стандартів безпеки та якості товарів, що ввозяться у секонд-хенд секторі. Це ставить під загрозу здоров’я та безпеку споживачів і може мати серйозні негативні наслідки для суспільства в цілому. Необхідно вжити ефективних заходів для забезпечення відповідності всіх імпортованих товарів встановленим нормам та стандартам.

З метою боротьби з цими проблемами, Державна податкова служба розпочала комплексну програму реформування та підвищення контролю за секонд-хенд ринком. Ця програма передбачає впровадження нових механізмів моніторингу, посилення співпраці з митними органами, а також посилення відповідальності для тих, хто порушує законодавство у цій сфері.

Заходи, спрямовані на покращення ситуації в секонд-хенд секторі, мають на меті забезпечити не лише ефективне функціонування ринку, але й захистити інтереси держави, підприємців та споживачів. Тільки шляхом спільних зусиль та стриманої діяльності можна досягти позитивних змін і забезпечити стабільний розвиток галузі.

За їхніми словами, наштовхування молодих людей на магазини секонд-хенду стало характерним явищем для цієї галузі бізнесу. Молодь намагається придбати товар за готівку для подальшого перепродажу.

Імпортери секонд-хенду занижують вартість товару при ввезенні, а потім через угоди на “чорному” ринку реалізують товар без сплати ПДВ, дозволяючи іншим учасникам уникнути сплати податку або навіть отримати його відшкодування.

Наприклад, за словами Гетьманцева, у квітні ТОВ “Е-А” ввезло сумки за ціною в 11,3 раза нижче митної вартості, а одяг – у 4,2 раза дешевше. При цьому податкове навантаження компанії склало 0%.

Дії Державної податкової служби в цьому випадку запобігли розповсюдженню схемного кредиту на суму 35,2 млн гривень. Відповідні матеріали передано до Бюро економічної безпеки.

В цілому, з вересня минулого року завдяки спільному аналітичному кабінету Державної міграційної служби та Державної прикордонної служби вдалося запобігти розповсюдженню ризикового податкового кредиту на суму 9 млрд гривень.

Гетьманцев також зазначив, що окремим аспектом доходів злочинців є маскування секонд-хендом привезених брендових речей.