Економіка

У справі, що стосується незаконного виробництва сигарет, суд заарештував керівника компанії, яка афілійована до підсанкційного контрабандиста. Детективи БЕБ затримали директора компанії, який підозрюється в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, службовому підроблені, підробці марок акцизного податку, незаконному виготовленні та збуті підакцизних товарів. Чоловік перебував у розшуку півтора року. Наразі суд обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту.

Раніше детективи БЕБ встановили, що підприємство, яке має ліцензію на офіційне виробництво тютюнових виробів, спільно з підконтрольними компаніями нелегально виробляли та продавали сигарети з підробленими марками акцизного податку. Під час слідства детективи вилучили понад 1,2 млн пачок тютюнових виробів, ринковою вартістю 70 млн грн. За висновками експертів, підроблені сигарети були виготовлені на тих же лініях, на яких вироблялась і офіційна продукція.

Також під час обшуків були вилучені майже 20 тонн тютюнової сировини, обладнання для промислового виготовлення тютюнових виробів, 2 лінії для їх пакування тощо. На вилучені лінії суд наклав арешт, але згодом він був знятий, оскільки майно перебувало в оренді, а кінцевим власником було підконтрольне підприємство.

У результаті проведеного слідства та судового розгляду стосовно незаконного виробництва сигарет виявлено, що керівник компанії, що має ліцензію на офіційне виробництво тютюнових виробів, був затриманий та підданий арешту за участь у нелегальних діяльностях, включаючи підроблення марок акцизного податку, ухилення від сплати податків та незаконний виготовлення та збут підакцизних товарів.

Під час розслідування правоохоронні органи вилучили значну кількість контрабандних сигарет, обладнання для їх виробництва та інші матеріали, що підтверджують злочинну діяльність компанії. Експертні висновки підтвердили, що підроблені сигарети виготовлялися на тих самих лініях, де вироблялася офіційна продукція.

Суд встановив арешт на деяке майно, що було вилучено під час обшуків, хоча пізніше цей захід було скасовано через його орендну природу та власництво підконтрольної компанії. Справу розглянуто належним чином, а керівник компанії відповідатиме перед законом за свої дії в рамках встановленого законодавства.

У перебігу останніх місяців проблема дефіциту кадрів стала надзвичайно актуальною для українського бізнесу. Згідно з результатами свіжого місячного опитування, проведеного New Monthly Enterprises Survey, половина підприємств в Україні визначили цю проблему як критичну. Дані Інституту економічних досліджень та політичних консультацій за березень 2024 року підтверджують погіршення ситуації щодо пошуку робочої сили. Як для висококваліфікованих, так і для низькокваліфікованих працівників, виникли труднощі. Порівняно з лютим місяцем, відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів, зросла з 31,0% до 38,9%, а щодо некваліфікованих робітників — з 26,5% до 31,7%.

"Результати опитування відображають складність ситуації з доступом до робочої сили для бізнесу. Вперше в березні половина опитаних бізнесів вказала, що ця проблема стала суттєвою перешкодою для подальшого розвитку. У порівнянні з 2022 роком, коли про дефіцит робочої сили згадувало близько 20% опитаних, і минулим роком, коли це стосувалося близько третини опитаних, до кінця 2023 року ця проблема почала активно наростати", — роз'яснив старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У цілому рейтинг перешкод для бізнесу залишається стабільним: зростання цін на сировину та товари (53%) залишається на першому місці, дефіцит кадрів (50%) — на другому, а небезпека для роботи (46%) — на третьому. Проблема перебоїв з електроенергією піднялася з 7 на 4 місце (40%) через пошкодження, спричинені ракетними обстрілами у березні.

"Збільшилася проблема енергопостачання через пошкодження об'єктів внаслідок ракетних атак у березні", — повідомила виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Протягом минулого року цей показник не перевищував 40%, але у березні 2023 року він досяг 46%. Проблеми з енергопостачанням виявилися особливо серйозними для великих підприємств, які стали мішенями для ракетних атак. У той же час, малі та середні підприємства постраждали менше.

Після ракетних атак відбулися зміни у регіональних оцінках небезпеки роботи: Черкаська область очолила рейтинг за цим показником (100% респондентів з цієї області відзначили небезпеку роботи), в той час як Запорізька, Вінницька та Харківська області залишилися традиційно в топі найнебезпечніших регіонів. Водночас, Волинська та Закарпатська області залишаються відносно спокійними.

Щомісячне опитування, проведене Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, налічує понад 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 з 27 областей України. Цей формат дослідження активно використовується починаючи з травня 2022 року. Учасники опитування, які є менеджерами підприємств, аналізують та порівнюють результати роботи у березні 2024 року з лютнем того ж року. Вони оцінюють показники стану справ на момент проведення опитування і також подають прогнози на наступні три або шість місяців, або навіть два роки вперед. Іноді отримані результати порівнюються з даними з передвоєнного періоду, коли здійснювалося подібне дослідження серед бізнесу. Цей процес допомагає зрозуміти динаміку розвитку промисловості, виявити тенденції та вчасно реагувати на можливі виклики та перешкоди.

• Дефіцит кадрів став серйозною проблемою для українського бізнесу протягом останніх місяців, що відображається у результатах щомісячного опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.

• У березні 2024 року підвищився відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком як висококваліфікованих, так і низькокваліфікованих працівників.

• Цей дефіцит кадрів є серйозною перешкодою для подальшого розвитку бізнесу в Україні.

• Порівняно з попередніми роками, проблема дефіциту робочої сили почала активно наростати, що вказує на необхідність узгоджених заходів для вирішення цієї проблеми.

• Помітно, що ситуація з енергопостачанням також стала актуальною, особливо після ракетних атак, що свідчить про необхідність посилення заходів з енергозабезпечення та забезпечення стабільності в цьому секторі.

• Щомісячне опитування продовжує залишатися ефективним інструментом для виявлення тенденцій у розвитку промисловості та вчасного реагування на можливі ризики та перешкоди.

Україна активно розширює свій арсенал засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), маючи на меті забезпечення технологічної переваги в оборонних сферах. Зусилля українських науковців та інженерів спрямовані на створення та вдосконалення новітніх систем, які не лише ефективно функціонують у різних бойових умовах, але й відповідають найвищим технологічним стандартам.

Наразі, дев’ять українських моделей мобільних засобів РЕБ успішно пройшли процедуру кодифікації в Міністерстві оборони, що свідчить про їхню готовність до масового виробництва. Проте, це лише частина багатогранного процесу. Українські розробники продовжують активно працювати над новими проектами, які знаходяться на різних стадіях тестування та погодження.

Серед цих інноваційних рішень варто виділити РЕБ-рюкзак від компанії "Квертус", призначений для захисту військових від ворожих дронів під час переміщення. Також, комплекс "Плутон" від "Інфозахисту" активно виявляє та ліквідовує загрозу від дронів на відстані кількох десятків кілометрів, забезпечуючи важливе попередження та автоматично активуючи РЕБ.

Поступово, українська промисловість в області військової технології встановлює нові стандарти ефективного захисту та безпеки на фронті. Компанія "Обрій мілтек" рішуче впроваджує стратегію доступності своєї продукції, пропонуючи купольний засіб РЕБ за доступною ціною. Такі ініціативи демонструють не лише потужний потенціал української промисловості, а й відповідальність за забезпечення військової безпеки.

Насамкінець, варто відзначити, що українські розробки не обмежуються лише декількома моделями. Компанія "Kvertus" вже пропонує цілий ряд комплексів для виявлення та придушення дронів. Хоча багато українських комплексів складаються з китайських компонентів, така практика дозволяє швидко реалізувати проекти, не жертвуючи якістю продукції. Проте, залежність від імпортних компонентів може стати викликом для української оборонної промисловості у майбутньому.

На фоні зростаючої важливості китайських компонентів, які потрапляють у списки обмежень на експорт, Україна спрямовує свої зусилля на локалізацію цих елементів. Зараз вітчизняна компанія, що веде перемовини з європейською корпорацією щодо виробництва електронних компонентів для РЕБ в Україні, отримує підтримку від уряду. Українські виробники віддають перевагу локалізації навіть головних китайських компонентів, таких як модулі, з планами на їх виробництво на власних заводах за участю європейських мікросхем.

Нові розробки вже адаптовані для роботи в нестандартних діапазонах. Представники Міністерства стратегічних галузей промисловості та кластеру Brave1 впевнені, що ринок постійно взаємодіє з військовими на передовій, готовий реагувати на будь-які зміни. Зараз вирішальним є, наскільки швидко ці розробки зможуть отримати перші серійні контракти.

Україна також активно виробляє великі засоби РЕБ для протидії ворожим ракетам, шахтам та розвідувальним безпілотникам, які здатні перехоплювати сигнал GPS або змінювати його, виводячи об’єкт з маршруту. Деякі з найновітніших розробок, такі як "Буковель", "Нота" і "Покрова", вже стали відомими громадськості, хоча інші залишаються поки що у секреті. Більшість цих розробок відбуваються у приватному секторі.

Незважаючи на їхню релятивну новизну, ринок мобільних засобів РЕБ стає надзвичайно конкурентним, привертаючи багатьох виробників та замовників. Продукцію РЕБ придбовують благодійні фонди, військові структури, місцеві органи влади та навіть приватні компанії. Важливою тенденцією є зростання обсягів закупівель державою та військовими частинами, що сприяє отриманню фінансування для термінових закупівель техніки. Однак це також вимагає ефективного управління коштами та регулювання закупівельних процедур для уникнення ризиків корупції.

Попит на засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) значно зростає в містах, де вони використовуються для захисту цивільної інфраструктури від атак дронів. Приватні компанії також активно придбовують таку техніку для захисту своїх об’єктів від потенційних загроз.

Нинішній ринок РЕБ переживає період змін. У Міністерстві стратегічних галузей промисловості відзначають, що невеликі команди починають об’єднуватися для створення якісних продуктів, в той час як у Brave1 зауважують, що замовники все більше звертають увагу на перевірені вироби, а виробники активно прагнуть пройти державну процедуру кодифікації.

Зараз головним завданням є забезпечення розвитку ринку в технологічно правильному напрямку та відповідності тенденціям на передовій. Для цього держава має спростити процедуру кодифікації виробів та забезпечити систематичні та довгострокові замовлення від військових структур. Тільки таким чином можна забезпечити стабільний та продуктивний розвиток українського ринку РЕБ, що відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки та захисту національних інтересів.

• Попит на засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) в Україні значно зростає, особливо в містах, де вони використовуються для захисту цивільної інфраструктури від атак дронів, а також приватними компаніями для захисту своїх об'єктів.

• Ринок РЕБ переживає період змін, зокрема, невеликі команди починають об'єднуватися для створення якісних продуктів, а замовники звертають увагу на перевірені вироби.

• Для стабільного та продуктивного розвитку українського ринку РЕБ необхідно спростити процедуру кодифікації виробів та забезпечити систематичні та довгострокові замовлення від військових структур. Тільки так можна забезпечити безпеку та захист національних інтересів країни.

Україна відкриває нові горизонти у співпраці з молоддю для реалізації стратегії відновлення країни. Оголошено намір створити Альянс з розвитку робочої сили в Україні та за кордоном, який стане ключовим інструментом у залученні молоді до будівництва майбутнього України. Андрій Чесноков, заступник міністра молоді та спорту України, висвітлив стратегічне значення активної участі української діаспори та урядових структур у сприянні повернення молодих фахівців на батьківщину.

Згідно з оцінками Міністерства економіки, для початку реконструкції країни необхідно створити щонайменше 5,4 мільйони робочих місць. Молодь вважається важливим ресурсом у цьому процесі, зазначив Чесноков. Під час участі в конференції “Діаспора та глобальна українська спільнота – сильні партнерки у відновленні України” у Берліні, він підкреслив роль молодих українців за кордоном у розвитку країни.

Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC2024), запланована на 11-12 червня 2024 року у Берліні, стане важливою платформою для обговорення стратегій відновлення, зокрема, залучення молоді та розвитку людського капіталу. Ідея створення Альянсу з розвитку робочої сили в Україні та за її межами має сприяти отриманню молодими українцями необхідних навичок і знань для активної участі у відновленні держави.

• Україна визначає стратегічний напрямок залучення молоді до процесу відновлення країни, оголошуючи про створення Альянсу з розвитку робочої сили в Україні та за кордоном.

• Важливим елементом цієї стратегії є активна участь української діаспори та урядових органів у сприянні повернення молодих спеціалістів на батьківщину.

• Згідно з оцінками Міністерства економіки, для початку відновлення країни необхідно створити щонайменше 5,4 мільйони робочих місць.

• Молодь є важливим ресурсом у процесі відновлення України, і вона має можливість отримати необхідні навички та знання для активної участі у цьому процесі.

• Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC2024) у Берліні стане важливим форумом для обговорення стратегій відновлення країни, зокрема, залучення молоді та розвитку людського капіталу.

У 2023 році українські урядовці стояли перед складним вибором, вирішуючи між пошуком та придбанням засобів протиповітряної оборони (ППО) для захисту енергетики країни та можливістю розгляду диверсифікації енергетичних джерел через закупівлю газових електростанцій. Після ухвалення рішення витратили щонайменше 50 млрд гривень на будівництво бетонного захисту енергоспоруд. Ця стратегія, обрана Олександром Кубраковим та Мустафою Найємом, вважалася оптимальною на той момент, хоча і вимагала значних фінансових зусиль. На жаль, пізніше країна стикнулася з втратами від ударів російських сил. Компанії-оператори, такі як "Укргідроенерго", група "ДТЕК" та "Центренерго", заявили про серйозні втрати у виробництві електроенергії та руйнування інфраструктури. На засідання Верховної Ради, призначене для обговорення питань захисту критичної інфраструктури, головні відповідальні особи, Олександр Кубраков та Мустафа Найєм, не з’явилися, що спричинило обурення серед громадськості та політиків. Такі втрати підкреслюють важливість не лише вибору стратегії захисту, але й ефективного впровадження та координації заходів для забезпечення національної безпеки.

У результаті прийнятого рішення з витратою щонайменше 50 млрд гривень на будівництво бетонного захисту енергоспоруд в Україні, країна стикнулася зі значними втратами в енергетичному секторі під час ударів російських сил. Це ставить під сумнів ефективність обраної стратегії захисту та підкреслює необхідність більш комплексного підходу до забезпечення національної безпеки. Важливою висновком є не лише потреба у виборі оптимальних заходів захисту, але й необхідність ефективного впровадження та координації дій між відповідальними структурами для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

За передбаченням директора Центру досліджень енергетики, Олександра Харченка, українські споживачі можуть стати свідками тривалих перебоїв з електропостачанням у цьому літі, які можуть тривати до шести годин на добу. Ця проблема стала результатом впливу різних факторів на енергетичну систему країни, загрожуючи її нормальному функціонуванню.

"Навіть за помірно-оптимістичним сценарієм розвитку подій, відключення будуть здійснюватися", — повідомив Харченко. "А за найгіршим сценарієм доступ до електрики буде обмежений протягом 4-6 годин на добу". Щоб забезпечити безперебійне електропостачання взимку або з мінімальними перебоями, необхідно виконати низку умов: відновити пошкоджені електростанції, збільшити навантаження на атомні електростанції до максимуму та мати здатність імпортувати енергію з Європейського Союзу на рівні 2 ГВт.

"Втрата до 7 ГВт енергії та пошкодження розподільних мереж і підстанцій ставлять під сумнів оптимістичний сценарій", — підкреслив Харченко. "Україна не готова забезпечити безперебійне електропостачання під час піків споживання влітку та зимою".

Таким чином, незважаючи на оптимістичні заяви влади та декларації Галущенка про цілісність енергосистеми країни, сценарій "чорної зими", про який попереджали ще минулої зими, 2024-2025 року стає цілком реальним, оскільки теплову та енергетичну інфраструктуру винесено.

Висновки до цієї статті вказують на серйозні проблеми української енергетичної системи, які можуть призвести до тривалих перебоїв з електропостачанням у наступному літі. Прогнозовані відключення електроенергії на тривалі періоди, до шести годин на добу, можуть виникнути через пошкодження енергетичної інфраструктури та недостатню готовність до забезпечення енергією під час піків споживання. Необхідно проводити серйозні заходи щодо відновлення та підвищення ефективності енергосистеми, щоб уникнути серйозних перешкод у функціонуванні країни та забезпечити безперебійне електропостачання для населення та промислових підприємств.