Економіка

На фоні непередбачуваного економічного ландшафту, де долар продовжує встановлювати нові рекорди, фінансові установи стикаються зі складними викликами та несподіваними змінами. За даними Bloomberg, відзначається зростання курсу долара до позначки понад 40 гривень за один долар. За останній тиждень, міжбанківський курс на цій платформі підвищився з 38,80 гривень до 39,45 гривень за долар, а на початку цього тижня досягнув 39,47 гривень за долар. Наразі ці котирування вже перевищили 39,50 гривень за долар, а закриття торгів відбулося на рівні 39,61 гривень за долар. Офіційний курс гривні до долара, встановлений Національним банком, також досяг нового історичного максимуму, становлячи 39,5737 гривень за долар.

Зростання цін на долар обумовлене не лише національними процесами, а й міжнародними фінансовими операціями. Наприклад, Національний банк зазначив збільшення обсягу продажів долара зі своїх валютних резервів, що перевищило $100 мільйонів. За період з 8 по 12 квітня відбулося викидання на міжбанк валюти на суму понад $378,3 мільйонів. Це викликало значне збільшення курсу долара, що, зокрема, ставило певний тиск на регулятора.

Різноманітні фактори, такі як обсяги валютних операцій Національного банку та домагання влади щодо девальвації гривні для поліпшення конвертації міжнародної допомоги, впливають на рух курсу. Згідно зі словами директора казначейства одного з великих банків, середньорічний курс у 40,7 гривень за долар, передбачений у держбюджеті на 2024 рік, має відображати реальний стан ринку. З огляду на ці динаміки, очікується подальше зростання курсу долара, що викликає серйозні перетурбування у фінансовому середовищі та серед населення.

Разом із зростанням міжбанківського курсу, також підвищується курс чорного ринку та валютних кас. Долар у банківських касах подорожчав на 15-20 копійок, зазначаючи максимальні котирування від 39,65 до 39,99 гривень за долар. Ситуація на фінансовому ринку вимагає уважності та обережності від усіх громадян та фінансових установ, оскільки подальші зміни можуть мати значний вплив на економічну ситуацію в країні.

У фінансовому ландшафті країни зафіксовано ряд значущих тенденцій, що відображають складні економічні реалії. Згідно з даними, майже всі державні банки утримувалися в середніх межах котирувань. Приватбанк встановлював курси купівлі/продажу у діапазоні від 39,10 до 39,70 гривень за долар, Ощадбанк – від 39,30 до 39,85 гривень за долар, в той час як у Сенс Банку котирування становили від 39,40 до 39,90 гривень за долар.

Карткові курси банків перетнули психологічний рубіж 40 гривень за долар, однак це зробив лише один банк – Акордбанк, встановивши картковий курс продажу на рівні 40,40 гривень за долар. Середня шкала курсів на ринку коливалася від 39,20 гривень за долар (Укрсиббанк) до 39,99 гривень за долар (Кредобанк). Щодо викупу, карткові курси знаходилися в діапазоні від 38,42 до 39,85 гривень за долар.

Середня ціна продажу долара на поточні рахунки фізичних осіб у рамках місячного ліміту у 50 тисяч гривень з можливістю миттєвого зняття становила 39,4 гривень за долар (з урахуванням додаткових комісій). Мінімальний курс тут склав 39,24 гривень за долар (банк "Український капітал"), а максимальний – 40,54 гривень за долар (Банк Авангард). Варто відзначити, що понад 20 банків тримали розцінки вище 40 гривень за долар.

Ці котирування та коливання на фінансовому ринку свідчать про важливі зміни та виклики, перед якими стоїть економіка України. Це також підкреслює необхідність уважного та обачного підходу до фінансових операцій для всіх учасників ринку та громадян.

Український фінансовий ринок переживає період значних коливань, які відображають складні економічні умови країни. Зростання курсу долара надихає банки на встановлення нових рекордних котирувань, що ставить перед ними виклики у забезпеченні стабільності та конкурентоспроможності. Перевищення психологічного рубежу у 40 гривень за долар карткових курсів відображає складність ситуації, яка може вплинути на фінансове благополуччя громадян. Варто уважно стежити за розвитком подій на фінансовому ринку та приймати обачні рішення щодо фінансових операцій для збереження стабільності та ефективного управління фінансами.

Петиція, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, швидко здобула визнання серед громадян. Надихаюче та захоплююче, усього за три дні вона зібрала вражаючу кількість голосів — 25 тисяч. Але що таке цифри поруч із глибоким змістом та прагненням змін?

Ініціатор цієї петиції виносить на загальний огляд важливе питання: надання пріоритетного працевлаштування у державні та комунальні установи, а також у правоохоронні органи тим, хто пройшов службу в Збройних Силах України та був демобілізований після початку повномасштабної війни. Це запропоноване рішення відзначається своєю актуальністю та потребою у впровадженні в сучасному українському суспільстві.

Цікаво порівняти цей успіх із попереднім випадком подібної петиції, яку вніс народний депутат Дубінський під номером №22/204852-ЕП. Потрібну кількість голосів для її прийняття вдалося зібрати лише за 87 днів, і це за умови активної підтримки великих телеграм-каналів. Але навіть після цього успіху петиція перебуває на розгляді у президента Зеленського вже протягом 4,5 місяців.

Порівняно з минулим, ситуація наразі зазначається неймовірною швидкістю реагування суспільства. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про зростаючу громадську активність та віру в можливість позитивних змін.

Українське суспільство проявляє високу громадянську активність та готовність до швидких змін у системі державного управління. Петиція про мобілізацію правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, що набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні, свідчить про рішучість громадян вирішувати актуальні проблеми країни. Порівняно з попередніми ініціативами, де процес збору голосів тривав значно довше, цей успіх відображає зростаючу свідомість та мобілізацію громадянського суспільства. Швидкість реагування та ефективність виконання цих петицій свідчать про прагнення українців до позитивних змін у країні та активну участь у формуванні її майбутнього.

Угода про заправку автопарку Національної гвардії в мережах АЗС "ОККО" та "ВОГ" на 449 мільйонів гривень викликала неабиякий резонанс. Державна "Укрнафта", прагнучи взяти участь у цьому великому проекті, виявила активний інтерес, адже її успішний участь у подібних тендерах є неабияким стимулом для розвитку компанії.

Однак, "Укрнафті" не пощастило. Хоча вона недавно здобула перемогу в тендері "Укрзалізниці" на заправку їхніх автомобілів з невеликою відмінністю в ціні порівняно з переможцями тендеру Нацгвардії, цього разу їй не вдалося зробити те саме.

Причина такої несправедливості полягала в тому, що Нацгвардія встановила вимоги до тендерних умов, які робили навіть спробу "Укрнафти" прийняти участь у цьому конкурсі практично неможливою. Після невдачі "Укрнафта" намагалася вступити в переговори з Нацгвардією, пропонуючи "пом'якшити" умови тендеру, але зустріла відмову.

В результаті, "ОККО" та "ВОГ" стали єдиними переможцями, розділивши між собою величезний контракт, не потрапивши навіть на аукціон. Ця ситуація підкреслює важливість чесності та прозорості у громадських закупівлях, а також необхідність розгляду всіх можливих варіантів для забезпечення найкращих умов для державних установ.

Українська Національна гвардія, укладаючи угоди на заправку свого автопарку з мережами АЗС "ОККО" та "ВОГ" на 449 мільйонів гривень, підкреслила важливість забезпечення своїх потреб високоякісним паливом. Проте, ситуація з тендером викликала питання щодо прозорості та справедливості у громадських закупівлях. Відмова участі "Укрнафти" у тендері, через неможливість виконання вимог, викликала обговорення щодо необхідності реформування системи тендерних процедур для забезпечення рівних умов для всіх учасників. Для майбутніх закупівельних процедур важливо враховувати принципи прозорості, конкуренції та ефективного використання державних коштів.

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Це важливий крок у напрямку змін, які вимагають українці, прагнучи підвищити ефективність та довіру до державних інституцій.

Ініціатор петиції пропонує важливу і практичну ініціативу — надати пріоритетне право на роботу в державних, комунальних установах та правоохоронних органах демобілізованим з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це вирішальний крок для відновлення інтеграції в суспільство та забезпечення справедливих умов життя для ветеранів.

Цікаво порівняти з іншими подібними ініціативами, зокрема, петицією народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів та чиновників, яка набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, при цьому отримуючи підтримку великих телеграм-каналів. Варто зауважити, що петиція про мобілізацію правоохоронців вже на розгляді президента протягом 4,5 місяців, що свідчить про актуальність та значимість цієї ініціативи для суспільства.

Навіть з урахуванням необхідності авторизації голосів, петиції, спрямовані на покращення державного управління та підвищення його ефективності, набирають голоси швидко, відображаючи активну громадянську позицію та бажання українців бачити реальні зміни у країні.

Українці продемонстрували великий інтерес та активну громадянську позицію, швидко збираючи необхідну кількість голосів для петиції щодо мобілізації правоохоронців та держслужбовців. Це свідчить про глибоке бажання населення побачити конкретні кроки в удосконаленні державного управління та підвищенні ефективності його роботи. Ідея надання пріоритетного права на роботу в державних інституціях для демобілізованих військових заслуговує на увагу та підтримку, оскільки це важливий крок у відновленні соціальної інтеграції ветеранів та забезпеченні їхнього гідного майбутнього. Також варто відзначити важливість публічного обговорення та підтримки ініціативи з боку громадськості, що сприяє формуванню відповідальності та взаємодії між владою та громадянами.

Україна веде активну боротьбу з корупцією та вдосконалення законодавства у сфері фінансів через реформи, впроваджені в рамках програми Ukraine Facility. План реформ передбачає цілий ряд заходів, серед яких ключовими є створення Єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб, а також збільшення чисельності Вищого антикорупційного суду та створення Вищого адміністративного суду.

У рамках цих реформ також передбачено вдосконалення положень про угоди про визнання винуватості та скасування строку досудового розслідування. Очікується, що ці заходи сприятимуть впровадженню стандартів ЄС та ефективній боротьбі з відмиванням грошей та іншими видами економічної злочинності.

Україна отримає значну фінансову підтримку від Європейського Союзу у розмірі 50 млрд євро, з яких 33 млрд євро будуть виділені у вигляді позик протягом 2024–2027 років. Для успішної реалізації цих заходів необхідно провести Національну оцінку ризиків, уведення законодавства про реєстрацію банківських рахунків та впровадження програмного та апаратного забезпечення для Єдиного реєстру.

Очікується, що реформа буде завершена до 2027 року. Ці заходи також передбачають забезпечення доступу до інформації для Європейського бюро з питань запобігання шахрайству та інших міжнародних організацій для ефективної боротьби з корупцією та фінансовими злочинами.

Україна також планує оцінити необхідні зміни до законодавства для надання доступу до інформації про корупційні діяння для міжнародних слідчих організацій. Ці кроки вважаються важливими для покращення судової системи та забезпечення прозорості та відповідальності управління країною.

Висновки зазначеної статті вказують на серйозні зусилля України у боротьбі з корупцією та впровадженні реформ у сфері фінансів. Зокрема, план реформ передбачає створення Єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб, збільшення чисельності антикорупційних та адміністративних судів, а також вдосконалення законодавства про угоди про визнання винуватості та скасування строку досудового розслідування.

Фінансова підтримка Європейського Союзу в розмірі 50 млрд євро, з яких 33 млрд євро будуть виділені у вигляді позик, дозволить Україні успішно реалізувати ці реформи. Очікується, що завершення реформ заплановано до 2027 року, і вони допоможуть забезпечити прозорість та відповідальність управління країною, а також ефективно боротися з корупцією та фінансовою злочинністю.

Уперше з кінця 2022 року всі шість енергоблоків Запорізької атомної електростанції було переведено у стан "холодного зупину", що є важливим кроком для забезпечення безпеки об'єкту в умовах конфлікту. Останній реактор, четвертий за ліком, увійшов у цей режим в суботу, 13 квітня, як повідомив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі.

Процедура переведення енергоблоку №4 у "холодний" режим розпочалася у п'ятницю вранці і успішно завершилася у суботу о 7:30 ранку. Це рішення вирішено, враховуючи завершення зимового опалювального сезону в місті Енергодар, де розташована станція.

Хоча перехід енергоблоків у "холодний зупин" є позитивним кроком, оскільки забезпечує додатковий рівень безпеки, він не вирішує основних проблем, що існують на станції. За словами представників МАГАТЕ, ситуація з ядерною безпекою на Запорізькій атомній електростанції залишається нестабільною.

Нагадаємо, що Держатомрегулювання України раніше видало нормативні розпорядження про обмеження роботи всіх шести енергоблоків ЗАЕС до стану холодного зупину. Інтернаціональне агентство з атомної енергії висловило серйозну турботу щодо безпеки станції, надійшовши інформацію про можливі обстріли, що почули експерти агентства в районі станції.

Протистояння на Запорізькій АЕС, яка зараз перебуває під контролем російських сил, утворює серйозну загрозу для безпеки, збільшуючи ризик інцидентів на найбільшій атомній електростанції в Європі. Прямі атаки на станцію підвищують загрозу для ядерної безпеки та загрози для України в цілому. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі підкреслив, що такі атаки підносять загрозу ядерній безпеці і ставлять під загрозу не лише персонал станції, а й експертів агентства.

У результаті проведення процедури переведення всіх шести енергоблоків Запорізької атомної електростанції у стан "холодного зупину" можна констатувати певні покращення щодо безпеки об'єкту. Проте це рішення не вирішує основних проблем, пов'язаних із загрозами для ядерної безпеки на станції, особливо в умовах воєнного конфлікту.

Постійна загроза прямих атак на Запорізьку атомну електростанцію, зокрема під контролем російських сил, створює серйозні ризики для безпеки не лише України, а й всієї Європи. Звідси важливість подальших заходів для забезпечення найвищого рівня безпеки на атомній станції та в цілому у ядерній галузі. Необхідно продовжувати міжнародні зусилля та співпрацю для запобігання можливим інцидентам та забезпечення стійкості та безпеки ядерних об'єктів в умовах глобальної нестабільності.