Економіка

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", провідна нафтогазовидобувна компанія України, розпочала новий етап у своїй діяльності з розвідки природних ресурсів. Як стало відомо з офіційного повідомлення директора компанії Сергія Корецького, опублікованого на його сторінці у соціальній мережі Facebook минулої п'ятниці, "Укрнафта" приступила до буріння нової розвідувальної свердловини на заході України.

Згідно з повідомленням, проєктна глибина свердловини становить 2754 метри, і вона призначена для розкриття продуктивних пластів менілітових відкладень.

Буріння виконується власними силами структурної одиниці “Укрнафта Буріння”. Прогнозується, що початковий дебіт нової свердловини складатиме 16 тонн на добу.

Крім того, компанія готується до зведення двох нафтових свердловин на сході країни, які планується об’єднати для досягнення загального дебіту понад 100 тонн нафти на добу, з проєктними глибинами близько 4,5 кілометрів.

У 2023 році “Укрнафта” збільшила видобуток нафти із конденсатом на 3% до 1 мільйон 409,9 тисяч тонн, а газу на 5,8% до 1 мільярда 97,4 мільйона кубометрів.

Компанія має стратегічний план до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 мільйонів тонн і 2 мільярдів кубометрів відповідно.

“Укрнафта” є найбільшою нафтовидобувною компанією України і володіє мережею АЗС, управління якою здійснюється через активи Glusco. Наразі компанія управляє 545 АЗС, зокрема 460 власних та 85 в управлінні.

Комплексна програма відновлення діяльності та модернізації формату автозаправних станцій також є одним із пріоритетів “Укрнафти”.

Олег Гетман, відомий економічний експерт, який координує роботу експертних груп Економічної експертної платформи та є асоційованим експертом CASE Україна, проаналізував ситуацію, що склалася навколо оподаткування підакцизних товарів. Його висновки вказують на низку системних проблем, які перешкоджають ефективній боротьбі з тіньовим ринком.

За останній час уряд розглядає пропозиції щодо збільшення податкових ставок, зокрема ПДВ та військового збору. Проте, несплату податків в результаті різних схем оцінюється на 300 мільярдів гривень щорічно. Лише “сірі” схеми в галузі підакцизних товарів призводять до втрат бюджету приблизно на 40 мільярдів гривень на рік.

За даними аналітичних центрів, тренди на ринку підакцизних товарів у 2023 році та першому кварталі 2024 року показали різні напрямки щодо динаміки тіньової частки. Наприклад, в галузі нафтогазу спостерігалася тенденція до зниження тіньової частки з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році, але у першому кварталі 2024 року вона знову зросла до 18%. У тютюновій галузі зростання тіньової частки відбулося з 6% у 2020 році до 19% у 2023 році. Щодо алкогольної продукції, тіньова частка знизилася до 38% у 2023 році, але знову піднялася до 41% у першому кварталі 2024 року.

Загальна картина показує, що ринок підакцизних товарів піддавався значним змінам, що потребує уважного аналізу та ефективних заходів контролю з боку владних структур.

На ринку пального в Україні триває постійна боротьба правоохоронних та контролюючих органів зі “схемами” мінімізації податків, яка за останні роки мала змінні успіхи. Протягом 2023 року особливо активною виявилася Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки, яка зробила значний внесок у зменшення тіні на ринку пального. Результатом її роботи стали внесені зміни до законодавства та проведення щоквартального моніторингу податкового навантаження на виробників підакцизної продукції за дорученням БЕБ, Поліції та ДПС.

У 2024 році Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики активно зайнявся мінімізацією схем у сфері підакцизних товарів. Останні місяці характеризувались інтенсивною діяльністю перевіряючих та правоохоронних органів, що значно ускладнило роботу “сірих” та “чорних” схем. Як результат, обсяги легальних продажів пального почали зростати у березні-травні, що призвело до зменшення тіньової частки.

Щодо тютюнової продукції, для визначення рівня тіні у галузі застосована методологія міжнародної організації Healthy Initiatives. Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології у 2023 році, 22,2% дорослого населення України є теперішніми курцями сигарет. Сигарети залишаються найбільш популярними тютюновими виробами (83% від усіх споживачів тютюнових виробів), хоча вживання електронних сигарет (3,3%), ТВЕН (3,0%) та кальяну (2,6%) також зазнає певного поширення.

Аналіз тіньової частки на ринку сигарет показав, що в середньому протягом року вона становить 19%, з аномальним показником 23,5% у четвертому кварталі 2023 року. Загалом, втрати бюджету від несплати податків з тютюнової продукції у 2023 році оцінюються на рівні 18-20 мільярдів гривень.

У першому кварталі 2024 року в Україні спостерігалося значне зниження рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами, згідно з даними дослідницької компанії Kantar. Загалом, частка нелегальної продукції склала 19,1%, що є наслідком зменшення як частки підробленої продукції (до 8,7%), так і продукції з маркуванням Duty Free або призначеної для експорту, але нелегально реалізованої в Україні (до 9,2%).

Лідерами з розповсюдження нелегальної продукції є шість областей України, де реалізується 67% таких виробів: Дніпропетровська (18%), Одеська (13%), Київ і Київська область (11%), Харківська (10%), Хмельницька (8%), Львівська (6%).

Як і у випадку з пальним, ситуації на ринку тютюнових виробів приділяється особлива увага комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки. За результатами аналізу схем у цій галузі було внесено істотні зміни до законодавства та надано відповідні доручення правоохоронним та контролюючим органам. Наразі вдалося зберегти рівень тіні в межах 20%, однак значного зниження тіньової економіки досягнуто ще не вдалося.

У сфері алкогольних виробів, для оцінки рівня тіньової економіки застосовувались дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інформація щодо надходжень податків за роками, використання алкоголю населенням. У першому кварталі 2024 року загальний рівень споживання алкогольних напоїв оцінюється на рівні 8,82 літра чистого етилового спирту на одну особу. Тіньове споживання складає приблизно 3,65 літра (що становить 41% ринку), що призводить до втрат бюджету в середньому 7-8 мільярдів гривень щорічно.

Незважаючи на заходи, проведені Верховною Радою та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки, частка тіньової економіки в підакцизних галузях залишається значною, що призводить до великих втрат для державного бюджету – 37-40 мільярдів гривень у 2023 році.

Для ефективного подолання схем з мінімізації податків потрібна системна зміна, яка базується на успішній практиці країн Європейського Союзу: підвищення ефективності роботи контролюючих органів, зменшення корупції, реформування судової системи та створення інклюзивних інституцій. Наразі в Україні відсутні важливі структурні зміни, які б забезпечили якість державного управління на рівні європейських стандартів.

Загалом, необхідні зміни до законодавства та системного підходу до боротьби з тіньовою економікою можуть стати важливим кроком до покращення фінансової стійкості країни та забезпечення стабільності бюджету.

Детективи Бюро економічної безпеки України (БЕБ) провели ретельне розслідування, в результаті якого було викрито серйозні порушення у фінансовій діяльності однієї з громад Білоцерківського району. За даними слідства, керівник фінансового відділу цієї громади неналежним чином виконував свої службові обов'язки, що призвело до значних фінансових втрат.

Слідством встановлено, що на рахунках сільської ради було акумульовано понад 93 млн грн “військового” ПДФО, які, згідно з чинним законодавством, мали б спрямовуватися до державного бюджету на потреби оборони, зокрема, для Міністерства оборони України на закупівлю артилерійських систем та Держспецзв’язку на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки.

Перерахування коштів із відповідного місцевого бюджету до державного було здійснено шляхом залучення кредиту з єдиного казначейського рахунку.

Керівник фінвідділу сільської ради знав про необхідність здійснення погашення кредиту, однак не вжив заходів та не видав відповідного розпорядження.

У подальшому, всупереч закону, згадані кошти були перераховані на погашення інших витрат громади. Зокрема, на придбання комплексу нежитлових будівель і споруд заводу в Київській області, діяльність якого було припинено ще 2010 року. Також, частину коштів фігурант спрямував на депозитні рахунки підпорядкованих підприємств житлово-комунальної сфери.

На початку цього літа в Україні спалахнув скандал, пов'язаний із зарплатою Володимира Кудрицького, голови правління Національної енергетичної компанії "Укренерго". Громадськість здивувала його заява про щомісячну зарплату в розмірі "лише" 420 тисяч гривень, що виявилося значно менше, ніж очікувано. Цей епізод викликав значний резонанс у суспільстві та породив обговорення щодо прозорості та довіреності управлінських кадрів в ключових державних компаніях.

“Мою зарплату мені встановила наглядова рада у 2020 році при призначенні на посаду. Я заробляю приблизно 420 000 грн на місяць після сплати податків”, – розповів Кудрицький.

Проте на офіційному сайті Укренерго у розділі “звітність” прямо написано, що у квітні Кудрицький та 3 його заступники разом отримали 8 млн 534 тисячі гривень, тобто близько 2,2 млн гривень на кожного.

Загалом за 2023 рік, за офіційними даними, керівник Укренерго разом зі своїми трьома заступниками заробили у держпідприємстві 29 млн гривень.

Нагадаємо, на тлі того, що зарплата рядових енергетиків у держкомпанії становить 15-20 тис. грн, правління НЕК перетворило себе на вищу касту, яка отримує мільйони під час повномасштабної війни. Згідно зі звітами правління Укренерго, у 2023 році його утримання коштувало державі 29,2 млн грн.

Зокрема, за 4 місяці 2024 року винагорода правління «Укренерго» склала понад 16,5 млн. грн.

До складу правління окрім Володимира Кудрицького входять ще три члени: Олексій Брехт, Сергій Галаган та Олег Скрипник. Минулого місяця ці діячі розділили на чотирьох 8,534 млн. грн. І це при тому, що остання перевірка компанії Держаудитслужбою виявила у НЕК Укренерго зловживань на 68 млрд грн, серед яких – розкрадання коштів на закупівлю бронежилетів та постачання електроенергії без оплати компанії Коломойського.

На початку 2024 року в Україні вступили в силу нові правила оподаткування розкішних автомобілів та нерухомості, що мають великий вплив на їхніх власників. Ці зміни є ключовою частиною широкомасштабної реформи податкової системи країни, спрямованої на збільшення доходів державного бюджету та зменшення соціальних нерівностей.

Що таке податок на розкіш?

Податок на розкіш – це форма майнового податку, який щорічно стягується з власників дорогих транспортних засобів та нерухомості великої площі. Залежно від об’єкта, до податку розкіш ставляться транспортний податок і податку нерухоме майно.

Які автомобілі підпадають під податок у 2024 році?

Транспортний податок стягується з легкових автомобілів, вік яких не перевищує 5 років. Міністерство економіки України щорічно визначає середньоринкову вартість авто, яка є базою для розрахунку податку. Цього року поріг середньоринкової вартості становить 2662500 грн, що дорівнює 375 мінімальним зарплатам.

Список автомобілів, що підлягають оподаткуванню, включає такі марки, як Aston Martin, Audi, Bentley та інші. Нерухомість та податки

Власники квартир площею понад 300 кв. м та будинків площею понад 500 кв. м також підпадають під податок на розкіш.

Місцеві органи влади встановлюють ставку оподаткування, яка не може перевищувати 1,5% мінімальної зарплати на 1 січня звітного року за кожен квадратний метр.

Оподаткування нерухомості в умовах війни

У відповідь на воєнні дії, що продовжуються, Податковий кодекс України був доповнений новими положеннями, що дозволяють зменшити або навіть анулювати податок для власників нерухомості, що постраждала від бойових дій, але все ще придатною для використання.

На осінній сесії Україна запровадить механізм обміну інформацією про банківські рахунки своїх громадян з країнами Європейського Союзу. Цю важливу ініціативу оголосила народний депутат України Ніна Южаніна через свій телеграм-канал. Цей крок сприятиме покращенню міжнародної співпраці та підвищенню прозорості фінансових операцій, сприяючи більш ефективному контролю за обігом коштів та запобіганню фінансовим злочинам.

“ДПС отримає інформацію про стан банківських рахунків резидентів України за кордоном, а також цілу низку фінансової інформації про учасників міжнародних груп компаній у розрізі іноземних юрисдикцій зі сплати податків, обсягів доходів, видів діяльності, чисельності працюючих і багато іншого”, – заявила вона.

За її словами, це стало можливим після позитивного звіту Організації економічного співробітництва та розвитку про “зрілість” української системи фінансової безпеки.

Обмін інформацією розпочнеться зі 115 країнами, до числа яких входять члени ЄС, де живе понад чотири мільйони українських біженців.

Нагадаємо, що закон, який дозволяє такий обмін, був ухвалений і підписаний Зеленським у березні 2023 року.

Але торкнутися це може не тільки простих українців. За словами Южаніної, після початку обміну інформацією може з’ясуватися, що “дехто у владі не подав або подав не всю інформацію про контрольовані іноземні компанії”.

Вона припускає, що саме тому було скасовано відповідальність за неподання такої звітності до кінця воєнного стану і ще за півроку після нього.