Економіка

Проблема ефективного використання бюджетних ресурсів у державних підприємствах залишається однією з найбільш актуальних українською сферою економіки. Наприклад, зазначені аеропорти "Донецьк", "Миколаїв" і "Запоріжжя" служать яскравим відображенням цієї проблеми, оскільки вони залишаються позаконсервованими на тривалий період часу. У той же час, керівництво цих аеропортів продовжує отримувати заробітну плату, незважаючи на відсутність реальної діяльності і відповідного використання фінансових ресурсів. Ця ситуація свідчить про системні прогалини в управлінні, які потребують негайного врегулювання та впровадження ефективних механізмів контролю за використанням бюджетних коштів.

Запорізький аеропорт, як і всі інші в Україні, припинив свою роботу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а російські окупанти декілька разів завдавали ударів по цьому об’єкту. Попри це, деякі співробітники аеропорту продовжують отримували чималу заробітну плату.

В.о. директора комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” отримав за минулий рік зарплату у понад мільйон гривень. Зазначимо, що ним є Коняхін Олександр Григорович.

Згідно з декларацією Коняхіна, яку він подав у березні 2024 року, за 2023 рік від комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Запоріжжя” він отримав 1 073 437 гривень. Це єдине задеклароване джерело його доходу.

73,5 млн грн

“Штатна чисельність, яку зараз маємо, є критично мінімальною для отримання відповідних сертифікатів, які дозволять відновити авіаційну діяльність підприємства. При більш жорсткому скороченні персоналу комунальне підприємство втрачає сертифікат. Для його відновлення потрібно буде заново наймати співробітників, навчати їх впродовж 1,5 — 2 років. Тобто робота підприємства буде неможливою”, — підкреслив він.

Як відомо, з початку широкомасштабної війни аеропорт зазнавав обстрілів щонайменше тричі. Першого удару по ньому росіяни завдали в перший же день вторгнення — 24 лютого 2022 року.

Миколаївський аеропорт припинив свою роботу після початку широкомасштабного вторгнення Росії та був майже зруйнований під час боїв з російськими окупантами в березні 2022 року. Попри це, деякі співробітники аеропорту продовжують отримували чималу заробітну плату.

Згідно з декларацією Берко, яку він подав у березні 2024 року, за 2023 рік він отримав 667 135 гривень заробітної плати. Крім того, минулого року він отримав 83 810 гривень пенсії.

Як відомо, на початку березня 2022 року на території “Миколаївського міжнародного аеропорту” відбувалися бої між Збройними силами України та російськими окупантами, які намагалися прорватися до міста. Зрештою Силам оборони вдалося відбити атаки ворога і не дати йому зайняти позиції на території аеропорту.

Проте в ході боїв аеропорт зазнав численних обстрілів з боку російських військ. В результаті цього об’єкт був фактично знищений.

Працівники відомого міжнародного аеропорту Донецька, який російські окупанти за десять років перетворили на руїни, продовжують отримувати чималу зарплату. Це з огляду на те, що він не функціонує з 2014 року.

В.о. директора Донецького аеропорту отримав за минулий рік зарплату у кількасот тисяч гривень. Зазначимо, що ним є Близнюк Владислав Володимирович.

З декларації Близнюка, яку він подав у березні 2024-го, випливає минулого року КП “Міжнародний аеропорт Донецьк ім. С.С. Прокоф’єва” приніс йому дохід у розмірі 309 161 гривні. Це одне із джерел його доходу.

Український уряд на даний момент активно веде переговори з міжнародними кредиторами щодо реорганізації свого заборгованості, що налічує близько 20 мільярдів доларів, з метою знайти оптимальні шляхи вирішення цієї фінансової проблеми. Можливість часткового списання цього боргу також розглядається в контексті поточних переговорів. Сергій Марченко, Міністр фінансів України, висловив підтвердження щодо цих ініціатив, підкреслюючи їхню важливість та актуальність для фінансової стабільності країни.

Уряд України прийняв рішення про дворічне заморожування платежів за міжнародними облігаціями вже у лютому 2022 року, в реакції на великомасштабне вторгнення Росії. Тепер, наближаючись до закінчення цього періоду у серпні, Україна намагається зберегти доступ до міжнародних фінансових ринків і стежить за укладанням нової угоди.

Сергій Марченко зазначив, що наразі ведуться переговори з кредиторами, у тому числі із варіантами часткового списання боргів. Приватні утримувачі облігацій здійснюють обмежені переговори з урядом, що зазвичай вказує на значний прогрес.

Згадуючи минулі події, варто зазначити, що в липні 2022 року Україна подала запит на дворічну відстрочку виплати зовнішнього боргу, а вже восени країни-кредитори згодилися відтермінувати платежі до кінця 2023 року.

Україна готує план реструктуризації свого боргу на суму 20 млрд доларів для надсилання приватним утримувачам облігацій.

Компанія KNDS, що стоїть за співпрацею німецького гіганта Krauss-Maffei Wegmann та французького виробника військової техніки Nexter Defense Systems, заявила про намір розширити свою присутність на українському ринку шляхом створення своєї дочірньої компанії в країні. Цей крок свідчить про високий рівень довіри до потенціалу та перспектив України у сфері оборонної промисловості.

Створення дочірньої структури KNDS в Україні відкриває нові можливості для співпраці та технологічного обміну між українськими та європейськими партнерами. Це також підкреслює важливість України як стратегічного партнера в області оборонної індустрії на міжнародному ринку.

Розширення присутності KNDS у формі дочірньої компанії українському ринку сприятиме залученню нових інвестицій, розвитку високотехнологічного виробництва та створенню робочих місць для місцевого населення. Крім того, це дозволить впроваджувати передові європейські технології в українській оборонній промисловості, що підвищить її конкурентоспроможність на світовому ринку.

Створення дочірньої структури KNDS в Україні є важливим кроком у зміцненні співпраці між країнами Європи та України в сфері безпеки та оборони. Це також сприяє розвитку військово-промислового комплексу України та підвищенню її потенціалу у забезпеченні власної безпеки та оборони.

Представники KNDS оголосили про плани будівництва заводу в Україні на заході, що відбувся у Франції в присутності президента Володимира Зеленського.

Дочірнє підприємство KNDS в Україні буде спеціалізуватися на виробництві військової техніки та боєприпасів.

У березні цього року, міністри оборони Франції та Німеччини Себастьян Лекорню та Борис Пісторіус оголосили про намір створити подібне підприємство в Україні.

Зазначається, що представники KNDS разом з українською компанією ENMEK підписали угоди про створення центру обслуговування самохідних артилерійських установок CAESAR та підприємства, яке буде здійснювати 3D-друк запасних частин.

Крім того, був укладений контракт щодо передачі Україні ліцензійного виробництва 155-мм артилерійських снарядів.

Протягом періоду з 2022 по 2024 роки "Укргідроенерго" успішно здійснило ряд важливих ініціатив щодо захисту та відновлення інфраструктури гідроелектростанцій (ГЕС) внаслідок ракетних атак, інвестуючи загалом 10,39 мільярда гривень у ці проекти. Це значна сума, що свідчить про величезне зобов'язання компанії перед енергетичною безпекою країни.

Значна частина цих проектів була реалізована без проведення конкурентних торгів, що свідчить про те, наскільки було важливо оперативно втрутитися в ситуацію для запобігання подальших загроз безпеці енергетичних об'єктів. Незважаючи на це, ретельність і ефективність використання виділених коштів не були повністю розкриті в опублікованих звітах.

Ці інвестиції в безпеку ГЕС мають величезне значення для забезпечення стабільності енергопостачання та захисту від можливих атак у майбутньому. Продовження вдосконалення та розвитку заходів безпеки є невід'ємною складовою стратегії енергетичної політики країни, що спрямована на забезпечення національної безпеки та стійкості енергетичного сектору.

За даними, з 2011 року керівником компанії є Ігор Сирота, “Укргідроенерго” здійснило удвічі більше захисних замовлень порівняно з “Укренерго”, чиї контракти на будівництво захисту над електропідстанціями на суму близько 5,4 мільярда гривень.

П’ять підрядників “Укргідроенерго” отримали замовлення на 8,74 мільярда гривень, що становить 84% від загальної суми. Лідером став ПП “Елітбуд-1”, яке отримало найбільший підряд на будівництво захисту Дністровської ГАЕС на суму 4,19 мільярда гривень. Власниками цієї фірми є Василь Бойко і Денис Болейко, останній з яких пов’язаний з братами Черпіцькими, яких називають лідерами угрупування “Чепчики”.

Друге місце посів київське ТОВ “Гарант Енерго” з замовленнями на 2,93 мільярда гривень. Тут йдеться про будівництво споруди для захисту будівлі ГЕС-1 Дніпровської ГЕС та інших об’єктів.

На третьому місці опинилась турецька компанія “Altair Lojistik Ve Ticaret Anonim Şirketi” (“Altas”), якій через відкриті торги замовили кабелі та муфти для будівництва комплексних захисних споруд підземного типу для Дніпровської ГЕС.

Британській компанії «Medialed Ltd» через відкриті торги замовили комплектну розподільну установку КРУЕ 330 кВ для будівництва комплексної захисної споруди підземного типу Дніпровської ГЕС за 470,61 млн грн. Установку HSG-426A виробництва «Hyosung» (Корея) поставлять протягом 500 днів після авансу 80%. Фірма зареєстрована в Лондоні й поставляє обладнання для енергетичних проектів. Володіє та керує нею громадянин Британії Максим Скачко родом із Києва. До 2015 року вона називалася «Tiger Telecom Investments Limited».

Рейтинг замикає ТОВ «МВП «Енергорішення» із підрядами на суму 276,38 млн грн. Мова про облаштування протидронового захисту для об’єктів Кременчуцької та Канівської ГЕС, демонтаж обладнання, знищеного внаслідок ракетного удару для Дністровської ГАЕС та інше. Київська фірма належить киянам Володимиру Масону та Валентині Мітчинській, а керує нею Єгор Семенов. Масон також одноосібно володіє ТОВ «Енергорішення» та керує профспілкою інженерно-технічного складу авіаційного науково-технічного комплексу «Антонов». У реєстрі «МВП «Енергорішення» має один номер телефону +380951088025 із ТОВ «Мартиноніс Альянс» Валерія Джяутова та ТОВ «Ай Сі Джі Україна», засновником якого значиться узбек Баходіржон Тешабоєв, а кінцевим бенефіціаром – Зоя Єрьоміна. Із 2021 року «МВП «Енергорішення» натендерила 436 млн грн виключно в «Укргідроенерго».

За останній час на атомних електростанціях було введено в експлуатацію додатковий енергоблок, що відкриває нові перспективи для енергетичного забезпечення регіонів. Завдяки цьому кроку, областям стає легше дотримуватись енергетичних норм та лімітів, що є важливою передумовою для стабільності електросистеми. Проте, слід врахувати, що отримані позитивні зрушення можуть бути тимчасовими через очікувані навантаження від спеки, особливо в липні, коли пікова споживана потужність може досягати високих показників. Про це наголосив голова “Укренерго” Володимир Кудрицький, підкреслюючи важливість розвитку та впровадження енергоефективних технологій, які дозволять забезпечити стійке та надійне функціонування електроенергетичної системи незалежно від зовнішніх факторів.

“Ми очікуємо, що найближчим часом, у ніч із 7 на 8 червня, вийде в роботу додатковий блок на АЕС. Це на два тижні покращить нашу енергосистему. Графіки відключень не зникнуть, але стануть м’якшими по всій Україні”, — зазначив Кудрицький.

З введенням додаткового енергоблока областям буде легше дотримуватись лімітів. Однак покращення буде тимчасовим, оскільки спека в липні збільшить навантаження на енергосистему.

Крім того, з 8 червня “Укренерго” планує змінити методику розподілу лімітів. Замість доведення ліміту в мегаватах до кожної області, регіони отримуватимуть кількість черг, які кожна область повинна буде відключити. За словами Кудрицького, це має призвести до більш рівномірного розподілу “тягаря відключень” між областями.

Літній період в Україні завжди наповнений енергією та напругою. У цей час, коли спека досягає свого піку, наша країна стикається зі складними завданнями в енергосистемі. Компанія "Укренерго" підтверджує, що щоденні виклики у вигляді дефіцитів електроенергії стають ще більш відчутними в цей період. Пікове споживання, спричинене не лише зростанням температури, але й активною діяльністю промислових підприємств та побутових споживачів, робить ситуацію ще більш складною. Незважаючи на ці виклики, ми продовжуємо працювати на межі своїх можливостей, забезпечуючи надійне енергопостачання для всіх громадян та підприємств країни. Наші фахівці постійно вдосконалюють систему керування, впроваджуючи нові технології та стратегії, щоб забезпечити стабільну роботу енергосистеми навіть у найважчі моменти.

Компанія пояснює, що буде складно забезпечити всі потреби в електриці через ремонтні роботи на пошкоджених російськими обстрілами теплових та гідроелектростанціях.

“У літній період гідроелектростанції зазвичай знижують виробітку, а енергоблоки атомних станцій перебувають в ремонті та підготовці до навантажень наступної зими”, – додають у “Укренерго”.

Прогнозується, що у четвер, 6 червня, енергосистема стикається з дефіцитом електроенергії протягом усього дня. Ліміти на споживання електроенергії будуть діяти для кожної області з 00:00 до 24:00.

Також варто зазначити, що Кабінет міністрів збільшив тариф на електроенергію для населення. За середнім місячним споживанням електроенергії у розмірі 170 кВт*год, платіжка за електроенергію зросте на 285 грн. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики. Новий тариф становитиме 4,32 грн за кіловат.

Після підвищення тарифу на електроенергію, українцям варто готуватися до зростання вартості опалення.

Також уряд планує зняття митних та бюрократичних перешкод для імпорту генераторів, сонячних панелей, інверторів та іншого обладнання в Україну.