Економіка

Головною темою дискусії стали пропозиції щодо потенційного підвищення податків. Учасники зустрічі мали можливість обмінятися думками та аргументами стосовно різних аспектів цього складного питання.

Переважну частину зустрічі представники бізнесу зосередили на пропозиціях щодо альтернативних способів поповнення бюджету. Дві особи, які були присутні на зустрічі, зазначили, що обговорення було більше про альтернативні джерела доходів, ніж про податкові зміни.

Серед висловлених пропозицій, які озвучили члени Ради підприємців, були наступні заходи для детінізації економіки:

За словами одного з учасників, які були присутні на зустрічі, бізнесмени не надали конкретних розрахунків щодо того, як запропоновані заходи можуть вплинути на бюджет.

Також обговорювалася можливість скасування програми “українського кешбеку”, яка може обійтися бюджету від 1 до 3 мільярдів гривень у цьому році, залежно від моделі реалізації.

Державні службовці погодилися з необхідністю детінізації, але зазначили, що цей процес не дасть швидких результатів, тоді як фінансування армії потрібно вже зараз.

Хоча підвищення податків виглядає неминучим, питання щодо конкретних заходів залишаються відкритими, і дискусії продовжаться на рівні профільних комітетів. Однією з можливих альтернатив військовому збору розглядається підвищення ПДВ, але остаточні рішення ще не прийняті.

Експерти в галузі права звертають увагу на те, що ці нововведення можуть суттєво вплинути на життя багатьох українців. Зокрема, юрист Роман Сімутін у своєму коментарі розкрив деталі щодо можливих наслідків для тих, хто не дотримується встановлених правил.

“Наприкінці серпня, десь після 20 числа. Якщо комусь вже відправили повістки після 16 липня, то в кінці серпня можно очікувати перші постанови”, – каже Роман Сімутін. За його словами, першими, хто ймовірно отримає повістки на ВЛК у серпні, будуть ті військовозобов’язані, які оновили свої дані, але не мають ні відстрочки, ні бронювання.

“Отримають повістки не всі. Дані оновили більше 4 мільйонів 600 тисяч військовозобов’язаних. Половина може мати відстрочки, інвалідність, трьох дітей. У певної кількості є бронювання. Залишається близько 1,5 мільйонів, які нібито не мають ніяких підстав. Не виключено, що тим, хто не має відстрочки та бронювання – їм прийдуть повістки”, – каже Роман Сімутін.

За словами Сімутіна, якщо громадянин не оновив дані, а в реєстрі “Оберіг” немає даних на військовозобов’язаного, то працівники ТЦК будуть піднімати паперову справу та вручну виписувати повістку. “Але ж таку людину можуть виявити і на блокпосту”, – уточнює адвокат.

2023 рік став знаковим для української переробної промисловості, продемонструвавши її стійкість та потенціал до зростання навіть у складних економічних умовах. Згідно з даними Індексу Опендатабота, десять провідних компаній галузі досягли вражаючих фінансових результатів, що стало позитивним сигналом для всієї економіки країни.

Основну частину доходів серед лідерів переробної промисловості забезпечили компанії групи СКМ Ріната Ахметова. Незважаючи на значні суми доходів, чотири з цих компаній за підсумками року відзначились збитками. Найбільший чистий прибуток серед топ-компаній отримала «Рошен».

Топ-10 лідерів переробної промисловості очолює «Запоріжсталь», яка наростила дохід на 20%, досягши 56,4 млрд грн. Проте компанія вже другий рік поспіль зазнає значних збитків, які склали 4 млрд грн.

Друге місце в рейтингу посідає ще одна компанія з групи СКМ – «Камет сталь», з доходом 43,07 млрд грн, що на 14% більше ніж попереднього року. Незважаючи на це, «Камет сталь» зазнала збитків у 1,4 раза більше, досягши 950 млн грн.

Третє місце у рейтингу зайняло «Арселорміттал», відомий колишній «Криворіжсталь», з доходом 41,84 млрд грн, що на 5% менше ніж у попередньому році. Однак компанії вдалося суттєво зменшити свої збитки, які тепер складають 12 млрд грн.

Найбільший приріст чистого прибутку продемонструвала «Кока-Кола», яка збільшила свій прибуток в 37 разів, досягнувши 1,64 млрд грн.

Компанія «Рошен» Олексія Порошенка також відзначилась позитивними результатами, збільшивши прибуток до 5,64 млрд грн, що є найбільшим прибутком серед топ-10.

До десятки кращих компаній потрапили і два підприємства з групи МХП Юрія Косюка, з загальним доходом 61,57 млрд грн, що складає 19% від доходу всього рейтингу. Серед них:

«Українська бронетехніка» показала найбільший приріст доходу, який зріс у 2,5 раза до 32,42 млрд грн, а чистий прибуток виріс в 4 рази до 708 млн грн.

Компанія «Інтерпайп Ніко Тьюб» з групи EastOne Віктора Пінчука також досягла значного зростання доходу на 25%, до 20,5 млрд грн, з подвоєнням чистого прибутку до 4,95 млрд грн.

З рейтингу випали такі компанії як:

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

На думку Тарасюка, досягти цільового обсягу в 1 ГВт нових потужностей буде складно, проте ситуація виглядає обнадійливою, адже багато інвесторів реалізують проекти з будівництва невеликих електростанцій.

Щоб прискорити розвиток нових енергетичних потужностей, НКРЕКП спростила умови підключення та зменшила вартість для нових електростанцій. Тарасюк підкреслив, що комісія готова індивідуально підтримувати кожен проект, допомагаючи вирішувати будь-які проблеми, що виникають з боку обленерго та “Укренерго”.

Голова НКРЕКП також зазначив, що розподілена газова генерація є контрольованим процесом, тому не слід очікувати надмірного зростання потужностей, які перевищують можливості системи. Газові електростанції зазвичай запускаються для покриття пікових навантажень, коли вартість електроенергії є найвищою. Проте в середньому, вартість електрики протягом доби, місяця або року повинна залишатися на прийнятному рівні, уточнив Тарасюк.

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

За даними статистики НБУ, обсяги продажу валюти на міжбанку за цей період склали 785,14 млн доларів, що на 165,06 млн доларів менше, ніж попереднього тижня. Щодо купівлі валюти, то протягом тижня Нацбанк придбав 510 тис. доларів, що на 240 тис. доларів більше, ніж минулого тижня.

Від початку 2024 року НБУ продав на міжбанківському ринку загалом 17,2 млрд доларів, тоді як купив лише 118,4 млн доларів. Ці дані свідчать про значну перевагу продажу валюти над її купівлею, що відображає потребу у підтриманні курсової стабільності в умовах поточних економічних викликів.

25 січня Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 15%. Це рішення було обґрунтоване необхідністю подальшого підтримання курсової стійкості та збереження помірної інфляції у 2024 році, з метою досягнення цільового діапазону 5%.

З 3 жовтня 2023 року НБУ перейшов від режиму фіксованого курсу до плаваючого. Це рішення означає, що офіційний курс долара почав змінюватися, що стало першим подібним кроком з липня 2022 року.

Для порівняння, за тиждень з 15 по 19 липня Національний банк України продав на міжбанківському ринку 950,2 млн доларів, тоді як купив лише 270 тис. доларів. Це свідчить про зменшення обсягів валютних інтервенцій НБУ за останній тиждень.

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Це розслідування має особливу актуальність у світлі енергетичної кризи, викликаної повномасштабною агресією Росії.

Йдеться про:

За даними слідства, наприкінці липня 2022 року через воєнні дії ринок вугілля в Україні був обмежений. З метою сталого проходження опалювального сезону 2022/2023 Кабінет Міністрів України зобов’язав ДП «Укрвугілля» постачати енергоносій визначеним виробникам електричної енергії, зокрема державному ПАТ «Центренерго».

Попри такі обмеження, бенефіціар приватної компанії, яка мала договір з ДП «Укрвугілля», у змові з ексзаступником міністра енергетики України схилив директора ДП до продажу вугілля його компанії, яка до того ж мала понад 50 млн грн заборгованості перед ДП. У результаті «Укрвугілля» поставило приватній компанії майже 24 тис. тонн сировини, яку та перепродала з надлишком у майже 20 млн грн.

Водночас ПАТ «Центренерго» недоотримало 12,5 тис. тонн вугілля та було змушене викупити його у жовтні 2022 року за значно вищою ціною, переплативши майже 12 млн грн.

За даними джерел, у махінаціях підозрюють:

Нагадаємо, заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков реалізував схему з викрадення 300 млн доларів (2,4 млрд гривень) на проєкті сторіччя в Одеському порту разом із директором порту Миколою Павлюком та мостобудівником Беккером.