Українські прізвища — це не просто засіб ідентифікації. Вони являють собою живу спадщину, яка зберігає в собі багатий пласт історії, культури та соціальних структур нашого народу. Кожне прізвище — це своєрідна подорож у минуле, яка розповідає про походження родів, знатність чи ремесло предків, а також часто відображає навіть дохристиянські ритуали та культури. Вони несуть інформацію, яка може пролити світло на етапи розвитку нашої нації та її взаємодії з іншими культурами.
Фахівці вказують на те, що система прізвищ почала формуватися ще в період княжої доби. На той час знатні родини вже мали свої родові додаткові імена, що виконували функцію родових ознак. Зазвичай такі прізвища позначали належність до певного роду або рід занять, наприклад, “Коваль”, “Шевченко” або “Лісовий”. Під час цієї епохи прізвища ще не були систематизованими, але вже чітко відображали соціальний статус і професійну діяльність людини.
Тоді сформувалися характерні суфікси: –енко, –ук/–юк, –ич/–ович, –ський/–цький, –ець/–анець, –айло, –ко, –ак, –ун.
Прізвища на –енко (XI–XIII ст.)Означали «нащадок» або «той, хто походить від…». Поширені приклади: Петренко, Остапенко, Дмитренко, Гриценко.
Прізвища на –ич/–ович (XII–XIV ст.)Носили їх представники княжих та боярських родів: Данилович, Романович, Іванович.
Прізвища на –ський/–цький (XIV ст.)Походили від назв поселень і були шляхетськими: Костецький, Збаразький, Острозький, Корецький.
Прізвища на –ук/–юк (XIII–XIV ст.)Характерні для Волині, Полісся та Поділля: Ковальчук, Гаврилюк, Мирончук, Гнатюк.
Прізвища від дохристиянських імен (XI–XIII ст.)Включають Тур, Туренко, Левко, Ворон, Сокіл, Дубенко.
Прізвища від професій (XIII–XV ст.)Коваль, Коваленко, Гончар, Гончарук, Писар, Пастух, Мельник.
Прізвища з тюрксько-кипчацьким корінням (XII–XIV ст.)Походять від контактів з половцями, кипчаками, ногайцями: Карась, Козак, Сагайдак, Татаренко.
Даниловичі, Романовичі, Туровичі, Острозькі, Збаразькі, Корецькі, Ходкевичі, Глинські, Карачевичі, Митко/Митьків, Кондратенко.
Українські землі були густонаселеними, політично роздрібненими та міжкультурним перехрестям. Це сприяло ранньому формуванню стабільних родових назв. Прізвища на –енко досі становлять понад 38% усіх українських прізвищ. Найдавніші княжі та шляхетські прізвища найчастіше зустрічаються у Галичині та на Волині, а найбільше різноманіття — в Одеській, Чернівецькій та Закарпатській областях.
Українські прізвища — це жива історія. Вони ведуть нас до Київської Русі, княжих династій, козацької доби і навіть у світ давньослов’янських вірувань. Кожне прізвище — це частина родового коду та нашого спільного минулого.

У сучасному світі, де психоемоційне навантаження щодня зростає, тривожні стани й депресії стали масовим явищем. Проте на допомогу можуть прийти природні засоби. Один із них — чай з розмарину, який, за даними дослідників, здатен полегшити симптоми психічних розладів і позитивно впливати на загальний стан здоров’я. Як свідчать результати дослідження, опублікованого в Journal of the American […]
Стівен Гокінг, один із найвідоміших науковців сучасності, залишив по собі не лише наукову спадщину, а й сміливі філософські роздуми про віру, Бога та природу існування. У своїй останній книзі «Короткі відповіді на великі питання» він висловив думку, яка багатьох змусила замислитися: «Найпростіше пояснення — Бога немає». Цей висновок учений зробив, спираючись не на заперечення віри […]
Твердження про те, що Києву понад півтори тисячі років, є міфом, сформованим у радянські часи з політичних міркувань. Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла наукова співробітниця Музею історії Києва Наталія Пінчук. За її словами, широко розтиражована ідея про заснування столиці України у V столітті з’явилася завдяки “державному замовленню”, реалізованому академіком Петром Толочком у 1980-х роках. […]
Поки забудовники готуються перетворити Китаїв на чергову точку на карті житлових комплексів, у Національному музеї історії України відкрилася експозиція, яка наочно демонструє справжню цінність цієї землі. До Дня Києва там представили унікальний археологічний скарб із Китаєва — 11 срібних гривень-ромбів і 21 бронзову накладку від пояса, датовані кінцем XI – початком XII століття. Як зазначають […]
Місяць народження дитини може впливати на її успішність у школі – до такого висновку дійшли вчені з Університету Турку у Фінляндії. Дослідження охопило дані про понад 400 тисяч дітей, народжених у Фінляндії з 1996 по 2002 рік. З аналізу виключили близнят, щоб уникнути статистичних похибок. На другому етапі автори зосередилися на спостереженні за понад 3 […]
Старіння — процес неминучий, проте нові наукові відкриття дають надію на те, що його наслідки можна значно послабити. Дослідження, опубліковане в авторитетному науковому журналі Nature, виявило важливу ланку між хронічними запаленнями, віковими змінами мозку та одним конкретним гормоном — простагландином Е2. Цей гормон відомий науці давно: він регулює запальні процеси в організмі. Але тепер з’ясувалося, […]