Наука

Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін став об'єктом розслідування через свою інтенсивну закордонну діяльність. За останні кілька місяців він провів більше 70 днів за кордоном, що викликало запитання щодо мети та регулярності таких поїздок. Відповідно до розслідування журналістів BIHUS.Info, поїздки Проніна збігаються з важливими політичними та антикорупційними подіями в Україні, що надає ще більше значення цим поїздкам.

Згідно з інформацією, оприлюдненою у розслідуванні, вже в перший місяць на посаді Пронін двічі відвідав Париж та побував у Люксембурзі. Однією з поїздок було зумовлено пропуск важливої події в Україні – засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, на яке він був запрошений. Така ситуація викликала обурення серед депутатів, адже Пронін пропустив важливу можливість дати пояснення щодо своєї роботи та участі в антикорупційних ініціативах.

Надалі інтенсивність відряджень зросла. Наприкінці вересня 2025 року посадовець після свого дня народження вирушив до швейцарського Цюриха, де запланована зустріч тривала фактично тиждень. Через короткий проміжок часу відбулася ще одна поїздка до Швейцарії – цього разу до Берна, також тривалістю близько тижня.

Упродовж 2025 року Пронін щонайменше тричі відвідував Францію. Окрему увагу журналісти звернули на відрядження до Танзанії та Мексики. За їхніми даними, офіційна тривалість заходів не відповідала фактичному часу перебування за кордоном. Наприклад, у Мексиці заплановане п’ятиденне відрядження тривало майже два тижні. Поїздка до Танзанії тривалістю 11 днів, як зазначають розслідувачі, збіглася з днем народження дружини посадовця.

У матеріалі також аналізуються збіги відряджень із резонансними подіями. Зокрема, у вересні народний депутат Ярослав Железняк публічно заявив про можливі порушення під час будівництва фортифікацій у Донецькій області, за які раніше відповідала Полтавська обласна державна адміністрація, очолювана Проніним у минулому. У жовтні детективи НАБУ провели обшуки у керівництва служби. Серед фігурантів опинився перший заступник голови Держфінмоніторингу Богдан Корольчук, в офісі якого, за даними слідства, виявили значні суми готівки та документи. У цей час Пронін перебував у відрядженні за кордоном.

Окремо журналісти згадують про затримки у передачі матеріалів до антикорупційних органів у межах розслідування «Мідас». За їхніми словами, служба надала лише частину запитуваних матеріалів, а відповіді на окремі запити затримувалися на місяці.

У розслідуванні також звертають увагу на символічні деталі: низка поїздок припадала на дні сімейних свят, а частина кадрових рішень нового керівництва, на думку журналістів, більше нагадувала PR-кампанію, ніж зосередження на ключових функціях служби – контролі фінансових потоків та взаємодії з антикорупційними органами.

Офіційної позиції Філіпа Проніна щодо оприлюднених даних на момент публікації розслідування не було озвучено.

У міжвідомчій доповіді Конгресу США бізнесмен Тимур Міндіч згадується як колишній партнер президента Володимира Зеленського у комерційних проектах. Документ містить інформацію про його можливу причетність до розкрадання коштів, які надходили в Україну як міжнародна допомога.

Звіт Конгресу детально описує низку фінансових операцій, у яких, за даними розслідувачів, міг фігурувати Міндіч. Окремо підкреслюється, що увага слідчих зосереджена на механізмах перерахування коштів та потенційних схемах їх використання.

У документі зазначено, що серед фігурантів розслідування у справі державної компанії «Енергоатом» фігурують Тимур Міндіч, ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов, міністр енергетики та міністр юстиції. Також вказується, що згодом Міндіч залишив територію України, а міністр юстиції, колишній міністр енергетики та керівник Офісу президента подали у відставку.

У звіті йдеться про можливу корупційну схему в «Енергоатомі» на суму не менше 100 мільйонів доларів. У документі наголошується, що компанія не лише забезпечує близько половини електроенергії в Україні, а й бере участь у розподілі міжнародної допомоги, спрямованої на підтримку енергетичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських атак.

Автори доповіді звертають увагу на те, що будь-які корупційні ризики у сфері управління міжнародною допомогою можуть негативно впливати на довіру партнерів та ефективність відновлення критичної інфраструктури.

Історія родини Корилкевичів, добре відомої у Рівному, набула нового резонансу після появи інформації про їхню підприємницьку діяльність на іспанському острові Тенеріфе. Бізнес, започаткований за межами України, опинився в центрі уваги через поширення ідей та меседжів, які співзвучні з ідеологією так званого “руського міра”. У час повномасштабної війни та глибокої трансформації українського суспільства подібні сигнали викликають особливу настороженість.

Син ексчиновника, Михайло Корилкевич, позиціонує себе як підприємець та громадський діяч. За наявними даними, він долучився до розвитку родинного бізнесу на Тенеріфе — популярному туристичному напрямку, де активно працює міжнародна спільнота підприємців. Зовні діяльність виглядає як звичайна комерційна ініціатива, однак публічні висловлювання та інформаційна риторика, пов’язана з цим проєктом, викликають дискусії щодо її ідеологічного підґрунтя.

Водночас, за інформацією наших джерел, під час ведення бізнесу в Україні Корилкевич молодший став фігурантом численних корпоративних конфліктів, де неодноразово звинувачувався у “фінансових махінаціях”.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Михайло Корилкевич разом із родиною виїхав за кордон та оселився на острові Тенеріфе (Іспанія), де взяв участь у запуску декількох ресторанів та розважальних закладів.

Формально Михайло Корилкевич не фігурує як власник жодного з цих бізнесів.

Водночас, за словами близького оточення, він фактично здійснює управлінський вплив на ці заклади та приймає участь у всіх фінансових рішеннях.

За словами наших джерел, які дали інтерв’ю на умовах анонімності, вже перебуваючи в Іспанії, Михайло Корилкевич продовжив практики, які вони характеризують як “непрозорі”.

Зокрема, йдеться про фінансові домовленості з українськими та іспанськими партнерами, які, за їхніми словами, завершувалися конфліктами, судовими процесами та втратою коштів інвесторами.

Окремі співрозмовники стверджують, що Михайло Корилкевич публічно заявляв про власні «закони», протиставляючи їх місцевому законодавству: – «є закон Іспанії, а є закон родини Корилкевичей».

Найбільше обурення серед співрозмовників викликала культурна політика розважальних заходів, організованих у закладах, пов’язаних із Михайлом Корилкевичем . За словами співробітників, у розпал війни, коли Україна зазнає колосальних втрат, у цих закладах регулярно проводилися вечірки, орієнтовані на росіян перебуваючих в Іспанії.

ВІДЕО: Михайло Корилкевич організовує вечірки в Іспанії для просування “руського міра”

Ідеться про заходи з назвами на кшталт «Вечеринка все свои», із використанням російської поп-музики. За твердженням співробітників закладу, вони неодноразово звертали увагу керівництва на неприйнятність такого формату з огляду на війну, однак ці зауваження були проігноровані.

ФОТО: Михайло Корилкевич поширює наративи руського міра в Іспанії

Також, за інформацією джерела, на вечірках Корилкевича громадян України знайомлять з росіянами та білорусами, активно пропагується “дружба братських народів”, та ймовірно, працюють представники спецслужб РФ.

Просимо це журналістське розслідування важати офіційним запитом до Служби безпеки України з проханням перевірити викладені у статті факти.

Колишній очільник Прокуратура Харківської області Аміл Омаров знову опинився в центрі суспільної уваги через намір обійняти посаду в Київська окружна прокуратура Харкова. Його кадрові претензії викликають дискусії як серед юристів, так і в громадському середовищі міста Харків, адже за плечима посадовця — неоднозначна репутація та звинувачення у конфліктах інтересів.

За інформацією з обізнаних джерел, під час перебування на попередній посаді Омаров нібито підтримував тісні контакти з представниками бізнесових структур, інтереси яких могли перетинатися з діяльністю органів прокуратури. Це породжувало підозри щодо неупередженості прийнятих рішень та можливого впливу приватних інтересів на службову діяльність. Окремі епізоди стали предметом журналістських розслідувань, у яких ішлося про потенційні ризики для прозорості та законності процесуального керівництва.

На місце, яке звільнив Андрій Яковлев, відомий тим, що збирав «відкупні» та хвалився зв’язками у Генеральній інспекції Офісу Генпрокурора, претендує Аміл Омаров. Одночасно зі звільненням Яковлева свої заяви на відставку подали перший заступник прокурора Іван Тарасов та заступник прокурора області Владислав Грюк.

Джерела наголошують, що заяви краще подавати українською мовою та перевіряти на граматику перед відправленням, аби уникнути непорозумінь. У минулому між працівниками системи траплялися ситуації, коли спілкування супроводжувалося нецензурною лексикою.

Справу, пов’язану з Омаровим та його родинним бізнесом, наразі закрито. Повна інформація про виявлені схеми буде опублікована окремо. Громадськість та експерти очікують від нового керівництва ефективних дій і наведення порядку у прифронтовому Харкові.