Наука

Сім викладачів Державного університету «Київський авіаційний інститут» увійшли до престижного рейтингу двох відсотків найцитованіших науковців світу, згідно з даними, наданими Elsevier та Стенфордським університетом. Цей рейтинг є одним з найвищих визнань наукової спільноти, що оцінює вплив досліджень вчених на світовий науковий простір. Заснований на даних бази Scopus, рейтинг враховує цитованість наукових робіт, що є індикатором їхньої значущості та впливовості на міжнародній арені.

Важливим аспектом цього досягнення є те, що роботи науковців з Київського авіаційного інституту активно цитуються колегами з різних країн, що підтверджує високу якість досліджень, що проводяться в університеті. Таке визнання не лише підвищує статус навчального закладу, а й сприяє розвитку науки та інновацій в Україні. Відомо, що до цього рейтингу потрапили представники факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій, серед яких особливо виділяється професор Віктор Синєглаз.

Університет зазначає, що це визнання не лише особистих досягнень учених, а й потужності наукової школи КАІ. Науковці працюють над безпекою польотів, розвитком штучного інтелекту в авіації, телекомунікаційними та навігаційними системами, радіолокацією, формуючи майбутнє української науки.

Попри міжнародне визнання, викладачі КАІ продовжують активно розвивати освіту, підвищуючи кваліфікацію студентів і залучаючи їх до передових наукових досліджень.

Вчора в Чернівецькій області стався землетрус, про що повідомили фахівці Головного центру спеціального контролю. Підземні поштовхи зафіксували у Дністровському районі Буковини, що є частиною західної України. За попередніми даними, магнітуда землетрусу склала 1,4 бала за шкалою Ріхтера, що вказує на досить слабке явище. Епіцентр перебував на глибині близько 3 кілометрів під поверхнею землі.

Слід зазначити, що на території України землетруси подібної сили не є рідкістю, але вони майже завжди мають незначний вплив на життя людей. Однак, в разі збільшення активності, фахівці закликають бути обережними та стежити за оновленнями від відповідних органів.

«За класифікацією землетрусів цей належить до невідчутних», — зазначили у Центрі, наголосивши, що коливання не становлять загрози для населення.

Це вже другий землетрус у Чернівецькій області за останні тижні. Попередній стався 16 жовтня поблизу Новодністровська, тоді магнітуда сягнула 2,1 бала.

За словами провідного наукового співробітника Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, доктора фізико-математичних наук Дмитра Гриня, сейсмічна активність на території України не є винятковим явищем.

Найбільший вплив на країну має зона Вранча, розташована в Румунії, однак підземні поштовхи фіксують і в інших регіонах. Зокрема, у Чорному морі час від часу трапляються землетруси силою 3–4 бали, а до сейсмонебезпечних територій належать і Карпати.

Крім того, сучасні прилади виявляють певну сейсмоактивність у межах Українського кристалічного щита — на Полтавщині та в районі Кривого Рогу. Раніше ці зони вважали відносно спокійними, проте нині зафіксовано підземні коливання силою до 4–4,5 бала.

Фахівці наголошують: навіть незначні поштовхи — це нагадування про потребу вдосконалювати системи моніторингу та готовність до можливих природних катаклізмів.

Вітчизняні науковці об’єднали зусилля для створення масштабної мовної моделі Lapa LLM, яка відкриває нові перспективи в розвитку штучного інтелекту в Україні. Цей проєкт став результатом співпраці кількох провідних освітніх та наукових закладів: Українського католицького університету (УКУ), Київського політехнічного інституту (КПІ), Львівської політехніки та Гірничо‑металургійної академії в Кракові.

Базою для Lapa LLM стала архітектура Gemma‑3‑12B від компанії Google, що забезпечує моделі потужні можливості обробки природної мови та генерації тексту. Назва моделі обрана на честь Валентина Лапи, який раніше зробив значний внесок у розвиток методів групового обліку аргументів — одного з фундаментальних напрямів теоретичних досліджень в області логіки та інтелектуальних систем.

Представники УКУ повідомляють, що за швидкістю та якістю роботи з українською мовою Lapa LLM перевершує оригінальну Gemma, а також більшість закритих моделей того ж класу. Така перевага, як стверджують, досягнута за рахунок локалізації, оптимізації токенайзера та адаптації до української морфології і синтаксису.

Ця новина має значення не лише для наукової спільноти, але й для розвитку українського IT-ринку, оскільки моделі подібного класу — ключовий інструмент для задач обробки природної мови, перекладу, створення текстів, чатботів, автоматизованого аналізу даних та інших застосувань.

У найближчому майбутньому очікується відкрите тестування Lapa LLM, а також інтеграція моделі у проєкти, що стосуються української мови, культури, освіти та бізнесу.

Під час нещодавньої археологічної експедиції в Галицькому замку на Івано-Франківщині науковці виявили численні артефакти, що проливають світло на життя місцевої еліти в середньовіччі. Серед знахідок — уламки старовинного кахельного облицювання та фрагменти вишуканого керамічного посуду, які належали високопосадовцям чи заможним представникам того часу. За словами Володимира Олійника, генерального директора Національного заповідника «Давній Галич», ці артефакти були знайдені під час розкопок фундаменту В’їзної вежі замку. Виявлені нашарування культурного шару виявилися справжнім скарбом для археологів: серед них були декоративні плитки печей з поливою різних відтінків, що вражають своєю майстерністю, а також урочисто оздоблені предмети, які раніше служили прикрасами інтер'єрів.

Ці знахідки дозволяють не тільки реконструювати побут вищого класу середньовічного Галича, але й дають уявлення про рівень розвитку ремесел та мистецтва в цьому регіоні. Зокрема, керамічні плитки, що мали поливу з різноманітними кольоровими відтінками, свідчать про високий рівень технічних та художніх досягнень того часу. Такі плитки могли бути частиною печей, які використовувалися для обігріву приміщень замку, і вони мали не тільки функціональне, а й естетичне значення. Мистецтво виготовлення таких кахлів було досить складним, що додає цим знахідкам особливої історичної цінності.

Відкриття дозволяє краще зрозуміти побут та естетичні смаки місцевої еліти середньовічного Галича. Знахідки передбачають подальші дослідження, які можуть відкрити нові деталі про архітектуру, побут та художні традиції того періоду.

Археологи наголошують, що кожен фрагмент кераміки та кахлів є цінним джерелом інформації для реконструкції історичного вигляду замку та його інтер’єрів.

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Любов Токмілова оприлюднила свою декларацію, що привернула увагу до різкого зростання її майна в умовах війни. Одна з найбільш помітних покупок — автомобіль BMW X6 xDrive 30d M Sport 2025 року випуску вартістю 4,65 млн грн. Цей позашляховик належить до преміум-сегмента, і є однією з топових комплектацій, що ставить її в категорію люксових транспортних засобів. Така покупка в період економічної нестабільності та війни не може не викликати питань щодо джерел коштів для її придбання.

Крім того, в декларації судді зазначено два значні фінансові надходження, що також не залишаються поза увагою. Одним із них є грошовий подарунок на суму 800 тис. грн, отриманий від Галини Андрушкової, матері судді. Другим — дохід у розмірі 1,72 млн грн від продажу рухомого майна, яке було викуплене Арабаджи Євгеном. Ці суми додаються до загального контексту, в якому все більше уваги приділяється питанням прозорості фінансових операцій осіб, що займають високі державні посади.

Фактично за один день задекларовані надходження перевищили 2,5 млн грн, що дозволило істотно збільшити обсяг її особистих активів. Сукупність цих операцій — одночасно дорогий автомобіль, подаровані кошти і великий продаж майна — викликає питання щодо джерел походження грошей, з огляду на статус судді та публічні етичні стандарти.

Це не перший випадок, коли значні суми нібито надходять саме від матері. Ще у 2022 році Галина Андрушкова подарувала дочці 2,5 млн грн. Завдяки цим грошам суддя змогла придбати квартиру в Туреччині приблизною вартістю 3,6 млн грн.

У тому ж 2022 році мати судді сама купила собі квартиру площею близько 70 кв. м в елітному житловому комплексі «Південна Пальміра» в Аркадії (Одеса). У цьому ж комплексі мешкає і Токмілова. «Південна Пальміра» вважається одним із найдорожчих житлових кластерів курортної частини міста, з охороною, паркінгом і сервісною інфраструктурою преміум-класу.

Походження коштів матері Токмілової теж привернуло увагу. За даними розслідувачів, доходи Галини Андрушкової пов’язані з управлінням компанією «Арго девелопмент». Цю компанію ще у 2011 році заснували четверо громадян РФ — Михайло Кренгель, Павло Панов, Кирило Орлов і Сергій Шамес, усі з Москви та Підмосков’я. Тобто гроші, які надалі оформлюються як «подарунки матері», можуть походити від бізнесу з російським корінням.

Сукупність фактів — новий BMW X6 за мільйони під час повномасштабної війни, квартира в Туреччині, елітна нерухомість в Аркадії, великі грошові дарунки від матері й одночасні мільйонні надходження в один день — ставить питання щодо прозорості доходів судді Одеського ОАС і потенційного конфлікту репутації. Такі кейси традиційно потрапляють у фокус НАЗК і Вищої ради правосуддя, оскільки стиль життя служителя Феміди має відповідати офіційним доходам.

Після нічної комбінованої атаки на енергетичні та газові об'єкти у кількох областях України, що призвела до значних пошкоджень інфраструктури, компанія «Нафтогаз» закликала громадян економити енергоресурси. Ці заклики стали черговою реакцією на неодноразові спроби ворога дестабілізувати енергетичну систему держави, проте викликають все більше питань, зокрема щодо того, як розподіляються фінансові ресурси в самій компанії.

Нещодавно в медіапросторі з’явилась інформація про значні виплати, що їх отримують топменеджери «Нафтогазу». Згідно з розслідуваннями, у 2024 році п’ять членів правління та шість директорів компанії отримали винагороди загальною сумою 81 мільйон гривень. Це означає, що кожен з них заробив у середньому понад 7,3 мільйона гривень за рік, або близько 613,3 тисячі гривень на місяць. Такі цифри суттєво перевищують середній рівень заробітних плат в Україні, що викликає все більше запитань стосовно справедливості та прозорості витрат у державних компаніях під час національної кризи.

Через систему афільованих структур «Нафтогаз» продавав газ за цінами нижчими від ринкових — механізм, який, як заявляють автори матеріалів, дозволяв акумулювати різницю на рахунках контрольованих приватних компаній. У період 2020–2024 років, згідно з наданими даними, АТ «Оператор ГТС» перерахував на користь НАК близько 48 млрд грн як компенсацію за транзит російського газу до ЄС; ці суми, за твердженням розслідувачів, не були відображені «Нафтогазом» як власний дохід у фінзвітності, відповідно не сплачено податків і дивідендів із них.

За фактом зазначених обставин слідчі столичної поліції відкрили досудове провадження — провадження №12025100000001296 за ч. 1 ст. 364 КК України. Однак хід слідства сповільнюється і справу фактично гальмують.

Паралельно з цим у регіонах фіксують руйнування й зупинки критичних об’єктів після нічних атак, через що компанія та влада закликають громадян ощадливо ставитися до газових запасів і максимально економити споживання. Суперечність між публічними зверненнями про економію та оприлюдненими сумами виплат і фінансовими схемами підсилює суспільний резонанс.