Охорона здоров’я

Іноді організм подає нам настільки тонкі сигнали, що ми легко їх ігноруємо, сприймаючи за буденні або незначні симптоми. Проте саме такі, на перший погляд, неважливі відчуття можуть стати першими ознаками серйозних захворювань, зокрема утворення тромбів — небезпечного стану, що загрожує здоров’ю та життю. Історія Келлі Джерарді, дослідниці біоастронавтики, яскраво ілюструє цю проблему. Вона не мала жодних класичних проявів, які зазвичай асоціюють із тромбозом: жодного сильного болю, набряку чи помітного дискомфорту. Проте, знаючи про свій підвищений ризик, Келлі наполягла на проведенні додаткових обстежень, що дозволило виявити великий тромб на ранній стадії. Завдяки цій пильності та проактивному ставленню до власного здоров’я вона уникла потенційно смертельних ускладнень.

Цей випадок нагадує про важливість уважного ставлення до найменших змін у самопочутті. Навіть якщо симптоми здаються незначними або зовсім непомітними, не варто їх ігнорувати, особливо якщо існують фактори ризику або спадкова схильність. Своєчасна діагностика і правильне лікування при утворенні тромбів можуть запобігти тяжким наслідкам — інсультам, інфарктам чи тромбоемболії легеневої артерії.

Тромб — це густий згусток крові, який утворюється в судинах, коли тромбоцити й білки починають склеюватися. Найчастіше вони виникають у венах — так звані венозні тромби. До них належать тромбоз глибоких вен (ТГВ) і легенева емболія (ТЕЛА).

Судинна хірургиня докторка Лілі Джонстон пояснює: якщо тромб у вені ноги відривається, він може потрапити до легень і перекрити кровотік, що призводить до смертельно небезпечного ускладнення — легеневої емболії.

1. Набряк однієї ногиКоли вену блокує тромб, кров перестає нормально відтікати. Це викликає набряк — зазвичай лише на одній нозі.

2. Біль у литкахЗастій крові створює тиск на тканини, що проявляється як глибокий біль або судоми, які не минають.

3. Почервоніння й відчуття тепла над ураженою ділянкоюОрганізм реагує на тромб запаленням — шкіра червоніє і стає гарячою на дотик.

4. Біль у грудях або задишкаМоже свідчити, що тромб потрапив до легень. Це невідкладний стан, який потребує термінової медичної допомоги.

5. Кашель із кров’ю або незрозумілий кашельКоли частина легені не отримує кров, це призводить до подразнення і кровотечі у дихальні шляхи.

Деякі чинники суттєво підвищують імовірність утворення тромбів:

Вагітність — гормональні зміни та тиск на вени.

Сімейна схильність — спадкові порушення згортання крові.

Малорухливість — тривале сидіння або нерухомість (наприклад, у польоті).

Куріння — пошкоджує стінки судин.

Ожиріння — збільшує тиск і запальні процеси.

Гормональні препарати — контрацептиви можуть підвищувати згортання крові.

Рак — активні онкопроцеси істотно підвищують ризики.

1. Більше руху.Скорочення м’язів ніг допомагає «проштовхувати» кров до серця. Навіть коротка розминка кожні 1–2 години під час роботи або подорожі — ефективна профілактика.

2. Контроль ваги та звичок.Регулярна фізична активність, відмова від куріння та підтримка здорової маси тіла зменшують ризики в рази.

3. Пийте достатньо води.Зневоднення згущує кров, тому питний режим — простий, але дієвий спосіб профілактики тромбозу.

З віком ризик утворення тромбів зростає. Медики радять уважно стежити за набряками ніг, болем або раптовою задишкою, особливо якщо ви приймаєте гормональні препарати чи маєте хронічні захворювання.

Якщо виникають сумніви — краще звернутися до лікаря або судинного хірурга. Рання діагностика може врятувати життя.

Експерименти, проведені на мишах, показали, що інфікування самців SARS-CoV-2 може не тільки змінювати склад сперми, але й викликати серйозні поведінкові зміни у їхніх нащадків. Ці результати відкривають нові питання щодо можливих довгострокових наслідків пандемії COVID-19 для наступних поколінь. Хоча дослідження було проведено на гризунах, і висновки поки що не можна безпосередньо екстраполювати на людей, вони викликають серйозні побоювання щодо впливу вірусу на генетичний і поведінковий розвиток майбутніх поколінь.

Група науковців під керівництвом професора Ентоні Ханнана провела дослідження, інфікувавши самців мишей адаптованою версією SARS-CoV-2 у різних дозах. Це дозволило з'ясувати, як інтенсивність інфекції може впливати на склад сперми та потенційні зміни в поведінці потомства. Через чотири тижні після одужання, коли вірус більше не виявлявся в організмі, самців спарували з неінфікованими самками. Підросле потомство показало суттєві зміни у поведінці та розвитку, що ставить під питання, як такі зміни можуть вплинути на людське покоління в майбутньому, якщо подібні процеси виявляться властивими і для людей.

Механізм, що стоїть за цими ефектами, дослідники пов’язують із епігенетичними змінами в спермі. COVID-19 модифікував набір малих некодуючих РНК у спермі самців, і саме ці молекули вже раніше визначали як здатні «передавати» інформацію про батьківський досвід і впливати на розвиток мозку потомства. Дослідники також отримали «пра-потомство» (друге покоління): у них помітили зниження кількості приплоду та маси мишенят, але суттєвих поведінкових відхилень у «онуків» не виявили.

Важливо підкреслити — це дослідження на мишах, і прямо переносити його на людей поки що не можна. Однак попередні дані про збереження змін сперми після SARS-CoV-2 (до приблизно 110 днів) і результати цієї роботи разом створюють підстави для додаткових досліджень у людей. Науковці закликають ретельно вивчити сперму та розвиток потомства людей, які перехворіли на COVID-19, щоб з’ясувати, чи працюють подібні механізми й у нас.

Отже, робота Ханнана та колег відкидає просту думку, що наслідки інфекції обмежуються лише хворим індивідом: у мишачій моделі батьківська інфекція може залишити «відбиток» у спермі й позначитись на наступному поколінні. Наступний крок — великі й ретельно спроєктовані клінічні та епідеміологічні дослідження, які покажуть, чи має ця тривожна перспектива практичне значення для людства.

Багато людей мають звичку під час роботи за комп’ютером або після тривалого сидіння робити різкі рухи шиєю, сподіваючись полегшити напругу та вивільнити застряглі м'язи. Зазвичай такий хруст здається приємним і навіть заспокійливим, але чи дійсно це безпечно? Лікарі попереджають, що часте або надмірне клацання шиєю може бути не таким нешкідливим, як здається на перший погляд. Хоча для більшості суглобів цей процес не є шкідливим, у випадку з шийними хребцями ситуація може бути іншою.

Основною причиною хрускоту в суглобах є утворення бульбашок газу в синовіальній рідині — мастилі, яке покриває суглоби, забезпечуючи їх гладку рухливість. Коли суглоб рухається, ці бульбашки лопаються, і ми чуємо характерний звук. Це явище є природним і не повинно викликати занепокоєння у більшості суглобів тіла, зокрема в пальцях або колінах. Проте, шиї властиві особливості, які роблять її більш вразливою до таких маніпуляцій.

У своєму відео лікар Майкл Гартнер пояснив: різкі чи надмірні маніпуляції шиєю теоретично можуть спричинити не тільки розриви судин, а й пошкодження внутрішньої оболонки судин (мікротравми). Такі мікротравми підвищують ризик утворення тромбів — згустків крові, які можуть відірватися й закупорити судини головного мозку або легенів. Закупорка судин мозку — механізм інсульту, і наслідки бувають важкими або смертельними.

— Не крутити шию навмисно і не намагатися «вправити» її самотужки.— Уникати різких, силових рухів шиєю.— Якщо відчуваєте напруження, біль або обмеження рухливості — зверніться до фахівця (вертебролога, невролога або фізіотерапевта).— Безпечніші альтернативи — м’які розтяжки, контрольовані вправи під наглядом спеціаліста або масаж.

Якщо після «клацання» виникає сильний біль, запаморочення, порушення мовлення, слабкість у кінцівках або інші неврологічні симптоми — це привід звернутися до невідкладної медичної допомоги.

Незначний хруст у пальцях або суглобах зазвичай не становить загрози, але шиєю ризикувати не варто. Проста звичка «вправляти» шию може мати серйозні наслідки; краще зняття напруги робити обережно й під контролем спеціаліста.

Авітаміноз — це серйозний стан, що виникає через недостатність вітамінів, що призводить до порушень у роботі організму. Залежно від того, яких вітамінів не вистачає, симптоми можуть бути різними — від незначної втоми до значних проблем зі здоров'ям. Важливо знати, як розпізнати перші ознаки дефіциту вітамінів, адже своєчасне втручання може допомогти уникнути ускладнень і повернути нормальний рівень енергії в повсякденне життя.

Одним із найбільш поширених симптомів дефіциту вітамінів є постійна втома та загальна слабкість. Це часто вказує на нестачу вітамінів групи B, які важливі для нормального обміну речовин і енергетичного забезпечення організму, а також заліза. Якщо ви постійно відчуваєте втому, це може бути сигналом, що ваш організм не отримує достатньої кількості цих важливих елементів.

Причини — неправильне харчування з перевагою фастфуду і браком овочів та фруктів, підвищена потреба організму під час вагітності, стресу або інтенсивних тренувань, порушення всмоктування в шлунково-кишковому тракті (захворювання, медикаменти, алкоголізм) та сезонні фактори — наприклад, взимку часто знижується рівень вітаміну D через брак сонця.

Найкраща профілактика — різноманітне харчування: овочі, фрукти, риба, молочні продукти, горіхи, цільнозернові. У сезонні періоди або за підвищеної потреби доцільні добавки (D, C чи мультивітаміни), але приймати їх слід після консультації з лікарем. Регулярні аналізи крові допомагають виявити дефіцит на ранніх стадіях. Не забувайте й про спосіб життя: достатній сон, помірна фізична активність і зниження стресу покращують засвоєння поживних речовин.

Якщо симптоми прогресують (сильна втома, часті інфекції, раптова втрата ваги, серйозні проблеми зі шкірою або зором), обов’язково зверніться до фахівця — тільки лікар може призначити необхідні аналізи й корекцію харчування або лікування. Авітаміноз — це сигнал організму про потребу в турботі; прості зміни в харчуванні й режимі часто вирішують проблему, але інколи потрібне медичне втручання.