Охорона здоров’я

Нові результати досліджень відкривають несподіваний вимір у розумінні того, як звичні напої можуть впливати на людське здоров’я. Група науковців зі США та Бразилії встановила, що регулярне вживання натурального апельсинового соку має здатність змінювати активність великої кількості генів, відповідальних за запальні процеси, стан судин та жировий обмін. Учасники експерименту щодня споживали приблизно дві склянки напою протягом восьми тижнів, після чого в їхніх імунних клітинах було зафіксовано понад 1700 змінених генетичних сигналів.

Автори роботи звернули увагу передусім на гени, що регулюють запальні реакції. У осіб, які дотримувалися протоколу вживання соку, ці гени демонстрували нижчу активність, що може свідчити про зменшення ризику хронічного запалення — одного з ключових чинників розвитку багатьох захворювань. Паралельно було помічено посилення активності генів, пов’язаних із підтриманням еластичності судин та оптимальної роботи ендотелію, що потенційно позитивно впливає на серцево-судинну систему.

Ефект апельсинового соку пов’язують з флавоноїдами — антиоксидантами, що містяться у цитрусових. Ці сполуки відомі своєю здатністю підтримувати серцево-судинну систему та захищати клітини від запалення.

Вчені наголошують, що щоденне споживання натурального апельсинового соку може стати корисним доповненням до раціону, але не замінює здорового способу життя та збалансованого харчування.

Консервовані продукти часто сприймають як швидкий і тимчасовий варіант у раціоні, проте фахівці наголошують, що вони можуть бути настільки ж корисними, як і свіжі продукти, а іноді навіть перевершувати їх за поживною цінністю. Видання Verywellhealth зазначає, що правильно підібрані консерви допомагають забезпечити організм необхідними макро- та мікроелементами, підтримують баланс білків, вітамінів і мінералів, а також сприяють формуванню здорових харчових звичок.

Дієтологиня та нутриціологиня Джеймі Джонсон підкреслює, що регулярне включення якісних консервованих продуктів у раціон може стати ефективним способом збільшити споживання корисних речовин без додаткових витрат часу на приготування. За її словами, консерви дозволяють зберегти більшість поживних компонентів продуктів, адже сучасні технології консервації мінімізують втрати вітамінів і антиоксидантів.

Не менш важливими є консервовані помідори, які зберігають антиоксидант лікопен — речовину, що підтримує здоров’я серця та знижує ризик діабету другого типу. Дослідження показують, що під час консервування дія лікопену може навіть посилюватися.

Фахівці радять звернути увагу і на консервований гарбуз. Одна чашка такого продукту містить понад 200% добової норми вітаміну А та 7 грамів клітковини. Гарбуз також багатий на магній, калій, залізо та вітаміни С і Е, але важливо вибирати консерви без доданого цукру й натрію.

Корисним і зручним джерелом білка залишається консервований тунець. Він містить омега-3 жирні кислоти, які допомагають підтримувати здоров’я серця, а також кальцій, селен і залізо. Дієтологи рекомендують віддавати перевагу тунцю у власному соку та без доданої солі. Водночас вагітним та жінкам, які годують грудьми, радять консультуватися з лікарем через вміст ртуті в окремих видах риби.

У списку корисних продуктів також є консервована стручкова квасоля: вона низькокалорійна, але містить клітковину, білок та вітаміни групи В, а також А і С. Хоча частина поживних речовин може втрачатися під час консервування, цей продукт залишається цінним і доступним варіантом.

Шостим корисним варіантом експерти називають консервований ананас. Він забезпечує організм вітаміном С і може слугувати хорошою альтернативою свіжому фрукту. Утім, дієтологи застерігають: варто уникати варіантів у сиропі та віддавати перевагу продукту у власному соці або воді. Через високий глікемічний індекс ананас рекомендують поєднувати з білковими продуктами — наприклад, йогуртом.

Дієтологи радять уважно читати склад консервів і уникати зайвої солі, цукру чи штучних добавок. Та за правильного вибору консервовані продукти можуть стати простим, поживним і корисним доповненням до щоденного раціону.

М’ясо залишається важливою складовою харчування для багатьох людей, проте кардіологи попереджають, що деякі його види можуть значно підвищувати ризики для серцево-судинної системи. Видання Parade посилається на думку медичних дослідників, які зазначають: хоча м’ясо є багатим джерелом білка та заліза, особливо важливого для людей з анемією, регулярне споживання певних продуктів тваринного походження може спричиняти серйозні проблеми зі здоров’ям.

Дослідження 2021 року вказують на зв’язок між частим вживанням червоного і переробленого м’яса та підвищеним ризиком розвитку серцевих захворювань, діабету та навіть пневмонії. Кардіологиня Джойс Оень-Сяо підкреслює, що найбільшу користь для серця дає рослинна дієта, яка забезпечує високий вміст клітковини, антиоксидантів та корисних мікроелементів, знижуючи запальні процеси і сприяючи нормальному функціонуванню судин.

«Збільшення в раціоні кількості овочів, фруктів, бобових, цільнозернових та горіхів напряму пов’язане зі зменшенням ризику смерті від серцево-судинних хвороб», — пояснює вона.

За словами Оень-Сяо, існує два види м’яса, які найсильніше шкодять серцевому здоров’ю.

1. Червоне м’ясо, особливо жирні частини

Червоне м’ясо містить значну кількість насичених жирів, що підвищують рівень «поганого» холестерину ЛПНЩ.«Надлишок насичених жирів може спричинити накопичення бляшок у серцевих артеріях. Це здатне блокувати кровотік, провокуючи інфаркти чи інсульти», — каже лікарка.

2. М’ясні делікатеси та хот-доги

Такі продукти зазвичай містять багато натрію та насичених жирів. Надлишок солі підвищує тиск, а також може викликати набряки.Оень-Сяо зазначає, що у м’ясних делікатесах часто присутні нітрати — речовини, які пов’язують із підвищеним ризиком раку і гіпертонії.

Крім того, надмірне споживання червоного м’яса збільшує ризик ожиріння та деяких онкологічних хвороб.

Американська асоціація кардіологів та докторка Оень-Сяо рекомендують обмежувати червоне м’ясо та віддавати перевагу:

– запеченій чи приготованій на пару птиці без шкіри;– рибі, особливо лососеві та іншим видам із високим вмістом омега-3 жирних кислот.

Такі продукти допомагають підтримувати баланс поживних речовин і не перевантажують серцево-судинну систему.

Нове аналітичне дослідження, проведене британськими фахівцями в межах ініціативи «Країна ліжок» у співпраці із сімейною лікаркою Катріною О’Доннелл, зафіксувало невтішну тенденцію: понад 70% дорослих мешканців Великої Британії систематично не висипаються. Проєкт охопив респондентів віком від 18 до 99 років, дозволивши отримати широке уявлення про те, як нестача якісного сну впливає на фізичний стан, здатність працювати, приймати рішення та управляти власними ресурсами. Отримані дані засвідчують формування в країні повноцінної «кризи сну», наслідки якої відчуваються на всіх рівнях — від індивідуального до соціально-економічного.

Згідно з результатами опитування, майже половина учасників — 45% — регулярно прокидаються вночі й не можуть відновити нормальний ритм відпочинку. Ще 47% респондентів зазначили, що відчувають виснаження майже щоденно, що впливає на концентрацію, працездатність та загальне самопочуття. Лікарі попереджають, що систематичний дефіцит сну підвищує ризик розвитку серцево-судинних хвороб, гормональних порушень та психологічних розладів, зокрема тривожності й депресії.

Лікарка Катріна О’Доннелл пояснює, що сон менше семи годин на добу шкодить майже кожній системі органів. Сон по п’ять-шість годин подвоює ризик переддіабету та діабету 2 типу, підвищує ймовірність високого кров’яного тиску та може сприяти набору зайвої ваги. Люди, які сплять чотири години або менше, удвічі частіше страждають від гіпертензії. Хронічне недосипання також підвищує ризик розвитку деменції у довгостроковій перспективі.

Експерти закликають серйозно ставитися до сну, адже навіть кілька годин недосипання щодня можуть мати відчутний негативний вплив на здоров’я та якість життя.

Феномен «фаббінг», який означає несвідоме ігнорування людини поруч заради смартфона, дедалі глибше вкорінюється в сучасному житті. Він проявляється у звичці автоматично тягнутися до телефона, переглядати стрічку, оновлювати месенджери або реагувати на будь-який сигнал гаджета. Такі дії здаються дрібними та буденними, проте вони можуть створити відчуття непоміченості у партнерів, дітей, друзів чи колег. Постійні відволікання не лише погіршують якість спілкування, а й формують емоційну дистанцію між людьми.

Фахівчині з психології наголошують, що не варто звинувачувати себе у виникненні цієї звички — вона стала природною складовою цифрової доби. Водночас важливо навчитися свідомо керувати увагою та встановлювати власні правила користування смартфоном. Рекомендації спеціалістів зводяться до того, щоб поступово відновлювати баланс між онлайн-простором і реальними стосунками.

Також дослідження, проведене доценткою психології Саутгемптонського університету Клер Гарт, показало, що часте «фабблення» негативно впливає на стосунки: люди почуваються відкинутими, що може провокувати «ефект спіралі», коли обидва партнери беруть телефони й стають менш уважними одне до одного. Особливо це помітно у сім’ях, де батьки активно користуються телефонами – зв’язок із дітьми може слабшати, а самооцінка дітей знижуватись.

Експертки наголошують на важливості прозорості та взаємної уваги. Навіть невелика зміна поведінки – озвучення мети використання телефону та повернення до спілкування – допомагає поліпшити стосунки, підтримати взаємоповагу та уникнути почуття ігнорування.

Звичка регулярно поповнювати запас рідини здається настільки природною, що її важливість часто залишається непоміченою. Та медичні фахівці підкреслюють: адекватна гідратація — один із ключових чинників нормальної роботи організму, адже вона підтримує стабільність багатьох біохімічних процесів. Дослідження, на які посилається ресурс VeryWell Health, демонструють, що щоденне вживання понад одного літра чистої води може зменшувати ризик падіння рівня глюкози та запобігати різким його коливанням упродовж дня.

Приблизно 80% крові становить вода, тому навіть незначний дефіцит рідини впливає на її об’єм і густину. Коли організм зневоднений, кровотік уповільнюється, а концентрація глюкози в ньому підвищується. У таких умовах тіло змушене працювати з додатковим навантаженням: клітини отримують менше поживних речовин, а підшлункова залоза може реагувати нерівномірним виділенням інсуліну, що створює ризики для енергетичного балансу.

Нирки — один із головних органів, що відповідають за очищення крові. Коли рівень глюкози підвищений, вони виводять її надлишки з сечею. Для цього організму потрібен достатній запас рідини.Якщо води замало, нирки працюють із перевантаженням, що може спричиняти стрибки глюкози. У зворотному випадку — за умов нормальної гідратації — вони ефективніше справляються з регуляцією.

Зневоднення активізує гормони кортизол і вазопресин. Обидва вони стимулюють печінку вивільняти додатковий цукор у кров, що збільшує ризик гіперглікемії.Достатня кількість води допомагає утримувати гормони стресу в балансі, зменшуючи їх вплив на рівень глюкози.

Підвищена глюкоза спричиняє часте сечовипускання — організм намагається вивести надлишок цукру. Це призводить до додаткової втрати рідини й подальшого зневоднення, яке, у свою чергу, ще більше підвищує рівень глюкози.Регулярне споживання води допомагає розірвати це замкнуте коло.

Добре зволожені клітини краще реагують на інсулін — гормон, який допомагає їм “захоплювати” глюкозу. Коли води достатньо, чутливість до інсуліну зростає, що сприяє природній стабілізації цукру в крові.

Надмірна вага та ожиріння — ключові фактори ризику інсулінорезистентності. Вода допомагає контролювати апетит та зменшувати кількість спожитих калорій.Регулярна гідратація — простий, але дієвий інструмент для підтримання нормальної ваги, яка, своєю чергою, безпосередньо впливає на рівень глюкози.