Події

Екс-заступник голови Державної митної служби Руслан Черкаський був звільнений з посади після серйозних звинувачень, однак його кар'єра на митниці не завершилась. Після відставки він активно почав співпрацювати з Національним антикорупційним бюро (НАБУ), надаючи детальну інформацію про діяльність представників митниці. За це він отримував фінансову винагороду та обіцянки щодо можливого поновлення на службі. В даний час триває процес його відновлення, але всі матеріали досудового розслідування залишаються засекреченими, що викликає певні запитання та сумніви серед громадськості.

Попри те, що Черкаський більше не з'являється в публічних джерелах, його ім'я залишається пов'язаним із низкою неприязних подій в українській митниці та антикорупційній сфері. Одним із ключових фігур, який опікується його справою в НАБУ, є Сергій Сотниченко. Відомо, що Сотниченко, крім своїх зв'язків в антикорупційних структурах, також має бізнес-інтереси в обміні криптовалюти, зокрема, в Печерському районі Києва. Його офіс, що знаходиться на вулиці Коновальця, 26а, часто згадується як точка збору важливої інформації, яка може мати вирішальне значення для подальшого розвитку справи.

Фігура Сотниченка досить загадкова. Незважаючи на фальшиві посвідчення ГУР та носіння військової форми у соцмережах, він не має жодного стосунку до військових. У 2023 році він отримав подяку від РНБО, а згодом — медаль та наградну зброю.

За словами джерел, такі привілеї Сотниченко отримав завдяки дружбі з впливовими представниками правоохоронних органів, яку він вибудовує через щедрі подарунки та участь у корупційних схема

У Київській області правоохоронці затримали 35-річну працівницю банку, яка протягом двох років незаконно переказувала гроші з рахунків померлих клієнтів на свої власні картки. Зловмисниця діяла з 2020 по 2021 рік, підбираючи облікові записи користувачів, що вже померли. Використовуючи своє службове становище, вона змінювала прив’язані до рахунків контактні дані і фінансові номери на свої, після чого здійснювала переведення коштів на власні картки.

За даними правоохоронних органів Київщини та Київської міської прокуратури, слідство вже встановило щонайменше шістьох потерпілих, а загальна сума викрадених коштів становить близько 500 тисяч гривень. Для того, щоб уникнути підозр, жінка переводила кошти в розмірі 10–20 гривень, що дозволяло їй довгий час залишатися непоміченою. Однак обережність не допомогла уникнути покарання: розслідування встановило, що зловмисниця використовувала систему банківських операцій для здійснення транзакцій у режимі прихованих операцій.

Під час обшуку вдома у фігурантки вилучили речові докази. Їй повідомили про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України: ч. 3 ст. 190 — шахрайство; ч. 1 ст. 200 — незаконні дії з платіжними документами; ч. 1 ст. 362 — несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних систем. Санкції статей передбачають покарання до п’яти років позбавлення волі.

Зараз триває досудове розслідування, а правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи та можливих інших потерпілих.

У Львові триває розслідування гучної справи про ймовірне розкрадання значних коштів, виділених на будівництво фортифікаційних споруд на Сумщині. За попередніми оцінками, сума розкрадених коштів може перевищувати 700 мільйонів гривень. У справі фігурують високопосадовці Львівської обласної військової адміністрації, а також представники підрядних організацій, які мали виконувати роботи з укріплення оборонних об'єктів.

Не зважаючи на відкритий характер судових засідань, журналістам заборонили публікувати деталі досудового розслідування, що викликало додаткову напругу в суспільстві та серед медіа. Личаківський районний суд Львова наразі розглядає клопотання щодо обрання запобіжних заходів для більше ніж десяти підозрюваних у справі. Серед них — Роман Дуля, колишній керівник управління капітального будівництва Львівської ОВА, а також двоє чинних співробітників адміністрації.

Будівництво оборонних споруд у Сумській області розпочалося у березні 2024 року. До робіт було залучено сім компаній, з якими уклали 18 договорів. За офіційними заявами Львівської ОВА, фортифікації були завершені вчасно та прийняті Міністерством оборони. Однак слідчі органи мають сумніви щодо використання бюджетних коштів.

8 жовтня ДБР повідомило про підозру понад десятьом особам. Наступного дня заступник голови ЛОВА Юрій Бучко підтвердив вручення підозр двом працівникам управління. Він наполягає, що всі роботи здійснювались під контролем правоохоронців і військових, а об’єкти були здані без зауважень.

Під час судових засідань адвокати фігурантів вимагали закритого розгляду, мотивуючи це належністю справи до оборонної сфери. Втім, суд залишив слухання відкритими, але заборонив журналістам поширювати будь-які дані з матеріалів слідства. Зокрема, суддя Назарій Нор обрав для Лесі Каранець, цивільної дружини Романа Дулі, 60 днів тримання під вартою з альтернативою застави у 2 мільйони гривень.

Подібне рішення ухвалив суддя Назар Стрепко щодо директора ТзОВ «БК Львів» Ігоря Летюка. Журналісти дізнаються про засідання лише безпосередньо перед їхнім початком, а імена підозрюваних стають відомі вже в залі суду.

Коли суд визначить запобіжні заходи для всіх фігурантів, наразі невідомо. Справу вже називають однією з наймасштабніших щодо освоєння коштів на фортифікацію в умовах війни.

Керівник сектору дізнання Головного управління Національної поліції в Сумській області Ігор Козачинський продовжує демонструвати стиль життя, який суттєво контрастує з рівнем доходів, доступних більшості українських правоохоронців. За даними з його останньої декларації, у 2025 році посадовець придбав новий автомобіль — FCB Leopard 3, щойно з конвеєра, вартістю понад 1,08 мільйона гривень. Така покупка викликає запитання не лише у громадськості, а й у тих, хто уважно стежить за доброчесністю державних службовців.

Цей новий транспортний засіб доповнив уже наявний у Козачинського автопарк. Раніше, у 2021 році, він став власником Volkswagen Touareg 2012 року випуску, який обійшовся йому в 540 тисяч гривень. Ще одним засобом пересування посадовця є мотоцикл Geon Dakar GNS 300 (2022 рік), куплений у 2023 році. Та на цьому перелік рухомого майна не завершується — родина Ігоря Козачинського також має у своєму розпорядженні кілька транспортних засобів, записаних на дружину Анну. Зокрема, йдеться про Nissan Qashqai 2013 року та електричну Honda M-NV 2023 року, яку вона придбала за 617 тисяч гривень.

Сім’я володіє й суттєвими обсягами нерухомості. У 2016 році вони придбали дві земельні ділянки площею 1 000 м² і 26 м². У 2018 році — магазин на 466,5 м². У 2021 році Козачинський задекларував квартиру площею 79,5 м² за 237 тис. грн, а також квартиру батька площею 64,4 м², придбану у 1996 році.

Фінансові надходження правоохоронця у 2024 році становили 463,6 тис. грн заробітної плати від поліції та 10 тис. грн державної підтримки від Мінекономіки. Дружина отримала 10,3 тис. грн соцвиплат і 3 тис. грн “зимової підтримки”.

Додаткові доходи сім’ї включали прибуток від оренди майна — 77 тис. грн — та продаж рухомого майна: 65 тис. грн від Сергія Демехи та 70 тис. грн, отримані дружиною від Олени Решетник. Батько, Андрій Козачинський, задекларував підприємницький дохід, проте суму не вказано.

У той час, як офіційні доходи сім’ї залишаються помірними, масштабні активи та регулярні придбання дорогого майна викликають суспільні питання щодо джерел фінансування таких витрат.

3 жовтня на Львівщині сталося затримання 45-річного чоловіка, який незаконно зберігав гранату з підривачем. Інцидент був викритий завдяки повідомленню від небайдужих громадян, які помітили підозрілий предмет у руках чоловіка, що заходив до продуктового магазину. За свідченнями очевидців, предмет нагадував гранату, що і стало підставою для термінового реагування правоохоронців.

Відразу після отримання сигналу, на місце події прибули працівники поліції, а також спецпризначенці, які займалися перемовинами з чоловіком. За допомогою досвідчених психологів та переговорників, поліцейським вдалося переконати підозрюваного вийти з приміщення та передати гранату. Виявлений боєприпас був вилучений і скерований на експертне дослідження, щоб визначити всі його характеристики та наявність інших можливих небезпечних компонентів.

Фігурант затриманий відповідно до ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі повідомили йому про підозру за ч. 1 ст. 263 КК України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Досудове розслідування триває, правоохоронці з’ясовують походження гранати та обставини її незаконного зберігання.

Олена Сосєдка, колишня іпотекодавиця ТОВ «Біо Енерджі Дніпро», опинилася в епіцентрі резонансного скандалу, пов’язаного з можливим виведенням мільйонних сум з державного «Укргазбанку» до Австрії. За інформацією з відкритих джерел, під час повномасштабної війни Росії проти України, що триває вже більше трьох років, Олена Сосєдка виїжджала за кордон 26 разів, відвідавши низку європейських країн — Швейцарію, Францію, Італію, Ізраїль, а також Австрію. Саме з цією країною вона має особливі родинні зв'язки, оскільки там проживають її діти та сестра Юлія.

Однак, Австрія для Олени Сосєдки — це не тільки родинний зв'язок. Батько її другого сина, Сергій Довгалюк, колишній керівник асоційованого об’єднання «Промислово-фінансова група Конкорд», у різні періоди своєї кар’єри був пов’язаний із міжнародними фінансовими операціями та здійснював бізнес-активність в Австрії, що тільки додає запитань до цієї історії. За повідомленнями з різних джерел, Довгалюк активно займався управлінням значними фінансовими потоками, і його ім’я з’являється у контексті можливих схем виведення коштів через офшорні структури, в тому числі і на території Австрії.

У 2018 році Сосєдка виступила іпотекодавцем за кредитом «Біо Енерджі Дніпро» у «Укргазбанку» для будівництва біогазової електростанції. Проєкт так і не був реалізований, але кредит у сумі майже 3,4 млн євро було видано. Частина коштів, включно з 100 тис. доларів, зафіксованих у базі експортно-імпортних операцій у 2019 році, була перерахована компанії Concord Solutions Lab GmbH, що, ймовірно, свідчить про виведення грошей за межі України.

Суд заборонив ТОВ «Біо Енерджі Дніпро» будувати біогазову електростанцію, а кредит державного банку не був повернений. Директором австрійських компаній у 2016–2018 роках був Alexandre Egger, адвокат експрем’єр-міністра Миколи Азарова у ЄСПЛ, що дозволяє припустити, що він міг бути залучений до схем виведення коштів «Укргазбанку» за кордон.

Ця справа підкреслює ризики фіктивних проєктів та потенційних схем виведення державних коштів за кордон, а також необхідність ретельного контролю за використанням кредитних ресурсів державних банків.