Події

Сьогодні стало відомо, що співробітники Тимчасових Центрів Комплектування (ТЦК) проводять активну перевірку військовозобов'язаних чоловіків, у тому числі і водіїв вантажівок, та видають їм повістки на військовий облік. Ця інформація надійшла з Європейської бізнес-асоціації (ЄВА), яка заявляє про розгортання мобільних постів правоохоронними органами та регіональними центрами комплектування та соціальної підтримки перед пунктами пропуску через державний кордон України.

Працівники цих установ проводять детальні перевірки документів у водіїв вантажних автомобілів, що перетинають кордон, та видавати їм повістки на з'явлення до ТЦК та Служби Призову для уточнення облікових даних. Додатково, прикордонники розширили зону до 5 км від кордону, де проводять додаткові перевірки статусу мобілізованих осіб.

Спільна діяльність силових структур призводить до утворення додаткових черг на кордоні, що викликає паніку серед працівників компаній, які здійснюють міжнародні перевезення. Це ускладнює логістику та може вплинути на довіру міжнародних замовників та надходження до бюджету країни.

ЄВА закликає до неурядових дій щодо законопроекту №10449 про мобілізацію, а також до ретельного розгляду можливостей бронювання працівників та уваги до ситуації на кордоні України.

У висновках можна відзначити, що введення мобільних пунктів тимчасового контролю (ТЦК) на дорогах України спричиняє значні перешкоди для водіїв вантажівок та інших осіб, що перетинають державний кордон. Ця діяльність також призводить до формування черг на кордоні, що може негативно позначитися на логістиці та економіці країни, а також викликати недовіру міжнародних партнерів.

Поряд з цим, пропонується ретельно розглянути можливості оптимізації процесу перевірок та бронювання працівників, які не мають критичного значення для функціонування економіки країни. Також важливо враховувати рекомендації неурядових організацій та бізнес-асоціацій з приводу розгляду законопроекту про мобілізацію та управління ситуацією на кордоні України.

Чиновниця з одного з районних відділів адміністрації столиці перебуває під вартою у зв'язку з обвинуваченнями у співпраці з екс-прем’єр-міністром України та організації пропагандистської діяльності через його Telegram-канал. Жінці пред’явлено кілька серйозних звинувачень за Кримінальним кодексом України, що може призвести до суворого покарання. Офіс Генерального прокурора України повідомив, що обвинувальний акт у цій справі вже направлено до суду.

Встановлено, що зазначена чиновниця почала співпрацювати з екс-прем’єр-міністром ще у 2015 році і продовжувала цю діяльність після вторгнення Російської Федерації та ракетного обстрілу столиці. Вона активно вела соціальні мережі від імені свого "шефа" та організовувала пропагандистську діяльність через його Telegram-канал. Крім того, вона координувала антиукраїнські інтерв’ю та коментарі для російських ЗМІ.

Антиукраїнські заяви, розміщені екс-прем’єр-міністром у її Telegram-каналі, вона готувала навіть у день початку повномасштабного вторгнення, ілюструючи допис фотографіями руйнувань столиці. Важливо відзначити, що на момент вчинення злочину обвинувачена обіймала посаду начальника організаційного відділу в одній з районних адміністрацій столиці.

Експерти проаналізували опублікований колишньою чиновницею контент і піддали його експертизі. У висновку зазначено, що вона була автором контенту, який містив публічний заклик до насильницької зміни встановленого конституційного ладу України.

Обвинувачена буде судитися за фактами закликів до насильницької зміни та повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, а також за виправдовування та визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України (статті 28, 109, 110, 436-2 Кримінального кодексу України). Наразі вона знаходиться під вартою, і її чекає судове провадження.

У вищезгаданій статті відображено важливі події щодо обвинувачення чиновниці районного відділу адміністрації столиці у співпраці з екс-прем’єр-міністром України та організації пропагандистської діяльності через Telegram-канал. Обвинуваченій пред’явлено серйозні звинувачення згідно з Кримінальним кодексом України, за які їй загрожує суворе покарання. Офіс Генерального прокурора України вже направив обвинувальний акт до суду.

Чиновниця співпрацювала з екс-прем’єр-міністром навіть після вторгнення Російської Федерації та ракетного обстрілу столиці, організовуючи пропагандистську діяльність та координуючи антиукраїнські інтерв’ю та коментарі для російських ЗМІ.

Експертиза контенту підтвердила її причетність до публічного заклику до насильницької зміни встановленого конституційного ладу України. Обвинуваченій буде судитися за кілька статей Кримінального кодексу України, а вона наразі знаходиться під вартою, чекаючи судового розгляду.

У четвер, 8 лютого, у місті Нікополь на Дніпропетровщині стався трагічний інцидент, що став об'єктом уваги правоохоронних органів. Невідомі особи відкрили вогонь по автомобілю, у якому перебував заступник міського голови, внаслідок чого чоловік загинув на місці. Загиблий, Віталій Журавльов, також відомий як член партії “Батьківщина”, був заступником мера Нікополя з вересня 2021 року. Раніше він активно займався боротьбою з організованою злочинністю. Офіс генерального прокурора розпочав досудове розслідування за фактом умисного вбивства, а зловмисникам загрожує покарання у вигляді позбавлення волі. Зазначено, що можливою причиною вбивства став тривалий конфлікт із місцевим угрупуванням. Інцидент у Нікополі – лише один із численних випадків, які свідчать про загрозу громадського порядку в Україні.

• Трагічний інцидент у Нікополі, де заступника мера Віталія Журавльова вбили, свідчить про загострення ситуації щодо безпеки в Україні.

• Загиблий Віталій Журавльов, член партії "Батьківщина" та заступник мера, був відомою постаттю в міському середовищі та активно боровся з організованою злочинністю.

• Правоохоронні органи розпочали досудове розслідування, класифікуючи подію як умисне вбивство згідно зі статтею 115 Кримінального кодексу України.

• Зловмисникам загрожує серйозне покарання у вигляді позбавлення волі від семи до 15 років за ґратами.

• Цей інцидент, а також інші злочини в Україні, викликають занепокоєння щодо стану громадської безпеки та вимагають негайного реагування влади.

• Невиключено, що причиною злочину могли стати особисті амбіції чи політичні конфлікти, що вимагає подальшого розслідування та з'ясування всіх обставин події.

Олександр Сирський, недавно призначений головнокомандувачем Збройних сил України (ЗСУ), вже висловив свою першу заяву, у якій визначив ключові принципи та завдання перед українською армією. Він підкреслив, що перед Україною стоять нові виклики, і лише постійне удосконалення методів ведення бойових дій дозволить досягти успіху. Сирський акцентував увагу на необхідності постійного розвитку і адаптації стратегій та тактик до змін на полі бою, а також на чіткому плануванні дій органів військового управління та раціональному розподілі ресурсів. Важливим чинником для успішної реалізації військових завдань Сирський вважає кваліфікацію особового складу. Він також підкреслив, що постійне удосконалення засобів і методів ведення бойових дій є ключем до успіху, а надійний тил — важливою складовою загального успіху у війні. Призначений на посаду головнокомандувача ЗСУ після звільнення з посади Валерія Залужного, Сирський вже показує свою визначеність та готовність до викликів, які стоять перед українською армією.

У висновку можна зазначити, що призначений на посаду головнокомандувача ЗСУ Олександр Сирський вже висловив свою першу заяву, де визначив ключові принципи та завдання перед українською армією. Він підкреслив важливість постійного удосконалення методів ведення бойових дій, а також необхідність розвитку та адаптації стратегій і тактик у зв'язку зі змінами на полі бою. Особливу увагу головнокомандувач ЗСУ приділив кваліфікації особового складу та необхідності надійного тила для загального успіху у війні. Призначення Сирського стало об'єктом гучних обговорень, але він вже виявляє свою готовність до важливих викликів, що стоять перед Збройними силами України.

Висновок Апеляційного суду щодо Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міністерства оборони, щодо його застосування запобіжних заходів у справі про причетність до зловживань у закупівлях боєприпасів для Збройних Сил України, стало центральним обговоренням. Суд ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов’язання.

У своєму коментарі адвокат Назар Кульчицький підкреслив, що суд відпустив Лієва під особисте зобов’язання та відправив ухвалу в СІЗО. Однак засідання пройшло без участі прокурора, що викликало певні запитання.

Записи трансляції засідання свідчать, що прокурор не був присутній під час розгляду справи, що викликає певні питання стосовно об'єктивності розгляду. Відповідно до рішення суду, справу щодо Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не знайшли достатніх підстав для підозри.

Суддя Ярослав Шкодін підкреслив, що якщо САП не бачить складу злочину, то важко й суду знайти підстави для запобіжного заходу. Рішення суду стало основою для скасування запобіжного заходу відповідно до закону.

Попри те, що ВАКС 9 квітня скасував рішення щодо утримання Лієва під вартою, останній не повернувся до СІЗО, оскільки строк утримання під вартою закінчився 8 квітня. Це призвело до того, що Лієв залишився без запобіжного заходу, що підтверджується його адвокатом.

На наступному засіданні, яке відбулося 17 квітня, ВАКС розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, однак за згодою обвинувачення це клопотання залишили без розгляду. Ці події стали джерелом активних дискусій у суспільстві щодо правової системи та її ефективності в боротьбі з корупцією.

У висновку слід зазначити, що рішення Апеляційного суду щодо Олександра Лієва, експосадовця Міноборони, викликало багато питань у суспільстві. Суд змінив запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов’язання, однак недоліки у процесі, такі як відсутність прокурора на засіданні, підкреслили потребу у покращенні об'єктивності та прозорості правосуддя.

Повернення справи до Національної поліції свідчить про недостатність доказів щодо підозр у зловживанні, а рішення суду щодо відмови у зміні запобіжного заходу стало об'єктом критики. Ці події свідчать про необхідність подальшої реформи правової системи для забезпечення справедливості та боротьби з корупцією в Україні.

Вирішальне рішення ВАКС щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до масштабних махінацій під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, викликало хвилю невпевненості серед громадськості. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд вирішив змінити запобіжний захід Олександру Лієву, звільнивши його під особисте зобов'язання та направивши ухвалу в СІЗО. Проте, найбільш вражаючим було відсутність прокурора під час розгляду справи, що викликало сумніви та обурення в суспільстві.

Після розгляду справи суддя Ярослав Шкодін повідомив, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не надали достатніх доказів для продовження підозри щодо Лієва у справі про розкрадання, що ще більше ускладнило ситуацію. Адвокат відзначив, що у таких умовах суду складно було ухвалити рішення щодо запобіжного заходу.

Відзначимо, що Лієва вже було взято під варту з великою заставою ще у лютому, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. ВАКС 9 квітня скасував це рішення, проте через закінчення терміну тримання під вартою Лієв залишився на волі. Насамкінець, вирішальне засідання 17 квітня, де повторно розглядали клопотання про зміну запобіжного заходу, за згодою обвинувачення залишило це питання без розгляду, залишаючи Лієва без запобіжного заходу, що породжує багато питань у суспільстві щодо роботи правосуддя та боротьби з корупцією.

Рішення суду щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва викликало бурхливі реакції в суспільстві.Відсутність прокурора під час розгляду справи насторожила громадськість і підкреслила необхідність прозорості та об'єктивності у правосудді.Недостатність доказів, наданих НАБУ і САП, щодо звинувачень у корупційних діях, підкреслила потребу у ретельному дослідженні та зборі доказів у кримінальних справах.Виняток Лієва з-під запобіжного заходу залишив без відповіді питання про ефективність боротьби з корупцією та дотриманням закону.Результати цієї справи підкреслюють необхідність посилення контролю за правосуддям та підвищення довіри громадян до судової системи.