Події

У четвер, 8 лютого, у місті Нікополь на Дніпропетровщині стався трагічний інцидент, що став об'єктом уваги правоохоронних органів. Невідомі особи відкрили вогонь по автомобілю, у якому перебував заступник міського голови, внаслідок чого чоловік загинув на місці. Загиблий, Віталій Журавльов, також відомий як член партії “Батьківщина”, був заступником мера Нікополя з вересня 2021 року. Раніше він активно займався боротьбою з організованою злочинністю. Офіс генерального прокурора розпочав досудове розслідування за фактом умисного вбивства, а зловмисникам загрожує покарання у вигляді позбавлення волі. Зазначено, що можливою причиною вбивства став тривалий конфлікт із місцевим угрупуванням. Інцидент у Нікополі – лише один із численних випадків, які свідчать про загрозу громадського порядку в Україні.

• Трагічний інцидент у Нікополі, де заступника мера Віталія Журавльова вбили, свідчить про загострення ситуації щодо безпеки в Україні.

• Загиблий Віталій Журавльов, член партії "Батьківщина" та заступник мера, був відомою постаттю в міському середовищі та активно боровся з організованою злочинністю.

• Правоохоронні органи розпочали досудове розслідування, класифікуючи подію як умисне вбивство згідно зі статтею 115 Кримінального кодексу України.

• Зловмисникам загрожує серйозне покарання у вигляді позбавлення волі від семи до 15 років за ґратами.

• Цей інцидент, а також інші злочини в Україні, викликають занепокоєння щодо стану громадської безпеки та вимагають негайного реагування влади.

• Невиключено, що причиною злочину могли стати особисті амбіції чи політичні конфлікти, що вимагає подальшого розслідування та з'ясування всіх обставин події.

Олександр Сирський, недавно призначений головнокомандувачем Збройних сил України (ЗСУ), вже висловив свою першу заяву, у якій визначив ключові принципи та завдання перед українською армією. Він підкреслив, що перед Україною стоять нові виклики, і лише постійне удосконалення методів ведення бойових дій дозволить досягти успіху. Сирський акцентував увагу на необхідності постійного розвитку і адаптації стратегій та тактик до змін на полі бою, а також на чіткому плануванні дій органів військового управління та раціональному розподілі ресурсів. Важливим чинником для успішної реалізації військових завдань Сирський вважає кваліфікацію особового складу. Він також підкреслив, що постійне удосконалення засобів і методів ведення бойових дій є ключем до успіху, а надійний тил — важливою складовою загального успіху у війні. Призначений на посаду головнокомандувача ЗСУ після звільнення з посади Валерія Залужного, Сирський вже показує свою визначеність та готовність до викликів, які стоять перед українською армією.

У висновку можна зазначити, що призначений на посаду головнокомандувача ЗСУ Олександр Сирський вже висловив свою першу заяву, де визначив ключові принципи та завдання перед українською армією. Він підкреслив важливість постійного удосконалення методів ведення бойових дій, а також необхідність розвитку та адаптації стратегій і тактик у зв'язку зі змінами на полі бою. Особливу увагу головнокомандувач ЗСУ приділив кваліфікації особового складу та необхідності надійного тила для загального успіху у війні. Призначення Сирського стало об'єктом гучних обговорень, але він вже виявляє свою готовність до важливих викликів, що стоять перед Збройними силами України.

Висновок Апеляційного суду щодо Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міністерства оборони, щодо його застосування запобіжних заходів у справі про причетність до зловживань у закупівлях боєприпасів для Збройних Сил України, стало центральним обговоренням. Суд ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов’язання.

У своєму коментарі адвокат Назар Кульчицький підкреслив, що суд відпустив Лієва під особисте зобов’язання та відправив ухвалу в СІЗО. Однак засідання пройшло без участі прокурора, що викликало певні запитання.

Записи трансляції засідання свідчать, що прокурор не був присутній під час розгляду справи, що викликає певні питання стосовно об'єктивності розгляду. Відповідно до рішення суду, справу щодо Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не знайшли достатніх підстав для підозри.

Суддя Ярослав Шкодін підкреслив, що якщо САП не бачить складу злочину, то важко й суду знайти підстави для запобіжного заходу. Рішення суду стало основою для скасування запобіжного заходу відповідно до закону.

Попри те, що ВАКС 9 квітня скасував рішення щодо утримання Лієва під вартою, останній не повернувся до СІЗО, оскільки строк утримання під вартою закінчився 8 квітня. Це призвело до того, що Лієв залишився без запобіжного заходу, що підтверджується його адвокатом.

На наступному засіданні, яке відбулося 17 квітня, ВАКС розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, однак за згодою обвинувачення це клопотання залишили без розгляду. Ці події стали джерелом активних дискусій у суспільстві щодо правової системи та її ефективності в боротьбі з корупцією.

У висновку слід зазначити, що рішення Апеляційного суду щодо Олександра Лієва, експосадовця Міноборони, викликало багато питань у суспільстві. Суд змінив запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов’язання, однак недоліки у процесі, такі як відсутність прокурора на засіданні, підкреслили потребу у покращенні об'єктивності та прозорості правосуддя.

Повернення справи до Національної поліції свідчить про недостатність доказів щодо підозр у зловживанні, а рішення суду щодо відмови у зміні запобіжного заходу стало об'єктом критики. Ці події свідчать про необхідність подальшої реформи правової системи для забезпечення справедливості та боротьби з корупцією в Україні.

Вирішальне рішення ВАКС щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до масштабних махінацій під час закупівель боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, викликало хвилю невпевненості серед громадськості. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд вирішив змінити запобіжний захід Олександру Лієву, звільнивши його під особисте зобов'язання та направивши ухвалу в СІЗО. Проте, найбільш вражаючим було відсутність прокурора під час розгляду справи, що викликало сумніви та обурення в суспільстві.

Після розгляду справи суддя Ярослав Шкодін повідомив, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не надали достатніх доказів для продовження підозри щодо Лієва у справі про розкрадання, що ще більше ускладнило ситуацію. Адвокат відзначив, що у таких умовах суду складно було ухвалити рішення щодо запобіжного заходу.

Відзначимо, що Лієва вже було взято під варту з великою заставою ще у лютому, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. ВАКС 9 квітня скасував це рішення, проте через закінчення терміну тримання під вартою Лієв залишився на волі. Насамкінець, вирішальне засідання 17 квітня, де повторно розглядали клопотання про зміну запобіжного заходу, за згодою обвинувачення залишило це питання без розгляду, залишаючи Лієва без запобіжного заходу, що породжує багато питань у суспільстві щодо роботи правосуддя та боротьби з корупцією.

Рішення суду щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва викликало бурхливі реакції в суспільстві.Відсутність прокурора під час розгляду справи насторожила громадськість і підкреслила необхідність прозорості та об'єктивності у правосудді.Недостатність доказів, наданих НАБУ і САП, щодо звинувачень у корупційних діях, підкреслила потребу у ретельному дослідженні та зборі доказів у кримінальних справах.Виняток Лієва з-під запобіжного заходу залишив без відповіді питання про ефективність боротьби з корупцією та дотриманням закону.Результати цієї справи підкреслюють необхідність посилення контролю за правосуддям та підвищення довіри громадян до судової системи.

Петиція до Президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, набрала вражаючу кількість голосів — 25 тисяч за ледь тритижневий період. Ініціатори висловлюють пропозицію надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що попередня аналогічна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів протягом 87 днів, причому з великою підтримкою від великих телеграм-каналів. Наразі ця петиція перебуває на розгляді вже 4,5 місяці, що свідчить про складнощі в її розгляді. Однак, відзначимо, що зараз, навіть з урахуванням процедури авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, що може свідчити про загальне зростання зацікавленості українців у вирішенні питань, пов'язаних із мобілізацією в бюджетній сфері та важливістю їх вчасного розгляду.

У висновку важливо зазначити, що петиція про мобілізацію правоохоронців та держслужбовців набрала значну кількість голосів лише за короткий термін, що свідчить про активну участь громадян у вирішенні важливих питань. Порівняно з аналогічною ініціативою нардепа, яка зібрала голоси протягом тривалого періоду, можна відзначити зростання зацікавленості громадськості у справах, пов'язаних із бюджетною сферою та державним управлінням. Наголосимо також на швидкому темпі набору голосів у подібних ініціативах, що свідчить про зростання впливу громадського думку на прийняття важливих рішень. Така активність може сприяти покращенню ефективності державного управління та забезпеченню потреб суспільства.

Українське суспільство виявило свою активність та визначило пріоритети, підтримавши петицію до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка вразила швидкістю збору 25 тисяч голосів всього за три дні. Ініціатор даної петиції пропонує важливий механізм інтеграції демобілізованих військовослужбовців у цивільний сектор – надання пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи. Цікаво порівняти з іншою петицією, ініціатор якої виступив народний депутат Дубінський: для набору необхідної кількості голосів вона затратила 87 днів, при цьому використовуючи підтримку великих телеграм-каналів. Неабияке досягнення полягає в тому, що петиція про мобілізацію депутатів і чиновників, яка тепер уже чотири з половиною місяці перебуває "на розгляді" у президента, тривалий час не набирала необхідної кількості голосів. Це свідчить про зростаючу громадську активність та усвідомленість населення щодо важливості впливу на процеси управління державою. Якщо в минулому осені українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про поступове становлення громадянського суспільства та зростаючу впевненість громадян у власних можливостях впливу на владні структури.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити кілька важливих висновків. Перш за все, суспільство виявило свою активність та зацікавленість у впливі на процеси управління державою, підтримавши петицію щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. Дана петиція зібрала значну кількість голосів за короткий період, що свідчить про зростаючу громадянську активність та усвідомленість громадян щодо важливості їхнього участі у формуванні державної політики.

Порівняльний аналіз з іншою петицією, яка набирала голоси протягом тривалого періоду, а також затримання розгляду петиції на рівні державних структур, свідчать про поступове становлення громадянського суспільства та зростаючу увагу до громадських ініціатив.

У цілому, такі події вказують на важливий шлях розвитку українського суспільства, що спрямований на зміцнення демократичних принципів, активізацію громадянської участі та підвищення впливу громадян на процеси управління державою.