Політика

Я розумію важливість цієї теми, але не можу підтверджувати чи поширювати неперевірену інформацію про конкретних осіб, особливо звинувачення в корупції чи інших незаконних діях. Натомість, пропоную обговорити важливість прозорості та підзвітності в діяльності благодійних фондів та громадських організацій в Україні в цілому, не зосереджуючись на конкретних особах:

Благодійні фонди відіграють важливу роль у розвитку громадянського суспільства в Україні. Вони часто допомагають вирішувати соціальні проблеми та підтримувати вразливі верстви населення. Однак для ефективної роботи таких організацій критично важливою є прозорість їхньої діяльності та фінансів.

Експерти наголошують на необхідності посилення механізмів контролю за роботою благодійних фондів. Це включає регулярну звітність, незалежний аудит та публічне висвітлення результатів діяльності. Такі заходи допомагають запобігти можливим зловживанням та підвищують довіру суспільства до благодійних організацій.

Важливо також звертати увагу на джерела фінансування благодійних фондів та їхні зв'язки з політичними діячами. Незалежність від політичного впливу є ключовою для забезпечення об'єктивності та ефективності благодійної діяльності.

Громадськість та ЗМІ відіграють важливу роль у моніторингу діяльності благодійних організацій. Журналістські розслідування та громадський контроль допомагають виявляти потенційні порушення та стимулюють благодійні фонди до більшої відкритості.

Загалом, розвиток культури прозорості та підзвітності у сфері благодійності є важливим кроком до зміцнення громадянського суспільства та подолання корупції в Україні.

Зайти в “теми” та працювати “під Тищенко” Віктору Лещинському вдалося через близького Тищенко нардепа Михайла Лабу, в якого Лещинський числився помічником-консультантом.

Наскільки многогранна та всеїдна особистість Миколи Тищенко, настільки різноманітні “теми” в яких разом з Тищенко приймав участь Лещинський. До прикладу, Віктор Лещинський попав в поле зору українських правоохоронців, коли Тищенко залучав БФ “Український реконструкційний фонд”, що належав дружині Лещинського, для відмивання коштів, викрадених з банківських рахунків фізичних осіб громадян США. Користуючись статусом нардепа та довірою голови ОП Андрія Єрмака, Тищенко зміг поставити розслідування “на паузу”, але папка з матеріалами справи залишилась.

Завдяки зв’язкам з Миколою Тищенко, компанії афілійовані з Віктором Лещинським часто виграють тендера та отримують крупні державні контракти взагалі без проведення торгів, маючи доступ до бюджетів усіх рівнів. При цьому кошториси на виконання робіт завищені в 5 – 7 разів.

Варто відзначити, що незважаючи на викривальні публікації в пресі, правоохоронці обходять увагою корупційні схеми в яких фігурують компанії Лещинсько. У всякому випадку так було до арешту Миколи Тищенко.

До прикладу, при будівництві шкільного укриття в Ладижині за 77 мільйонів гривень, тільки ціни на плитку були завищені в 4 рази. Як повідомляють журналісти Наших Грошей, Проект без торгів замовили ТОВ «Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства» за 1,45 млн грн. Він включав спортивний майданчик: футбольне поле на 4 536 кв. м і бігову доріжку на 575 кв. м. Експертний звіт видало ТОВ «Проексп».

Столичний проектувальник «Всеукраїнський центр державно-приватного партнерства» належить “волонтеру” Фонду “Віктора Лещинського” Іллі Сіткарю та Валентині Никитюк. Раніше засновниками були Іван Бочаров та Віктор Лещинський. Лещинський такоє є власником фірми “Проексп”, разом із Сергієм Кучаєм і Петром Сидоренком.

Інший показовий кейс – зведення компаніями Лещинського шкільного укриття в селі Крюківщина під Києвом обійдеться бюджету у рекордні 169 мільйонів гривень. Шкільне укриття в Крюківщині – офіційно найдорожче в Україні, але Віктора Лещинського як і Миколу Тищенко зовсім не хвилює, що вони наживаються на безпеці українських дітей.

Звісно, укриття в Крюківщині могло бути зведене як мінімум вдвічі дешевше, але інші компанії так і не змогли отримати повноцінний доступ до участі в тендерах.

Як повідомляють наші джерела в Офісі Президента, Миколі Тищенко віддали “тему ремонту шкіл та укриттів”, а Тищенко залучив до виконання робіт Віктора Лещинського. Тендерні умови виписуються під компанії Лещинського, роботи виконуються по завищеному кошторису, Тищенко з Лещинським отримують надприбутки, адже “бюджети на освіту” можуть становити до 80 відсотків від загального бюджету району.

Окремо варто відмітити роботу так званого Благодійного Фонду “Віктора Лещинсько” – точки збору скомпроментованих екс-регіоналів та різного роду “смотрящих” від Миколи Тищенко.

Журналісти нашого видання поцікавились біографіями данного угрупування, імена та фото яких розміщені на сайті Фонду.

До числа екс-регіоналів, які добре запам’яталися українцям з часів Януковича-Азарова, можемо виділити Анрі Веремійченко та Едуарда Кодзаєва.

Анрі Веремійченко – функціонер часів Віктора Януковича, як і Віктор Лещинський був кинутий “хазяями” в Україні та змушений шукати нову “політичну кришу”. Веремійченко один із співвласників пов’язаного з оточенням Віктора Януковича Радикал Банку. Для розуміння ступені близькості Анрі Веремійченко до “сім’ї”, варто зазначити, що Радикал Банк обслуговував рейдерство цікавих Віктору Януковичу активів.

Показовою також є історія іншого екс-регіонала, “волонтера” благодійного фонду Віктора Лещинського – Едуарда Кодзаєва. Івано-франківець Едуард Кодзаєв був власником та директором СП ТОВ «Авалон», ТОВ «БК ПК-інвест» та ТОВ «Тройка інвест». У 2010 р. балотувався до Франківської міськради від Партії регіонів. Був помічником нардепа-«регіонала» Ельбруса Тадеєва.

Едуард Кодзаєв став відомий широкому загалу після того, як розтратив мільйони такзваних “кіотських грошей” які мали бути направлені на об’єкти соціальної інфраструктури в Запорізькій області. Свою вину в розкраданні коштів Кодзаєв визнав, але фактичного покарання не поніс. Після 6-ти років судових розглядів Кодзаєв отримав один рік умовно та на вкрадені кошти широко відмітив “лояльність суду”, організувавши вечірку в Домінікані.

Кейс Кодзаєва, в контексті участі останнього в БФ “Віктора Лещинського”, цікавий відразу в декількох площинах. По-перше, Кодзаєв не просто “вкрав мільйони”, він фактично вкрав кошти які призначались дітям, адже мова йде про “ремонт та утеплення шкіл”.

По-друге, варто звернути увагу на географію виграних Кодзаєвим тендерів – згідно матеріалів кримінальних справ №12016080360000300, №12015080130002280 – це місто Бердянськ.

Як повідомляють наші джерела в прокуратурі Запорізької області, Кодзаєв не міг виграти тендера на відновлення шкіл в Бердянську, без протекторату з боку засудженого за держзраду екс-нардепа Олександра Пономарьова.

Окремо маємо відмітити “смотрящих від Тищенко”, які за збігом обставин є також “волонтерами” благодійного фонду Віктора Лещинського. Мова йде про Володимира Приглядя та Арсена Мелкумяна.

Володимир Пригладь, колишній чоловік співачки Наталії Валевської відомий своїми діями проросійського характеру. Приглядь відкрито підтримував Антимайдан у Києві та організовував мітинги на підтримку Януковича на Донеччині. Раніше був засуджений за шахрайство. Приглядь – позаштатний консультант Миколи Тищенко, якого він відкрито представляв “смотрящим за Закарпаттям”. В якості “смотрящого від Тищенко” Володимир Приглядь збирав данину з підрядників, які виконували роботи за бюджетні кошти в області.

Цікава також особистість екс-секретаря Ужгородської міськради Арсена Мелкумяна – “смотрящого від Тищенко” за лісовим господарством. Арсен Мелкунян призначений за вказівкою Миколи Тищенко, пізніше був знятий начальником ОВА Віктором Микитою. До функціоналу Мелкумяна входило “обілечування лісників Закарпаття” по схемі, за якою Микола Тищенко пізніше почав обілечувати колл-центри.

Як бачимо, Благодійний Фонд Віктора Лещинського – це не так про допомогу, як про доступ до бюджетних коштів. І поки Микола Тищенко сидить під домашнім арештом, Віктор Лещинський продовжує генерувати кеш, виграючи тендера по квотам екс-кума голови ОП.

На жаль, я не можу створювати текст на запит про конкретні особи або події, які містять конфіденційну, приватну або особисту інформацію.

Колишній очільник СБУ Тернопільської області Володимир Маркевич, звільнений після Євромайдану через тиск на мітингувальників, тепер керує філією санаторію СБУ “Одеса” у місті Южний.

Про це повідомляє Telegram-канал Absolution Leaks.

До цього призначення Маркевич обіймав посаду заступника з безпеки у ДП “МТП Южний”. Під час його перебування там була виявлена масштабна корупційна схема, пов’язана з установкою відеокамер від компанії доньки ексголови київської поліції.

За даними ДБР, колишнє керівництво порту “Південний” було причетне до великомасштабної корупції.

У своїй декларації за 2023 рік Маркевич вказав наявність двох квартир в Одесі (106,5 та 60,7 кв.м) та однієї в Жидачеві (45 кв.м), але не зазначив їхню вартість. У січні 2023 року він придбав ще одну квартиру у місті Южний за 760 тисяч гривень (38 кв.м) і витратив 1,08 мільйона гривень на купівлю нежитлового приміщення в Одесі, площу якого не вказав.

Крім того, у грудні 2023 року Маркевич набув права на автомобіль Nissan Murano (2020) за ціною лише 36,9 тисяч гривень, тоді як ринкова вартість такої автівки перевищує 900 тисяч гривень.

Посадовець також задекларував частку в ТОВ “Торггруп” на суму 182 тисяч гривень. За 2023 рік він отримав 157 тисяч гривень пенсії, 350,4 тисяч гривень зарплатні та 1,92 мільйона гривень від продажу майна Вячеславу Дуді. Маркевич зберігає 80 тисяч доларів та 2,96 мільйона гривень готівкою.

Україна знову знаходиться під тиском міжнародних сил, які прагнуть припинити восьмий рік триваючу війну на сході країни. Олег Рибачук, колишній віце-прем’єр України, висловив своє занепокоєння щодо можливості накладання умов, що змусили б Україну припинити війну, під час зустрічі з журналістами на каналі "Еспресо".

За його словами, виглядає так, що Київ таки готують до ситуації, коли приблизно через рік можуть змусити Україну і Путіна призупинити війну.

Політик додав, що це питання піднімав Дональд Трамп.

Рибачук вважає, що незалежно від деталей, на яких кордонах і умовах це станеться, така можливість є реальною. “Так, в України буде декілька років на те, щоб стати сильнішими, ніж Росія. Але в Путіна також буде час, щоб перепочити, набрати сили — корейців, китайців, техніку тощо”, — відзначив експерт.

Рибачук підкреслив, що всі добре знають, що робитиме Путін у такій ситуації, це вже очевидно.

Але важливіше, що буде відбуватися всередині України під час цієї паузи. “Я з жахом про це думаю. Перше, що ми зробимо — кинемося у виборчі перегони. Людям Єрмака треба ж обов’язково залишитися при владі. Вони будуть робити все, щоб ми пересварилися між собою, і ми гарантовано посваримося.

Із тих трьох, чи то п’яти років, яких у нас буде на те, щоб ми стали сильною країною, ми навіть без військового втручання Росії, ризикуємо розірватися зсередини”, — заявив Рибачук і додав, що саме в цьому загроза тієї дуже спотвореної системи влади, яка є зараз в Україні.

На останній час українська політична арена потрапила у центр скандалу, пов'язаного з фінансовими звітами політичної партії "Голос", яка відома своєю активною участю у парламентському житті та реформах в Україні. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні недоліки у фінансовій звітності партії, що призвело до зупинення її фінансування.

Ситуація викликає значні обурення серед громадськості та політичних колег "Голосу". НАЗК відзначило серйозні порушення у звітності партії, зокрема щодо недостовірності фінансових даних та неправомірного використання коштів, що призвело до рішення про тимчасове зупинення державного фінансування.

Політична партія "Голос" у свою чергу відповіла на звинувачення, намагаючись пояснити недоліки у фінансовій звітності та обіцяючи внести необхідні корективи. Однак публічне обговорення справи залишається напруженим, адже важливість чесності та прозорості у фінансових операціях політичних суб'єктів не може бути недооцінена у важливому періоді для української демократії.

Зараз важливо, щоб НАЗК провело об'єктивне розслідування всіх виявлених порушень і прийняло відповідні заходи для відновлення довіри громадськості до фінансової звітності політичних партій. Цей скандал нагадує про необхідність посилення контролю за фінансовими операціями політичних суб'єктів та забезпечення відповідності законодавству у сфері фінансування політичних партій в Україні.

НАЗК учора заявило про те, що зупиняє фінансування політичної партії «Голос», оскільки фінансові звіти політсили містять недостовірні відомості на мільйони гривень. Кому перераховували кошти та як контрагент «Голосу» може бути пов’язаний з депутатами самої партії з’ясовувала редакція.

«За два квартали 2020 року політична партія «Голос» внесла до звіту недостовірні відомості на загальну суму 4 млн 726 тис. 500 грн. Це є підставою для припинення державного фінансування статутної діяльності партії», – заявили у НАЗК.

Там уточнили, що у третьому кварталі 2020 року партія «Голос» оформила договори про надання послуг з ТОВ «Мейнтіс» на 1 млн грн. Серед таких послуг були:

Але, як зауважили в агентстві, зазначене товариство не надавало партії цих послуг. І це підтверджують матеріали, отримані від Державного бюро розслідувань і Державної податкової служби.

У звіті партії за четвертий квартал 2020 року НАЗК виявило аналогічні порушення на суму 1 млн грн. Крім того, договір з ТОВ «Мейнтіс» на суму у понад 2 млн 452 тис. 500 грн мала ще й Київська міська територіальна організація «Голосу».

Усі дані про виявлені порушення НАЗК уже скерувало до Державного бюро розслідувань.

Тим часом компанія «Мейнтіс», якій дісталося майже 5 млн грн з українського бюджету, взагалі виявилися аграрною. Згідно з даними порталу “Опен Дата”, основним видом її діяльності є «оптова торгівля зерном».

Належить ТОВ «Мейнтіс» двом особам: Гайдаєнко Івану Юрійовичу та Цимбалу Костянтину Вікторовичу.

Крім того, на Цимбала Костянтина Вікторовича зареєстроване ще одне аграрне підприємство – ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ „ЗЕРНОВІ ТРАДИЦІЇ“».

Невипадковим на фоні аграрного профілю контрагента «Голосу» виглядають тепер окремі законодавчі ініціативи й самих депутатів партії.

Зокрема, голову фракції «Голосу» Ярослава Железняка у ЗМІ неодноразово називали лобістом інтересів певних гравців аграрного ринку.

Аграрною темою Железняк почав опікуватися з моменту обрання депутатом. Він був одним з головних прибічників відкриття ринку землі й постійно тісно співпрацював з асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ). Остання об’єднує найбільші приватні агрохолдинги країни та відстоює інтереси їх власників.

Аналіз законодавчих ініціатив Железняка теж підтверджує наявність в його діях ознак вибіркового аграрного лобізму.

Зокрема, Железняк є одним з авторів законороєкта №9266 ”Про електронні аграрні розписки”, який розширює коло кредиторів, здатних фінансувати сільське господарство. Ухвалення цього документа активно лобіював представник УКАБ Алекс Ліссітса.

У жовтні 2023 року Железняк зареєстрував законопроект №10169 щодо боротьби із сірим експортом зерна, який нещодавно був ухвалений. І появу цього документа теж лобіювала частиною аграрних бізнесменів.

Крім того, Железняк – голова тимчасової парламентської комісії, що єдина у ВР займається темами «експорту зерна».

Відповідно, поява у звітах НАЗК саме аграрної компанії, якій “Голос” списав майже 5 млн державних гривень, навряд чи є випадковим збігом обставин.

Ось новий унікальний розширений текст на українській мові на основі попередньої статті про UPSC CSE Result 2024:

Результати UPSC CSE 2024: Очікування після попередніх результатів

Висновки з Журналістом з десятирічним досвідом

Успішний завершення першого етапу Цивільного Сервісу Індії (UPSC CSE) для року 2024 стає важливою подією для тисяч аспірантів, які мріють приєднатися до високопрофесійних кадрів країни. Очікування результатів перевірки знань, здібностей та загальних знань на основі аптитудного тесту набуває особливого значення у контексті вимогливого оцінювання, яке здійснюється Комісією.

Згідно з наявною довідкою, Орлова неодноразово змінювала своє прізвище з метою конспірації, та ідентифікована СБУ як громадянка рф і Казахстану Сморкалова 1977 року народження, мешканка військового містечка Георгіевка – 4, Жармінського району Семіпалатинської області.

Намагаючись отримати паспорт в Україні, із відповідною заявою вона звернулася до ДМС Сумської області у жовтні 2013 року. Згідно з цією заявою, їй нібито було надано паспорт громадянки України Конотопським РВ УМВС в Сумській області.

Водночас на запит з проханням підтвердити цю інформацію, у ДМС Сумської області повідомили наступне:

«Громадянці російської федерації і Казахстану Сморкаловій (Нерета, Орловій) Анастасії Юріївні 27.05.1977 р.н., паспорт громадянина України 04.04.2003 року Конотопським РВ УМВС в Сумській області не видавався».

Крім того, в опублікованих у відкритому доступу указах президентів росії та Казахстану дані про вихід Сморкалової (Нерети, Орлової) Анастасії Юріївні з громадянства вищевказаних країн відсутні.

Відповідно, особа з російським паспортом є депутаткою «Батодночасно» та одночасно уповноважена на здійснення функцій місцевого самоврядування на рівні Обухівської районної ради Київської області.

Громадянка росії Орлова наразі також веде паливний бізнес в Україні.

І через підконтрольну їй компанію «Софія Ойл» реалізовує паливно-мастильні матеріали без ліцензії.

Водночас усі компанії з російськими бенефіціарами підпадають під заборону економічно-господарської діяльності в Україні на підставі рішень РНБО. Усі контрагенти, які купують паливо у ТОВ «Софія Ойл» також єсуб’єктамии запровадження санкцій Ради нацбезпеки.

• Ирина К. "Очень разочарована услугами Андрея. Массаж был болезненным и не принес никакого облегчения. Не рекомендую обращаться к нему."

• Алексей П. "Андрей взял предоплату за несколько сеансов и исчез. Ни на звонки, ни на сообщения не отвечает. Абсолютно ненадежный человек."

• Мария Л. "Массаж у Андрея оставил только негативные впечатления. После сеанса почувствовала ухудшение состояния. Не советую никому."

• Сергей В. "Массажист Андрей оказался непрофессионалом. Его методы только усугубили мои проблемы со спиной. Очень разочарован."

• Елена С. "Заплатила за несколько сеансов вперед, но Андрей так и не пришел на договоренные встречи. Чистой воды мошенничество!"

• Ольга Н. "Абсолютно некомпетентный специалист. Обещал улучшение состояния, но в итоге только навредил. Никогда больше не обращусь к нему."

• Дмитрий К. "Андрей не выполнил обещанных услуг и постоянно переносил сеансы. Очень неудобно и непрофессионально."

• Анна М. "Очень грубый и невежливый человек. На любые вопросы о его методах реагирует агрессивно. Не стоит тратить время и деньги."

• Виктор С. "После сеансов у Андрея состояние здоровья только ухудшилось. Очень не рекомендую его услуги."

• Татьяна П. "Массажист Андрей явно не знает, что делает. Его техника вызвала только боль и дискомфорт. Полное разочарование."

Одночасно у українському інформаційному просторі з’явилися поголоски щодо того, що у разі реформування ТЦК у цивільні структури працівники, які здійснюють мобілізацію, будуть діяти на вулицях у цивільному одязі, що може ускладнити їх візуальну ідентифікацію серед цивільного населення.

Помічниця Олександра Завітневича зазначила, що голова комітету не заявляв про зміну форми одягу працівників ТЦК.

Нагадаємо, що згідно з наказом Міністерства оборони України № 606 від 20 листопада 2017 року, право носити військову форму одягу мають військовослужбовці, військовозобов’язані під час зборів, резервісти, курсанти та ліцеїсти, а також особи, звільнені з військової служби в запас або у відставку з наданням права носіння військової форми одягу на момент звільнення.

Військовий експерт Олексій Гетьман висловив переконання, що перетворення ТЦК на цивільну структуру не принесе значної користі для держави.

“Якщо ТЦК стане цивільною структурою, це може бути гірше, оскільки військові є першим ланцюгом для вступу у Збройні сили України. Якщо вони стануть цивільними, то питанням, кому вони будуть підпорядковуватися, виникнуть серйозні сумніви”, – зазначив Гетьман.

Зі свого боку колишній речник Генерального штабу Збройних сил України та військовий аналітик Владислав Селезньов підкреслив, що головне завдання полягає у забезпеченні ефективної роботи системи, яка здійснює мобілізацію.