Новопризначений міністр оборони Денис Шмигаль, який лише нещодавно очолив відомство, ризикує розпочати свою каденцію з сумнівного рішення — за інформацією з джерел, він розглядає кандидатуру Івана Гаврилюка на посаду свого заступника. Наразі Гаврилюк вже працює радником міністра, але очікується, що призначення може відбутися з дня на день.
Іван Гаврилюк — добре знайома фігура в оборонному секторі. У минулому він був правою рукою Рустема Умєрова, попереднього міністра оборони. Саме на цій посаді він запам’ятався низкою рішень, що викликали шквал критики з боку експертів, волонтерів і навіть учасників оборонного сектору.
Одне з найгучніших рішень Гаврилюка — передача понад 78 мільярдів гривень Державній прикордонній службі на закупівлю боєприпасів через офшорні компанії. При цьому українські оборонні підприємства, які мають відповідні потужності, залишалися без роботи та держзамовлень.
Ще один провал — реформа військових представництв (так званих “воєнпредів”), яка мала б запобігти постачанню бракованої зброї. Після скандалу з дефектними мінами Гаврилюк пообіцяв оновлення системи контролю якості. Але в результаті більшість “воєнпредів” лишилися на посадах у тилу й продовжили складати фіктивні звіти.
Крім того, Івана Гаврилюка пов’язують із кулуарною діяльністю в наглядовій раді ДП “Агенція оборонних закупівель”. Він фактично став “ширмою” для міністра Умєрова, просуваючи інтереси Арсена Жумаділова — особистого фаворита ексміністра.
Призначення Гаврилюка на посаду заступника міністра викликає занепокоєння у волонтерських колах і серед громадськості. Адже це може означати реванш старих схем, що неодноразово підривали довіру до системи оборонних закупівель.
Питання до Дениса Шмигаля просте: це свідоме рішення чи крок під тиском? У будь-якому разі, подібні призначення несуть ризики для обороноздатності країни, особливо в умовах повномасштабної війни.
