Політика

Небезпечна пригода в Києві: п’яний водій Porsche відкрив стрілянину після ДТП

У Києві сталася надзвичайно небезпечна дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Porsche, водій якого перебував у стані алкогольного сп’яніння. За інформацією поліції, подія відбулася в одному зі столичних районів і викликала серйозне занепокоєння серед місцевих мешканців.

За попередніми даними, інцидент почався зі зіткнення Porsche з автомобілем ВАЗ. Після первинного удару водій спорткара не зупинився, а продовжив рух, пошкодивши ще кілька транспортних засобів, що перебували поруч. Ситуація на дорозі швидко загострилася, і конфлікт між учасниками ДТП переріс у небезпечну стрілянину, яка могла призвести до серйозних травм або навіть загибелі людей.

Свідки розповідають, що водій поводився агресивно: він ударив пасажирку одного з автомобілів. Коли за жінку заступилися очевидці, чоловік дістав травматичну зброю та здійснив кілька пострілів у бік людей.

Унаслідок стрілянини щонайменше один чоловік отримав поранення. Його госпіталізували медики.

Правоохоронці оперативно затримали нападника. Наразі вирішується питання щодо повідомлення йому про підозру та обрання запобіжного заходу. За скоєне фігуранту може загрожувати до семи років позбавлення волі.

Обставини події та результати експертизи на стан сп’яніння встановлюються.

29 січня — Лаврентіїв день: пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського, традиції та народні застереження

29 січня за новим церковним календарем православні віряни вшановують святого Лаврентія Києво-Печерського — подвижника, затворника та цілителя, ім’я якого тісно пов’язане з турботою про здоров’я людини. У народі його вважають особливим покровителем зору та тілесного й духовного зцілення, а сам день отримав назву Лаврентіїв і здавна мав особливе значення.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та прославився суворим аскетичним життям, постійною молитвою й милосердям. За церковними переказами, Господь наділив його даром зцілення, і до подвижника зверталися люди з різними хворобами. Найчастіше його ім’я пов’язували з допомогою при недугах очей, а також із захистом від злих сил і пристріту. Віруючі просили святого про збереження зору, фізичне здоров’я та внутрішній спокій.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

Україна наполягає на реальних гарантіях безпеки та відкидає формальні обіцянки без механізмів захисту

Україна не розглядає можливість погодження на гарантії безпеки, які не передбачають чітких, практичних і обов’язкових механізмів стримування повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, підкресливши, що українське суспільство та держава зробили глибокі висновки з попереднього досвіду міжнародних домовленостей.

За словами дипломатки, після років війни та порушення взятих на себе зобов’язань з боку Росії в Україні сформувалося критичне ставлення до будь-яких декларативних або політично зручних формулювань. Гарантії, які не містять чітко прописаних зобов’язань партнерів, інструментів реагування та відповідальності за їх недотримання, більше не сприймаються як надійна основа для миру.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Лаврентіїв день: пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського та народні традиції

29 січня за новим церковним календарем православні християни вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського — затворника, подвижника та цілителя, ім’я якого міцно пов’язане з духовним і тілесним здоров’ям. У народній свідомості він відомий насамперед як покровитель зору, а сам день отримав назву Лаврентіїв і супроводжується численними звичаями, прикметами та пересторогами.

Святий Лаврентій жив у Києво-Печерській лаврі та обрав шлях затворництва — усамітненого служіння Богові через молитву, піст і духовну працю. За церковними переказами, він мав особливий дар зцілення. Люди приходили до нього з різними недугами, особливо зі хворобами очей, і отримували допомогу завдяки його молитвам та глибокій вірі. Саме тому образ святого Лаврентія з часом став символом світлого погляду — як у буквальному, так і в духовному сенсі.

Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

Європейський фонд: Україні обіцяють 3 млрд євро від російських активів до липня

Україна може сподіватися на наближення значної суми грошей до свого бюджету. Рішення, прийняте Європейською Радою, про передачу близько 3 мільярдів євро з заарештованих російських активів Києву, може мати вирішальне значення ще до завершення липня цього року. Обговорені угоди стосовно цих коштів передбачають, що 90% надходжень будуть спрямовані до Фонду миру, що забезпечує фінансування постачання озброєнь для України, залишаючи 10% для підтримки відновлення держави після агресії Російської Федерації. Міністр закордонних справ Бельгії, Аджа Лябіб, повідомила, що перший транш цих коштів може бути перерахований вже до липня. Крім того, вона підкреслила, що процес розблокування коштів з російських активів завершено, що відкриває можливість значної фінансової допомоги для України. Варто відзначити, що починаючи з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії, західні країни заморозили значні суми грошей, що належать російському Центральному банку. Ці кошти, що оцінюються приблизно у 260 мільярдів євро, тепер будуть направлені на допомогу Україні. Деякі країни, зокрема Естонія, пропонують передати всі заморожені кошти Російської Федерації безпосередньо на допомогу Україні, не зупиняючись перед юридичними труднощами і вважаючи цей крок справедливим.

Україна може розраховувати на значну фінансову підтримку від Європейського Союзу, оскільки ЄС прийняв рішення передати 3 мільярди євро з російських активів. Ці кошти будуть спрямовані переважно на постачання озброєнь для України та на допомогу у відновленні країни після агресії Російської Федерації. Передача перших траншів цих коштів може відбутися навіть до завершення липня. Також важливо відзначити, що деякі країни ЄС пропонують передати всі заморожені кошти, належні російському Центральному банку, безпосередньо на допомогу Україні, що свідчить про солідарність та підтримку її в боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність.

Тінь співробітництва: Чи стали руйнування українських ТЕС наслідком угоди з Кремлем?

Ми вже розкривали схеми підлого злочину, коли владу інтереси підпорядковували особистим користям. Від кримінальних співробітників Кубракова та Кличка, які використовували війну як вигідну можливість захопити прибуткові київські метрополітени, до ФПГ Ахметова, який продовжує плести свою мережу за допомогою Кремля. Це вже не просто злочин, а система грабіжницьких дій, що підірвала економіку та безпеку країни.

Змушуючи виділяти гроші на розвиток застарілої теплової енергетики, Ахметов та його союзники продовжують виводити Україну на берега енергетичного кризу. Чому відмовляється країна від атомної енергетики, вибираючи застарілі технології ТЕС, які є фактично їхньою власністю? Відповідь проста – власність. Олігархічні структури, контролюючи енергетику, витягують з українців перевищені ціни, завдяки чому поглиблюється бідність населення та втрачається конкурентоспроможність країни.

Не беручи до уваги ефективність та вигідність, олігархи та політики продовжують діяти на користь власних кишень. Схема "Амстердам плюс", що озолотила Ахметова та Порошенка, поклали початок економічному занепаду, що загрожує навіть обороноздатності країни.

Та тепер, коли агресія Путіна принесла руйнівні наслідки, Ахметов намагається перефарбувати себе жертвою. Проте, це лише ще один хід у його багаторівневій грі на руйнування України. Збільшення імпорту електроенергії з Європи не вирішить проблему, поки управління енергетикою залишається в руках тих, хто бачить лише власний карман, а не добробут та безпеку країни.

Це вже не просто обман. Це нагло обман. Україна кожного дня викидає електроенергію, яку АЕС виробляють у надлишку. Це робиться для того, щоб в країні зберігався енергетичний дефіцит. А чому? Щоб Ахметов та державні компанії отримували ще більше компенсацій від України та західних донорів. Але найбільш вражає історія з Трипільською ТЕС.

11 квітня, країна-агресор РФ знову напала на Україну ракетами та дронами, переважно на об'єкти енергетичної інфраструктури. В результаті цього нападу була повністю зруйнована Трипільська ТЕС, що розташована у Київській області. Нещодавно Уряд виділив 1,5 мільярда гривень на відновлення зруйнованих ТЕС. 726 мільйонів були виділені з резервного фонду державного бюджету, ще 826 мільйонів з фонду ліквідації наслідків агресії. Але це лише краплина у морі, порівняно з 9,7 мільярдами гривень, які були витрачені на захист ТЕС від російських атак. Про те, що сталося з цими коштами, навіть не згадують. Чому? Можливо, тому що ці кошти були розподілені людиною, яка підконтрольна Ахметову, Прем'єр-міністром Шмигалем, а розподілом займалися Кубраков та Державне агентство з відновлення та розвитку інфраструктури імені Найєма?

Проте вкрадення грошей з бюджету — це ще не все, що стосується воюючої України. Найцікавіше те, що за два дні до атаки на Трипільську ТЕС була евакуйована вся документація та частина цінного обладнання. І першими, хто повідомив про цю атаку, були російські пропагандисти, які миттєво опублікували відео. Як це сталося? Чи можливо, що Трипільську ТЕС було атаковано за домовленістю з агресором?

У вищезгаданій статті висвітлюються складні аспекти енергетичної політики України, включаючи проблеми з виробництвом, розподілом та використанням електроенергії. Особлива увага приділяється ролі олігархів, зокрема Ахметова, в енергетичній сфері країни, а також можливому впливу Росії на ці процеси.

Стаття показує, як зруйновання енергетичної інфраструктури, зокрема Трипільської ТЕС, внаслідок ворожого нападу, та після цього виділення коштів на відновлення стають об'єктом глибокої політичної та економічної дискусії. Також виносяться на загал свідчення про можливі корупційні схеми в управлінні коштами та загальна недостатність прозорості у вирішенні енергетичних проблем країни.

Отже, стаття спонукає до подальшого дослідження та обговорення проблем енергетичного сектору України з метою забезпечення стійкого та ефективного розвитку країни.

Розкриття та аналіз факторів кампанії проти генерала Юрія Содоля

Українські соціальні мережі стали платформою, де широко виявляється громадське незадоволення та формується критика стосовно діяльності генерального командувача Збройних Сил України та керівника угруповання "Хортиця", генерала Юрія Содоля. На хвилі обурення після висловлення Мар'яни Безуглою до критики генерала приєднався ексголова одеського "Правого сектора" Сергій Стерненко. Він визначив призначення Содолі як кадрову катастрофу, вказуючи на його попередню роботу з морською піхотою та звинувачуючи у недбалому ставленні до безпеки військових. Відзначимо, що у склад "Хортиці" входять напрямки бахмутський і куп'янський. Хоча сам Содоль призначений на посаду командувача "Хортиці" вже на початку квітня, його критика почалася лише недавно, незважаючи на його присутність на цій посаді під час виступу у Раді.

У висновку слід зазначити, що соціальні мережі в Україні відіграють значну роль у формуванні громадської думки та вираженні громадянського незадоволення. Критика, спрямована проти генерального командувача Збройних Сил України та командувача угруповання "Хортиця" Юрія Содоля, отримала широке відображення в онлайн-просторі. Насамперед, це стосується заяв Сергія Стерненка щодо призначення Содолі, яке було визнано кадровою катастрофою. Враховуючи серйозність обговорюваних питань, важливо надати можливість для відкритого діалогу та обгрунтованих дій для забезпечення ефективного керівництва у Збройних Силах України.

Схеми хабарництва: Загуменний вимагає взятки за підприємства критичної інфраструктури у Києві

За даними, отриманими від наших джерел у Київській міській державній адміністрації (КМДА), Дмитро Миколайович Загуменний, керівник апарату, вимагає хабарі в розмірі 1000 доларів США від кожного комунального підприємства (КП) у місті за класифікацію його як об'єкта критичної інфраструктури. Ця класифікація дозволяє підприємству отримати "бронь" від мобілізації його працівників. Процес бронювання вже розпочали в адміністрації міста. Якщо правове регулювання стосовно адміністрації та департаментів є чітким на законодавчому рівні, то для підприємств потрібно, щоб вони відповідали критеріям критичної інфраструктури. Остаточне рішення про віднесення КП до цієї категорії приймає керівник апарату КМДА, Дмитро Загуменний. За нашою інформацією, саме для Загуменного керівники столичних КП збирають цю суму. Хоча 1000 доларів на перший погляд може здатися невеликою сумою, але слід пам'ятати, що в столиці таких підприємств понад 1500. Варто зазначити, що Дмитро Загуменний займає посаду керівника апарату КМДА з 2018 року. У грудні 2023 року проти нього була висунута підозра про ухилення від військової служби шляхом надання допомоги столичним депутатам у відрядженнях до військової адміністрації міста.

У звіту наведено інформацію щодо вимагання хабарів керівником апарату КМДА Дмитром Загуменним в обмін на класифікацію комунальних підприємств Києва як об'єктів критичної інфраструктури. Виявлено, що Загуменний збирає по 1000 доларів США з кожного підприємства, використовуючи своє службове положення. Такі дії порушують законодавство та створюють негативний вплив на економічну ситуацію в місті. Також виокремлено інформацію про попередню підозру Загуменному у сприянні ухиленню від військової служби. Ці дані підтверджують необхідність подальшого розслідування та прийняття відповідних заходів щодо забезпечення законності та боротьби з корупцією в органах влади.

Оновлені відомості: 600 тисяч військовозобов’язаних у мобілізаційному процесі

Представник Міністерства оборони України, Дмитро Лазуткін, оголосив про вражаючий успіх у процесі оновлення даних військовозобов'язаних. Згідно з його заявою, уже 600 тисяч українців успішно внесли оновлені персональні дані. Цей величезний обсяг оновлень свідчить про надзвичайну важливість і актуальність даного процесу для забезпечення національної безпеки та оборони нашої країни.

Оновлення даних військовозобов'язаних є однією з ключових складових військового обліку нашої країни. Це дозволяє уряду ефективно планувати оборонні ресурси, визначати потреби нашої армії та забезпечувати належний рівень готовності до потенційних загроз зовнішнього характеру.

Запроваджений 18 травня програмний засіб "Резерв+" вже використали 260 тисяч українців, що у 80 разів перевищує кількість оновлень, здійснених через ЦНАПи. Не дивлячись на це, дані щодо ТЦК поки що відсутні. Таким чином, цифра 600 тисяч оновлених даних не включає оновлення, здійснені після набуття чинності закону про посилення мобілізації. Можливо, вони відображають оновлення, здійснені з моменту його підписання Президентом Зеленським 16 квітня.

Слід зазначити, що з цієї дати у ТЦК були помічені черги, які, як повідомлялося, складалися переважно з чоловіків з відстрочкою від служби. Одночасно українські правоохоронні органи розшукують 94,5 тисячі ухильників, інформацію про яких передали в Нацполіцію, згідно з повідомленнями українських ЗМІ.

Рекордну кількість заяв до поліції подали у Дніпропетровській області. Протягом перших 4 місяців 2024 року там надійшло 38 282 заяви від ТЦК. З них вже вдалося знайти 5511 осіб. Також варто відзначити:

Чернігівщину – 9115 заяв, знайдено 1429 осіб;Харківщину – 4664 заяви, знайдено 1954 особи;Івано-Франківщину – 2328 заяв, знайдено 1814 осіб (рекордні показники роботи поліції у відсотках);Житомирщину – 8289 заяв, знайдено 2452 особи;Полтавщину – 7433 заяви, знайдено 2591 особу;Рівненщину – 9832 заяви, знайдено 1828 осіб;Вінниччину – 7288 заяв, знайдено 2325 осіб;Кіровоградщину – 5955 заяв, знайдено не вказано;Хмельниччину – 1085 заяв, знайдено не вказано.Про відмову надати дані про ухильників у поліції Донецької, Херсонської, Тернопільської, Черкаської та Одеської областей поки нічого не повідомлено.

Українські військові виявили величезну активність у процесі оновлення своїх персональних даних, що свідчить про важливість та актуальність цього процесу для національної безпеки. Впровадження програмного забезпечення "Резерв+" дало значний результат, але є потреба в подальшій роботі з обліку військовозобов'язаних. Також важливою є активність поліції в розшуку ухильників, але існує необхідність в більш прозорій звітності та співпраці з публікою. Результати роботи поліції в розшуку ухильників демонструють необхідність подальшої уваги до цього питання.

Автомобільна мобілізація: Нові реґуляції та вимоги для власників транспорту

18 травня в Україні вступив у дію новий закон про мобілізацію, який приносить ряд змін у вимогах до власників автомобілів, зареєстрованих у Транспортно-комунікаційних центрах (ТЦК). Згідно з Наказом №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", автотранспорт, належний підприємцям і громадянам, але призначений для військово-транспортних цілей, тепер перебуватиме під посиленим наглядом.

Міністерство внутрішніх справ надасть дані про такі автомобілі всім ТЦК, а керівництво підприємств зобов'язане дотримуватися часткового наряду з передачі транспортних засобів. Новий закон також встановлює обмеження для автомобілів та інших транспортних засобів, які зареєстровані в ТЦК і призначені для поповнення Збройних Сил України та інших військових формувань.

Статтею 6 цього закону передбачено заборону на:

Крім того, встановлено, що військово-транспортний обов'язок під час загальної мобілізації або в особливий період розповсюджується на різні державні та місцеві органи влади, підприємства, установи, організації та громадян, які володіють транспортними засобами. Деталі щодо обсягу автомобілів за типами та марками, які потрібно залучити в рамках мобілізації, будуть визначені місцевими органами влади на підставі інформації від ТЦК, які отримають відомості від Міністерства внутрішніх справ.

Однією з ключових інновацій Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію є введення часткового наряду. Цей документ, виданий головою місцевої ОВА, має на меті встановити завдання для керівників підприємств, установ та організацій різних форм власності, а також суб'єктів господарювання щодо передачі конкретних транспортних засобів та спеціальної техніки Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, а також у визначенні місць та термінів передачі.

Засоби виконання військово-транспортного обов'язку, а також норми залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів та техніки на період мобілізації та воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів, з урахуванням відсотку за галузями національної економіки.

Згідно з новим законодавством, щодо компенсації за втрати, зазначені у зв'язку з мобілізацією транспортних засобів, передбачено встановлення порядку відшкодування державою вартості майна та компенсації за завдану шкоду. Однак процес самої мобілізації транспорту проводиться безоплатно, з обов'язковою умовою повернення автомобіля чи іншого транспортного засобу власнику протягом 30 календарних днів після оголошення демобілізації.

Щодо права залучення транспортних засобів, дані про водний транспорт та сільськогосподарську техніку також передаються до Транспортно-комунікаційних центрів (ТЦК) Міністерством інфраструктури, Держпродспоживслужбою та іншими відповідними органами.

Процедура залучення транспорту та його повернення відбувається на основі актів прийняття-передачі. У цих документах фіксуються відомості про власників, технічний стан, залишкова (балансова) вартість та інші необхідні деталі, які дозволяють однозначно ідентифікувати транспортні засоби. Це забезпечує прозорість та відповідність усіх процедур в рамках мобілізації та демобілізації, а також захищає права власників.

У висновках можна зазначити наступне:

• Новий закон про мобілізацію транспорту в Україні встановлює порядок компенсації за втрати, заподіяні внаслідок мобілізації, та передбачає безоплатну участь власників транспортних засобів у цьому процесі з подальшим поверненням транспорту протягом певного терміну.

• Щодо залучення транспорту, дані про нього передаються до відповідних органів, які контролюють цей процес, зокрема до Транспортно-комунікаційних центрів (ТЦК), що дозволяє забезпечити системність та ефективність управління транспортними ресурсами під час мобілізації.

• Процедура залучення та повернення транспорту ґрунтується на актах прийняття-передачі, що забезпечує прозорість та відповідність усіх дій у цьому процесі, а також захищає інтереси власників транспортних засобів.

Загалом, новий закон спрямований на забезпечення ефективного використання транспортних ресурсів в умовах мобілізації, з урахуванням інтересів як держави, так і громадян, які є власниками цих ресурсів.