Політика

Увечері п'ятниці, 7 червня, розгорнулася несподівана сюжетна поворотна точка, що вразила громадськість: російські органи влади рішуче оголосили в розшук колишню прем'єр-міністерку України, Юлію Тимошенко. Ця несподівана новина викликала велику хвилю занепокоєння та роздумів серед політичних аналітиків, громадських діячів та простих громадян. Вона стала предметом гострої політичної дискусії і породила безліч питань щодо можливих причин та наслідків цього рішення.

Після цього повідомлення з'явилася потреба в ретельному аналізі подій, що передували цьому заявленню. Зважаючи на складні міжнародні відносини та історичні контексти, неминучо виникає питання про можливі політичні мотиви заходів, вжитих російським урядом у цьому конкретному випадку. Тимошенко, яка має довгу політичну кар'єру та була відомою своїми позиціями, неодноразово входила в конфліктні ситуації з російськими владними структурами, що робить цю ситуацію ще більш складною та загадковою.

Звісно, цей незвичайний поворот подій став об'єктом пильного спостереження як з боку політичних аналітиків, так і з боку звичайних громадян, які з цікавістю слідкують за важливими подіями в сучасному світі. Багато хто засуджує такий крок російських органів влади, вважаючи його політично мотивованим і спрямованим на підрив відносин між двома країнами. У цей важливий момент нації знову мають показати свою здатність до розуміння, співчуття та здатність вирішувати конфлікти шляхом діалогу та мирного вирішення розбіжностей.

Про це повідомила державна пропагандистська агенція ТАСС.

У картці розшуку зазначено, що колишню прем’єрку України Юлію Тимошенко розшукують за статтею кримінального кодексу Росії. Проте не уточнюють — за якою саме.

Нагадаємо, Юлія Тимошенко — перша жінка на посаді прем’єр-міністра України. Двічі обіймала цю посаду — у 2005 та 2007–2010 роках.

З 2001-го Тимошенко очолює політичну партію “Батьківщина”. Є народною депутаткою України сімох скликань.

Тричі брала участь у виборах президента України: у 2010, 2014 та 2019 роках.

Раніше, 4 травня МВС Росії оголосило у розшук чинного президента України Володимира Зеленського, а також п’ятого президента Петра Порошенка. У МЗС України назвали це рішення ознакою розпачу.

Спікер Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Зеленського і Порошенка було оголошено в розшук у рамках “розслідувань злочинів української влади”.

Проте через декілька днів зі сайту МВС РФ зникли оголошення про розшук Зеленського та Порошенка

Кабінет Міністрів продовжив свою діяльність у напрямку розвитку та підтримки важливих галузей національної економіки, вносячи значні зміни до системи бронювання працівників. Нововведення передбачають розширення можливостей для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики, надаючи їм право забронювати до 100% робочих місць. Крім того, згідно з ухваленими змінами, термін бронювання для критичних підприємств значно збільшено з 6 місяців до 12 місяців. Це рішення спрямоване на забезпечення стійкості та безпеки виробничих процесів у сферах, що мають стратегічне значення для національної безпеки та економічного розвитку країни.

Цю інформацію надає Міністерство економіки.

Заступник міністра економіки Ігор Фоменко пояснив, що ці зміни не є новою моделлю бронювання, а модернізацією чинної постанови № 76.

Серед інших змін:

Фоменко зауважив, що ці зміни дозволять підприємствам, які виробляють озброєння для Збройних сил України, краще планувати свою роботу та ефективно працювати на підвищення обороноздатності, а енергетичні підприємства – забезпечувати населення теплом та електроенергією.

Додатково, уряд збільшив терміни бронювання працівників критичних підприємств з 6 місяців до одного року та дозволив бронювати військовозобов’язаних незалежно від віку, військового звання чи ВОС, навіть якщо вона є дефіцитною. Крім того, введено електронне бронювання через портал “Дія”.

Важливо підкреслити, що за даними Єдиного державного реєстру декларацій на порталі Національного агентства з питань запобігання корупції, у травні поточного року лідер найбільшої парламентської фракції, Петро Порошенко, збагатився на понад 227 мільйонів гривень. Ця надзвичайно вагома інформація свідчить про неабияку фінансову активність та можливість значних інвестиційних ресурсів у громадські та економічні проекти. Такі дії відображають значний вплив та вагу лідера фракції в сучасному політичному та економічному контексті. Враховуючи суспільний інтерес та відповідальність перед громадянами, подальша ретельна аналітика та моніторинг подій в цьому напрямку є надзвичайно важливими.

Згідно з поданими до НАЗК деклараціями щодо зміни майнового стану, у травні 2024 року Порошенко став багатшим на 227 мільйонів 898 тисяч гривень. Народний депутат вказав у своїх деклараціях, що отримав ці кошти як відсотки, дивіденди та повернення вартості від придбання цінних паперів.

За інформацією ЗМІ, раніше Порошенка звинуватили в тому, що він через свій банк вклав в облігації 156 млн грн, які українці донатили в його фонд на ЗСУ. З цих вкладень він заробив 50 млн грн неоподаткованого прибутку.

Згідно з аналітичним звітом YouControl, народні депутати від партії Порошенка “Європейська солідарність”, яких у парламенті всього 27 з 401, за час війни збагатилися настільки ж, як усі інші обранці Верховної Ради разом узяті. Заробітки опозиціонерів з фракції “Євросолідарність” за два роки склали понад 3 млрд грн, що приблизно дорівнює заробіткам 374 депутатів від інших партій.

Крім того, Петро Порошенко у 2022 році збагатився у 20 разів більше, ніж до війни, задекларувавши 1 млрд 435 млн грн заробітків. У довоєнний 2021 рік Порошенко заробив всього 162 млн грн. Олігарх увійшов у трійку найзаможніших українців разом з Віктором Пінчуком та Рінатом Ахметовим. У 2023 році порівняно з 2022 роком статки Порошенка зросли на 224 мільйони доларів та складають майже 1 мільярд доларів.

Завдяки надзвичайній ретельності та увазі до деталей адміністрації приміщення Національної опери та драматичного театру ім. Івана Франка, воно залишається неушкодженим навіть у складних енергетичних умовах, що виникають у столиці. Незважаючи на важкість ситуації з електропостачанням, керівництво театру підтверджує, що мистецтво і культура є важливими для суспільства, тому вони зроблять усе можливе, щоб забезпечити незалежність від зовнішніх факторів та продовжувати виконувати своє благородне покликання. Це не просто забезпечення електричної енергії, але й демонстрація витонченості у мистецтві та стійкості в умовах випробувань.

Як пояснюють опитані нашим виданням експерти, причиною може бути той факт, що Національна опера підключена до приміщень СБУ, а театр ім. Івана Франка до приміщень Офісу Президента.

Разом з тим, за повідомленням наших джерел, причина також може бути в тому, що жорсткі відключення у столиці являються “картинкою” для відвідувачів саміту миру, який відбудеться у Швейцарії 15 червня. Як повідомляють наші джерела, близькі до організаторів саміту, “столиця у темряві” має показати наслідки обстрілів енергетичної інфраструктури України як соціальну катастрофу та злочин РФ проти мирного населення.

На підтримку цієї версії, також офіційна заява Міністерства енергетики України, відповідно до якої, стаття Financial Times під назвою “Росія знищила більше половини енергетики України” “має ознаки інформаційно-психологічної операції (ІПСО), носить маніпулятивний характер та просуває наративи ворога”.

Таким чином, Міністерство енергетики України своєю офіційною заявою спростовує значні пошкодження енергосистеми України, та критичну необхідність у жорстких віялових відключеннях у столиці.

Високо оцінена Верховною Радою України, ініціатива про проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України для активізації участі державних органів та органів місцевого самоврядування в реалізації програм та проектів міжнародної технічної допомоги та транскордонного співробітництва" стала першим кроком до покращення механізмів співпраці України з міжнародними партнерами. Цей законопроєкт відображає стрімке прагнення українського уряду до зміцнення партнерства з міжнародним співтовариством та максимального використання можливостей міжнародної технічної допомоги для розвитку країни. Його підтримка свідчить про активну громадянську позицію українських законодавців у сприянні стійкого економічного зростання та соціального розвитку України. Цей важливий крок сприятиме посиленню ефективності управління державними та місцевими ресурсами, забезпечить більш прозору та ефективну реалізацію проектів міжнародної технічної допомоги та сприятиме розвитку транскордонного співробітництва для досягнення спільних цілей та розвитку сталого суспільства.

Проєкт передбачає встановлення виплати посадовим особам органів державної влади та органів місцевого самоврядування за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за проєктами (програмами), що фінансуються за рахунок коштів бюджетної підтримки, допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Розмір таких виплат не може перевищувати 50% середньої зарплати таких посадових осіб, передбаченої бюджетом проєкту (програми).

Кошти на виплату доплат будуть здійснюватися з бюджетів в рамках програм допомоги і грантів від міжнародних партнерів. Встановлення таких доплат буде здійснюватися керівниками державної служби за поданням безпосередніх керівників службовців.

За останніми даними Державної служби статистики, у 2023 році середня зарплата по економіці становила 17 442 грн, що порівняно з 2022 роком відзначено зростання на 17,5% (+2 594 грн) номінально та на 4,1% у реальному вимірі (з врахуванням середньої інфляції).