Політика

Українська Верховна Рада вчора прийняла важливий законопроєкт №11084, який відомий як "клуб білого бізнесу". Цей законопроєкт отримав значну увагу громадськості через важливу поправку, залишену у тексті. Відповідно до цієї поправки, уряд зобов'язаний надати підприємствам з особливого переліку можливість додатково забронювати до 25% своїх працівників, які мають військовий обов'язок. Ця ініціатива призначена для підтримки військових зобов'язань та забезпечення їхнього розміщення на роботі під час виконання службових обов'язків.

Цю інформацію підтверджує порівняльна таблиця на сторінці законопроєкту. Ініціатором закону є голова Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев від партії “Слуга народу”. Закон передбачає створення окремого переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які отримають певні переваги в податковому адмініструванні під час воєнного стану.

Поправка №391, що передбачала додаткове бронювання співробітників, спочатку не знайшла підтримки серед депутатів, але пізніше стало відомо, що це була помилка, і вона залишилася в тексті законопроєкту під номером №392.

Згідно з урахованою поправкою Данила Гетманцева, уряд рекомендує зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних для компаній, що входять до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, а саме до 25% їх працівників.

Законопроєкт про “клуб білого бізнесу” також підтримав голова Комітету Данило Гетманцев, який зазначив необхідність створення цього переліку для забезпечення ефективного податкового адміністрування.

Для проведення комплексного аналізу та відпрацювання діяльності комунальних підприємств Чернігівської області крім державного аудиту та залучення СБУ, також були залучені Антимонопольний комітет України та Прокуратура Чернігівської області. Ці заходи спрямовані на забезпечення ефективного функціонування та виявлення можливих порушень законодавства в сфері комунальних послуг, що надаються мешканцям області.

В розпорядження редакції нашого видання документи, що свідчать про цікавість правоохоронних органів до порушень під час проведення тендерів Управлінням капітального будівництва Чернігівської ОДА в 2019 році.

Нагадуємо, в саме в той період область очолював Олександр Мисник, який наразі займає посаду директора Державного підприємства “Агентство місцевих доріг Чернігівської області”, та займає сусідній кабінет з Ярославом Слєсаренко. За повідомленням новинного порталу NENKA ІНФО, Олександр Мисник тільки за період 2023-2024 року отримав “відкатів” на 69 млн.грн., а Ярослав Слєсаренко ходить на допити в СБУ в рамках відкритої кримінальної справи про корупцію.

Стосовно тендерів 2019 року, рішенням Антимонопольного комітету України N° 60/100-р/к визнано, що ТОВ «Н.Сіверський Шляховик» та ТОВ «Лідс Трейд» (попередня назва – ТОВ «Дітел») вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі.

Чернігівською обласною прокуратурою встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері щодо визнання недійсним договору N13 про закупівлю товарів за державні кошти, укладеного між Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації тa ТОВ «Н.-Сіверський Шляховик», як таких, що суперечать інтересам держави та суспільства.

У контексті сучасних дискусій у Верховній Раді України народний депутат Олександр Федієнко висловив ідею про можливість впровадження системи забронювання працівників на підприємствах. Згідно з його висловленими поглядами, певні підприємства зможуть мати можливість резервувати від половини до всіх своїх працівників. Ця пропозиція спрямована на створення нового механізму регулювання працевлаштування та управління ресурсами на ринку праці. Відповідно до концепції, компанії матимуть можливість забезпечити собі стабільну кадрову базу через систему бронювання працівників, що в свою чергу може вплинути на зниження оборотності персоналу та покращення умов праці. Такий підхід може виявитися перспективним для ринкових учасників, адже він сприятиме більш ефективному використанню робочих ресурсів та плануванню кадрової політики заздалегідь. Однак важливо враховувати потенційні виклики та нюанси імплементації такої системи, такі як захист прав працівників та забезпечення прозорості та справедливості у виборі кандидатів для роботи.

Підприємства, які визнані критично важливими за економічними критеріями або ті, що надають послуги Збройним силам України, можуть забронювати від 50% до 100% своїх працівників, повідомив народний депутат Олександр Федієнко.

Для цього, каже нардеп, необхідно пройти певну процедуру і отримати відповідні документи. Він додав, що адміністрації та профільні міністерства активно обробляють такі заявки на бронювання працівників.

Щодо законопроекту про економічне бронювання, Федієнко повідомив, що Верховна Рада ще не досягла навіть стартового етапу, не кажучи вже про фінішну пряму. За словами нардепа, зараз тривають численні дискусії та дебати щодо моделі економічного бронювання.

Генштаб та Збройні сили мають одну позицію, тоді як представники економічного сектору – іншу. Як каже Федієнко, у Верховній Раді розуміють, що з одного боку потрібно оновлювати склад Збройних сил, а з іншого – враховувати чисельність працівників тих підприємств, які працюють офіційно.

При цьому народний обранець наголосив, що Збройні сили утримуються за рахунок коштів українських платників податків, і це не можуть бути кошти іншої країни. Тобто, відзначив Федієнко, Верховній Раді необхідно знайти баланс інтересів, щоб не зруйнувати економіку шляхом вимивання робочих кадрів, що може призвести до недостатнього забезпечення ЗСУ.

Втім, з іншого боку, потрібно створити механізми, щоб працівники нелегальних підприємств почувалися некомфортно, додав політик.

Звіти аналітиків громадської організації "Чесно" розкривають потенційні можливості для значних економічних заощаджень, які держава могла б здійснити протягом тривалого періоду повномасштабної війни, якби народні обранці виявляли вищий рівень відповідальності у своїй діяльності. За аналізами експертів, оптимізація видатків та ефективне використання ресурсів можуть призвести до значного скорочення витрат, що становитиме істотний ресурс для підтримки економіки та соціальних програм у складний період кризи.

Так із держбюджету пішло майже 65 млн гривень на компенсацію за оренду житла в столиці для народних депутатів, включно з тими, які впродовж воєнних 2022-2024 років декларували сотні тисяч у валюті готівкою, нові автомобілі, ювелірні прикраси, одяг та аксесуари люксових брендів і навіть тих, хто має квартиру в Києві.

За даними в деклараціях, зі 160 нардепів, які отримували компенсації за останні два роки, щонайменше 54 мають накопичення понад 100 тис. доларів.

Найбільший відсоток нардепів, які отримали компенсацію за житло, серед «Слуг народу», які отримали більше відшкодувань, ніж нардепи всіх інших фракцій і груп разом узяті.

Протягом 2022-2023 років на оренду житла для слуг щорічно йшло по 20 млн гривень з бюджету, а за перші чотири місяці 2024 року ця сума вже майже сягнула 5 млн гривень.

І якраз максимально допустиму суму житлових компенсацій обирали саме заможні «слуги», зокрема Богдан Торохтій, Артем Кунаєв, Олег Воронько, Степан Чернявський, Ігор Негулевський, Ігор Фріс, Орест Саламаха, Олександр Горобець та інші.

Наприклад, «слуга» Олександр Кабанов, чия дружина володіє квартирою в Києві площею 164,7 кв. м і який має право на безоплатне в ній проживання, за перші чотири місяці 2024 року взяв 56 тис. гривень із бюджету на оренду житла.

Прикметно, що найменше грошей на житло просили нардепи з груп ПЗЖМ і «Відновлення України» (які раніше разом входили до ОПЗЖ) та від «Батьківщини».

Загалом зелена влада використовує будь-які можливості вкрасти по максимуму, навіть попри війну, а ОП використовує компенсації за житло як варіант конвертів своїм депутатам.

НАТО продовжує активно розробляти мережу "сухопутних коридорів", спрямованих на забезпечення оперативного переміщення американських військ та важливого військового обладнання до потенційно гарячих точок у разі спалаху великомасштабної наземної війни з Росією. Ці нові стратегічні логістичні маршрути, вироблені альянсом, мають на меті забезпечити ефективну реакцію на будь-які можливі загрози та відстоювати територіальну цілісність країн-членів. Особлива увага приділяється забезпеченню можливості швидко реагувати на будь-які спроби агресії, зокрема у напрямку Одеси, щоб захистити стратегічно важливі регіони та запобігти можливому наступу з боку російських військ.

Як повідомляє The Telegraph, існуючі плани НАТО передбачають, що американські війська висаджуються в голландських портах перед посадкою на поїзди, які перевозять їх через Німеччину і далі до Польщі. Подібні плани існують для транспортування сил з турецьких та грецьких портів через Болгарію та Румунію, щоб досягти східного флангу альянсу.

За повідомленням наших джерел, у НАТО також є план швидкого реагування, у разі спроби наступу армії РФ на Одесу, яка має важливе стратегічне значення. У цьому випадку, альянс не залишить Україну, а скористається трасою Леова-Бумбета через територію Молдови, для оперативного втручання.

Нагадаємо, будівництво дороги Леова-Бумбета розпочалося восени 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Трасса Леова-Бумбета є підїздною до КПП на кордоні з Румунією, яка є країною-членом НАТО

На зустрічі Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності розглянули важливі законопроекти, спрямовані на впровадження інституту суду присяжних в українській правовій системі. Цю інформацію розкрив народний депутат Владлен Неклюдов, який вважає такий крок не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення справедливості та довіри до судової системи.

Згідно з запропонованими законопроектами, українські суди матимуть можливість залучати громадян до участі у судових засіданнях як присяжних. Це стане важливим кроком у напрямку зміцнення демократії та підвищення рівня судової незалежності. Суд присяжних дозволить залучити представників громадськості до процесу прийняття правосудних рішень, що, у свою чергу, сприятиме більш об'єктивному і справедливому судочинству.

Впровадження інституту суду присяжних може стати ефективним засобом боротьби з корупцією та впливом неправомірних впливів у судові процеси. За словами Неклюдова, це також сприятиме збільшенню довіри громадян до судової системи та підвищенню рівня її легітимності.

Зазначимо, що питання введення суду присяжних в Україні розглядалося протягом довгого часу. Проте, лише зараз воно набуває конкретних форм та отримує активну підтримку з боку парламентських комітетів. Це свідчить про поступовий розвиток української правової системи у напрямку вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами правосуддя.

Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

“Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

“У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.