Політика

Міністр оборони Рустем Умєров удосконалює військову стратегію та структуру Збройних сил України, визначаючи Вадима Сухаревського на посаді командувача Сил безпілотних систем. Цей крок підкреслює не лише важливість розвитку та впровадження новітніх технологій у військовій сфері, а й зазначає наростаючу роль безпілотних систем у сучасних військових операціях.

Вадим Сухаревський, зі своїм великим досвідом та експертизою в області безпілотних технологій, очолює цей стратегічно важливий напрямок, спрямовуючи зусилля на розвиток, вдосконалення та ефективне використання безпілотних систем для забезпечення безпеки та обороноздатності країни.

Призначення Вадима Сухаревського є важливим кроком вперед у забезпеченні військової готовності та захисту національних інтересів України в умовах сучасних геополітичних викликів та загроз. Його лідерські якості та здібності дозволять ефективно використовувати потенціал безпілотних систем для реалізації оборонних стратегій та завдань, що стоять перед країною.

Про це повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.

10 лютого Сухаревського було призначено одним із заступників новопризначеного головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. Він мав відповідати за напрямок безпілотних систем і розвиток застосування дронів.

6 лютого президент Володимир Зеленський доручив опрацювати питання створення у структурі ЗСУ окремого роду сил — Сил безпілотних систем. Їх мета — нарощування спроможностей ЗСУ у використанні безпілотних та роботизованих повітряних, морських і наземних систем, а також забезпечення готовності до їх застосування за призначенням.

Сухаревський зазначив, що формування Сил безпілотних систем дозволить поліпшити підготовку пілотів дронів та їх ротацію на фронті.

Вадим Сухаревський (позивний «Борсук») родом із Закарпаття. Він служив у 80-й окремій аеромобільній бригаді (нині десантно-штурмовій), а також був командиром 503-го ОБМП, дислокованого в Маріуполі.

Згодом Сухаревський став начальником штабу 35-ї окремої бригади морської піхоти та командиром 59-ї окремої мотопіхотної бригади, яка після початку широкомасштабного вторгнення виконувала бойові завдання на Миколаївщині та Херсонщині.

У 2004 році Сухаревський став наймолодшим українським миротворцем у складі Миротворчої місії в Іраку. Там він взяв участь у битві за місто Ель-Кут.

Його також називають офіцером, який у 2014 році здійснив перший постріл по російських загарбниках на неоголошеній війні. 13 квітня 2014 року біля села Семенівка, неподалік тоді окупованого Слов’янська, він взяв участь у першому бою з окупантами, порушивши наказ про невідкриття вогню.

Після цього він долучався до оборони Луганського аеропорту, визволення Слов’янська і Георгіївки, та рейду українських військових для розмежування підконтрольної Україні території та захоплених окупантами земель.

В розпорядженні нашої редакції з'явилися документи, що безперечно підтверджують причетність Миколи Тищенка до складних та злочинних дій щодо шахрайства з картковими рахунками громадян США. Ці дії спричинили серйозні втрати та збитки для американських громадян, оскільки були вкрадені кошти з їх банківських рахунків без їхнього відома та згоди. Ця злочинна схема виявилася ретельно спланованою та виконаною спільно з хакерською групою з Російської Федерації, що вказує на серйозну міжнародну спрямованість злочинців. Навіть після повномасштабного вторгнення та виявлення їхньої діяльності, шахраї не припинили своїх злочинних дій, продовжуючи втягувати невинних людей у свої павутинні маніпуляції та обман.

Микола Тищенко відомий український ресторатор, політик та кум керівника ОП Андрія Єрмака має неоднозначну репутацію та кримінальне минуле. Але, як виявилось, діяльність Миколи Тищенко може бути цікава не тільки українським правоохоронцям, але й детективам Федерального бюро розслідувань США (FBI). Адже саме Микола Тищенко організував схему крадіжки коштів американських громадян з їх банківських рахунків.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

За нашою інформацією, хакери з РФ в координації з Миколою Тищенко крали кошти з рахунків громадян США. Кошти переводились на БО “Благодійний фонд “Український реконструкційний фонд”, керівником якого була Ірина Лещинська, дружина Виктора Лещинського.

Наразі, згідно даних системи YouControl деректором та власником БО “Український реконструкційний фонд”, являється Костюк Павло Миколайович. Але журналісти нашого видання знайшли два матеріали на сайті Depo.ua, де зазначається, що керівником благодійного фонду станом на травень 2022 року була саме Ірина Лещинська. Більше того, опубліковані фото роботи фонду, на яких присутній також Віктор Лещинський.

З матеріалами сайту Depo.ua, які підтверджують зв’язок Ірини та Віктора Лещинських з БО “Український реконструкційний фонд” можна ознайомитись за посиланням ТУТ і ТУТ.

Наразі Ірина Лещинська являється керівником благодійного фонду імені Віктора Лещинсько: БО “Благодійний Фонд Віктора Лещинського”. При цьому варто відзначити, що Віктора Лещинського знають як помічника народного депутата Михайла Лаби, який в свою чергу являється людиною Миколи Тищенко.

Зв’язка “Тищенко-Лаба-Лещинський” уже попадала в гучні скандали корупційного характеру. До прикладу, значний резонанс викликав кейс “ремонту моста в Ужгороді за 50 мільйонів гривень”, про що багато писали місцеві та всеукраїнські ЗМІ. Також в в пошуковій системі системі Google можна знайти багато спільних фото, які показують, тісну співпрацю між фігурантами.

Вищевказані особи: Микола Тищенко, Михайло Лаба та Віктор Лещинський, організатором у яких, за інформацією наших джерел, був безпосередньо Микола Тищенко, з метою приховування проведення “незаконних” фінансових операцій 20.05.2022 року створили Товариство “Український реконструкційний фонд” (код 44770305) та, перебуваючи у змові з громадянами РФ (хакерами), за допомогою схеми так званого “СКАМА”, обманювали громадян США, тим самим привласнюючи собі грошові кошти.

Надалі, громадяни рф, підконтрольні Миколі Тищенку та Михайлу Лабі, шляхом обману, заволодівали грошовими коштами громадян США та легалізовували їх за допомогою “ДОНАТІВ” на “Український реконструкторський фонд”, за умови, що вищевказаний фонд під час отримання коштів, надсилає назад 50% вже так званих “чистих грошей” у криптовалюті громадянам Російської Федерації.

Як докази викладеної схеми, публікуємо декілька скріншотів

Особа під нікнеймом @divinedoom81 оплачувала 50% від вкрадених у громадян США та відмитих в Україні через БО “Український реконструкторський фонд” коштів хакерам, громадянам Російської Федерації.

На цьому фото (лівий бік фото) вказані справжні банківські картки громадян США (IP адреси – територія США). При бажанні правоохоронні органи України можуть надіслати запит FBI, та отримати підтвердження, що з цих карток було вкрадено грошові кошти.

Щоб простежити подальший рух вкрадених у громадян США коштів, достатньо розкрити рахунки “Українського Реконструкційного Фонду”, щоб побачити рух грошових коштів (донатів, що надходять з території Сполучених Штатів Америки).

Разом з тим, не виключено що вкрадені з карткових рахунків кошти могли також легалізуватись через інші благодійні фонди, створені під дані цілі.

Мустафа Найєм, керівник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, нещодавно поділився важливою новиною на своїй сторінці у Facebook. У своєму оголошенні він повідомив про своє рішення звільнитися з посади голови агентства. Цей крок, очевидно, викликаний серією обставин, які вплинули на його роботу та призвели до важких вирішень.

Завдяки своїй роботі та здібностям, Мустафа Найєм відзначився як видатний лідер, присвятивши себе розвитку та покращенню інфраструктури країни. Його внесок у цю сферу залишиться надовго в пам'яті і буде оцінений суспільством. Відзначимо, що його рішення звільнитися є важким і вимагає великої мужності та розуміння ситуації.

Попри відхід з посади, впевнено можна стверджувати, що Мустафа Найєм продовжить бути активним учасником суспільного життя та долучить свої зусилля до подальшого розвитку країни. Його досвід та знання залишаються важливими ресурсами для України, і його внесок у будь-які справи буде надзвичайно цінним. Нехай цей крок стане новим початком для нього і відкриє нові можливості та перспективи.

“Я покидаю посаду голови Агентства відновлення. Рішення прийняв особисто через системні перешкоди, що перешкоджають ефективному виконанню моїх обов’язків”, – заявив Найєм. Чиновник стверджує, що команда агентства вже з листопада 2023 року стикається з постійним опором і штучними перешкодами. Зокрема, відмову прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля участі у Конференції з відновлення України в Берліні він також відніс до важливих причин свого рішення.

“Я усвідомлюю обмеженість ресурсів і важливість військових витрат. Але скасування коштів на утримання інфраструктури неминуче позначиться насамперед на стані доріг оборонного значення і, як наслідок, на всій військовій логістиці. Якщо це не зміниться, наступного сезону на нас чекає ускладнення військової логістики і експорту продукції”, – додав він. Серед інших причин своєї відставки Найєм вказав на скасування бюджету на проекти з відновлення і утримання доріг, бюрократію, несвоєчасну оплату роботи підрядників і значне зменшення зарплати працівників агентства.

“З початку року уряд значно скоротив заробітну плату співробітникам – більшій частині працівників було зменшено до 68% зарплати. Це було зроблено навмисно, щоб в агентстві не залишилося професіоналів та мотивованих працівників”, – зауважив він. У своєму пості Найєм також зазначив досягнення агентства за останній час. За його словами, незважаючи на усі перешкоди, агентство не провалило жодного проекту протягом часу війни, не зупинило жодного військового вантажу та жодного евакуаційного маршруту.

“Наразі агентство координує роботу 353 будівельних майданчиків з відновлення по всій країні. Це найскладніша робота в моєму житті… За рік нам вдалося відновити майже 1,3 тис. км автошляхів та 330 мостів після деокупації постраждалих регіонів”, – підкреслив чиновник. Однак слід відзначити, що, незважаючи на значні бюджети, захист енергетичної інфраструктури повністю провалено.

Четвертий рік війни з російським агресором став ще складнішим для України. Там, де здавалося, що перемога на фронті наближається, з’являються нові виклики в самому тилу. На жаль, в такий самий час, коли військові здобутки виглядають обнадійливо, з’являється тінь на роботу власного суспільства. Структура, пов’язана з колишньою очільницею МОЗ Раїсою Богатирьовою, стає причиною для побоювань. Департамент Охорони Здоров’я (ДОЗ), що раніше був невідомим, тепер виявляється підконтрольним особам, які можуть використовувати його для своїх корисливих цілей.

Структура головним завданням якої стає легалізація наркобізнесу під маскою медичної допомоги пораненим.

Навіть у страшному сні ніхто не міг уявити, що таке можливо! Під маскою налагодженні співпраці створити в самому серці армії паразита – структуру яка за ідеєю мала б допомогти, а насправді займається цілеспрямованою диверсією проти ЗСУ!

Фактичною диверсією, яка створить умови для продажу для армії з шаленою накруткою наркотичних речовин. При чому офіційно з усіма дозволами.

Життя і здоров’я людини, а також її безпека в Україні визнані найвищою соціальною цінністю, і конституційний обов’язок держави – захищати життя людини (ст. ст. 3, 27 Конституції України), а право на охорону здоров’я та медичну допомогу є конституційним правом людини, і держава зобов’язана створити умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування (ст. 49 Конституції України).

Виконання зазначеного конституційного обов’язку держави та створення умов для захисту права людини на безпечні життя й здоров’я нерозривно пов’язані з регулюванням суспільних відносин з обігу лікарських засобів, в тому числі препаратів, що які містять у своєму складі наркотичні речовини.

Звичайно складно відмовити важко пораненому у препараті який може припинити його страждання, принаймні на деякий час. Але вибачте, які можуть бути наслідки такого милосердя?

З огляду на шкідливі властивості наркотичних лікарських засобів, їх неконтрольований обіг становить вкрай серйозну загрозу для здоров’я поранених, і це ще не кажучи про наслідки використання таких препаратів.

Через це, одним із перших міжнародних договорів, який набув чинності невдовзі після проголошення незалежності України, – є Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, згідно з яким Україна зобов’язалася визначити порушення у сфері обігу наркотичних лікарських засобів як тяжкі, що виразилось у змісті розділу ХІІІ Кримінального кодексу України та специфічному правовому регулюванні відносин з обігу наркотичних лікарських засобів.

Тому сьогодні будь-яка господарська діяльність, пов’язана з обігом наркотичних лікарських засобів в Україні підлягає ліцензуванню.

Зокрема законом № 60/95-ВР (ст. 6) впроваджено дієву систему заходів контролю за здійсненням такої діяльності.

Але закон № 60/95-ВР не визначає специфіки обігу наркотичних лікарських засобів військових частинах Збройних Сил України, інших військових формування чи закладах охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України.

Саме цим вирішили скористатись представники російської наркомафії, які запропонували впровадження в національному законодавстві спрощення заходів контролю за обігом наркотичних лікарських засобів, та виключення певних вимог до окремих ліцензіатів – військових частин ЗСУ, та інших військових формувань чи закладів охорони здоров’я в системі МО України.

Це стосується препаратів:

Метоклопрамід

Моксифлоксацин

Налоксон

Ондансетрон

Парацетамол

Транексамова кислота

Фентаніл

Атропін

Натрію хлорид 0,9%

Збалансовані кристалоїди

Гіпертонічний розчин натрію хлорид

Епінефрин

Дексаметазон

Діазепам / Мідазолам

Дифенгідрамін / Хлоропірамін

Ертапенем / Цефазолін

Кальцію хлорид / глюконат

Кетамін

Лідокаїн

Мелоксикам

Користуючись тим, що через майже цілковите обмежання контролю за обігом наркотичних лікарських засобів на передовій, а також той факт, що в умовах бойових дій значно ускладнене, або фактично неможливе дотримання основних заходів контролю за обігом наркотичних лікарських засобів, фармкомпанії планують значно збільшити поставки таких препаратів армії. Рекомендуючи, практикуючим на фронті медпрацівникам, використовувати найбільш шкідливі (та найбільш коштовні) наркотичні засоби, навіть якщо існують альтернативні лікарські засоби, які за стандартами медичної допомоги можуть, можуть бути “замінниками” наркотичних лікарських засобів.

Зокрема ДОЗ Сухороквої, яка фактично є посіпакою Богатирьової, планує дозволити використовувати наркотики (підконтрольні речовини) людям які не мають медичної освіти.

Бойовим та старшим бойовим медикам – які проходять курс 31 день по розширеному такмеду, дозволять фактично безконтрольно використовувати препарати кетаміну так і фентанілу. Буквально на прохання наркозалежних солдат ЗСУ, а не через необхідність.

І вони це будуть робити. Бо медпрацівників будуть заохочувати преміями за популяризацію препаратів, обіг яких повинен бути під пильним контролем, через величезну шкідливість наркотичних препаратів. І це вже не кажучи побічні шкідливі ефекти, коли пацієнт після лікування стає наркозалежним.

При тому всьому, зберігання, транспортування та використання таких препаратів пропонують дозволити навіть особам які не мають належної фахової освіти та навичок.

Зрозуміло, що завдяки цим заходам фармацевти значно підвищать свої статки, але чи це співпадає з метою Медичної служби МО? Чи повинна вона забезпечувати прибутки комерційним компаніям, перетворюючи армію на наркозалежних?

Але й це все не все.

Вишенькою на торті є вартість такої програми популяризації для українських громадян, бо саме вони заплатять за антидержавну диверсію ДОЗ.

Так ось. На всі лікарські засоби гранична (максимальна)націнка становить 10%, але постанова КМУ №955 “Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби” від 17 жовтня 2008 року знімає обмеження по націнці на наркотичні лікарські засоби.

Відповідно постачальники даних лікарських засобів користуються цим, відповідно націнка складає понад 400-700%.

А виходячи з того що фактичним монополістом в даній сфері є ЗТ “Здоров’я”, м. Харків, компанія Раїси Богатирьової, весь менеджмент якої зараз знаходиться на Росії, завданням Сухорукової стає знищення всіх конкурентів і визначення переможцем по всім тендерам ЗТ “Здоров’я”.

Чи є альтернатива рішенню ДОЗ?

Так – звичайно!

Ненаркотичні анальгетики (неопіоїдні анальгетики, анальгетики-антипіретики, нестероїдні протизапальні засоби) — лікарські засоби, що здійснюють болезаспокійливу дію поряд із протизапальною та жарознижувальною та пригнічують агрегацію тромбоцитів.

Вони не спричиняють фізичної й психічної залежності, ейфорії, не пригнічують дихання.

Фармакологічні ефекти ненаркотичних анальгетиків переважно пов’язані зі зворотним блокуванням ферменту ЦОГ та блокуванням синтезу медіаторів болю, запалення й лихоманки — простагландинів.

Окрім наркотичних і ненаркотичних анальгетиків, для лікування больового синдрому використовують лікарські засоби інших груп, що здатні впливати на нейрогенний біль — ад’ювантні анальгетики.

Як ви розумієте, всі ці рішення не цікавлять очільницю ДОЗ, бо не через це створювали її департамент паразит на тлі Медичної Служби МО.

Але й це ще не все!

Зрозуміло, що вся ця оборудка з ДОЗ, як органом який лобіює інтереси офіційної наркомафії не тільки збагатить українських ескобарів, а й спричинить суттєвий важкий удар по ЗСУ. Через цю свідомо сплановану та скоординовану диверсію ми можемо втратити країну, через розлад в армії.

Якщо ж цього якимось чудрм не відбудеться, то при всій цинічності цієї оборудки, в неї є ще і післявоєнна історія.

Богатирьова, Сухорукова та інші “ескобари”, і після війни будуть і надалі шалено збагачуватись за рахунок створення цілої програми по контролю та підтримки наркозалежних ветеранів.

Так само як і з метадоном сьогодні, планується створення по Україні мережі державних “притонів” – кабінетів довіри, де за гроші платників податків, з шаленими накрутками “підсаджені” завдяки інструкціям ДОЗ на важкі наркотики, наркозалежні ветерани будуть безкоштовно отримувати фентаніл та мефедрон.

Уявляете скільки таким чином зароблять наші “ескобари”?

Офіційно, з усіма дозволами та ліцензіяма, Богатирьова і компанія стануть державним наркокартелем з шаленими оборотами. І платити за цей злочин, за винищення українського народу будемо ми.

Враховуючи викладене, просимо керівника Міністерства Оборони зупинити цю свідому диверсію проти армії. Спрощення заходів контролю за обігом наркотичних лікарських засобів апріорі матиме більший негативний ефект, ніж нестиме користі як окремо для Збройних Сил України, так і в цілому для українського суспільства.

Необхідно відмовитись від ідеї дозволити використання наркотичних препаратів безвідповідальним особам, зберегти до розповсюдження та зберігання наркотичних препаратів такі самі умови як і для цивільних.

Провести аудит препаратів які пропонуються для використання, замінивши особливо шкідливі, чи такі, використання яких мають дуже погані наслідки, альтернативними.

Медична служба МО повинна охороняти здоров’я наших солдат та надавати належну, необхідну медичну допомогу, і ніщо інше.

В пріоритеті МС МО повинно бути здоров’я наших захисників, а не збагачення російських корупціонерів, готових йти на наймерзенніші злочини аби набити собі кишені.

У робочих кабінетах Верховної Ради України активно обговорюється новий законопроєкт, що спрямований на активну боротьбу з проблемою дезертирства у Збройних Силах України (ЗСУ). Цей ініціативний крок відображає прагнення держави до вдосконалення системи військової дисципліни та підвищення морально-психологічного клімату серед військовослужбовців.

Однією з ключових пропозицій у цьому законопроєкті є зміна підходу до покарання бійців, які здійснили самовільне залишення військової частини. Зокрема, пропонується відмовитися від накладання тюремного строку на військовослужбовців, які добровільно повернулися до своєї військової частини до завершення розслідування. Такий підхід передбачає більш гуманне ставлення до військовослужбовців і може стимулювати їх до власної ініціативи щодо врегулювання ситуацій, пов'язаних із залишенням військової служби.

Необхідно визнати, що цей законопроєкт відображає розуміння складності сучасних умов бойових дій та важливість підтримки військового персоналу в умовах стресу та небезпеки. Його прийняття може сприяти покращенню дисципліни та внутрішньої стабільності в Збройних Силах, а також зміцненню їхньої бойової готовності та ефективності виконання поставлених завдань.

Зазначений законопроєкт є важливим кроком у напрямку модернізації військового законодавства та підвищення його відповідності сучасним вимогам міжнародного гуманітарного права. Його ухвалення стане важливим досягненням на шляху до створення сучасних, гнучких та гуманних механізмів управління військовими силами України.

Відповідний законопроєкт вже розміщено на сайті Верховної Ради. Серед ініціаторів закону – відомі депутати від “Слуги народу”: Федір Веніславський, Сергій Іонушас, Олександр Бакумов, Мар’яна Безугла, Юрій Здебський та інші. Це свідчить про високі шанси на ухвалення документа.

За даними законопроєкту, лише за січень-квітень 2024 року було відкрито понад 10,5 тисяч кримінальних справ щодо СЗЧ і понад 7 тисяч – за дезертирство. Чинне кримінальне законодавство не передбачає можливості звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності за перше вчинення таких правопорушень, навіть за умови щирого каяття та бажання повернутися до служби. Відсутність таких положень не дозволяє військовослужбовцям продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від агресії РФ.

Законопроєкт пропонує змінити цю ситуацію. Якщо злочин (СЗЧ чи дезертирство) вчинено вперше, а до закінчення розслідування людина добровільно повернеться до частини, її звільнять від кримінальної відповідальності.

Проблема дезертирства є значущою для України. Офіційні дані свідчать про десятки тисяч кримінальних проваджень щодо СЗЧ та дезертирства. Держава змушена вдаватися до заохочувальних заходів, таких як звільнення від відповідальності у випадку каяття та повернення до частини.

Причини, через які деякі українці залишають місця служби, включають хронічну перевтому, психологічні проблеми, відсутність чітких критеріїв та строків демобілізації, а також випадки примусової мобілізації з фізичним тиском на особу.

Наразі Державне бюро розслідувань активно веде дослідження щодо фактів незаконного збагачення в особі Анатолія Нанівського, полковника та керівника Квартирно-експлуатаційного відділу Львівської області. Ця справа викликає серйозний інтерес громадськості та владних структур, оскільки порушення законодавства щодо декларування та джерел формування майна має серйозні наслідки для правопорядку та довіри до владних інституцій. ДБР активно залучає не лише внутрішні, а й зовнішні експертні ресурси для об'єктивного та всебічного розслідування цієї справи з метою встановлення всіх обставин та притягнення винних до відповідальності перед законом. Від детальної та прозорої роботи ДБР в цій справі залежить дотримання принципів правової держави та ефективного боротьба з корупцією на всіх рівнях влади.

У ДБР вважають, що офіційні доходи – не єдине джерело доходів сім’ї Нанівського, і він отримує хабарі від підрядників на ремонтах і постачанні товарів для військових частин, а свої неофіційні статки вкладає в придбання нерухомості.

Наприклад, за версією слідства, саме за хабарі донька полковника 2022 року набула права на квартиру площею 100 м2 у новобудові на вул. Лінкольна у Львові, на яку торік оформила право власності. Личаківський районний суд Львова вже наклав арешт на квартиру Вероніки Нанівської.

Також слідство вважає, що Нанівський використовує свого близького родича, військовослужбовця Романа Рудницького, для оформлення частини придбаного на нелегальні доходи майна.

Наприклад, у червні 2023 року донька Нанівського уклала договір про іпотеку з Рудницьким, нібито позичивши йому 100 тисяч доларів. Предметом іпотеки став будинок у Брюховичах площею 178,1 м2 і ділянка під ним площею 0,1 га. Якщо Рудницький не віддасть борг, то будинок із землею офіційно перейде у власність Вероніки Нанівської.

Крім того, цього року Рудницький став власником автомобіля BMW X3. Слідчі ДБР вважають, що цей автомобіль Анатолій Нанівський придбав для доньки