Війна

Ситуація з електропостачанням у Запорізькій та Чернігівській областях

Через бойові дії та регулярні обстріли в Запорізькій і Чернігівській областях спостерігаються випадки знеструмлення. Це пов'язано з пошкодженням...

Активізація російських військ на Сумщині: ЗСУ повідомляють про загострення ситуації

Ситуація на Сумському напрямку стає все більш напруженою через посилення активності російських окупаційних сил. За інформацією, наданою у...

Україна відкидає територіальні поступки в переговорах зі США — Чернєв

У рамках переговорів з Сполученими Штатами Україна рішуче заявляє про недопустимість будь-яких територіальних компромісів із Росією. За словами...

Росія після завершення «перемир’я» розпочала масовану атаку на Україну

В ніч на 13 квітня, одразу після закінчення так званого «перемир’я», російські військові здійснили масштабний повітряний удар по...

Росія зупинила постачання газу до Австрії: Україна звинувачує Кремль в енергетичному шантажі

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Відключивши Австрію від газу, росія знову використовує енергію як зброю. Проте австрійський уряд, безсумнівно, забезпечить енергетичну безпеку та відкине шантаж. Ера Європи, яка покладалася на російський газ, закінчилася. Час повністю скоротити російські енергетичні прибутки – і фінансування війни”, – написав голова МЗС Андрій Сибіга у X.

Його заява з’явилася після повідомлення про те, що російський “Газпром” з 16 листопада зупиняє транзит газу через Україну до Австрії.

Це послідувало за рішенням австрійської компанії OMV зарахувати з рахунків за контрактом з “Газпромом” отримані 230 млн євро за арбітражем проти “Газпрому”. OMV тоді попередила про “можливу зупинку постачання газу” з росії.

Норвегія відмовлятиме у притулку біженцям із Західної України

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Безпечними для повернення, згідно з рішенням, вважаються Львівська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Івано-Франківська та Закарпатська області.

Як зазначає міністр, кожен десятий українець, який приїде до Норвегії 2024 року, – саме з них.

Рішення не стосується українців, які вже отримали захист у Норвегії.

Зеленський був проти наміру Шольца зателефонувати Путіну

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Канцлер повідомив нашому президенту, що планує поговорити з Путіним. Президент сказав, що це тільки допоможе Путіну, зменшивши його ізоляцію. Путін не хоче справжнього миру, він хоче перерви. Розмова з ним дозволить Путіну змінити обстановку і продовжити війну. Це не принесе миру, тому що Путін просто повторить брехню, яку він говорив роками, створюючи враження, що він більше не ізольований», – сказало джерело.

Але, як бачимо, Шольц проігнорував заклик Зеленського і дозволив Путіну.

Тим часом Кремль повідомляє, що Путін і Шольц домовилися, що їхні помічники будуть на зв’язку після телефонної розмови, що відбулася. Про продовження контактів із Кремлем раніше заявили і в Кабміні Німеччини.

Зірка “Кріпосної” Анна Сагайдачна заробляє в інтернеті більше, ніж в кіно

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

В інтерв’ю для проєкту “Ранок у Великому Місті” акторка розповіла, що ідею створити акаунт у TikTok їй підказали колеги з кіноіндустрії, які вже заробляли в цій соцмережі. Сагайдачна зізналася, що спершу вона була скептично налаштована, але згодом виявила, що TikTok — це справжній “окремий світ”, де можна не тільки здобувати популярність, а й непогано заробляти.

“Я почала вести прямі ефіри в TikTok, і вони стали дуже популярними. Я отримала запрошення від деяких компаній для монетизації своїх трансляцій”, – поділилася акторка. Вона зазначила, що часом заробіток від прямих ефірів значно перевищував її доходи від роботи в кіно.

Анна також розповіла, що успіх її акаунту в TikTok залежить від активності та взаємодії з підписниками, але були місяці, коли вона заробляла більше, ніж могла б на зйомках. Це стало для неї новим і важливим джерелом доходу, особливо в умовах паузи в акторській кар’єрі.

Вагітність і період відсутності нових проєктів у кіно не стали для акторки перешкодою. Вона знайшла нову нішу в цифровому просторі, де змогла поєднати творчість і заробіток. Зараз Сагайдачна активно працює над розвитком свого онлайн-проєкту в TikTok, сподіваючись на подальші можливості для монетизації та взаємодії зі своєю аудиторією.

Бужанський хоче внести зміни до закону, які дозволять зробити відкритою інформацію щодо мобілізації публічних осіб

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Основні моменти нової ініціативи:

Згідно з цією ініціативою, правдивість інформації щодо ухилення від виконання військових обов’язків серед публічних осіб стане прозорішою. У разі спростування недостовірних звинувачень, це допоможе запобігти формуванню стереотипів, що навіть активісти можуть ухилятися від мобілізації.

Ця ініціатива виникла на фоні ситуацій, коли громадські діячі, волонтери та журналісти опиняються в центрі уваги через звинувачення в ухиленні від служби, що, на думку законодавця, підриває довіру до процесу мобілізації серед звичайних громадян.

Нещодавно, серед таких ситуацій, було звинувачення блогера Сергія Стерненка, якому закинули, що його оголосили в розшук через невиконання повістки, що згодом було спростовано після сплати штрафу. Таких випадків у суспільстві значно більше, що додає політичної та соціальної напруги в країні в умовах війни.

Пропозиція Бужанського має на меті зробити процес мобілізації більш прозорим, щоб уникнути спекуляцій і сприяти більшій довірі серед українців до системи виконання військового обов’язку.

Нагадаємо, що, як з’ясували ЗМІ, від військової служби ухиляються й інші громадські активісти, як-от: журналісти Юрій Ніколов та Юрій Бутусов, головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов, очільник «Фундації DEJURE» Михайло Жернаков, чоловік співзасновниці «ЦПК» Дар’ї Каленюк — Орест Рудий та очільник «ЦПК» Віталій Шабунін, цивільний чоловік ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької — Сергій Якоб, головний редактор «Руху «ЧЕСНО» Олександр Саліженко та головний редактор «НВ» Віталій Сич.

Офіс Президента України розглядає сценарій протистояння Трампу

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За версією джерел, ця стратегія може служити внутрішньополітичній меті — збереженню контролю за ситуацією та утриманню влади. Проте, у контексті потенційного президентства Трампа, цей сценарій може мати складні наслідки: демократична партія США може використати його як політичний козир проти Трампа, звинувачуючи його у “м’якій” позиції щодо Росії. Трамп, можливо, зіткнеться з внутрішнім тиском і навіть ризиком імпічменту, якщо його відмова від підтримки України сприйматиметься як потурання інтересам Кремля.

Зеленський, однак, продовжує дотримуватись критичного погляду щодо можливих контактів з командою Трампа. За словами джерел, українське керівництво розглядає позицію екс-президента США як несумісну з інтересами України, оскільки припинення допомоги може підірвати спроможність України протистояти російській агресії та реалізувати своє бачення територіальної цілісності.

Чи готова Україна ризикувати зменшенням міжнародної підтримки заради довгострокових цілей? Це питання поки залишається відкритим, але можливе зменшення підтримки з боку США може стати справжнім випробуванням для стратегічних планів Києва.