Війна

Базову військову підготовку зробили обов’язковою для студентів-чоловіків

Базову загальновійськову підготовку проходитимуть усі студенти-чоловіки другого курсу українських вишів — орієнтовно від 75 до 80 тисяч осіб. Жінки зможуть приєднатися добровільно. Про це заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час години запитань до уряду у Верховній Раді. За словами міністра, для реалізації програми вже розроблено 170 освітніх програм, які подано на погодження […]

В Україні мобілізація триватиме щонайменше до серпня

Президент України Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації. Вони залишатимуться чинними щонайменше до 6 серпня 2025 року. Про це повідомляє видання «Главком» із посиланням на офіційні картки законопроєктів №13172 та №13173. Відповідні документи президент підписав у п’ятницю, 18 квітня. Це вже п’ятнадцяте поспіль продовження воєнного стану і мобілізації з […]

Росія почала запускати дрони з токсичним покриттям

15 квітня 2025 року двоє співробітників ДСНС з Михайлівської громади потрапили до лікарні у важкому стані через хімічне отруєння після контакту з уламками російського дрона Shahed. Про це повідомила пресслужба громади. За офіційною інформацією, рятувальники оглядали місце падіння безпілотника, торкнулись його залишків — і за короткий час їх госпіталізували. Попередньо встановлено: корпус дрона був покритий […]

Росія назвала припинення вогню “нереалістичним” і звинуватила Україну

Російська Федерація не бачить можливості запровадження режиму припинення вогню у війні проти України. Про це заявив постпред РФ в ООН Василь Небензя під час брифінгу, коментуючи перспективи перемир’я. За словами Небензі, головною «перешкодою» для домовленостей він вважає дії України. Зокрема, він звинуватив Київ у порушенні начебто досягнутого мораторію на удари по об’єктах енергетичної інфраструктури. “У […]

Авдіївка та Бахмут: об’єктивне протистояння

Зовнішньополітичний аспект цієї ситуації відображається в стратегічних ходах Росії щодо відновлення контролю над втраченими територіями, а також в політичних амбіціях Пригожина та підготовці до міжнародних зустрічей Зеленського. Напруження в ситуації відображається на всіх рівнях: від зовнішньополітичного тиску до внутрішніх проблем організації оборони.

У порівнянні між Авдіївкою та Бахмутом, виявляється, що перша має значно вищу стратегічну важливість через своє місце розташування та історичні аспекти. Авдіївка слугувала ключовим пунктом в обороні та контролі за Донецьком, що робило її значно більш обороноздатною та важливою для України. У той же час, Бахмут, хоча втратився, став новим символом війни, вказуючи на зростання ставок у конфлікті.

Стратегічне значення Бахмута, незважаючи на його важливість у політичному контексті, виявляється меншим порівняно з Авдіївкою через його запасний характер до 2022 року.

У військовому плані, Росія продемонструвала вдосконалену тактику в обох битвах, але особливо в операції під Авдіївкою. Це ставить перед ЗСУ виклик адаптації до нових умов бою та необхідності у покращенні тактичних прийомів.

У цій ситуації, де порівнюються дві важливі військові операції, виявляється, що кожна має свої власні унікальні аспекти, які відображаються на політичному, стратегічному та тактичному рівнях.

У висновках можна зазначити, що обидві військові операції — під Авдіївкою та Бахмутом — відображають складність та напруженість військових дій в сучасному конфлікті на сході України. Авдіївка виявилася стратегічно важливішою за Бахмут через своє місце розташування та історичну важливість. Росія продемонструвала вдосконалену тактику в обох битвах, а ЗСУ стикаються з викликом адаптації до нових умов бою. У цій ситуації важливо врахувати індивідуальні аспекти кожної операції та пошук шляхів покращення тактичних прийомів військової діяльності.

Російські наступальні напрямки в Україні: аналіз від NYT

Україна утримується від наступу Росії, показуючи максимальну стійкість у найважчий період з початку конфлікту, стверджує The New York Times. Російські сили взяли на себе завдання відновлення контролю над раніше втраченими територіями під час контрнаступу ЗСУ у 2022-2023 роках, здійснивши успішний наступ у суботу, захопивши Авдіївку. Останнє є найбільшим досягненням Росії з часу взяття Бахмута у травні минулого року. За аналізом авторів, Україні не вистачає боєприпасів без відновлення військової допомоги з боку США, щоб протистояти російському наступу. Російська армія розвернула п'ять основних напрямків наступу, що охоплюють міста й села на східній і південній частині фронту в Україні. Втрата Авдіївки, яка має стратегічне значення, дозволить російським силам ефективніше маневрувати. Наприкінці минулого місяця російські війська захопили Мар’їнку, що стало базою для подальших атак на південь. Однак призначення російських сил виявилося складним через велику втрату контролю над цими районами внаслідок активного українського опору.

Українські військові стверджують, що Росія зосередила навколо 40 000 військових у сусідньому районі Маріуполя з метою здійснення атаки з півдня. Водночас, російські солдати у районі Вугледара вважають, що падіння Авдіївки надасть можливість зробити активніші атаки з півночі. Кремль прагне відновити контроль над територіями, втраченими у 2022 році, зосереджуючи увагу на районі Роботиного в Запорізькій області. Російські сили намагаються штурмувати цей район, прагнучи повернути контроль над ключовими територіями. Від Кремлівської сторони спостерігається тиск на відновлення контролю над територіями через активні наступи у різних напрямках. Українські військові вважають, що Росія має намір прорвати оборону біля Часового Яру, щоб отримати контроль над командними висотами та загострити ситуацію у Краматорську. На Бахмутському напрямку діють приблизно 62 тисячі російських військових, і ситуація вимагає постійного моніторингу та реагування на події на місцях.

Українські військові та американське видання The New York Times стверджують, що Росія активізує свої дії на сході України, намагаючись відновити контроль над стратегічними територіями, які втратила у попередні роки. Російські війська зосереджуються у різних напрямках, включаючи південь та північ, де їх очікують інтенсивні бої. Наступ Росії може спричинити загострення конфлікту та загрозу безпеці у регіоні. Українські військові відзначають необхідність посилення оборони та оперативного реагування на зміни на фронті, щоб забезпечити безпеку населення та територіальну цілісність країни.

Розбійний напад на військовий об’єкт в Херсонській області: огляд події

За останні кілька днів українські Збройні Сили провели успішний удар по скупченню російських військових біля села Подо-Калинівка в окупованій частині Херсонської області. За підтвердженнями українських військових та міжнародних ЗМІ, при ударі загинули близько 60 російських військових. Цей епізод став ще одним в ряду успішних дій ЗСУ проти російської агресії. Повідомлення про удар та його наслідки ретельно підтверджуються військовими джерелами та відтворюються українськими та міжнародними ЗМІ.

Удар ЗСУ був спрямований на скупчення російських військових, які готувалися до військових дій, включаючи тренування штурмових груп та координацію бойових дій. Підтверджена ефективність удару вказує на високий рівень підготовки та координації українських військових.

Необхідно зауважити, що такі дії ЗСУ відбуваються в контексті тривалої оборонної боротьби України проти російської агресії. Українські війська проявляють високий рівень професіоналізму та готовності захищати свою країну від будь-яких загроз.

Цей епізод також підкреслює важливість міжнародної підтримки для України у боротьбі проти російської агресії. Міжнародне співробітництво та підтримка допомагають Україні зміцнювати свою обороноздатність та ефективно протистояти загрозі з боку Росії.

Україна продовжує доводити свою готовність та здатність захищати свою територіальну цілісність та суверенітет у відповідь на агресивні дії Росії.

Українські Збройні Сили вдало вдарили по скупченню російських військових у Херсонській області, що свідчить про високий рівень їхньої готовності та ефективності у веденні оборонно-протидійної операції. Удар вдалося завдати серйозних втрат противнику, демонструючи при цьому високу професійну підготовку українських військових.

Цей епізод є ще одним підтвердженням важливості міжнародної підтримки для України у боротьбі проти російської агресії. Міжнародне співробітництво та підтримка допомагають Україні зміцнювати свою обороноздатність та ефективно протистояти загрозі з боку Росії.

Україна продовжує доводити свою готовність та здатність захищати свою територіальну цілісність та суверенітет у відповідь на агресивні дії Росії.

Дві роки війни: аналіз п’яти ключових питань

Після двох років повномасштабної війни в Україні очевидно, що перспектива швидкого завершення конфлікту зникає. Ні Україна, ні Росія не показують ознак готовності до мирного врегулювання. Суперечності між сторонами лише поглиблюються, зберігаючи напруженість і на внутрішньому, і на міжнародному рівнях.

Україна твердо стоїть на позиції відновлення міжнародно визнаних кордонів і визволення окупованих територій. Москва ж, навпаки, продовжує відмовлятися визнавати повноправність України як держави та виступає за продовження військової кампанії до досягнення своїх цілей.

Аналіз ситуації дозволяє сформулювати п'ять ключових питань, які визначають динаміку подій і можливі перспективи майбутнього. За останні два роки війни стали очевидними безкінечність конфлікту, стратегічне значення контрольованих територій, загострення військово-політичної ситуації, виклики для української армії та перспективи для міжнародних спільнот.

На фоні зміни характеру бойових дій і зростання геополітичної напруги, питання миру та безпеки залишаються найактуальнішими, а зусилля для їх вирішення вимагають великої уваги та консолідації зусиль.

Протягом останніх двох років Україна отримала значну підтримку від своїх союзників у вигляді військової, фінансової та гуманітарної допомоги. За даними Кільського інституту світової економіки, інституції Європейського Союзу та Сполучених Штатів надали майже 92 мільярди доларів та 73 мільярди доларів відповідно станом на січень 2024 року. Важлива роль також відводиться наданій Україні технічній допомозі з боку Заходу, такі як танки, протиповітряна оборона та артилерія, які суттєво підтримали оборону країни.

Проте останнім часом спостерігається зменшення потоку допомоги через дискусії щодо тривалості та ефективності підтримки союзниками. Зокрема, новий пакет допомоги від США на 60 мільярдів доларів зазнав блокування у Конгресі, а ЄС, хоча і затвердив пакет на 54 мільярди доларів, зіткнувся з труднощами у виконанні обіцянок, зокрема постачанні артилерійських снарядів.

Негативний вплив на ситуацію має також підтримка з боку країн, які стоять на боці Росії. Так, угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан виступає проти підтримки України, що ускладнює ситуацію щодо отримання необхідної допомоги.

Незважаючи на всі труднощі, Україна залишається відданою своїм цілям та продовжує здійснювати зусилля для забезпечення своєї безпеки та територіальної цілісності. В умовах війни країна шукає рішучість та підтримку своїх союзників, зокрема через дипломатичні зусилля та міжнародні контакти.

У своєму нещодавньому інтерв'ю американському ведучому Такеру Карлсону Путін ще раз висловив своє спотворене уявлення про історію та війну в Україні, без заперечень зі сторони співрозмовника. Він продовжує стверджувати, хоча й без доказів, що цивільне населення України, зокрема на Донбасі, потребує захисту Росії.

Ще до початку війни Путін публічно висловлював свої амбіції, заперечуючи існування України як суверенної держави і називаючи росіян і українців "одним народом". У грудні 2023 року він заявив, що цілі "спеціальної військової операції" не змінилися, а саме вони включають "денацифікацію" України, базуючись на необґрунтованих твердженнях про вплив ультраправих на українську владу. Він також виступає за "демілітаризацію" та "нейтралізацію" України, продовжуючи протистояти розширенню впливу НАТО на схід.

Варто зазначити, що як незалежна держава Україна ніколи не була членом жодних військових союзів, а її політичні цілі включають приєднання до Європейського Союзу та переговори щодо більш тісного співробітництва з НАТО. Зважаючи на наміри Путіна та відсутність ознак бажання будь-якої зі сторін зупинити конфлікт, прогнози аналітиків на користь тривалої війни стають все більш вагомими.

Згідно з аналітичним центром Globsec, найімовірнішим сценарієм є війна на виснаження, що продовжиться протягом 2025 року, з великими втратами з обох сторін. Інші можливі сценарії включають ескалацію конфліктів в інших частинах світу, таких як Близький Схід, Китай-Тайвань і Балкани, де Росія намагатиметься підтримувати напруженість. Також є варіанти, коли Україна матиме певний військовий прогрес, але угоди про припинення війни не досягнуться, або коли підтримка союзників України зменшиться, що призведе до пошуку шляхів до переговорів.

Проте і надалі залишається невизначеність стосовно можливого впливу президентських виборів у США, а також того, як інші конфлікти, зокрема протистояння Ізраїлю із ХАМАС, вплинуть на пріоритети та відданість прихильників України та Росії. У середині лютого Володимир Зеленський попередив, що тривале утримання країни у "штучному дефіциті" зброї допомагає Росії. Під час конференції з безпеки в Мюнхені він підкреслив, що якщо західний світ не об'єднається, щоб дати відсіч, Путін може зробити наступні роки "катастрофічними" для багатьох країн.

Аналітичний центр Rusi стверджує, що Росія успішно перевела свою економіку та оборонну промисловість на розширене військове виробництво й готова до тривалої війни. Експерти вважають, що Європа не встигає за Росією, про що свідчить і заява міністра закордонних справ Польщі. Країни Європи, разом із попередженнями міністра закордонних справ Німеччини та розвідувальних служб Естонії, недавно висловили побоювання, що Росія може напасти на одну з країн НАТО протягом наступного десятиліття. Це примусило НАТО та ЄС активізувати майбутнє планування, як щодо військового потенціалу, так і щодо готовності суспільства до життя в іншому світі.

Українські війська продовжують відстоювати свої позиції на фронті, але немає чіткої перспективи на швидке завершення конфлікту. Росія продовжує висувати вимоги, які суперечать міжнародному праву, та загрожує подальшим наступом. Збільшення військової допомоги для України від західних країн, хоча й вітається, але воно не гарантує успіху без єдності та координації зусиль західного світу. Ця ситуація вимагає негайних заходів для зміцнення обороноздатності України та підтримки її суверенітету та територіальної цілісності.

Російські сили підтягують резерви на фронті біля Авдіївського

Уважний настановник оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія", генерал-полковник Олександр Тарнавський, із занепокоєнням сповістив про наступну хвилюючу динаміку на Авдіївському напрямку, де російські війська активно проводять перегрупування та підтягують резерви. Із цим повідомленням варто враховувати, що за останні дні українські захисники стикалися з 19 нападами противника у різних секторах фронту. Російські війська, які зазнали значних втрат, тепер знову активно масштабують свою діяльність, включаючи і використання авіації. Проте українські війська виявляють непохитність та активно реагують: вони посилюють оборону, введенням нових підрозділів та створенням додаткових вогневих точок. Ці заходи — частина стратегічної відповіді на недавнє виведення українських військ з Авдіївки, оголошене головокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським 17 лютого. Українські війська зміцнили свої позиції на нових рубежах, готуючись до можливих атак. Українські війська, враховуючи потенційні ризики, вважають, що російські сили можуть використовувати захоплену територію як базу для подальших атак, включаючи можливу експансію на півночі, зокрема в районі Куп'янська. Розвідка Великої Британії також висловила припущення, що Росія може намагатися розширити свій територіальний контроль за межі Авдіївки в найближчі тижні, здійснюючи поступову агресію в цьому регіоні.

У звіті про ситуацію на Авдіївському напрямку військових дій відображено активні дії російських військ, спрямовані на перегрупування та підтягання резервів. Зазначено, що українські захисники успішно відбили 19 атак противника, однак російські сили продовжують підсилювати свою присутність, зокрема за допомогою авіації. Українські війська активно реагують на цю ситуацію, зміцнюючи свої оборонні позиції та підсилюючи їх новими підрозділами. Виведення українських військ із міста Авдіївка викликало необхідність зміцнення оборони на нових рубежах. Також у висновках вказано на можливість російської експансії та поступової агресії в регіоні, в тому числі на північному напрямку в районі Куп'янська.

Українські Дрони: За Сотні Кілометрів у Серці Росії

Ударні Безпілотні Літальні Апарати (БПЛА), відомі як "дрони-камікадзе", стали ключовим елементом стратегії захисників України в нинішній воєнній конфлікті. За аналізом відкритих джерел інформації, проведеним Хаєм Саттоном, виявлено, що різновиди цих літальних апаратів використовуються Збройними Силами України для атак на стратегічно важливі об'єкти в глибині тилу окупантів.

Це інноваційне застосування дронів допомагає збільшити обізнаність громадян Росії щодо воєнного конфлікту, створює додаткове навантаження на системи протиповітряної оборони та підвищує загальну складність оборонних заходів в глибині території ворога. Українські захисники використовують цей стратегічний підхід для ефективного контролю над ситуацією та нанесення точних ударів на об'єкти, критичні для противника.

Застосування українськими Збройними Силами ударних безпілотних літальних апаратів, відомих як "дрони-камікадзе", на стратегічно важливі об'єкти в глибині тилу окупантів є важливим кроком у веденні ефективного військового конфлікту. За аналізом Хаєма Саттона, ці інноваційні технології допомагають не лише завдали точних ударів ворогові, але й збільшують обізнаність населення Росії про реальний стан воєнного конфлікту.

Застосування "дронів-камікадзе" також створює додаткове навантаження на системи протиповітряної оборони ворога, що робить оборону більш складною та змушує окупантів реагувати на новий рівень загрози. Цей стратегічний підхід у використанні дронів свідчить про високий рівень військової інновації та визначає нові напрямки ведення воєнних дій.