Війна

Українські льотчики героїчно загинули, виконуючи бойові завдання

У ніч на 23 серпня 2025 року під час виконання бойових завдань загинули двоє українських пілотів – майор Сергій Бондар та підполковник Максим Устименко. Майор Бондар, 1979 року народження, загинув на винищувачі МіГ-29 після виконання бойового завдання під час заходу на посадку. Причини та обставини катастрофи наразі встановлюються, проводиться ретельне розслідування. Колеги згадують його як […]

Чернігівський суд закрив справу проти водія, якого патрульні намагалися «здати» до ТЦК

Деснянський райсуд Чернігова закрив адміністративне провадження щодо місцевого мешканця Генадія Р., якого патрульні поліцейські звинуватили у керуванні автомобілем у стані наркотичного сп’яніння. Суд встановив, що підстав для таких звинувачень не було, а дії самих правоохоронців викликають серйозні питання. За матеріалами справи, 9 квітня 2025 року патрульні зупинили Volkswagen Passat через неввімкнений поворот на колі. Водій […]

Росія модернізує «шахеди»: як Росія тестує новий ударний дрон проти України

Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що російська армія почала застосовувати проти України новий тип безпілотника з системою LTE-зв’язку та можливістю віддаленого керування. Його вже ідентифіковано серед збитих над українською територією. За даними ГУР, безпілотник може виконувати одразу кілька функцій: бути розвідувальним дроном, ударним засобом або ж виступати як хибна ціль для перевантаження української ППО. […]

Росія вдарила по Україні 270 «Шахедами» і 10 ракетами під час переговорів Зеленського й Трампа

У ніч переговорів президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом Росія здійснила одну з наймасованіших атак з початку року. По території України було запущено 270 ударних безпілотників «Шахед» та 10 ракет різного типу. Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, українська протиповітряна оборона змогла знищити 230 дронів та 6 ракет, зокрема «Іскандери» та Х-101. Водночас 4 ракети й […]

Дві роки війни: аналіз п’яти ключових питань

Після двох років повномасштабної війни в Україні очевидно, що перспектива швидкого завершення конфлікту зникає. Ні Україна, ні Росія не показують ознак готовності до мирного врегулювання. Суперечності між сторонами лише поглиблюються, зберігаючи напруженість і на внутрішньому, і на міжнародному рівнях.

Україна твердо стоїть на позиції відновлення міжнародно визнаних кордонів і визволення окупованих територій. Москва ж, навпаки, продовжує відмовлятися визнавати повноправність України як держави та виступає за продовження військової кампанії до досягнення своїх цілей.

Аналіз ситуації дозволяє сформулювати п'ять ключових питань, які визначають динаміку подій і можливі перспективи майбутнього. За останні два роки війни стали очевидними безкінечність конфлікту, стратегічне значення контрольованих територій, загострення військово-політичної ситуації, виклики для української армії та перспективи для міжнародних спільнот.

На фоні зміни характеру бойових дій і зростання геополітичної напруги, питання миру та безпеки залишаються найактуальнішими, а зусилля для їх вирішення вимагають великої уваги та консолідації зусиль.

Протягом останніх двох років Україна отримала значну підтримку від своїх союзників у вигляді військової, фінансової та гуманітарної допомоги. За даними Кільського інституту світової економіки, інституції Європейського Союзу та Сполучених Штатів надали майже 92 мільярди доларів та 73 мільярди доларів відповідно станом на січень 2024 року. Важлива роль також відводиться наданій Україні технічній допомозі з боку Заходу, такі як танки, протиповітряна оборона та артилерія, які суттєво підтримали оборону країни.

Проте останнім часом спостерігається зменшення потоку допомоги через дискусії щодо тривалості та ефективності підтримки союзниками. Зокрема, новий пакет допомоги від США на 60 мільярдів доларів зазнав блокування у Конгресі, а ЄС, хоча і затвердив пакет на 54 мільярди доларів, зіткнувся з труднощами у виконанні обіцянок, зокрема постачанні артилерійських снарядів.

Негативний вплив на ситуацію має також підтримка з боку країн, які стоять на боці Росії. Так, угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан виступає проти підтримки України, що ускладнює ситуацію щодо отримання необхідної допомоги.

Незважаючи на всі труднощі, Україна залишається відданою своїм цілям та продовжує здійснювати зусилля для забезпечення своєї безпеки та територіальної цілісності. В умовах війни країна шукає рішучість та підтримку своїх союзників, зокрема через дипломатичні зусилля та міжнародні контакти.

У своєму нещодавньому інтерв'ю американському ведучому Такеру Карлсону Путін ще раз висловив своє спотворене уявлення про історію та війну в Україні, без заперечень зі сторони співрозмовника. Він продовжує стверджувати, хоча й без доказів, що цивільне населення України, зокрема на Донбасі, потребує захисту Росії.

Ще до початку війни Путін публічно висловлював свої амбіції, заперечуючи існування України як суверенної держави і називаючи росіян і українців "одним народом". У грудні 2023 року він заявив, що цілі "спеціальної військової операції" не змінилися, а саме вони включають "денацифікацію" України, базуючись на необґрунтованих твердженнях про вплив ультраправих на українську владу. Він також виступає за "демілітаризацію" та "нейтралізацію" України, продовжуючи протистояти розширенню впливу НАТО на схід.

Варто зазначити, що як незалежна держава Україна ніколи не була членом жодних військових союзів, а її політичні цілі включають приєднання до Європейського Союзу та переговори щодо більш тісного співробітництва з НАТО. Зважаючи на наміри Путіна та відсутність ознак бажання будь-якої зі сторін зупинити конфлікт, прогнози аналітиків на користь тривалої війни стають все більш вагомими.

Згідно з аналітичним центром Globsec, найімовірнішим сценарієм є війна на виснаження, що продовжиться протягом 2025 року, з великими втратами з обох сторін. Інші можливі сценарії включають ескалацію конфліктів в інших частинах світу, таких як Близький Схід, Китай-Тайвань і Балкани, де Росія намагатиметься підтримувати напруженість. Також є варіанти, коли Україна матиме певний військовий прогрес, але угоди про припинення війни не досягнуться, або коли підтримка союзників України зменшиться, що призведе до пошуку шляхів до переговорів.

Проте і надалі залишається невизначеність стосовно можливого впливу президентських виборів у США, а також того, як інші конфлікти, зокрема протистояння Ізраїлю із ХАМАС, вплинуть на пріоритети та відданість прихильників України та Росії. У середині лютого Володимир Зеленський попередив, що тривале утримання країни у "штучному дефіциті" зброї допомагає Росії. Під час конференції з безпеки в Мюнхені він підкреслив, що якщо західний світ не об'єднається, щоб дати відсіч, Путін може зробити наступні роки "катастрофічними" для багатьох країн.

Аналітичний центр Rusi стверджує, що Росія успішно перевела свою економіку та оборонну промисловість на розширене військове виробництво й готова до тривалої війни. Експерти вважають, що Європа не встигає за Росією, про що свідчить і заява міністра закордонних справ Польщі. Країни Європи, разом із попередженнями міністра закордонних справ Німеччини та розвідувальних служб Естонії, недавно висловили побоювання, що Росія може напасти на одну з країн НАТО протягом наступного десятиліття. Це примусило НАТО та ЄС активізувати майбутнє планування, як щодо військового потенціалу, так і щодо готовності суспільства до життя в іншому світі.

Українські війська продовжують відстоювати свої позиції на фронті, але немає чіткої перспективи на швидке завершення конфлікту. Росія продовжує висувати вимоги, які суперечать міжнародному праву, та загрожує подальшим наступом. Збільшення військової допомоги для України від західних країн, хоча й вітається, але воно не гарантує успіху без єдності та координації зусиль західного світу. Ця ситуація вимагає негайних заходів для зміцнення обороноздатності України та підтримки її суверенітету та територіальної цілісності.

Російські сили підтягують резерви на фронті біля Авдіївського

Уважний настановник оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія", генерал-полковник Олександр Тарнавський, із занепокоєнням сповістив про наступну хвилюючу динаміку на Авдіївському напрямку, де російські війська активно проводять перегрупування та підтягують резерви. Із цим повідомленням варто враховувати, що за останні дні українські захисники стикалися з 19 нападами противника у різних секторах фронту. Російські війська, які зазнали значних втрат, тепер знову активно масштабують свою діяльність, включаючи і використання авіації. Проте українські війська виявляють непохитність та активно реагують: вони посилюють оборону, введенням нових підрозділів та створенням додаткових вогневих точок. Ці заходи — частина стратегічної відповіді на недавнє виведення українських військ з Авдіївки, оголошене головокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським 17 лютого. Українські війська зміцнили свої позиції на нових рубежах, готуючись до можливих атак. Українські війська, враховуючи потенційні ризики, вважають, що російські сили можуть використовувати захоплену територію як базу для подальших атак, включаючи можливу експансію на півночі, зокрема в районі Куп'янська. Розвідка Великої Британії також висловила припущення, що Росія може намагатися розширити свій територіальний контроль за межі Авдіївки в найближчі тижні, здійснюючи поступову агресію в цьому регіоні.

У звіті про ситуацію на Авдіївському напрямку військових дій відображено активні дії російських військ, спрямовані на перегрупування та підтягання резервів. Зазначено, що українські захисники успішно відбили 19 атак противника, однак російські сили продовжують підсилювати свою присутність, зокрема за допомогою авіації. Українські війська активно реагують на цю ситуацію, зміцнюючи свої оборонні позиції та підсилюючи їх новими підрозділами. Виведення українських військ із міста Авдіївка викликало необхідність зміцнення оборони на нових рубежах. Також у висновках вказано на можливість російської експансії та поступової агресії в регіоні, в тому числі на північному напрямку в районі Куп'янська.

Українські Дрони: За Сотні Кілометрів у Серці Росії

Ударні Безпілотні Літальні Апарати (БПЛА), відомі як "дрони-камікадзе", стали ключовим елементом стратегії захисників України в нинішній воєнній конфлікті. За аналізом відкритих джерел інформації, проведеним Хаєм Саттоном, виявлено, що різновиди цих літальних апаратів використовуються Збройними Силами України для атак на стратегічно важливі об'єкти в глибині тилу окупантів.

Це інноваційне застосування дронів допомагає збільшити обізнаність громадян Росії щодо воєнного конфлікту, створює додаткове навантаження на системи протиповітряної оборони та підвищує загальну складність оборонних заходів в глибині території ворога. Українські захисники використовують цей стратегічний підхід для ефективного контролю над ситуацією та нанесення точних ударів на об'єкти, критичні для противника.

Застосування українськими Збройними Силами ударних безпілотних літальних апаратів, відомих як "дрони-камікадзе", на стратегічно важливі об'єкти в глибині тилу окупантів є важливим кроком у веденні ефективного військового конфлікту. За аналізом Хаєма Саттона, ці інноваційні технології допомагають не лише завдали точних ударів ворогові, але й збільшують обізнаність населення Росії про реальний стан воєнного конфлікту.

Застосування "дронів-камікадзе" також створює додаткове навантаження на системи протиповітряної оборони ворога, що робить оборону більш складною та змушує окупантів реагувати на новий рівень загрози. Цей стратегічний підхід у використанні дронів свідчить про високий рівень військової інновації та визначає нові напрямки ведення воєнних дій.

Розгортається бойова драма: Російські війська в Авдіївці зміцнюють свої позиції, спровокувавши неспокійні вуличні бої

На Північних Межах Авдіївки: Боротьба та Спроби Утримання перед Російською Армією

Російські війська зміцнили свою присутність на північній околиці Авдіївки, захопивши позиції на одній з вулиць. За експертною оцінкою, їхні позиції знаходяться приблизно за півтора кілометри від в'їзду в місто. Два тижні тому ворогу вдалося прорватися на південну околицю міста, що створює критичну ситуацію.

У цей момент 110-та механізована бригада разом з допоміжними підрозділами активно протистоїть ворожим силам, які переважають за численністю і систематично отримують свіже поповнення. Авдіївці відчайдушно потребують нових резервів і ротації підрозділів 110-ї бригади, яка продовжує демонструвати героїзм, тримаючи контроль після майже двох років безперервних боїв у місті.

Брак боєприпасів створює складні умови для українських військових, оскільки ворог має перевагу в засобах ураження. Важливо відзначити проблеми в системі оперативно-тактичного управління, де взаємодія та ефективність використання сил і засобів залишаються вразливими.

Недостовірні доповіді та прагнення заспокоювати себе чи ухилятися від неприємних новин завдають шкоди ситуації, оскільки вище рівня керівництва прагне чути лише позитивну інформацію. Ворог активно полює на українських операторів дронів у місті, обстрілюючи будь-які споруди та місця встановлення антен.

Російська авіація безперешкодно проводить бомбардування, утруднюючи дії українських сил. Незважаючи на значні втрати, ворог швидше концентрує свої резерви під Авдіївкою, порівняно з українським командуванням.

В понеділок надходить інформація, що фонд закупить нове обладнання для українських операторів дронів 110-ї бригади в Авдіївці, реагуючи на знищення їхнього устаткування внаслідок обстрілів. Ініціатива передбачає створення запасів антен та станцій управління для забезпечення оперативності у випадку втрат.

Ситуація на північній околиці Авдіївки стає все складнішою через активну експансію російських військових. Незважаючи на героїчні зусилля 110-ї механізованої бригади та допоміжних підрозділів, ворожі сили продовжують отримувати підкріплення та переважати за чисельністю.

Недоліки у системі оперативно-тактичного управління і недостатній постачання боєприпасів роблять українські сили вразливими перед ворожим наступом. Брак координації та прагнення приховувати негативну інформацію з боку вищого керівництва роблять ситуацію ще складнішою.

Активна діяльність ворожої авіації та полювання на українських операторів дронів ускладнюють обстановку на передовій. Зусилля фонду щодо закупівлі нового обладнання для дронів свідчать про необхідність удосконалення та зміцнення технічної бази для ефективного протидії ворожим атакам.

Українські сили потребують не тільки резервів та ротації підрозділів, але і вдосконалення управління та систем постачання. Необхідно вжити заходів для підвищення ефективності взаємодії між військовими підрозділами та забезпечення їхнього належного забезпечення для успішного ведення оборонної операції у складних умовах на передовій.

Успіх Євросоюзу: Виконано обіцянку – 1 млн снарядів для України забезпечено

Європейський Союз виконав свою обіцянку щодо підготовки артилерійських снарядів для постачання до Києва до березня 2024 року. Незважаючи на те, що фактичні поставки ще не досягли запланованого мільйона боєприпасів, Тьєррі Бретон, фактичний уповноважений з питань оборони виконавчої влади ЄС, стверджує, що мета Брюсселя досягнута, і виробництво снарядів вже перевищує поставлені цілі.

Зазначаючи успіх, Бретон повідомив, що Європейська комісія випереджає графік імплементації у здатності виробляти більше боєприпасів, не лише для України, а й для власної безпеки. Зазначено, що обіцяний мільйон боєприпасів для України має бути доставлений до кінця березня 2024 року.

У зусиллях підтримки України проти російської агресії, Європейський Союз виділив значні кошти на обладнання та підтримав країну оборонними засобами на мільярди євро. Французький комісар підкреслив, що збільшення потужності виробництва боєприпасів у Європі досягло 1,4 мільйона патронів у 2024 році та планується досягти 2 мільйонів патронів у 2025 році.

Зазначено також, що новий закон ЄС, спрямований на підтримку виробництва боєприпасів, передбачає виділення 500 мільйонів євро для країн, які бажають розширити свої виробничі можливості. Бретон підкреслив, що сер

Висновки з даної інформації можуть бути наступними:

• Виконання обіцянки ЄС: Європейський Союз виявив високий рівень відповідальності, виконавши свою обіцянку щодо готовності постачання артилерійських снарядів для України до березня 2024 року. Навіть при незначному зменшенні фактично постачених обсягів, стверджується, що мета була досягнута.

• Підтримка України в умовах війни: Зазначається, що обладнання та витрати на оборону від заходів союзників, спрямовані на допомогу Україні, відіграють важливу роль у стратегічному опорі проти війни з Росією. Євросоюз підтверджує свою підтримку та готовність забезпечити безпеку України.

• Рост виробництва боєприпасів в Європі: Заява Тьєррі Бретона про досягнення виробничої місткості в обсязі виробництва боєприпасів свідчить про успіх у виконанні планів. Підкреслюється, що це стає джерелом безпеки не лише для України, але і для Європейського Союзу.

• Стратегія розвитку виробництва боєприпасів: Зазначено, що плани ЄС щодо підтримки виробництва боєприпасів передбачають важливі інвестиції для країн, які бажають розбудовувати виробничі потужності. Виділена сума 500 мільйонів євро, а обрання проектів для субсидій свідчить про стратегічний підхід до цього питання.

Прокопенко: Технології важливі, але навчені військові залишаються нев substitutable

Незважаючи на стрімкий розвиток технологій та штучного інтелекту в різних галузях, військові експерти настійно підкреслюють невід'ємне значення досвідчених та відданих солдат на фронті. Денис Прокопенко, командир "Азову", відомий як "Редіс", наголосив, що війна — це, прежде всього, мистецтво, а не лише гонитва за передовими технологіями. Він висловив обурення ідеєю повного заміщення військових роботизованою технікою, яка, на його думку, може призвести до стагнації в підготовці солдат.

"Можливо, технології гратимуть ключову роль у майбутньому, але важливість досвіду та відданості піхоти залишається невід’ємною. Підготовка і дисципліна піхоти є вирішальними, особливо в контексті високотехнологічних воєнних конфліктів", — наголосив командир. Прокопенко також зауважив, що ефективна взаємодія з сильним противником вимагає добре підготовленої та дисциплінованої піхоти, навіть у контексті концепції мережецентричної війни.

Він підкреслив, що при неефективній підготовці піхоти технології можуть втратити свою ефективність, особливо при широких фронтових атаках. "Навіть з високорозвиненою протиповітряною обороною та потужною РЕБ, багато інноваційних технологій можуть бути нейтралізовані. У нас є власний підхід до підготовки, де основну роль відіграє мотивований, добре підготовлений солдат, підтримуваний сучасною технікою", — підкреслив він.

Висновки з цієї статті вказують на те, що незважаючи на стрімкий розвиток технологій та впровадження штучного інтелекту у військовій сфері, досвід та відданість військових залишаються невід’ємною складовою ефективної оборони. Командир "Азову" Денис Прокопенко висловив обурення ідеєю повного заміщення солдат роботизованою технікою, наголосивши, що війна вимагає мистецтва та враховання глибини досвіду.

Прокопенко підкреслив, що технології, хоча можуть грати ключову роль, не повинні витісняти важливість дисципліни та підготовки піхоти. Його думка полягає в тому, що високорозвинені технології можуть втратити свою ефективність без добре підготовленого, мотивованого солдата, особливо при великих фронтових атаках. У контексті мережецентричної війни взаємодія з сильним противником вимагає високої підготовки та дисципліни піхоти.

Зазначається, що навіть з високорозвиненою протиповітряною обороною та РЕБ, інноваційні технології можуть бути нейтралізовані, і тому необхідно зберігати баланс між використанням новітніх технічних рішень і підтримкою досвідченої, добре підготовленої піхоти для забезпечення ефективності оборони.