У 2023 році Універсал банк, який є операційною основою популярного monobank, ухилився від сплати близько 750 мільйонів гривень податків. Такі висновки випливають з аналізу фінансових показників компаній, дотичних до фінтех-продукту.
Після запровадження 50% ставки податку на прибуток для банків (замість 20%, як для звичайних компаній), Універсал банк суттєво скоротив свій оподатковуваний дохід, вивівши щонайменше 2,5 млрд грн до пов’язаної структури — ТОВ “Фінтех Бенд”, яка фактично розробляє й обслуговує monobank.
“Фінтех Бенд” — це компанія, що належить Олегу Гороховському (екс-розробник Приват24) та Дмитру Дубілету (син колишнього голови Приватбанку). Саме вона постачає послуги Універсал банку — зокрема, цифрову інфраструктуру, дизайн продуктів і клієнтський сервіс.
Умовна “оренда” бренду, обслуговування додатка, технології — усе це оформлено як послуги, які банк закуповує в “Фінтех Бенд”. При цьому компанія не є банком, отже, її прибуток оподатковується всього лиш за ставкою 20%.
Із підвищенням ставки до 50% для банків, Універсал банк різко збільшив виплати на користь “Фінтех Бенд” — з понад 2,5 млрд грн доходу, який інакше був би врахований у банківському прибутку. У підсумку:
-
замість 1,25 млрд грн податку (50% від 2,5 млрд), банк сплатив лише близько 0,5 млрд;
-
“Фінтех Бенд” задекларував прибуток за ставкою 20%, і таким чином зекономлено щонайменше 750 млн грн на податках.
“Це класичний приклад схеми: прибуток банку, який мав би оподатковуватись за підвищеною ставкою, ‘виводиться’ на пов’язану компанію за ринковими чи псевдоринковими контрактами. Формально все легально, але по суті — це обхід податкового законодавства”, — коментує експерт у сфері банківського права, який побажав залишитись неназваним.
monobank — це не окремий банк, а лише фінтех-продукт. Його технічно обслуговує ТОВ “Фінтех Бенд”, а банківські ліцензії та всі регуляторні зобов’язання — на Універсал банку, який входить до групи Тігіпка.
Олег Гороховський та Дмитро Дубілет є співзасновниками monobank і активно розвивають його як бренд — із власними Telegram-каналами, мерчем і хайповими промо.
Втім, за блиском маркетингу стоїть сувора податкова реальність.
Чи це законно?
Формально — так. Але за суттю, це перекладання доходів між пов’язаними структурами з метою зменшення податкового навантаження. У розвинених юрисдикціях подібні дії часто потрапляють під контроль трансфертного ціноутворення.
“Питання — не лише в юридичних тонкощах, а в етиці: коли країна веде війну і кожна гривня потрібна на фронт, найбільший приватний банк із мільйонами клієнтів ухиляється від додаткових 750 мільйонів до бюджету”, — зазначає один із аналітиків.
Поки податкова служба не коментує ситуацію. Але у разі політичного чи суспільного резонансу, схема може стати предметом розслідування або законодавчого уточнення.
Державний центр зайнятості під керівництвом Юлії Жовтяк опинився в центрі скандалу через сумнівні тендери на десятки мільйонів гривень. Розслідування журналістів СтопКору показало, що закупівлі техніки та послуг ставлять під сумнів прозорість використання бюджетних коштів. У 2023 році Центр уклав контракт із компанією ТОВ “ІТ Ескорт” на постачання серверного обладнання на суму майже 80 млн грн. […]
Сполучені Штати посилюють військову допомогу Україні, надаючи озброєння, здатне вражати цілі у глибині території російської федерації. Про це заявив постійний представник США в НАТО Метью Вітакер в інтерв’ю телеканалу Fox News. За його словами, США напряму передали Україні озброєння на суму близько одного мільярда доларів. Крім того, союзники по НАТО протягом останнього місяця витратили ще […]
29 серпня у селі Віднів Львівського району сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода за участю трактора. За повідомленням поліції, 49-річний місцевий житель, керуючи трактором Т-25, з’їхав у кювет, після чого транспортний засіб перекинувся. Від отриманих травм чоловік загинув на місці події. Слідчі відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки […]
Польські правоохоронці примусово повернули на батьківщину 15 громадян України через їх численні порушення закону. За даними прикордонної служби, ці особи неодноразово притягувалися до відповідальності за крадіжки, розбійні напади та керування транспортом у стані алкогольного сп’яніння. Крім депортації, усім висланим особам заборонено в’їжджати до Польщі протягом 5–10 років. Одного з українців внесли до списку осіб, чиє […]