Розмови і чутки про відставку Валерія Залужного вже тривалий час ходили у вузьких політичних і військових колах перед тим, як стати надбанням широкого загалу. Загадкою залишалося тільки, хто саме змінить усіма улюбленого головкому ЗСУ.
Утім, інтриги не сталося – на місце Залужного заступив найбільш близький до Офісу президента України командувач Сухопутних військ Олександр Сирський. Люди з його оточення стверджують, що він так само, як і Зеленський, параноїдально вірить у перемогу України у військовому протистоянні з Росією і на корені припиняє розмови, які ставлять це під сумнів.
Радник із нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі зазначив, що звільнення Залужного і призначення Сирського було особистим рішенням Володимира Зеленського як верховного головнокомандувача України. Однак, якщо він “підходить” президенту, це зовсім не означає, що він “підходить” військам. При цьому ЗМІ не приховують, що Сирський подобається Зеленському виключно за бездумне виконання наказів. Багато офіцерів вважають нового головнокомандувача політичним ставлеником, який просто виконуватиме вказівки згори, не відстоюючи інтересів армії.
Ба більше, Сирський має вельми погану репутацію у військах і вельми негативний бойовий бекграунд. Українські військовослужбовці називають Олександра Сирського “м’ясником” і “генералом 200” за його холоднокровне і безжальне ставлення до підлеглих. Зокрема, його звинувачують у тому, що він уже будучи в патовій ситуації продовжував битися за Бахмут, виконуючи вимогу ОП, у той час як Залужний пропонував відійти з міста і вирівняти лінію фронту. Як пише Politico (https://www.politico.com/newsletters/national-security-daily/2024/02/08/zaluzhny-is-out-the-butcher-is-in-00140206), Сирський несамовито посилав одну хвилю солдатів за іншою, вимагаючи будь-що-будь зайняти позиції в місті. Бахмут зрештою все-одно впав, однак через дії Сирського практично повністю втратили боєздатність найкращі підрозділи ЗСУ на цій ділянці.
До Бахмута в кар’єрі Сирського був ще один негативний епізод – операції в Дебальцевому. У січні 2015 року він був одним із тих, хто відмовлявся виводити війська з Дебальцевського котла, внаслідок чого загинули сотні військовослужбовців. Аналогічно він діяв і в Бахмуті.
З цієї та інших причин Сирський украй непопулярний серед простих солдатів в окопах. Ті, хто перебуває на передовій, вважають Сирського суворим генералом радянського зразка, який безсердечно наражає своїх людей на небезпеку.
Те, що Сирський не зважає на втрати під час виконання завдань. Новий головком “дивиться на війну суто математично”. Для нього це завдання, яке потрібно вирішити, і він налаштований це зробити. Так і виходить, що для Сирського українські військові в окопах – це просто цифри, які можна скласти, відняти або помножити, нехай навіть на нуль.
