Складні та сповнені протиріч відносини між Києвом та Будапештом демонструють перші ознаки прагматичного потепління після зміни влади в Угорщині, проте ключові стратегічні розбіжності в енергетичній сфері залишаються непохитними. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила про повне врегулювання непорозумінь навколо нового регіонального об’єднання «Карпатська вісімка». Досягти дипломатичного компромісу вдалося під час насиченого тижня зустрічей високого рівня на Генеральній Асамблеї ООН, де очільниця угорського зовнішньополітичного відомства провела серію результативних перемовин зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою. Поки публічний простір та соціальні мережі спостерігали за резонансними суперечками, за лаштунками дипломатичних кабінетів тривала інтенсивна робота, яка дозволила суттєво знизити градус напруги між двома державами та відкрити шлях до розблокування сусідського діалогу.
Важливим кроком на шляху до нормалізації контактів став щоденний робочий діалог між угорським міністерством та віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволодом Ченцовим. Головним предметом цих консультацій залишається узгодження нового законопроєкту щодо забезпечення прав угорської національної меншини в освітній сфері Закарпаття, який базується на укладеній у червні двосторонній угоді. Офіційне внесення документа на розгляд Верховної Ради очікується вже в жовтні, що має стати якісним проривом у розв’язанні багаторічних гуманітарних претензій Будапешта. Ба більше, угорська сторона вже не виключає власного повноцінного приєднання до «Карпатської вісімки» у майбутньому, якщо відповідний формат співпраці гарантуватиме захист національних інтересів країни. Водночас попри зміну уряду та прихід прем’єра Петера Мадяра, сусідня держава досі не відмовилася від закупівлі російського викопного палива та продовжує використовувати чутливе питання прав меншин як політичний інструмент під час обговорення вступу України до Європейського Союзу.
Проте у питаннях прямої енергетичної безпеки Будапешт зайняв жорстку та непоступливу позицію, навідріз відмовившись від розміщення на своїй суверенній території стратегічних паливних хабів для потреб нашої держави. Керівництво угорського уряду підтвердило свій категоричний намір за жодних умов не створювати потужності для зберігання нафтопродуктів для українського ринку. Це вето залишається чинним навіть попри те, що угорський нафтогазовий концерн MOL та український державний Нафтогаз раніше уклали офіційний меморандум про спільну підготовку та реалізацію подібного проєкту. В умовах безупинних ракетних та дронових атак агресора по вітчизняній паливній інфраструктурі диверсифікація маршрутів і винесення складських резервуарів за межі зони обстрілів є питанням стабільності всього українського ринку, однак небажання Будапешта йти назустріч змушує Київ шукати надійніші альтернативи серед інших сусідів по східноєвропейському регіону.
