Ця відмова викликала резонанс, особливо на тлі триваючих дискусій про зближення нинішньої грузинської влади з Москвою та охолодження відносин із Заходом. Угода щодо трибуналу має на меті розгляд злочинів агресії, вчинених Росією, та відповідальність вищого політичного і військового керівництва РФ.
Країни, які підтримали ініціативу, серед яких Великобританія, Франція, Німеччина, Італія та інші, вважають це рішення важливим кроком до створення механізму правосуддя. Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе охарактеризував цю подію як історичну, підкресливши, що держави зробили важливий крок для визнання відповідальності за агресію проти України.
Попри те, що створення трибуналу обговорюється з 2023 року через обмеження Міжнародного кримінального суду, відмова Грузії була обґрунтована міністром закордонних справ Мака Бочорішвілі як необхідність уникати додаткових викликів для національної безпеки. Вона зазначила, що позиція деяких країн-членів ЄС зобов'язує Грузію бути обережною в ухваленні рішень, які можуть загострити ситуацію.
У той же час, грузинська влада зазнає критики за свою проросійську політику, хоча в Тбілісі заперечують ці звинувачення, нагадуючи про окуповані території. Відмова від підтримки трибуналу вже спровокувала негативну реакцію з боку частини опозиції та проєвропейських активістів, які вважають, що влада уникає рішучих кроків.
У контексті підвищення дипломатичних контактів між Україною та Грузією, лише за перші два тижні травня Бочорішвілі тричі зустрічалася з українським колегою Андрієм Сибігою, що відображає нову динаміку у відносинах, які раніше були напруженими. Офіс президента України висловив сподівання на запуск спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ до 2027 року.