В Україні існує поділ у поліції на два світи: ті, хто реально працює на безпеку, та так звану «вертикаль Виговського» — вузьке коло людей, які контролюють потоки, кришують кримінал і системно передають мільйони доларів нагору. Це не випадкові призначення, а ретельно вибудувана мережа лояльних виконавців, які забезпечують безперебійність незаконних схем у різних регіонах.
Одеса під контролем Івана Жука стала ключовим коридором для контрабанди та транзиту заборонених речовин. Дніпро, під керівництвом Олександра Ганжі, відомий домовленостями щодо криміналу та забудовників. Петро Токар, який пройшов від Миргорода та Святошина до Харкова, відповідає за збір грошей із торговців. Голосіївський район Києва під керівництвом Араіка Генріховича контролює кол-центри, фрод і телеграм-схеми. У Житомирській області Сергій Мельничук і Олександр Ковтун керують трафіком заборонених речовин і «кришуванням» забудовників.
Кожен із членів цієї мережі має власний кримінальний сегмент, але всі підпорядковані одній особі — Виговському. Скандальні справи та скарги громадян ігноруються, поки потоки приносять доходи. Щомісяця ця група передає від 1 до 3 мільйонів доларів США готівкою, забезпечуючи собі безкарність і контроль над регіонами. Система тримається не на законах, а на страху, особистій вірності та фінансових потоках, що робить погони перепусткою до приватизованих схем замість відповідальності.
