Нобелівську премію з фізики 2026 року присудили бельгійсько-американському фізику Френсісу Галзену за ключовий внесок у створення нейтринної обсерваторії IceCube та відкриття високоенергетичних нейтрино астрофізичного походження.
Галзен став одним із головних авторів ідеї використовувати природний лід Антарктиди як величезний детектор частинок. Сьогодні він є професором Університету Вісконсин-Медісон та головним дослідником IceCube — найбільшого у світі нейтринного телескопа.
BREAKING NEWS
The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2026 #NobelPrize in Physics to Francis Halzen “for decisive contributions to the IceCube Neutrino Observatory and the discovery of high-energy neutrinos of astrophysical origin.” https://t.co/UcPBWk0RiK— The Nobel Prize (@NobelPrize) October 6, 2026
Ідею такого детектора вчений почав розвивати ще наприкінці 1980-х років. Її суть полягає в тому, що нейтрино майже безперешкодно проходять крізь матерію, але в рідкісних випадках взаємодіють з атомами льоду. Під час таких зіткнень виникає слабкий спалах світла, який можна зафіксувати спеціальними сенсорами.
Саме тому під Південним полюсом у товщу льоду встановили тисячі світлових датчиків. Вони утворюють детектор об’ємом приблизно один кубічний кілометр. Фактично сама Антарктида стала частиною наукового інструменту, який дозволяє вченим спостерігати за надзвичайно енергетичними процесами далеко за межами Сонячної системи.
IceCube допоміг підтвердити існування потоку високоенергетичних космічних нейтрино та почав давати вченим підказки про те, звідки походять космічні промені — одну з давніх загадок астрофізики. Обсерваторія вже зафіксувала нейтрино від активних галактик і навіть із нашого Чумацького Шляху.
Особливість нейтрино полягає в тому, що вони майже не взаємодіють із речовиною та можуть пролітати величезні відстані, практично не змінюючи напрямку й не втрачаючи інформацію про місце свого походження. Саме тому вони дозволяють вивчати процеси, які неможливо побачити звичайними телескопами.
Галзен народився у Бельгії, здобув освіту в нинішньому KU Leuven, а з 1972 року працює в Університеті Вісконсин-Медісон. Ще до Нобелівської премії він отримав низку престижних наукових нагород, а у 2026 році — медаль Американського фізичного товариства за виняткові досягнення у дослідженнях.
Зараз IceCube залишається одним із головних інструментів нейтринної астрономії. Його робота фактично відкрила для науки новий спосіб спостерігати за Всесвітом — не через світло, радіохвилі чи рентгенівське випромінювання, а через майже невловимі частинки, які прилітають на Землю з найекстремальніших куточків космосу.