Купання на Водохреще 2025: міфи, традиції та застереження

Купання в ополонці на Водохреще залишається однією з найпопулярніших традицій в Україні. Щороку, 19 січня, тисячі людей по всій країні занурюються у крижану воду, вірячи у її чудодійні властивості. Однак, попри масовість цього звичаю, його історичне підґрунтя та безпечність залишаються суперечливими.

Якщо ви все ж хочете долучитися до пірнань у кризі, то обов’язково запам’ятайте, як правильно купатися на Водохреща. Дотримуйтесь техніки безпеки, щоб не отримати проблеми зі здоров’ям.

Про водохресні традиції розповіли священник Православної церкви України Василь Левченко, священник Православної церкви України, активіст, ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості Георгій Коваленко і терапевтка Тетяна Градик.

Як до купання на Водохреще ставиться українська церква

Василь Левченко пояснив, чому не можна купатися на Водохреще. Він розповів, що занурення в ополонку – це не церковна і не українська традиція, тому немає вимог щодо того, в якому одязі це робити.

За словами священника, “йорданські купання в Україну прийшли в пострадянські 90-ті роки, коли “бандюгани”, які повибивалися у чиновники, почали фотографуватися та показувати, які вони “побожні люди” й купаються на Водохреще. Особливо така забава на свято була поширена на російській території.

У спогадах козацької доби є розповіді, як козаки, українці того часу з повагою ставилися до освячення води в день Водохреща. Люди йшли за водою зі своїми посудинами і ніколи не лізли у щойно освячену воду, яку з благоговінням набирали собі додому.”

Цю думку підтвердив священник Георгій Коваленко. Як він пояснив, “традиція” водохресних купань з’явилася в пострадянський період і є відлунням старих масових хрещень вірян напередодні Водохреща.

Занурюватися у воду на Водохрещу було прийнято на територіях зародження християнства, зокрема Римської імперії. Там зими були набагато м’якші, ніж в Україні, тому звичай не становив ризиків для здоров’я. Варто зазначити, що у Греції є традиція діставати з води хрест, який єпископ викидає, і багато людей пливуть та пірнають за ним. Це довколоцерковна забава.

І пірнання в ополонку у нас варто сприймати як певну святкову народну забаву, а не як релігійну традицію.

Коли купатися на Водохреще 2025 року / фото УНІАН, Андрій Марієнко

Як правильно купатись на Водохреще

Терапевтка Тетяна Градик пояснила, як правильно пірнати в ополонку. Обов’язковим є дотримання таких правил:

  • Люди мають бути неголодні.
  • У воді потрібно перебувати не довше, аніж 3-5 секунд.
  • Ліпше окунатися лише до шиї, щоб не намочити волосся. Якщо волосся лишиться сухим, – зменшиться імовірність виникнення ГРВІ.
  • До занурення підготувати сухі рушники та одяг, щоб можна було відразу після пірнання витертися й одягтися.

Тільки за таких умов пірнання будуть безпечними.

Кому не можна купатися на Водохреще

Тетяна Градик нагадує, що не можна пірнати в ополонку людям з:

  • хронічними хворобами серцево-судинної системи і перенесеним інфарктом;
  • гіпертонією;
  • хворобами нервової системи (наприклад, епілепсією);
  • черепно-мозковими травмами;
  • порушеннями судин головного мозку;
  • ендокринними хворобами, в тому числі цукровим діабетом;
  • шкірно-венерологічними захворюваннями;
  • нещодавно перенесеними операціями чи важкими травмами.

Ще слід уникати занурення в ополонку особам, які мають глаукому, гострі запальні захворювання носоглотки, придаткових пазух носа чи вух або кон’юнктивіт, запалення легень, бронхіт, бронхіальну астму. Не варто пірнати й тим, хто має захворювання сечостатевої системи, шлунково-кишкового тракту, до прикладу, виразкову хворобу шлунку, холецистит.

Також лікарка пояснила, чи можна купатися на Водохреще дітям:

Я б не рекомендувала окунати в ополонку дітей віком до трьох років. Якщо дитині від 3 до 10 років, то їй можна купатися в ополонці лише з дозволу педіатра. Для занурення в льодяну воду діти мають бути здоровими, і перед купанням їм треба проходити підготовку, поступово загартовуватися щоденно або хоча б щотижня упродовж року. Під час загартовування температуру, в якій купаються діти, мають поступово знижувати.

За словами терапевтки, 10-річного віку діти можуть пробувати занурюватися в ополонку разом з дорослими після попередньої підготовки, якщо у них немає протипоказань для купання.

The post Купання на Водохреще 2025: міфи, традиції та застереження first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Схожі статті

Біохакінг: шлях до оптимізації тіла і розуму

Сьогодні поняття "біохакінг" уже не асоціюється тільки з науковими дослідженнями або складними генетичними експериментами. Це явище вийшло за межі лабораторій і стало доступним кожному, хто прагне поліпшити якість свого життя. Біохакінг — це не просто мода або філософія, це конкретний підхід до оптимізації фізіологічних та психологічних процесів, заснований на наукових даних. Завдяки йому ми можемо ефективно контролювати такі аспекти, як здоров’я, енергія, сон, концентрація, а також загальний стан організму.

Ключовим принципом біохакінгу є використання точних даних та показників для коригування звичних процесів. Сьогодні ми можемо відстежувати свої біометричні показники — пульс, рівень цукру в крові, якість сну та інші важливі параметри — через різноманітні пристрої та додатки. Це дозволяє нам більш свідомо підходити до власного самопочуття і своєчасно вносити корективи в щоденну рутину, щоб покращити фізичну та розумову працездатність.

Короткі голодування (Intermittent Fasting)Дослідження показують, що правильне обмеження часу прийому їжі може покращити роботу мозку, нормалізувати рівень інсуліну та навіть продовжити життя. Популярні схеми — 16/8 або 5:2.

Кріотерапія та холодні душіКонтрастні температури активізують імунну систему, прискорюють метаболізм і підвищують рівень ендорфінів. Лідери стартапів та спортсмени давно включають цю практику у щоденний режим.

Моніторинг сну за допомогою технологійРозумні браслети та матраци дозволяють відстежувати фазу сну, його якість і навіть визначати, коли найкраще прокидатися. Хороший сон — ключ до здорового серця, стабільного настрою та продуктивності.

Пробіотики та мікробіомНаука про кишкову флору стрімко розвивається. Баланс бактерій у кишечнику впливає не лише на травлення, а й на імунітет, гормони та навіть психіку. Сучасні біохакери підбирають раціон і добавки індивідуально.

Нейроактивні вправи та медитаціяТренування мозку через вправи на концентрацію, дихальні практики та короткі сеанси медитації допомагають зменшити стрес, підвищити креативність і покращити пам’ять.

Біохакінг не обов’язково означає складні технології чи дорогі гаджети. Він про свідомий підхід до власного здоров’я і щоденні маленькі рішення, які дають великі результати. В умовах постійного стресу та високих навантажень сучасного життя це інструмент виживання і процвітання одночасно.

Почніть з одного методу і відстежуйте результат.

Використовуйте сучасні гаджети для контролю біометрії.

Пам’ятайте, що біохакінг — це не екстремальні експерименти, а науковий підхід до покращення життя.

Звертайте увагу на реакцію свого тіла і консультуйтеся з лікарем перед новими експериментами.

Біохакінг показує, що здоров’я — це не лише про медичні обстеження, а про активний, усвідомлений спосіб життя. Навіть невеликі зміни щодня здатні перетворити тіло та мозок на найпотужніший інструмент продуктивності і довголіття.

Кавова гуща — непомітна загроза для планети

Щоранку, готуючи улюблений напій, люди рідко замислюються над тим, куди зникають залишки кави після миття чашки. Кавова гуща та недопита кава, що потрапляють у каналізацію, створюють серйозну екологічну проблему. Вчені наголошують: звичка зливати кавові відходи у раковину спричиняє поступове забруднення водойм і шкодить водним екосистемам.

Основну небезпеку становить кофеїн — органічна сполука, що надовго зберігається у воді. Він не розкладається природним шляхом і вже вважається новим типом забруднювача, подібним до мікропластику чи фармацевтичних відходів. За результатами міжнародних досліджень, сліди кофеїну виявлено у більш ніж половині річок світу — навіть у тих, що протікають через малозаселені або віддалені регіони.

Крім кофеїну, цукор, молоко та інші поживні речовини у каві знижують рівень кисню та pH у воді. Це стимулює надмірне розростання водоростей і може призвести до загибелі риб, рослин та мікроорганізмів. Навіть сучасні очисні споруди не завжди можуть повністю видалити кофеїн із стоків, і він повертається у водні ресурси, у тому числі питну воду.

Фахівці радять уникати виливання кави у раковину чи вуличні решітки. Є кілька правильних способів утилізації:

Компостування: Оптимальний варіант для органічних відходів. Використовуйте компост або спеціальні пункти переробки харчових решток.

Добриво: Розбавте залишки кави водою і використайте як рідке добриво. Кавову гущу можна розсипати на грядках чи клумбах, але невеликими порціями.

Смітник: Якщо немає доступу до компосту, збирайте кавову гущу чи рідину в окрему ємність і викидайте у звичайний смітник.

Дотримання цих правил допоможе зменшити негативний вплив кавових відходів на природу та зберегти чистоту водних ресурсів.

Tesla Tiny House: революційний підхід до доступного житла від Ілона Маска

Ілон Маск продовжує змінювати світ, цього разу — у сфері житла. Компанія Tesla представила інноваційний проєкт Tesla Tiny House — компактний і енергоефективний будинок площею 76 м², що став справжнім проривом у сфері доступного житла. Ціна цього будинку складає всього $7 789, а його установка не потребує покупки землі чи сплати податків, що робить його ще більш привабливим для потенційних власників. Цей проєкт є частиною глобальної стратегії Маска, спрямованої на вирішення кризи доступності житла, яка охоплює багато країн світу.

Tesla Tiny House — це модульне житло, що поставляється вже в готовому вигляді. Завдяки цьому процес установки стає максимально простим і швидким, без необхідності будівництва або тривалих процедур. Такий підхід дозволяє значно знизити витрати на зведення будинку, що робить його доступним для широкого кола людей. Особливістю проекту є використання передових технологій, включаючи сонячні панелі, акумуляторні системи для зберігання енергії та інтелектуальну систему управління ресурсами. Завдяки таким інноваціям, Tesla Tiny House здатний забезпечувати автономне функціонування в будь-яких умовах, з мінімальними витратами на енергоресурси.

Незважаючи на площу в 76 м², будинок розрахований на повноцінну сім’ю: всередині розташовані вітальня, кухня, санвузол та спальні зони, оформлені в мінімалістичному стилі. Компактний формат дозволяє встановлювати будинок практично в будь-якому місці, що робить його актуальним для тимчасових поселень або віддалених регіонів.

Проєкт має великий соціальний потенціал, особливо в країнах з високою вартістю нерухомості. Акцент на автономності та енергоефективності робить його привабливим не лише для США, але й для Європи та Азії. Tesla Tiny House вписується у стратегію компанії щодо створення сталої екосистеми, поєднуючи електромобілі, сонячну енергетику та автономне житло.

Однак проєкт викликає питання щодо реальної вартості, доступності та серійного виробництва. Важливо зрозуміти, чи включає обіцяна ціна доставку та встановлення, а також як вирішуватимуться юридичні аспекти з землею та податками. Якщо Tesla реалізує обіцяне, це може стати справжньою революцією на ринку нерухомості, започаткувавши еру компактного, розумного та сталого житла.

Плащаниця з Маріуполя: історична реліквія, що пережила часи війни

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» з’явилась рідкісна святиня — плащаниця початку XVIII століття, що походить з Маріуполя. Ця унікальна реліквія є свідченням багатої духовної спадщини Приазов’я та однією з небагатьох культурних цінностей, що змогли пережити драматичні події сучасності. Плащаниця була збережена завдяки тому, що під час повномасштабного вторгнення Росії вона перебувала на реставрації в Києві.

Згідно з даними Національного науково-дослідного реставраційного центру України, перші письмові згадки про цю святиню відносяться до 1706 року, що дозволяє встановити її точний час створення. Вона належить до періоду Кримського ханства і є яскравим прикладом духовного життя греків на території Приазов’я. Важливим є також те, що на плащаниці зберігся підпис, який вказує на рік створення, донаторів та інші деталі, що допомагають дослідникам реконструювати історію цього мистецького твору.

Наприкінці XVIII століття плащаниця зберігалася у храмі Святої рівноапостольної Марії Магдалини в Маріуполі. Однак на початку 1930-х років більшовики зруйнували церкву, і реліквію передали до фондів місцевого краєзнавчого музею. Перед війною її перевезли до Києва для реставрації, що фактично врятувало пам’ятку від знищення.

На плащаниці зображено сцену «Покладання до гробу»: біля тіла Христа стоять Богородиця, Іван Богослов, Йосип Аримафейський, Никодим та жінки-мироносиці. Обабіч композиції — два ангели, а над Христом — куполоподібний ківорій.

Реставраторки Марія Бухаріна та Ірина Єлісєєва розповіли, що стан тканини був критичним: численні плями воску, забруднення, деформації, розриви й втрати атласу та підкладки. У ході реставрації тканину очистили, відновили вишивку, закріпили нитки та відтворили напис. Плащаниця виконана з шовку, сухозлотиці, парчі, перлів, тасьми й леліток — усе це свідчить про виняткову майстерність її творців.

Разом із плащаницею збереглася шкіряна вкладка з грецьким написом, датована тим самим часом. Історики припускають, що обидва артефакти були привезені до Маріуполя греками-християнами під час їхнього переселення з Криму у XVIII столітті.