Національний банк України у липні 2026 року застосував заходи впливу до низки банків та небанківських фінансових установ за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу та валютного законодавства. Найбільші штрафи отримали банк «Український капітал» та Райффайзен Банк. Загальна сума санкцій лише щодо цих двох банків перевищила 58 млн гривень. Про це повідомив Національний банк України у щомісячному звіті про застосовані заходи впливу.
Найбільший штраф регулятор наклав на банк «Український капітал». Фінустанова отримала одразу два фінансові стягнення: перше — у розмірі 40,545 млн грн, друге — 2 млн грн. Таким чином, загальна сума штрафів для банку склала 42,545 млн грн.
Другим за розміром санкцій став Райффайзен Банк, який у липні отримав штраф у 16,1 млн грн. Як і в інших випадках, рішення Національного банку пов’язане з порушеннями вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також окремих норм валютного законодавства.
Окрім банків, санкції отримали й кілька небанківських фінансових установ. Зокрема:
- ТОВ «ФК «ГРОУВЕЙ» — штраф 799 тис. грн;
- ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» — 595 тис. грн;
- ТОВ «ФК «ФОРВАРД ФІНАНС» — 459 тис. грн;
- ТОВ «ФК «РОЯЛ ФІНАНС 1» — 391 тис. грн;
- ТОВ «ФІНЕТИКА» — 51 тис. грн;
- ТОВ «ФК «МЕГА ФІНАНС» — 51 тис. грн;
- ТОВ «ДЖИВВАЙП ФІНАНС» — 17 тис. грн;
- ТОВ «ФК «МАНІ РЕПАБЛІК» — 17 тис. грн.
Усі зазначені заходи впливу пов’язані з порушеннями у сфері фінансового моніторингу та валютного регулювання.
Фінансовий моніторинг є одним із ключових напрямів нагляду Національного банку. Законодавство зобов’язує банки та інші фінансові установи здійснювати належну перевірку клієнтів, оцінювати ризики фінансових операцій, виявляти підозрілі транзакції, повідомляти про них уповноважені державні органи та виконувати вимоги щодо санкційної політики. Крім того, установи повинні дотримуватися правил валютного законодавства та забезпечувати належну організацію внутрішніх процедур контролю.
У попередніх рішеннях Національний банк детально пояснював, що найпоширенішими порушеннями, за які застосовуються фінансові санкції, є неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу, недостатня перевірка клієнтів, невиконання вимог щодо внутрішніх процедур фінансового моніторингу, а також порушення порядку здійснення валютних операцій. Саме такі порушення найчастіше стають підставою для накладення штрафів на банки та фінансові компанії.
Водночас сам факт накладення штрафу не означає застосування інших обмежувальних заходів щодо роботи банку чи його клієнтів. У більшості випадків йдеться саме про фінансову санкцію та вимогу усунути виявлені порушення у визначені регулятором строки. Якщо порушення не усуваються або мають системний характер, Національний банк може застосовувати й інші заходи впливу, передбачені законодавством.
Практика застосування штрафів до банків і небанківських фінансових установ є регулярною. Так, місяцем раніше Національний банк застосував санкції до кількох українських банків, серед яких ПУМБ, а також до небанківської фінансової установи «Ай Ломбард». Тоді найбільший штраф серед банків становив 10 млн грн і також був пов’язаний із порушеннями вимог фінансового моніторингу.
Регулятор наголошує, що системний контроль за виконанням законодавства у сфері фінансового моніторингу залишається одним із пріоритетів банківського нагляду. Це особливо актуально в умовах воєнного стану, коли фінансова система має забезпечувати прозорість операцій, протидіяти легалізації незаконних доходів, фінансуванню тероризму та обходу міжнародних санкцій. З цією метою НБУ продовжує проводити перевірки банків та фінансових компаній, а в разі виявлення порушень застосовує передбачені законом заходи впливу.