Рада Європейського Союзу 17 липня ухвалила новий пакет точкових санкцій проти російського військово-промислового комплексу у відповідь на масштабні повітряні атаки Росії по Україні. Під обмеження потрапили одна фізична особа та п’ять юридичних осіб, які, за оцінкою ЄС, відіграють важливу роль у виробництві компонентів для російських безпілотників, що використовуються під час масованих ударів по українських містах.
У Євросоюзі прямо пов’язали це рішення з нещодавніми атаками Росії на цивільну інфраструктуру України, зокрема з масованими ударами по Києву в ніч із 1 на 2 липня та під час наступної масштабної атаки 5 липня. У Брюсселі наголосили, що Москва продовжує свідомо атакувати цивільні об’єкти та критичну інфраструктуру, тому ЄС посилюватиме економічний і політичний тиск на російський військово-промисловий сектор.
Під санкції потрапили п’ять підприємств, що входять до складу російської групи компаній ABS Electro. Вони спеціалізуються на розробці та виробництві електронних і радіоелектронних компонентів, необхідних для функціонування сучасних безпілотних систем. За оцінкою Ради ЄС, саме ці компанії беруть участь у створенні обладнання, яке підвищує ефективність російських ударних безпілотників типу «Шахед» і «Герань», зокрема робить їх більш стійкими до українських засобів радіоелектронної боротьби.
Європейська сторона зазначає, що розроблені цими підприємствами системи дозволяють російським дронам краще протидіяти засобам РЕБ, які Україна активно використовує для боротьби з повітряними атаками. Це безпосередньо впливає на ефективність російських ударів і збільшує загрозу для цивільного населення.
Крім виробництва компонентів для безпілотників, кілька компаній із групи ABS Electro також займаються створенням автоматизованих систем управління для російського енергетичного сектору. У Раді ЄС наголошують, що енергетика залишається одним із ключових джерел фінансування російського бюджету, а отже й війни проти України. Саме тому діяльність цих підприємств має стратегічне значення для Кремля.
Єдиною фізичною особою, включеною до нового санкційного списку, стала голова правління групи компаній ABS Electro Ірина Харісова. Вона також керує кількома підприємствами, які входять до структури холдингу. Європейський Союз вважає, що її управлінська діяльність безпосередньо сприяє роботі російського військово-промислового комплексу.
Запроваджені санкції передбачають повне заморожування активів фізичної особи та компаній на території ЄС. Крім цього, громадянам і компаніям із країн Євросоюзу заборонено прямо чи опосередковано надавати їм фінансові ресурси або будь-яку економічну підтримку. Для Ірини Харісової також вводиться заборона на в’їзд до держав-членів Європейського Союзу.
Ініціатива щодо нових санкцій була озвучена ще на початку липня Верховною представницею ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас після одного з наймасштабніших російських ударів по Києву. Тоді вона заявила, що Євросоюз має реагувати не лише політичними заявами, а й конкретними економічними обмеженнями щодо компаній, які забезпечують російський військово-промисловий комплекс сучасними технологіями.
Спочатку планувалося, що ці санкції будуть затверджені ще під час засідання міністрів закордонних справ ЄС 13 липня. Однак через внутрішні консультації між державами-членами рішення було відкладено на кілька днів. Остаточне погодження відбулося 17 липня після завершення всіх процедур.
У Брюсселі підкреслюють, що нинішні санкції є окремим рішенням і не замінюють підготовку нового, масштабнішого санкційного пакета проти Росії. Європейський Союз продовжує роботу над 21-м пакетом санкцій, який може передбачати додаткові обмеження щодо російських банків, криптовалютних мереж, підприємств, пов’язаних із виробництвом безпілотників, а також компаній, що працюють у сфері торгівлі та переробки російської нафти.
Нове рішення демонструє зміну підходу Євросоюзу до санкційної політики. Якщо раніше основний акцент робився на фінансовому секторі, експортному контролі та енергетиці, то тепер дедалі більше уваги приділяється виробничим ланцюгам російського оборонно-промислового комплексу. Мета такого підходу — ускладнити виробництво сучасних безпілотників, які Росія дедалі активніше використовує для ударів по українських містах і критичній інфраструктурі.
