Після виключення Олексія Гончаренка з фракції «Європейської солідарності» у Верховній Раді готується переформатування депутатських груп. Найближчим часом у Гончаренка може з’явитися власна неформальна група, яка буде пов’язана не лише з його конфліктом із колишньою фракцією, а й з ширшою зміною підходів до завершення війни та подальшої міжнародної підтримки України. Про це повідомило джерело, знайоме з обговореннями всередині парламенту. За даними джерела, у парламенті вже обговорюють майбутню конфігурацію та людей, які можуть об’єднатися навколо Гончаренка після його виходу з «Євросолідарності». Поки йдеться саме про неформальне об’єднання, однак його появу очікують уже найближчим часом.
Паралельно серед депутатів обговорюється зміна самого фінансового треку України. Депутати, які останнім часом їздили до Європи та США і проводили там зустрічі із західними партнерами, отримали прямий сигнал про те, що надалі фінансово не підтримуватимуть ані безпосередньо війну, ані ветеранів, ані реабілітацію військових. Натомість фінансовий трек має бути переформатований на підтримку мирного населення — цивільних, соціальних програм і напрямів, пов’язаних із підтримкою населення та подальшим відновленням країни. За інформацією джерела, саме цей сигнал зараз враховує частина депутатів під час обговорення нової конфігурації навколо Гончаренка.
До цього ж процесу вписується участь Китаю. За даними джерела, Китай має бути залучений до нового треку, однак наразі його передбачається підключати через Казахстан. Йдеться про можливий окремий канал, який може використовуватися для майбутніх домовленостей щодо України. Водночас Китай уже фігурує у запропонованій Гончаренком моделі завершення війни. Депутат пропонує не намагатися одразу укласти одну велику угоду, а рухатися через серію окремих домовленостей — про припинення ударів по портах, підприємствах, школах, лікарнях і мостах, безпеку судноплавства, енергетику та інші напрями. Серед можливих гарантів таких домовленостей він називає Китай, Туреччину, ОАЕ, Катар, Ватикан і МАГАТЕ. Складніші питання, зокрема Донбас і нейтральний статус України, у його моделі мають обговорюватися окремо.
Окрема проблема, яку зараз доводиться прораховувати в цьому контексті, — рішення України у сфері російської мови та церкви. За даними джерела, всередині Ради поки не розуміють, яким чином у разі майбутніх домовленостей можна буде відіграти назад уже ухвалені рішення у цих питаннях, однак, як стверджує співрозмовник, виходять із того, що це все одно доведеться робити. Для Росії російська мова та церква належать до числа головних і необговорюваних умов майбутнього врегулювання, тому під час переходу до реальних переговорів ці питання можуть опинитися серед тих, щодо яких Україні доведеться ухвалювати політично складні рішення. Проблема полягає не лише у змісті можливих поступок, а й у тому, як юридично та політично повернути назад рішення, які вже були ухвалені всередині країни.
Саме на цьому перетині й виник конфлікт Гончаренка з «Європейською солідарністю». У своїй позиції депутат допускає нейтральний статус України за умови збереження армії та співпраці з НАТО, пропонує розглядати питання російської мови через європейські норми захисту мов меншин і допускає обговорення релігійної сфери в межах майбутньої угоди. «Європейська солідарність» зайняла протилежну позицію і після його виступів заявила, що його підхід розходиться з партійними установками щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки. Для партії принциповими залишаються сильна армія, українська мова, незалежна українська церква та курс України до ЄС і НАТО. 5 жовтня Гончаренка було виключено з фракції.
