Уряд України схвалив законопроєкт, який передбачає створення централізованого реєстру банківських рахунків і сейфів фізичних осіб. Ініціатива є частиною зобов’язань України в межах адаптації законодавства до вимог ЄС та підготовки до приєднання до платіжної системи SEPA — Єдиної зони платежів у євро.
Новий реєстр збиратиме базову інформацію про рахунки та сейфи українців: дату відкриття і закриття, IBAN, ПІБ власника, дані про фінансову установу, а також укладені договори на оренду банківських сейфів. Однак, як стверджують у Міністерстві фінансів, реєстр не включатиме інформацію про залишки на рахунках, рух коштів чи вміст сейфів.
Хто і що знатиме
Банки, небанківські установи та емітенти електронних грошей будуть зобов’язані передавати інформацію про рахунки до Державної податкової служби. Саме податкова отримає доступ до всієї бази рахунків та банківських сейфів громадян, що частково ставить під сумнів поняття банківської таємниці.
Доступ до інформації також матимуть правоохоронні органи та фінансовий моніторинг — але виключно в межах закону та за регламентованим порядком.
Можливі наслідки
Юристи зазначають, що реєстр дозволить податковій швидше виявляти незадекларовані рахунки, у тому числі закордонні. Це може стати підставою для перевірок джерел доходів або порушень у сфері оподаткування, зокрема для фізичних осіб-підприємців, які ведуть бізнес через особисті рахунки.
Експерти попереджають і про іншу загрозу — втрату довіри до банківської системи. За даними Центру Разумкова, 62% українців не довіряють державним інституціям щодо захисту персональних даних. На цьому фоні Асоціація українських банків застерігає, що частина громадян може почати частіше використовувати готівку або криптовалюти.
Заспокоюють, але пильнують
Попри побоювання, юристи наголошують: реєстр не містить критичної інформації, як-от суми на рахунках, і є радше технічним кроком, ніж інструментом для повного контролю. Аналогічні системи вже діють у багатьох країнах ЄС, де вони є частиною стандартного інструментарію фінансового моніторингу.
Законопроєкт передбачає й інші зміни: запуск реєстру бенефіціарних власників трастів, удосконалення верифікації даних, запровадження санкцій за порушення у сфері фінмоніторингу та захист викривачів.