Стан російської економіки продовжує погіршуватися через тривалу війну з Україною, що проявляється в зростанні інфляції, зниженні споживчого попиту, диспропорціях у промисловості і зростаючому бюджетному дефіциті. Ці висновки містяться в оцінках, наданих Службою зовнішньої розвідки України, а також в економічних показниках, що фіксують ситуацію в Росії у 2026 році. Економіка виглядає нестабільною та все більше залежною від державних витрат.
За офіційними даними, інфляція в Росії у березні становила приблизно 5,9%, проте реальні показники, без врахування сезонних коливань, досягають 6%. Найбільше зростання цін відзначається у сфері послуг, де показник сягає 8,8%. Непродовольчі товари подорожчали приблизно на 6%, що свідчить про поширення інфляційного тиску на всі сегменти внутрішнього ринку.
Водночас споживчий сектор демонструє зниження попиту. Яскравим прикладом цього є скорочення мережі закладів громадського харчування — ресторани зменшують кількість закладів в містах і регіонах, а деякі підприємства навіть закриваються через зменшення клієнтів та зростання витрат. Сегмент швидкого харчування, який зазвичай залишається стійким у кризові часи, також відчуває спад.
Експерти вказують на системні зміни в поведінці споживачів: росіяни, відмовляючись від дорогих послуг, не переходять на дешевші альтернативи, а скорочують витрати в цілому, що свідчить про зниження купівельної спроможності та обережність у витратах.
Податкова політика також суттєво впливає на економічну активність. Зокрема, зменшення спрощених систем оподаткування для малого бізнесу та обов’язковий ПДВ підвищують фіскальний тиск. Це призводить до закриття компаній або необхідності підвищення цін, що, в свою чергу, лише погіршує інфляцію та знижує попит.
У промисловості спостерігається розшарування: підприємства, які виконують державні оборонні замовлення, отримують пріоритетне фінансування і мають стабільне навантаження. Проте цивільний сектор стикається з падінням виробництва, затримками зарплат і переходом працівників на неповний робочий день.
Хоча офіційний рівень безробіття в Росії залишається низьким — близько 2,1%, експерти зазначають, що ця цифра не відображає реального становища. Державні витрати на оборону підтримують частину зайнятості, тоді як в цивільному секторі спостерігається приховане скорочення доходів і неповна зайнятість.
Економічна ситуація в різних регіонах Росії також нерівномірна. Наприклад, у Волго-Вятському макрорегіоні інфляція перевищує 8,2%. У Північно-Західному регіоні спостерігається зниження вантажообігу в портах через логістичні проблеми. На Півдні промислове виробництво зазнало падіння більш ніж на 10%, а будівельний сектор скоротився більш ніж на третину. Туристична галузь, яка є важливим джерелом доходів, також опинилася під загрозою.
Державне фінансування військових дій залишається основним джерелом активності в економіці, однак це створює дисбаланс між військовим і цивільним секторами, підсилюючи структурні перекоси.
Зростання боргового навантаження населення також посилює економічний тиск. Загальна заборгованість росіян сягає приблизно 45 трильйонів рублів, що свідчить про те, що кредити більше використовуються для покриття базових витрат, ніж для інвестицій.
Офіційний рівень бідності оцінюється в близько 6,5% населення, проте реальні цифри можуть бути вищими через занижений прожитковий мінімум, що становить приблизно 17 тисяч рублів. Громадяни ж часто оцінюють межу бідності на рівні близько 50 тисяч рублів на особу.
Бюджетний дефіцит становить серйозну загрозу для економіки. За перші місяці 2026 року він досягнув майже 5,9 трильйона рублів, що становить близько 2,5% ВВП. Прогнози погіршуються: один з найбільших російських банків знизив очікуване зростання ВВП на 2026 рік до 0,5–1%, а прогноз інфляції підвищив до 6–6,5%.
Економісти вважають, що російська економіка перебуває в стані затяжної стагнації. Після різкого підвищення ключової ставки для стримування інфляції активність у багатьох секторах сповільнилася, що тільки посилило структурні проблеми та залежність від державних витрат, пов'язаних із війною.