Росія вже на початку серпня виконала державний річний план із виробництва гіперзвукових ракет «Циркон» та надзвукових ракет «Онікс». Такі оцінки озвучило Головне управління розвідки Міністерства оборони України. За даними української воєнної розвідки, станом на 3 серпня російський військово-промисловий комплекс уже виготовив усю кількість цих ракет, яка була передбачена державним оборонним замовленням на 2026 рік.
Про це йдеться в інтерв’ю заступника начальника ГУР МО України генерал-майора Вадима Скібіцького, яке опублікувало РБК-Україна. За його словами, російська оборонна промисловість продовжує працювати у режимі максимальної мобілізації, а виробництво окремих видів високоточного озброєння не лише не сповільнюється, а й демонструє випередження встановлених графіків.
За інформацією української розвідки, протягом перших семи місяців 2026 року Росія виготовила:
- 33 гіперзвукові ракети «Циркон»;
- 60 надзвукових ракет «Онікс».
Первісно обидва комплекси створювалися як протикорабельне озброєння. Однак після модернізації російські війська дедалі активніше використовують їх для ударів по наземних цілях на території України. Саме така зміна тактики значно ускладнила загрозу для української системи протиповітряної оборони, оскільки ці ракети мають високу швидкість польоту та складну траєкторію перехоплення.
«Циркон» вважається одним із найсучасніших російських ракетних комплексів. За заявленими характеристиками він здатний розвивати гіперзвукову швидкість, що значно скорочує час реагування для систем ППО. Водночас «Онікс», хоча й був розроблений як протикорабельна ракета, після доопрацювання активно застосовується для ударів по наземній інфраструктурі.
Оприлюднені цифри свідчать не лише про стабільне функціонування російського військово-промислового комплексу, а й про здатність Кремля підтримувати виробництво навіть в умовах міжнародних санкцій. Раніше Вадим Скібіцький зазначав, що Росія створила жорстку систему контролю за виконанням державного оборонного замовлення. За його словами, на підприємствах оборонної галузі діє ціла система покарань за зрив виробничих планів, а виконання державних контрактів контролюється на всіх рівнях влади.
Водночас у ГУР наголошують, що санкційний тиск усе ж створює для російської оборонної промисловості певні труднощі. Значна частина сучасних російських ракет містить електронні компоненти іноземного виробництва, тому Україна разом із міжнародними партнерами продовжує працювати над перекриттям каналів їхнього постачання. Крім того, одним із важливих напрямків роботи Сил оборони України залишаються удари по підприємствах російського військово-промислового комплексу, складах боєприпасів та виробничих майданчиках, що дозволяє хоча б тимчасово порушувати виробничі цикли окремих видів озброєння.
Окрему увагу експерти звертають на загальне нарощування виробництва ракетного озброєння в Росії. Позаштатний радник президента України, фахівець із військових технологій Сергій Бескрестнов («Флеш») раніше повідомляв, що російська армія накопичила запас у кілька сотень балістичних ракет і продовжує регулярно поповнювати свої арсенали завдяки власному виробництву. За його оцінками, щомісяця Росія випускає приблизно 60–70 ракет комплексу «Іскандер», а разом із виробництвом «Цирконів» та ракет для систем С-400 загальний випуск може сягати 100–150 високоточних ракет на місяць. Ці оцінки демонструють, що російський оборонно-промисловий комплекс зберігає можливість компенсувати значну частину витраченого боєзапасу.
У ГУР також наголошують, що виконання виробничого плану не означає завершення випуску цих ракет до кінця року. Державне оборонне замовлення є мінімальним гарантованим обсягом, тоді як за наявності виробничих потужностей і необхідних комплектуючих підприємства можуть продовжувати виготовлення продукції понад встановлені показники. Саме тому українська розвідка уважно стежить за темпами виробництва та накопичення російських запасів високоточного озброєння.
На тлі цих даних українські військові продовжують фіксувати високу інтенсивність повітряних атак. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, лише протягом липня українська протиповітряна оборона перехопила понад 5300 повітряних цілей, серед яких були ударні безпілотники та ракети різних типів. Водночас саме балістичні ракети залишаються одним із найскладніших викликів для української системи ППО через надзвичайно короткий час підльоту та складність їхнього перехоплення.
Оцінки ГУР свідчать, що найближчим часом підстав очікувати суттєвого зменшення інтенсивності російських ракетних атак немає. Навпаки, дострокове виконання плану з виробництва окремих типів ракет може свідчити про прагнення Кремля підтримувати високий темп застосування високоточного озброєння, одночасно поповнюючи власні запаси. Саме тому українські сили оборони продовжують роботу не лише над посиленням протиповітряної оборони, а й над ураженням військово-промислових об’єктів на території Росії, які забезпечують виробництво ракетного озброєння.