Відносини між Україною та Сполученими Штатами опинилися в стані глибокої кризи на тлі спроб адміністрації Дональда Трампа форсувати завершення війни за рахунок односторонніх поступок агресору. Останніми днями українські військові зіткнулися з раптовими технічними обмеженнями швидкості терміналів супутникового зв’язку Starlink на фронті. Урядовці в Києві припускають, що Білий дім міг змусити Ілона Маска штучно урізати доступ сил оборони до мережі. Ситуацію загострили скандальні ініціативи Трампа: публічні пропозиції укласти з Кремлем вигідну дизельну угоду щодо закупівлі російських енергоресурсів, заклики до відставки президента Володимира Зеленського та одностороннє оголошення псевдоперемир’я в енергетиці, яке Москва майже одразу порушила ракетними ударами.
Дії глави Білого дому спричинили обурення серед європейських партнерів та спровокували серйозний розкол усередині Республіканської партії США напередодні проміжних виборів до Конгресу. Американські законодавці попереджають про неприпустимість блокування зв’язку для воюючої армії. Зокрема, конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік заявив, що законодавчий орган розпочне рішучі дії та заблокує бюджетне фінансування федеральних агентств, якщо факт умисного обмеження Starlink для України підтвердиться. Паралельно посилюються тривоги через загрозу припинення передачі розвідувальних даних та постачання озброєння, хоча представники адміністрації Трампа продовжують запевняти в прагненні до мирного врегулювання та публічно заперечують прямий шантаж.
Витоки конфлікту сягають вересневої зустрічі Зеленського з Трампом у Нью-Йорку під час Генеральної Асамблеї ООН. Тоді американський президент у різкій формі вимагав припинити регулярні повітряні атаки дронів на нафтопереробні заводи на території Росії. Ці далекобійні удари є стратегічною складовою української оборони, яка позбавляє Кремль надходжень і вже вивела з ладу від 40 до 50 відсотків російських нафтопереробних потужностей. Хоча фахівці галузі пов’язують коливання вартості нафти з конфліктом довкола Ірану, Трамп висловив роздратування тим, що дії Києва нібито провокують зростання світових цін і б’ють по американських споживачах. Відтоді Вашингтон щонайменше шість разів вимагав зупинити атаки на російський нафтогазовий сектор, попри те, що сама РФ відмовилася від реального припинення вогню по українській енергетиці.
Кульмінацією дипломатичного напруження стали переговори в Маямі 9 жовтня за участі зятя експрезидента Джареда Кушнера та спецпосланця Стіва Віткоффа. Американські перемовники шокували українську та європейську делегації тиском щодо формування вигідних для Кремля пропозицій та планами імпорту російського палива. Одразу після цього Трамп провів півторагодинну телефонну розмову з Володимиром Путіним і оголосив про дизельну домовленість. Це рішення викликало шквал обурення на Капітолійському пагорбі: конгресмени наголошують, що подібний крок не лише дарує Москві економічний порятунок без жодних зустрічних кроків, але й прямо порушує закон США від 2022 року про ембарго на імпорт російських енергоносіїв без консультацій із законодавчою владою.