Співробітники Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосили про підозру семи особам у справі про заволодіння 117 мільйонами гривень АТ “Укрзалізниця” під час закупівлі кабелю через злочинну організацію, що відома як “бек-офіс”. Один із підозрюваних – колишній заступник директора філії “Центр забезпечення виробництва” АТ “Укрзалізниця” Олексій Онисимюк, а також київський підприємець Володимир Котляр.
За словами представників САП, Онисимюк вже став обвинуваченим у отриманні автомобіля Toyota Camry як неправомірної вигоди. Інформацію про це підтвердили в НАБУ.
Згідно з дослідженням слідства, Володимир Котляр контролює три компанії: “Торговий дім «Український кабель», “ТД «Кабель Центр» і ТОВ «Еней». Крім того, він є президентом київського футбольного клубу “ХІТ”, а його компанія “Еней” є спонсором клубу. Раніше Котляр через ТОВ «Еней» володів ТД «Український кабель», а Ігор Борсук, директор “ТД Кабель Центр”, раніше виступав капітаном ФК «ХІТ».
У НАБУ заявили, що у 2021 році керівник першої організованої групи, підприємець, розробив схему, яка передбачала постачання продукції АТ “Укрзалізниця” за завищеними цінами. Для цього він уклав угоду з членами іншої організованої групи, до складу якої входила, зокрема, посадова особа УЗ. Діючи як своєрідний “бек-офіс” товариства, члени другої організованої групи неформально контролювали його діяльність та могли забезпечити перемогу підконтрольних підприємцю компаній у тендерах УЗ за певний відсоток від суми закупівель.
Протягом періоду з 2021 по 2023 роки в тендерах АТ “Укрзалізниця” на постачання кабельно-провідникової продукції незаконно перемагали підконтрольні підприємцю компанії. За допомогою посадових осіб УЗ ці компанії узгоджували свої дії та шляхом різних маніпуляцій завищували очікувану вартість продукції. У результаті УЗ уклала договори з трьома такими підприємствами, які постачали продукцію за цінами, що перевищували ринкові. При цьому самі підприємства не виробляли продукцію, а отримували її через інші фірми, зокрема контрольовані. Це дозволяло штучно збільшувати вартість продукції. Внаслідок цієї схеми “Укрзалізниця” понесла збитки у розмірі 117 мільйонів гривень, які учасники злочину заволоділи та розпорядилися на свій розсуд.
